3/441/5/2022 441/188/20
05.07.2022 р. суддя Городоцького районного суду Львівської області Перетятько О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Городоцького відділення поліції Яворівського відділу поліції ГУНП у Львівській області на
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу та зареєстровану по АДРЕСА_1 ,
за ч. 4 ст. 122 КУпАП, -
За протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 045057 від 26.01.2020, ОСОБА_1 , обвинувачується в тому, що вона 26.01.2020 о 21 год. 20 хв. по вул. Львівська, 12 в м. Городок, керуючи транспортним засобом марки «Opel Zafira», р.н.з. НОМЕР_1 , при наявності дорожнього знаку «Дати дорогу», виїжджаючи на дорогу, не надала дорогу автомобілю «Honda Civic», який рухався по головній дорозі, змусила водія останнього різко гальмувати та змінювати напрямок руху, щоб уникнути зіткнення, чим створив аварійну ситуацію.
Згідно протоколу ОСОБА_1 порушила вимоги д.з. 2.1, п.п. 8.4. «б» чинних ПДР України.
ОСОБА_1 в суд не з'явилась, вину у вчиненні вміненого їй правопорушення заперечила, вказала, що вона переконалась у відсутності транспортних засобів на головній дорозі, здійснила виїзд, виїхавши на дорогу побачила, що інший автомобіль в'їхав у відбійник, при цьому її транспортний засіб технічних пошкоджень не зазнав, вказала, що правил дорожнього руху не порушувала.
ЇЇ представник - адвокат Буловчак В.І. подав суду письмову заяву, у якій з покликанням на відсутність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , просив провадження закрити.
ОСОБА_2 та його представник - адвокат Гірський О.І. у судові засідання повторно не з'явились.
Вивчивши матеріали справи, інші докази в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
За положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, та залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення тощо, а також від причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів, при розгляді справ про адміністративні правопорушення на транспорті необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 та 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до формулювання об'єктивної сторони адміністративного правопорушення у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 , 26.01.2020 о 21 год. 20 хв. по вул. Львівська, 12 в м. Городок, керуючи транспортним засобом марки «Opel Zafira», р.н.з. НОМЕР_1 , при наявності дорожнього знаку «Дати дорогу», виїжджаючи на дорогу, не надала дорогу автомобілю «Honda Civic», який рухався по головній дорозі, змусила водія останнього різко гальмувати та змінювати напрямок руху, щоб уникнути зіткнення, чим створив аварійну ситуацію.
Диспозиція ч. 4 ст. 122 КУпАП (в редакції закону, що діяла на час вчинення правопорушення) за способом свого викладення відноситься до бланкетних норм права, тобто її диспозиція не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші спеціальні норми законодавчих актів, у даному випадку положення Правил дорожнього руху України, а тому суддя мусить вирішити питання щодо винуватості особи у межах порушення певного пункту правил дорожнього руху, котрий зазначений уповноваженою посадовою особою поліції у протоколі.
Однак, як убачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 045057 від 26.01.2020, у ньому норми спеціального закону, які саме порушила ОСОБА_1 , у відповідності до суті обвинувачення, зазначеного в протоколі, не вказано.
Так, в даному протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 045057 від 26.01.2020 вказано, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності порушила вимоги дорожнього знаку 2.1 та п.п. 8.4. «б» Правил дорожнього руху України, які, зокрема, вказують на поділ на групи дорожніх знаків, а саме, вказують на черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги.
Таке викладення обвинувачення не може вважатися належним та допустимим, оскільки не містить у собі посилання на порушену норму поведінки, яка призвела до спричинення аварійної ситуації.
Судом для оцінки відповідності дій водіїв ПДР України була призначена по справі судово-автотехнічна експертиза, відповідно до висновку якої № СЕ-19/114-21/5644-ІТ від 13.04.2021 року, експерт не вказав на порушення ОСОБА_1 зазначених у протоколі пунктів ПДР.
Крім того, аналіз диспозиції ч. 4 ст. 122 КУпАП дає підстави вважати, що відповідальність за ст. 122 ч. 4 КУпАП настає тоді, коли мали місце порушення водієм ПДР, які не призвели до пошкодження транспортних засобів, а лише змусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, з метою уникнення ДТП.
В той же час, відповідальність за порушення водієм ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів передбачено ст. 124 КУпАП.
З наявних в матеріалах справи схеми ДТП, пояснень учасників ДТП, копії протоколу про адміністративне правопорушення складеного відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП вбачається, що транспортний засіб останнього зазнав пошкоджень, що вказує на диспозицію ст. 124 КУпАП, а не інкриміновану ОСОБА_1 працівниками поліції ст. 122 ч. 4 КУпАП.
У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v.Russia", рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelin v.Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, не розкрита суть обвинувачення, що в свою чергу прямо суперечить принципу правової визначеності, згідно якого закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку.
Вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. При цьому всі викладені у протоколах про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищенаведене, провадження у справі на ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 122 КУпАП слід закрити.
Керуючись ст. ст. 245, 247, 252, 268, 280, 283, 284 ч.1 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ч. 4 ст. 122 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Перетятько О.В.