СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
(заочне)
ун. № 759/29520/21
пр. № 2/759/2154/22
20 червня 2022 року м.Київ
Святошинський районний суд міста Києва
під головуванням судді Сенька М.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Щербини А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою та вселення,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою та вселення.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що разом зі своєю донькою ОСОБА_3 та сестрою ОСОБА_2 зареєстровані та проживають у квартирі
АДРЕСА_1 , загальною площею 58,25 кв.м та житловою площею 39,9 кв.м. Квартира складається з трьох кімнат.
Позивачка з донько займають найменшу кімнату, площею 11,4 кв.м. Натомість її сестра займає дві кімнати, площею 17 та 11,5 кв.м. Крім того, сестра, чинить перешкоди у користування спільними приміщеннями: коридором, кухнею, ванною з туалетом та балконом, влаштовує систематично сварки, заставляє їх особистими речами. Внаслідок таких дій відповідача, порушено її право користування спільною квартирою, за захистом яких була змушена звернутися до суду.
Ухвалою судді Святошинського районного суду міста Києва
від 05 січня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
10 червня 2022 року до канцелярії суду надійшло клопотання від представника позивачки адвоката Борухи С.В. щодо розгляду справи без участі позивача. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, відзиву на позовну заяву не подав.
За таких умов, у відповідності до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.
Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер (стаття 61 Житлового кодексу України).
Предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок (стаття 63 Житлового кодексу України).
Судом встановлено, що відповідно до Ордеру на житлове приміщення № Б 60933 від 7 січня 1967 року, матері позивача та відповідача ОСОБА_4 (померла у 2006 році), а також членам її сім'ї (чоловік, дві доньки та її мати) надано право на зайняття спірної квартири, загальною площею 58,25 кв.м та житловою площею 39,9 кв.м. Вказана квартира складається з трьох кімнат площею 17 кв.м, 11,5 кв.м, 11.4 кв.м.
На цей час у спірній квартирі зареєстровані та проживають доньки наймача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 й онука
ОСОБА_5 (Довідка Комунального концерну «Центр комунального сервісу» № 02/08/1-5787).
Згідно зі статтею 64 Житлового кодексу України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Статтею 65 Житлового кодексу України встановлено, що наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.
Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
За приписами статті 104 Житлового кодексу України член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу.
У разі відмовлення членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку.
На підставі положень статті 104 Житлового кодексу України, суд вправі задовольнити вимоги члена сім'ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього (або з урахуванням укладеної угоди про порядок користування жилим приміщенням), може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менше встановленого для надання одній особі.
При поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього. Однак поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов (пункт 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, по виникли у практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12 квітня 1985 року).
З огляду на викладене, ураховуючи розмір житлової площі вказаної квартири та наявність у квартирі трьох житлових кімнат, з метою захисту права користування позивачкою спірною квартирою, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визначення, запропонованого нею, порядку користування спірною квартирою, виділивши: ОСОБА_2 - житлову кімнату, площею 17 кв.м.; ОСОБА_1 - житлову кімнату, площею 11,5 кв.м; ОСОБА_5 - житлову кімнату, площею 11,4 кв.м. Інші приміщення залишити у спільному користуванні.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині вселення її у кімнату, площею
11,5 кв.м. не підлягають задоволенню, оскільки позивачка зареєстрована та проживає у спірній квартирі, а тому такий спосіб захисту не призведе до відновлення її порушеного права у відповідності до положень Цивільного кодексу України.
За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню
Позивачка сплатила 1681 грн 60 коп. судового збору.
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 840 гривень 80 копійок.
Керуючись статтями 77-81, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою та вселення - задовольнити частково.
Визначити порядок користування квартири АДРЕСА_1 , виділивши в користування:
- ОСОБА_2 - житлову кімнату, площею 17,00 кв.м.;
- ОСОБА_1 - житлову кімнату, площею 11,5 кв.м;
- ОСОБА_3 - житлову кімнату, площею 11,4 кв.м.
Інші приміщення квартири: кухню, коридор, ванну, туалет та балкон - залишити у спільному користуванні.
Стягнути зі ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 840 гривень 80 копійок.
В решті позовних вимог - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Сенько М.Ф.