16.12.2022 Справа №607/15286/22
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбич В.Л., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працює у БОШ сервіс Автодром
за ч. 5 ст.122, ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
01.10.2022, о 21 год 45 хв, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Шевроле Авео, державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Тернополі по проспекту Злуки, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, створив аварійну ситуацію для пішохода ОСОБА_2 , а саме не був достатньо уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, не зменшив швидкість руху до повної зупинки та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка переходила пішохідний перехід з права наліво відносно руху автомобіля, від удару пішохід впала на проїздну частину дороги, тобто різко змінила напрямок руху, вживши заходів для забезпечення власної безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3 (б), 12.1, 18.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.5 ст. 122 КУпАП.
Крім цього, 01.10.2022, о 21 год 45 хв, в м. Тернополі на проспекті Злуки, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Шевроле Авео, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи причетним до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, місце події залишив, чим порушив вимоги п. 2.10 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його адвокат Ващук Я.С. не визнали вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 122, ст. 122-4 КУпАП. Пояснили, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, оскільки вказана стаття передбачає відповідальність за порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, однак протоколів щодо ОСОБА_1 за частинами 1-4 ст. 122 КУпАП не складалось. Крім цього, розгляд справ за ч.5 ст. 122 КУпАП віднесено до компетенції органів національної поліції відповідно до положень ч.1 ст. 222 КУпАП, а тому суд не вправі приймати рішення за ч.5 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Адвокат Ващук Я.С. вказав, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки відсутня подія як дорожньо-транспортна і щодо ОСОБА_1 не складався протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 01.10.2022, о 21 год 45 хв, керуючи транспортним засобом Шевроле Авео, державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Тернополі на проспекті Злуки, здійснив на наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка переходила пішохідний перехід з права наліво відносно руху автомобіля. Від удару пішохід ОСОБА_2 впала на проїздну частину дороги. ОСОБА_1 вказав, що на проїзній частині дороги було багато води і у автомобіля не було щеплення із дорогою, що і стало причиною наїзду на пішохода. Просить провадження щодо нього закрити за відсутності в його діях складу адміністративних правопорушень.
Пунктами 2.3 (б), 12.1, 18.1, 2.10 (а) Правил дорожнього руху передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі; під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а вразі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека; у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Частиною 5 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах.
Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративних правопорушень, його вина доведена наступними доказами, а саме: даними, що містяться у протоколах про адміністративні правопорушення:серії ААД № 388406 від 27.10.2022, серії ААД № 388407 від 27.10.2022, протоколом огляду ділянки дороги на якій сталася ДТП від 02.10.2022, план-схемою, яка є додатком до протоколу огляду місця ДТП від 02.10.2022, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 02.10.2022, яка підтвердили обставини викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, які складені відносно ОСОБА_1 , письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 03.10.2022 в яких останній підтвердив факт наїзду керованим ним автомобілем на пішохода ОСОБА_2 , яка переходила пішохідний перехід.
За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 122 КУпАП, тобто порушення правил дорожнього руху, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, а також ст. 122-4 КУпАП, тобто залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
При обранні адміністративного стягнення суд враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини та вважає за доцільне обрати ОСОБА_1 адміністративне стягнення у відповідності до ст. 36 КУщкАП в межах санкції статті, за більш серйозне правопорушення, тобто за ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу.
Заперечення ОСОБА_1 та його адвоката Ващука Я.С. вини у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП з тих підстав, що була відсутня дорожньо-транспортна пригода та відсутність складеного протоколу за ст. 124 КУпАП не заслуговують на увагу, оскільки при вирішенні питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП суд виходить із визначення дорожньо-транспортної пригоди, яке наведене у п. 1.10. Правил дорожнього руху згідно якого дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Виходячи із змісту поняття дорожньо-транспортної пригоди суд вважає, що 01.10.2022 мала місце дорожньо-транспортна пригода за участі ОСОБА_1 , оскільки останній, керуючи транспортним засобом Шевроле Авео, державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Тернополі по проспекту Злуки, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, створив аварійну ситуацію для пішохода ОСОБА_2 , а саме не був достатньо уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, не зменшив швидкість руху до повної зупинки та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка переходила пішохідний перехід з права наліво відносно руху автомобіля, від удару пішохід впала на проїздну частину дороги.
Суд вважає, що вказана подія у повній мірі відповідає визначенню поняття дорожньо-транспортної пригоди.
Більше того, відповідно до положень п. 2.10 «а», «б», «в», «г», «ґ» Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров'я; у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських.
Вказаних вимог Правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав, а тому в діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Суд зазначає, що наявність складеного протоколу за ст. 124 КУпАП щодо водія ОСОБА_1 не є обов'язковою, оскільки протокол за вказаною статтею складається у випадку порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
За встановлених обставин справи мала місце дорожньо-транспортна пригода за участі водія транспортного засобу та пішохода, в той час як протокол за ст. 124 КУпАП складається у випадку дорожньо-транспортної пригоди за участі лише транспортних засобів.
Заперечення вини у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП з тих підстав, що відносно водія ОСОБА_1 не складались протоколи за частинами 1-4 ст. 122 КУпАП не заслуговують на увагу, оскільки визнання особи винною за ч.5 ст. 122 КУпАП не вимагає складення протоколів за частинами 1-4 ст. 122 КУпАП.
Твердження адвоката Ващука Я.С. про те, що суд не вправі вирішувати питання про притягнення водія ОСОБА_1 за ч.5 ст. 122 КУпАП, оскільки вирішення такої справи віднесено до компетенції органів Національної поліції відповідно до положень ст. 22 КУпАП не заслуговують на увагу, оскільки згідно офіційного тексту положень ст. 222 КУпАП до компетенції органів Національної поліції не віднесено розгляд справ за ч.5 ст. 122 КУпАП.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності суд також виходить із наступного.
У провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (головуючий суддя Дзюбич В.Л.) перебувають адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП (судова справа №607/15289/22, провадження № 3/607/7405/2022), а також адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП (судова справа №607/15286/22, провадження № 3/607/7402/2022).
Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Приймаючи до уваги положення ч.2 ст. 36 КУпАП, вважаю за необхідне об'єднати вказані справи №607/15286/22 та № 607/15289/22 в одне провадження та присвоїти об'єднаній справі №607/15286/22, провадження № 3/607/7402/2022).
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, тому, у відповідності до ч.5ст.4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 33, 40-1, ч. 5 ст.122, ст. ст.283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Об'єднати справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а саме справу №607/15286/22 (провадження № 3/607/7402/2022), яка кваліфікована за ст. 122-4 КУпАП та справу №607/15289/22 (провадження № 3/607/7405/2022), яка кваліфікована за ч.5 ст. 122 КУпАП відповідно до ст. 36 КУпАП в одне провадження та присвоїти єдиний номер справі №607/15286/22 (провадження № 3/607/7402/2022).
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 122 та ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (Три тисячі чотириста) гривень в дохід держави.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням її майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 (Шість тисяч вісімсот) гривень в дохід держави.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок в дохід держави.
Копію постанови направити ОСОБА_1 .
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
CуддяВ. Л. Дзюбич