Справа № 331/4604/22
Провадження № 1-кп/331/517/2022
23 грудня 2022 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у залі суду у м. Запоріжжя у підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022082020001083 від 15.11.2022 року, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, розлученого, який не має на утриманні малолітніх дітей, має базову середню освіту, офіційно не працевлаштованого, який місця реєстрації не має, місця проживання не має, раніше неодноразово судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України
клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебувають матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурором було заявлене клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання посилається на те, що відповідно до положення п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків передбачених п. п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на потерпілого, який є неповнолітнім, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судове засідання не з'явились, судом повідомлялись належним чином. Заяв та клопотань суду не надали. У зв'язку із вищевикладеним, суд вважає за можливе розглянути питання щодо застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого за відсутності потерпілих.
Обвинувачений у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вказав, що в нього наявні міцні соціальні зв'язки, якщо необхідно, він може зареєструватися за адресою на території Олександрівського району м. Запоріжжя, кримінальні правопорушення він не планує вчиняти. Більш того, зазначив що дії, описані у обвинувальному акті не відповідають дійсності, у його діях не було складу кримінального правопорушення. Тому просив застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Захисник щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечила, вказала на необґрунтованість ризиків та достатності застосування іншого запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою .
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.11.2022 року до ОСОБА_4 застосований запобіжних захід у вигляді тримання під вартою. Ухвала суду обґрунтована наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що до Жовтневого районного суду надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Вказаний злочин віднесений згідно норми ст. 12 КК України до тяжких злочинів, за який передбачене покарання у вигляді тримання під вартою від семи до дев'яти років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
В Рішенні № 1-р/2017 від 23.11.2017 року Конституційний Суд України дійшов висновку, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом та за наявності клопотання прокурора (частина четверта статті 176 Кодексу).
Зміна процесуального статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого (підсудного) та початок стадії судового провадження у суді першої інстанції виключають автоматичне продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею до такої особи на стадії досудового розслідування як до підозрюваного.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно до положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Стаття 194 КПК України передбачає, що під час розгляду клопотання суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганням спробам, у тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Наявність обґрунтованої підозри підтверджується фактом направлення обвинувального акту до суду, що може свідчити про те, що сторона обвинувачення зібрала достатньо доказів для того, щоб доводити винуватість особи перед безстороннім судом.
Так, суд враховує дані про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність осіб на утриманні. Враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 злочину, який відноситься до категорії тяжких злочині проти власності суд вважає обґрунтованим клопотання прокурора.
Наявність ризику переховування підтверджується серед іншого і тяжкістю інкримінованого злочину, за який передбачене покарання від семи років позбавлення волі, крім того, на розгляді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебувають іще декілька кримінальних проведень, у яких ОСОБА_8 є обвинуваченим. Більш того, обвинувачений немає постійного місця проживання та місця реєстрації. Із його пояснень під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу встановлено, що він зазначає про декілька місць можливого проживання, отже не має зв'язків із жодним місцем проживання.
Ризик протиправного впливу на потерпілих підтверджується характером інкримінованого злочину, а саме відкритого викрадення майна, а також у певній мірі тим фактом, що потерпілий та свідки є неповнолітніми, тобто особами, на яких легше здійснити протиправний вплив.
Ризик повторного вчинення кримінального правопорушення суд оцінює як високий, оскільки обвинувачений неодноразово засуджений, у тому числі і за вчинення корисливих кримінальних правопорушень. Не заважаючи на те, що у провадженні суду знаходилися кримінальні провадження , де він є обвинуваченим, вілн продовжував вчиняти нові кримінальні правопорушення.
Судом приймається до уваги те, що обвинувачений не має офіційного прибутку, соціальні зв'язку у якого відсутні, без місця реєстрації та проживання.
Також судом враховано, що на даний час в кримінальному провадженні стадія підготовчого судового засідання та потерпілий, законний представник потерпілого разом із свідками ще не допитані,таким чином останній може впливати на потерпілого та його законного представника, та свідків.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання його під вартою, не зменшились.
На підставі вищевикладеного, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому та позбавляє його можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховуватися від суду, а також можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, беручи до уваги відсутність обставин, які б перешкоджали обвинуваченому знаходитись у місцях попереднього ув'язнення, суд вважає за необхідне обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.
Керуючись ст.ст. 178, 194, 314, 315, 334 КПК України суд, -
Клопотання прокурора Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити до 20 лютого 2023 року включно.
Встановити заставу - 27 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 66 987,00 (шістдесят шість тисяч дев'ятсот вісімдесят сім) грн., яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок: Отримувач: ТУ ДСАУ в Запорізькій області; Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер рахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. В призначенні платежу необхідно вказувати: вид платежу - застава за ОСОБА_4 , номер справи (провадження), суд, в якому розглядається справа.
Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися з меж м. Запоріжжя без дозволу прокурора або суду;
- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;
- за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в України.
Уповноваженій службовій особі місця ув'язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , чи іншому заставодавцю, відмінному від обвинуваченого, обов'язки, що покладаються у зв'язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк дії ухвали встановити до 20 лютого 2023 року включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 27 грудня 2022 року о 10-00годині.
Суддя: ОСОБА_1