СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/26296/21
пр. № 2/759/1544/22
08 лютого 2022 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва
під головуванням судді Сенька М.Ф.,
за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.,
розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
16 грудня 2018 року в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 , належного та під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «Шкода», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою судді Подільського районного суду міста Києва від 21 січня 2019 року водія ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Шкода», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , на час ДТП, була забезпечена в Приватному акціонерному товаристві «Страхова Група «ТАС» (ПрАТ «СГ «ТАС») згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 12 березня 2018 року АК9711464. Страхова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування визначена у розмірі 100000 гривень.
26 грудня 2018 року проведено огляд автомобіля ОСОБА_1 оцінювачем Волошиним А.І. , залученим страховиком, за результатами якого був складений звіт про визначення вартості матеріального збитку від 21 вересня 2019 року № 2612(1) та визначено вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 у розмірі 51656 грн 16 коп., в тому числі з податком на додану вартість, що відповідає вартості відновлювального ремонту автомобіля.
Вважаючи, що розмір вартості відновлювального ремонту автомобіля був значно зменшений, позивач звернувся до іншого оцінювача - ФОП ОСОБА_5 , за висновком якого вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 , складає 129429 грн 40 коп. (Висновок експертного товарознавчого дослідження з визначення матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 10 від 22 травня 2019 року).
08 червня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про сплату страхового відшкодування у розмірі 100000 грн, що відповідає страховій сумі, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
ПрАТ «СГ «ТАС» визнало ДТП страховим випадком і виплатило потерпілому ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 44649 грн 18 коп., враховувавши розрахунки вартості матеріального збитку, зробленого оцінювачем Волошиним А.І. (звіт від 21 вересня 2019 року № 2612(1)).
Позивач не погодився із розміром страхового відшкодування і звернувся до суду з позовом про стягнення з ПрАТ «СГ «ТАС» 55350 грн 82 коп. несплаченого страхового відшкодування в межах страхової суми, зазначивши, що виплачене страхове відшкодування не відповідає реальним витратам на відновлення його автомобіля. Крім того, позивач просить стягнути з ПрАТ «СГ «ТАС» витрати на проведення експертизи у розмірі 3000 грн, пеню за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 25110 грн 27 коп. та судові витрати.
Ухвалою судді Святошинського районного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху для усунення недоліків, які 08 грудня 2021 року позивачем усунуто.
Ухвалою судді Святошинського районного суду міста Києва від 10 грудня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Від представника відповідача ПрАТ «СГ «ТАС» Синельнікова М.О. надійшов відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову, а також надійшла заява про застосування строків позовної давності.
Від позивача надійшла відповідь, в якій заперечував проти доводів відповідача.
Дослідивши надані докази, та інші матеріали справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову з огляду на таке.
Так, страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу України).
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 Цивільного кодексу України).
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22, статті 29 Закону № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з пунктом 36.2. статті 36 Закону № 1961-IV, страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою (пункт 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV).
Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач відремонтував автомобіль у ФОП ОСОБА_6 . Згідно з Актом виконаних робіт № Л0008107 від 28 липня 2021 року, вартість ремонту автомобіля позивача склала 136558 гривень 20 копійок.
Страхова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування складає 100000 грн, обов'язкова франшиза за полісом страхування від 12 березня 2018 року АК9711464 становить нуль гривень.
ПрАТ «СГ «ТАС» сплатило позивачеві суму страхового відшкодування у розмірі 44649 гривень 18 копійок.
За таких вимог закону, та обставин справи, суд приходить до висновку, що відповідач повинен відшкодувати позивачу реальні витрати на відновлювальний ремонт автомобіля в межах страхової суми відповідальності, а саме несплачену частину страхового відшкодування у розмірі 55350 грн
82 коп. (100000-44649,18).
Щодо стягнення з відповідача пені за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 25110 грн 27 коп. слід зазначити таке.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі статтею 992 Цивільного кодексу України, уразі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Відповідно до пункту 36.5. статті 36 Закону № 1961-IV, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Згідно з розрахунком розміру пені, заявленої позивачем, ним зазначено період прострочення з 26 червня 2019 року по 16 листопада 2021 року.
У відзиві на позов представник відповідача просив застосувати до вимог про стягнення пені спеціальний строк позовної давності в один рік.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно з частиною четвертою статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Так, за матеріалами справи позивач ОСОБА_1 08 червня 2019 року звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування, а тому, ураховуючи приписи пункту 36.2. статті 36 Закону № 1961-IV (не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування), строк для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування відповідачем закінчився 06 вересня 2019 року, тому з 07 вересня 2019 року починається відлік прострочення виплати страхового відшкодування, за який відповідно до пункту 36.5. статті 36 Закону № 1961-IV нараховується пеня.
Отже, строк позовної давності за зверненням з вимогою про стягнення пені закінчився 06 вересня 2020 року ще до моменту звернення позивача з позовом до суду.
З огляду на викладене, з урахуванням встановленого початку перебігу позовної давності щодо стягнення пені, суд вважає за необхідне позовні вимоги в цій частині задовольнити частково та стягнути з відповідача ПрАТ «СГ «ТАС» на користь позивача ОСОБА_1 пеню у розміріб 7995 гривень 97 копійок за період з 17 листопада 2020 року по 16 листопада 2021 року.
Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на проведення експертизи у розмірі 3000 гривень, оскільки був змушений звернутися до іншого оцінювача для відновлення порушеного права.
У задоволенні позовних вимог у цій частині суд відмовляє за таких підстав.
Приписами пунктів 34.1., 34.2., 34.3. статті 34 Закону № 1961-IV встановлено, що страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Тобто, зобов'язання відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи, самостійно обраним експертом, у страховика виникає за умови нез'явлення його представника для визначення розміру збитків.
Однак як було зазначено, виконання страховиком зобов'язання щодо направлення свого представника до місцезнаходження пошкодженого автомобіля для визначення розміру збитків було дотримано.
Суд не бере до уваги доводи позивача, що ґрунтуються на положеннях статті 22 Цивільного кодексу України, згідно з якими, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування , зокрема , збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, оскільки зі змісту правовідносин, що виникли між страховиком ПрАТ «СГ «ТАС» та потерпілою особою ОСОБА_1 , порушення прав останнього настало в момент невиконання страховиком зобов'язань щодо виплати страхового відшкодування в межах страхової суми за заявою позивача.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908 гривень.
Керуючись статтями 10-13, 77-80, 89, 141, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (ЄДРПОУ 30115243, місцезнаходження: місто Київ, проспект Перемоги, будинок 65) на користь ОСОБА_1
(ІПН НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) 55350 (п'ятдесят п'ять тисяч триста п'ятдесят) гривню 82 копійки страхового відшкодування, пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України в розмірі 7995 (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 97 копійок, судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень, а всього стягнути 64254 (шістдесят чотири тисячі двісті п'ятдесят чотири) гривні 79 копійок.
В задоволенні решти вимог позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Можливість отримати інформацію щодо справи, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://sv.ki.court.gov.ua.
Головуючий Сенько М.Ф.