Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
22.12.2022м. ХарківСправа № 922/5060/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Лебединський насіннєвий завод"(20635, Черкаська обл., Шполянський р-н, с. Лебедин, вул. Заводська, 17)
до Державного підприємства "Благодатне"(63461, Харківська обл., Зміївський р-н, с. Благодатне, вул. Жовтнева, 16)
про про стягнення 2564648,60 грн.
за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився.
ПрАТ "Лебединський насіннєвий завод" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ДП "Благодатне", заборгованість за договором поставки №Д-ВА-20-00360 від 23.12.19р. в сумі 2564648,60 грн., яка складається з: 687000,00 грн. - основного боргу; 551662,42 грн. - пені; 1325986,18 грн. - відсотки річні. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 28.12.21р. позовну заяву ПрАТ "Лебединський насіннєвий завод", залишено без руху.
04.01.21р. засобами поштового зв'язку позивачем надано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 10.01.22р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
07.02.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти стягнення з відповідача пені та 36% річних.
16.02.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 25.11.2022 закрито підготовче провадження по справі №922/5060/21 та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на "23" грудня 2022 р. о 15:00 год.
Представник позивача в судове засідання 23.12.2022 не з'явився.
Представник відповідача в судове засідання 23.12.2022 не з'явився.
Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.
Між Приватним акціонерним товариством «Лебединський насіннєвий завод» (далі - позивач, постачальник) та Державним підприємством «Благодатне» (далі - ДП «Благодатне», покупець, відповідач) 23.12.2019 укладено договір поставки № Д-ВА- 20-00360 (далі по тексту іменований - договір).
Відповідно до умов договору позивач зобов'язувався передати відповідачу товар, а відповідач зобов'язувався прийняти цей товар і оплатити його.
Згідно пунктів 2.1. та 2.2. договору, найменування та ціна товару визначаються в специфікаціях.
В пунктах 3.5. та 3.6. договору сторони відповідач та позивач домовились, що грошовий еквівалент всіх грошових зобов'язань відповідача по договору визначається в іноземній валюті, за курсом іноземної валюти, визначеним сторонами.
Якщо сторони не погодять інше в специфікації, ціна товару в національній валюті, визначається за курсом продажу долару США на міжбанківській валютній біржі на дату, що передує даті підписання специфікації. Курс продажу підтверджується даними веб-сайту httр://minfin.соm.uа/сurrency/mb та зазначається в специфікації.
У разі недоступності інформації на веб-сайті httр://minfin.соm.uа/сurrency/mb про курс іноземної валюти, сторони застосовують курс продажу долару США, установлений будь-яким банком України на вибір постачальника на відповідний день.
У разі, якщо курс продажу долару США на день оплати буде вище, ніж курс продажу долару США на дату підписання специфікації, сума, що підлягає оплаті, визначається за наступною формулою:
8 = (А1 / А2) * В
8 - ціна товару в гривні на момент оплати (сума, яка підлягає оплаті);
В - ціна товару в гривні на дату підписання специфікації;
А2 - курс продажу долару США до гривні на час закриття торгів, що склався на міжбанківському валютному ринку України на попередній банківський день до дати підписання специфікації.
А1 - курс продажу долару США до гривні на час закриття торгів, що складеться на міжбанківському валютному ринку України на попередній банківський день до дати зарахування коштів від відповідача на рахунок постачальника.
У разі порушення покупцем строків виконання грошового зобов'язання, А1 визначається як найбільший курс продажу долару США, що був встановлений протягом періоду з останнього дня, погодженого сторонами строку виконання грошового зобов'язання до дня оплати включно.
Після оплати повної вартості товару (закриття розрахунків за договором) постачальник надає покупцю усі необхідні документи (розрахунок вартісних показників, коригуючі податкові накладні) для проведення коригувань вартісних показників накладних, що були оформлені на дату поставки товару.
Сторони домовились, що при застосуванні еквіваленту іноземної валюти визначення розміру грошових зобов'язань відповідача до моменту їх виконання може здійснюватися необмежену кількість раз в таких випадках: складання рахунку, складання первинних документів, складання коригуючих первинних документів, виставлення вимог, претензій, складання позовів, в інших випадках визначення розміру грошових зобов'язань відповідача та зміненої в зв'язку із застосуванням еквіваленту іноземної валюти ціни товару.
Остаточний розмір грошових зобов'язань при застосуванні еквіваленту іноземної валюти відповідача визначається в день їх виконання та в подальшому не підлягає перегляду.
Сторони можуть не застосувати еквівалент іноземної валюти та/або визначити інший порядок його застосування, в тому числі, іншу валюту та/або інший порядок визначення курсу іноземної валюти, про що домовляються окремо.
Сторони домовились, що ціна товару, визначена в специфікації в національній валюті, змінюється відповідно до розміру грошових зобов'язань відповідача, визначених в еквіваленті іноземної валюти. Зміна ціни, в такому разі, погоджена сторонами шляхом підписання цього договору і не потребує додаткового погодження. Підставою для коригування ціни та складання коригуючих первинних документів є цей договір.
В п.п. 1.1.6. договору сторони погодили, що для цілей договору, грошове зобов'язання - це зобов'язання сторони сплатити іншій стороні кошти, яке визначається та виконується в національній валюті України - гривні.
Згідно пунктів 4.2. та 4.3. договору, сума, що підлягає сплаті покупцем у гривнях, визначається за визначеним сторонами курсом іноземної валюти на день платежу. Якщо сторони не погодять інших строків оплати, покупець зобов'язаний оплатити поставлений йому товар протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту поставки товару.
В специфікації № 1 від 23.12.2019р. до договору (далі - специфікація №1), сторони погодили поставку насіння соняшнику НК Неома у кількості 750 пакунків, за ціною еквівалентною 210,00 доларів США за пакунок, загальною вартістю в гривнях, еквівалентною 157500,00 дол. США.
Згідно пункту 3.5 договору, пункту 3 специфікації №1 до договору сторони у зобов'язанні визначили грошовий еквівалент в іноземній валюті - долар США.
Згідно пункту 4 специфікації №1 до договору оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку:
- 20 % від загальної вартості товару, що становить еквівалент 31500,00 дол. США - до 15.02.20р.
- 80 % від загальної вартості товару, що становить еквівалент 126000,00 дол. США - до 01.11.2020р.
На виконання умов договору та специфікації №1 ПРАТ "ЛЕБЕДИНСЬКИЙ НАСІННЕВИЙ ЗАВОД" поставило, а ДП "БЛАГОДАТНЕ" прийняло згідно накладної №43808 від 26.12.2019 насіння соняшнику НК Неома у кількості 750 пакунків.
На виконання умов договору відповідачем було здійснено наступні оплати:
- Згідно платіжного доручення №143 від 09.04.2020 - 734738,40 грн., що згідно умов договору становило еквівалент 26516,93 дол. США;
- Згідно платіжного доручення від 25.09.2020 - 500000,00грн., що згідно умов договору становило еквівалент 18045,15 дол. США;
- Згідно платіжного доручення від 25.09.2020 - 923408,40 грн., що згідно умов договору становило еквівалент - 33326,08 дол. США.;
- Згідно платіжного доручення від 28.09.2020 - 500000,00грн. що згідно умов договору становило еквівалент - 18045,15 дол. США;
- Згідно платіжного доручення від 29.09.2020 - 500000,00 грн., що згідно умов договору становило еквівалент - 18045,15 дол. США;
- Згідно платіжного доручення від 01.10.2020 - 500000,00 грн., що згідно умов договору становило еквівалент - 18045,15 дол. США;
- Згідно платіжного доручення від 02.10.2020 - 488676,80 грн., що згідно умов договору становило еквівалент 17636,49 дол. США .
Згідно додаткової угоди №4 від 02.10.2020 сторони погодили зафіксувати вартість товару по специфікації №1 у розмірі 4146823,40 грн., що складає еквівалент 149660,09 дол. США.
Таким чином, за твердженнями позивача, відповідачем з порушенням строків виконано зобов'язання по сплаті вартості товару, поставленого по специфікації №1.
В специфікації № 2 від 23.12.2019р. до договору (далі - специфікація №2), сторони погодили поставку насіння кукурудзи у кількості 400 мішків, за ціною еквівалентною 120,00 доларів США за мішок, загальною вартістю в гривнях, еквівалентною 48000,00 дол. США.
Згідно пункту 3.5 договору, пункту 3 специфікації №2 до договору сторони у зобов'язанні визначили грошовий еквівалент в іноземній валюті - долар США.
Згідно пункту 4 специфікації №2 до договору оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку:
100 % від загальної вартості товару, що становить еквівалент 48000,00 дол. США - до 01.11.2020р.
На виконання умов договору та специфікації №2 ПРАТ "ЛЕБЕДИНСЬКИЙ НАСІННЄВИЙ ЗАВОД" поставило, а ДП "БЛАГОДАТНЕ" прийняло згідно накладної № 43807 від 26.12.2019 насіння кукурудзи у кількості 400 мішків.
На виконання умов договору відповідачем було здійснено наступні оплати:
- Згідно платіжного доручення від 18.09.2020 - 231150,00 грн., що згідно умов договору становило еквівалент - 8320,73 дол. США.;
- Згідно платіжного доручення від 21.09.2020 - 500000,00 грн., що згідно умов договору становило еквівалент 17998,56 дол. США.;
- Згідно платіжного доручення від 22.09.2020 - 500000,00 грн., що згідно умов договору становило еквівалент 17998,56 дол. США.;
- Згідно платіжного доручення від25.09.2020 - 22283,60 грн., що згідно умов договору становило еквівалент-802,15 дол. США.
Згідно додаткової угоди №3 від 25.29.2020 сторони погодили зафіксувати вартість товару по специфікації №2 у розмірі 1253433,60 грн., що складає еквівалент 45120,00 дол. США.
Таким чином, за твердженнями позивача, відповідачем виконано зобов'язання по сплаті вартості товару, поставленого по специфікації №2.
В специфікації № 3 від 30.03.2020р. до договору (далі - специфікація №3), сторони погодили поставку засобів захисту рослин (3 найменування)., загальною вартістю в гривнях, еквівалентною 65370,50 дол. США.
Згідно пункту 3.5 договору, пункту 3 специфікації №3 до договору сторони у зобов'язанні визначили грошовий еквівалент в іноземній валюті - долар США.
Згідно пункту 4 специфікації №3 до договору оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку:
- 20 % від загальної вартості товару, що становить еквівалент 13074,10 дол. США - до 15.04.2020р.
- 80 % від загальної вартості товару, що становить еквівалент 52296,40 дол. США - до 01.11.2020р.
На виконання умов договору та специфікації №3 ПРАТ "ЛЕБЕДИНСЬКИИ НАСІННЄВИЙ ЗАВОД" поставило, а ДП "БЛАГОДАТНЕ" прийняло згідно накладної № 15893 від 09.04.2020 засоби захисту рослин у повному обсязі.
На виконання умов договору відповідачем було здійснено наступні оплати:
- Згідно платіжного доручення від 12.05.2020 - 367644,32 грн., що згідно умов договору становило еквівалент -13200,19 дол. США,
- Згідно платіжного доручення від 02.10.2020 - 11323,20грн., що згідно умов договору становило еквівалент - 406,56 дол. США,
- Згідно платіжного доручення від 23.11.2020 - 1300000,00 грн., що згідно умов договору становило еквівалент - 46676,24 дол. США,
- Згідно платіжного доручення від 13.01.2021 - 54307,81 грн., що згідно умов договору становило еквівалент 1949,91 дол. США,
- Згідно додаткової угоди №5 від 28.12.2020 сторони погодили зафіксувати вартість товару по специфікації №3 у розмірі 1733275,33 грн., що складає еквівалент 62232,90 дол. США.
Таким чином, за твердженнями позивача, відповідачем з порушенням строків виконано зобов'язання по сплаті вартості товару, поставленого по специфікації №3.
В специфікації № 4 від 08.04.2020р. до договору (далі - специфікація №4), сторони погодили поставку насіння соняшнику НК Неома у кількості 50 пакунків, за ціною еквівалентною 210,00 доларів США за пакунок, загальною вартістю в гривнях, еквівалентною 10500,00 дол. США.
Згідно пункту 3.5 договору, пункту 3 специфікації №4 до договору сторони у зобов'язанні визначили грошовий еквівалент в іноземній валюті - долар США.
Згідно пункту 4 специфікації №4 до договору оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку:
- 20 % від загальної вартості товару, що становить еквівалент 2100,00 дол. США - до 25.04.2020р.
- 80 % від загальної вартості товару, що становить еквівалент 8400,00 дол. США - до 01.11.2020р.
На виконання умов договору та специфікації №4 ПРАТ "ЛЕБЕДИНСЬКИЙ НАСІННЄВИЙ ЗАВОД" поставило, а ДП "БЛАГОДАТНЕ" прийняло згідно накладної № 15899 від 09.04.2020 насіння соняшнику НК Неома у кількості 50 пакунків.
На виконання умов договору відповідачем було здійснено наступні оплати:
- Згідно платіжного доручення №144 від 10.04.2020 - 56868,00 грн., що згідно умов договору становило еквівалент -2054,81 дол. США,
- Згідно платіжного доручення від 18.09.2020 - 219751,20грн., що згідно умов договору становило еквівалент -7940,26 дол. США,
- Згідно додаткової угоди №1 від 18.09.2020 сторони погодили зафіксувати вартість товару по специфікації №4 у розмірі 276619,20 грн., що складає еквівалент 9995,07 дол. США.
Таким чином, за твердженнями позивача, відповідачем виконано зобов'язання по сплаті вартості товару, поставленого по специфікації №4.
В специфікації № 5 від 08.04.2020р. до договору (далі - специфікація №5), сторони погодили поставку насіння кукурудзи у кількості 200 мішків, за ціною еквівалентною 120,00 доларів США за мішок, загальною вартістю в гривнях, еквівалентною 24000,00 дол. США.
Згідно пункту 3.5 договору, пункту 3 специфікації №5 до договору сторони у зобов'язанні визначили грошовий еквівалент в іноземній валюті - долар США.
Згідно пункту 4 специфікації №5 до договору оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку:
- 100 % від загальної вартості товару, що становить еквівалент 24000,00 дол. США - до 01.11.2020р.
На виконання умов договору та специфікації №5 ПРАТ "ЛЕБЕДИНСЬКИЙ НАСІННЄВИЙ ЗАВОД" поставило, а ДП "БЛАГОДАТНЕ" прийняло згідно накладної № 15918 від 09.04.2020 насіння кукурудзи у кількості 200 мішків.
Однак, як вказує позивач, станом на дату складання позовної заяви відповідачем не здійснено оплату за отриманий товар.
Заборгованість відповідача за отриманий по специфікації №5 товар становить суму грошових коштів у гривнях, еквівалентних 24000,00 доларів США.
В специфікації №6 від 14.05.2020р. до договору (далі - специфікація №6), сторони погодили поставку засобу захисту рослин Дербі, загальною вартістю в гривнях, еквівалентною 3960,00 дол. США.
- Згідно пункту 3.5 договору, пункту 3 специфікації №6 до договору сторони у зобов'язанні визначили грошовий еквівалент в іноземній валюті долар США.
- Згідно пункту 4 специфікації №6 до договору оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку:
- 20 % від загальної вартості товару, що становить еквівалент 792,00 дол. США - до 01.06.2020р.
- 80 % від загальної вартості товару, що становить еквівалент 3168,00 дол. США до 01.11.2020р.
На виконання умов lоговору та cпецифікації №6 ПРАТ "ЛЕБЕДИНСЬКИЙ НАСІННЄВИЙ ЗАВОД" поставило, а ДП "БЛАГОДАТНЕ" прийняло згідно накладної № 22823 від 14.05.2020 засоби захисту рослин у повному обсязі.
На виконання умов договору відповідачем було здійснено наступні оплати:
- Згідно платіжного доручення від 18.09.2020 - 49100,20 грн., що згідно умов договору становило еквівалент-1767,47 дол. США,
- Згідно платіжного доручення від 25.09.2020 - 54308,00 грн., що згідно умов договору становило еквівалент -1954,93 дол. США.
Згідно додаткової угоди №2 від 25.09.2020 сторони погодили зафіксувати вартість товару по специфікації №6 у розмірі 103408,20 грн., що складає еквівалент 3722,40 дол. США.
Таким чином, за твердженнями позивача, відповідачем з порушенням строків виконано зобов'язання по сплаті вартості товару, поставленого по специфікації №6.
Отже, станом на дату складання вказаної позовної заяви, заборгованість відповідача за отриманий товар становить суму грошових коштів у гривнях, еквівалентних 24000,00 доларів США.
Так як відповідач порушив строк сплати коштів за товар, то, відповідно до пункту 3.5. договору, пункту 3 специфікації №5, позивачем використовується найбільший курс продажу іноземної валюти, що був встановлений протягом періоду з останнього дня, погодженого сторонами строку виконання грошового зобов'язання (01.11.2020р.) до дня визначення суми грошового зобов'язання включно (20.12.2021р.). За вказаний період найбільший курс долару США зафіксовано 02.11.2020р. у розмірі 28.625 грн за дол.США.
Отже, за розрахунками позивача станом на дату складання позовної заяви, заборгованість відповідача за отриманий по договору товар становить 687000,00 грн.
Згідно пункту 9.3. договору у випадку порушення однією із сторін строків виконання грошових зобов'язань по цьому договору на строк понад 10 (десять) календарних днів, сторона, яка допустила порушення, зобов'язана сплатити іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент порушення, нараховану на суму порушеного зобов'язання за кожний день порушення.
Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача пеню, яку розрахував наступним чином:
- розмір пені за порушення зобов'язань по оплаті товару, отриманого по специфікації № 1 становить 392928,47 грн. (триста дев'яносто дві тисячі дев'ятсот двадцять вісім гривень сорок сім копійок).
- розмір пені за порушення зобов'язань по оплаті товару, отриманого по специфікації № 3 становить 41598,60 грн. (сорок одна тисяча п'ятсот дев'яносто вісім гривень шістдесят копійок).
- розмір пені за порушення зобов'язань по оплаті товару, отриманого по специфікації № 5 становить 113326,77 грн. (сто тринадцять тисяч триста двадцять шість гривень сімдесят сім копійок).
- розмір пені за порушення зобов'язань по оплаті товару, отриманого по специфікації № 6 становить 3808,58 грн. (три тисячі вісімсот вісім гривень п'ятдесят вісім копійок).
Загальний розмір пені за розрахунками позивача за порушення зобов'язань по оплаті товару становить 551662,42 грн.
Також, в пункті 9.4. договору сторони погодили, що разі порушення покупцем строку оплати товару, покупець зобов'язується сплатити постачальнику проценти за користування грошовими коштами в розмірі 36 % (тридцять шість процентів) річних нарахованих на ціну товару, строк оплати якого порушено, за кожний день порушення.
Відповідно до п. 9.5. договору, строк нарахування штрафних санкцій (пені, неустойки тощо) за договором не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 господарського кодексу України чи іншими нормами нормативно-правових актів і за згодою сторін санкції нараховуються за весь період порушення до моменту повного виконання відповідного зобов'язання.
Крім того, згідно п. 9.5. договору, сторони домовились, про те, що до всіх вимог по цьому договору, в тому числі до вимог про стягнення неустойки, санкцій, тощо, строк позовної давності становить 5 (п'ять) років.
Розрахунок процентів відповідно до статті 625 ЦК України та пункту 9.4. договору за порушення грошового зобов'язання додано позивачем до позовної заяви:
- станом на день підготовки позову розмір 36% річних за порушення зобов'язання щодо оплати товару отриманого по специфікації № 1 становить 909581,83 грн. (дев'ятсот дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят одна гривня вісімдесят три копійки).
- станом на день підготовки позову розмір 36% річних за порушення зобов'язання щодо оплати товару отриманого по специфікації № 3 становить 124795,80 грн. (сто двадцять чотири тисячі сімсот дев'яносто п'ять гривень вісімдесят копійок).
- станом на день підготовки позову розмір 36% річних за порушення зобов'язання щодо оплати товару отриманого по специфікації № 5 становить 280521,86 грн. (двісті вісімдесят тисяч п'ятсот двадцять одна гривня вісімдесят шість копійок).
- станом на день підготовки позову розмір 36% річних за порушення зобов'язання щодо оплати товару отриманого по специфікації № 6 становить 11086,69 грн. (одинадцять тисяч вісімдесят шість гривень шістдесят дев'ять копійок).
Таким чином, позивач вказує, що загальний розмір 36% річних за порушення зобов'язання щодо оплати товару становить 1325986,18 грн.
Отже, станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 2564648,60 грн (два мільйони п'ятсот шістдесят чотири тисячі шістсот сорок вісім гривень шістдесят копійок), яка складається з:
- 687 000,00 грн. (шістсот вісімдесят сім тисяч гривень копійок) - заборгованість за товар отриманий по Договору;
- 551 662,42 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна тисяча шістсот шістдесят дві гривні сорок дві копійки) - пеня за порушення строків виконання грошових зобов'язань по Договору;
- 1 325 986,18 грн. (один мільйон триста двадцять п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість гривень вісімнадцять копійок) - проценти річних.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що на день подання позовної заяви Відповідач має заборгованість за отриманий Товар по Специфікації №5, що складає 687 000 грн. Вказану заборгованість Відповідач визнає, проте не погоджується із нарахованою пенею та процентами річних.
Відповідач, у відзиві на позов зазначив, що, перевіривши правильність наданих позивачем розрахунків щодо стягнення процентів за користування грошовими коштами в розмірі 36 % річних, не погоджується із розрахунком позивача, оскільки грошовими коштами позивача відповідач не користувався, а товар був придбаний за договором поставки, яким не передбачено товарного кредиту. Враховуючи вищевикладене, нарахування 36% річних в сумі 1325986,18 грн. вважає неправомірним та безпідставним.
Щодо нарахування пені у розмірі 551662,42 грн., відповідач у відзиві на позов заперечує, з тих підстав, що у п. 9.1. договору сторони не визначили, яка саме частина ст. 231 ГК України є підставою для сплати відповідачем штрафних санкцій.
Таким чином, відповідач у відзиві, просить відмовити у задоволенні позову ПРАТ "Лебединський насіннєвий завод" до ДП "Благодатне" в частині нарахування пені в сумі 551662,42 грн. та 36% річних в сумі 1325986,18 грн.
Позивач надав відповідь на відзив, в якій вказує, що посилання відповідача на відсутність в договорі поставки №Д-ВА-20-00360 пункту 8.6., відповідно до якого строк нарахування неустойки за даним договором не обмежується строком, встановленим ч.6 ст. 232 ГК України дійсно правомірне, тому що в договорі поставки відсутній пункт за таким номером, проте в даному договорі присутній пункт 9.5. згідно з яким, строк нарахування штрафних санкцій (пені, неустойки) за договором не обмежується строком, встановленим ч.6 ст. 232 ГК України чи іншими нормами нормативно-правових актів і за згодою сторін санкції нараховуються за весь період порушення до моменту повного виконання відповідного зобов'язання. Сторони домовились встановити до всіх вимог по цьому договору, в тому числі до вимог про стягнення неустойки, санкцій, тощо, строк позовної давності в 5(п'ять) років. Тобто, позивач зазначив, що при написанні позовної заяви сталася технічна помилка (описка) в зазначенні пункту договору, на який посилався позивач, тому насправді мався на увазі пункт 9.5.
У відповіді на відзив також позивач звернув увагу щодо посилання відповідача на безпідставність стягнення 36% річних в сумі 1325986,18 грн., посилаючись на те, що даним договором не передбачено продаж товару в кредит. Зокрема позивач зазначає, що відповідно до ч.1 ст.694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.
Позивач вказує, що питання нарахування 36% річних передбачено пунктом 9.4. договору, згідно якого, якщо товар, проданий постачальником покупцю в кредит, то у разі порушення покупцем строку оплати товару, покупець зобов'язується сплатити постачальнику проценти за користування грошовими коштами у розмірі 36% річних нарахованих по ціні товару, строк оплати якого порушено, за кожний день порушення.
Тобто, за твердженнями позивача, договором прямо передбачено можливість продажу товару, за який ще не було сплачено повну грошову суму, в кредит. В даному випадку, вказує позивач, товар був проданий в кредит за договором, адже за кожною з специфікацій до договору умови оплати товару встановлювались з певним строком (порушення якого і тягнуло за собою нарахування пені за подвійною обліковою ставкою НБУ та 36% річних), а не одразу, що і є продажем товару в кредит, можливість якого прямо передбачена даним договором.
Позивач вказує, що через порушення умов договору відповідачем, позивач отримував грошові кошти з порушенням строку оплати або не отримував взагалі, у зв'язку з чим поніс збитки, тому вимога нарахування штрафних санкцій, у встановленому договорі розмірі, є цілком законною.
У відповіді на відзив також зазначається позивачем щодо заперечень відповідача стосовно нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Зокрема, позивач зазначив про те, що питанню відповідальності сторін повністю присвячений розділ 9 договору, який містить пункти, в яких присутні посилання на конкретні статті законодавства України. За своїм змістом пункт 9.1. договору є загальним пунктом, щодо відповідальності сторін та зазначає, що за порушення умов договору сторони несуть взаємну цивільно-правову відповідальність, передбачену чинним законодавством України і договором. Порушенням зобов'язань є невиконання або неналежне виконання, тобто виконання умов, визначених змістом зобов'язань договором та/або законодавством. В свою чергу, види відповідальності. її розмір, строк нарахування штрафних санкцій та інше - визначено у пунктах розділу 9 договору.
Підставою для сплати штрафних санкцій є пункт 9.3. договору, відповідно до якого у випадку порушення однією із сторін строків виконання грошових зобов'язань по цьому договору на строк понад 10 календарних днів. Сторона, яка допустила порушення, зобов'язана сплатити іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент порушення, нараховану на суму порушеного зобов'язання за кожний день порушення.
Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно статті 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Згідно статті 524 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Станом на момент розгляду справи, відповідач не сплатив 687000,00 грн. заборгованості та не надав суду доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.
Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не спростував суму заборгованості за договором у розмірі 687000,00 грн., суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 687000,00 грн. заборгованості, законні, правомірні та обґрунтовані, тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Згідно статям 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Згідно пункту 9.3. договору у випадку порушення однією із сторін строків виконання грошових зобов'язань по цьому договору на строк понад 10 (десять) календарних днів, сторона, яка допустила порушення, зобов'язана сплатити іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент порушення, нараховану на суму порушеного зобов'язання за кожний день порушення.
Відповідно до п. 9.5. договору, строк нарахування штрафних санкцій (пені, неустойки тощо) за договором не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України чи іншими нормами нормативно-правових актів і за згодою сторін санкції нараховуються за весь період порушення до моменту повного виконання відповідного зобов'язання. Сторони домовились встановити до всіх вимог по цьому договору, в тому числі до вимог про стягнення неустойки, санкцій тощо, строк позовної давності в 5 (п'ять) років.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
Відповідно до п.1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочення платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Таким чином, такий вид забезпечення виконання зобов'язання, як пеня та її розмір, встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а право визначити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.
Так, за статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня."
З огляду на вищевикладене, у Постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №904/4156/18 від 10 грудня 2019 року зроблено висновок про те, що можливість стягнення пені за неналежне виконання зобов'язань за договором має бути встановлена в договорі; строк нарахування пені сторонами може бути встановлений в договорі більше шести місяців; розмір пені в договорі може бути встановлено сторонами, проте, вона не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Суд, дослідивши розрахунок пені, наданий позивачем, вважає його вірним, а саме:
- розмір пені за порушення зобов'язань по оплаті товару, отриманого по специфікації № 1 становить 392928,47 грн. (триста дев'яносто дві тисячі дев'ятсот двадцять вісім гривень сорок сім копійок).
- розмір пені за порушення зобов'язань по оплаті товару, отриманого по специфікації № 3 становить 41598,60 грн. (сорок одна тисяча п'ятсот дев'яносто вісім гривень шістдесят копійок).
- розмір пені за порушення зобов'язань по оплаті товару, отриманого по специфікації № 5 становить 113326,77 грн. (сто тринадцять тисяч триста двадцять шість гривень сімдесят сім копійок).
- розмір пені за порушення зобов'язань по оплаті товару, отриманого по специфікації № 6 становить 3808,58 грн. (три тисячі вісімсот вісім гривень п'ятдесят вісім копійок).
Загальний розмір пені за порушення зобов'язань по оплаті товару становить 551662,42 грн.
Суд не приймає твердження відповідача про те, що позивачем неправомірно нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, у звязку з наступним.
Так, твердження відповідача про те, що в п. 9.1. договору відсутнє посилання на те, яка саме частина статті 231 ГК України являється підставою для сплати відповідачем штрафних санкцій, - є недоречним, оскільки в даному випадку, відповідальності сторін повністю присвячений розділ 9 договору, який містить, зокрема, пункти, в яких існують посилання на конкретні статті законодавства України.
За своїм змістом пункт 9.1. договору є загальним пунктом відповідальності сторін та зазначає, що за порушення умов договору сторони несуть взаємну цивільно-правову відповідальність, передбачену чинним законодавством України і цим договором.
В свою чергу, види відповідальності, її розмір, строк нарахування штрафних санкцій та інше - визначено у наступних пунктах розділу 9 даного договору.
Так, зокрема, пунктом 9.5. договору визначено, що строк нарахування штрафних санкцій не обмежується строком, визначеним ч. 6 ст. 232 ГК України.
Слід звернути увагу, що підставою для сплати штрафних санкцій є пункт 9.3. договору, відповідно до якого у випадку порушення однією із сторін строків виконання грошових зобов'язань по цьому договору на строк понад 10 календарних днів. Сторона, яка допустила порушення, зобов'язана сплатити іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент порушення, нараховану на суму порушеного зобов'язання за кожний день порушення.
Статті 6 та 627 Цивільного кодексу України декларують, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В Україні діє спеціальний закон, що регулює питання відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір нені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національною банку України, що діяла у період, за який сплачується неня.
Пунктом 9.3. договору визначено, що розмір пені нараховується у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що не є перевищенням розміру, дозволеного Законом.
Таким чином, суд доходить висновку про те, що позивачем правомірно та обґрунтовано нараховано відповідачу пеню на суму заборгованості у розмірі 551662,42 грн., розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства та цей розрахунок не спростовано відповідачем.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.
Питання нарахування 36% річних передбачено пунктом 9.4. договору, згідно з яким якщо товар проданий постачальником покупцю в кредит, то в разі порушення покупцем строку оплати товару, покупець зобов'язується сплатити постачальнику проценти за користування грошовими коштами у розмірі 36% річних, нарахованих по ціні товару, строк оплати якого порушено, за кожний день порушення.
Отже, договором прямо передбачено можливість продажу товару, за який ще не було сплачено повну грошову суму, в кредит. В даному випадку товар був проданий в кредит за договором, адже за кожною з специфікацій до договору умови оплати товару встановлювались з певним строком, порушення якого і тягнуло за собою нарахування пені за подвійною обліковою ставкою НБУ та 36% річних. Оплата товару не відбувалась одразу, що і є продажем товару в кредит, можливість якого прямо передбачена даним договором.
У випадку належного виконання зобов'язання, а саме оплати товару у розмірі та у строк, встановлений специфікаціями до договору відповідачем, позивач мав отримати грошові кошти, у розмірі, встановленому у кожній із специфікацій до даного договору. Тобто, після настання відповідної дати відповідач повинен був перерахувати на рахунок позивача грошові кошти у встановленому розмірі. З настання певної дати грошові кошти за договором належали позивачу. Так як відповідачем грошові кошти не сплачувались у встановлений строк, то відповідач продовжував користуватись грошовими коштами, що вже повинні були належати позивачу, відповідно до умов договору та специфікацій до нього.
Відтак, вищевикладеним спростовуються твердження відповідача про безпідставність стягнення 36% річних в сумі 1325986,18 грн.
Слід зазначити, що через порушення умов договору відповідачем, позивач отримував грошові кошти з порушенням строку оплати або не отримував взагалі, у зв'язку з чим поніс збитки, тому вимога щодо нарахування штрафних санкцій, у встановленому договорі розмірі, є цілком законною.
Суд, перевіривши розрахунок позивача, перевіривши період нарахування останнім вказаної суми 36% річних, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі в сумі 1325986,18 грн.
Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 15, 16, 524, 526, 546, 548, 549, 610-612, 625, 629, 631, 692, 694, 712 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 179, 224, 225 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "БЛАГОДАТНЕ" (Україна, 63461, Харківська обл., Зміївський р-н, селище Благодатне, вулиця Жовтнева, будинок 16, ЄДРПОУ 22994509) на користь Приватного Акціонерного товариства "ЛЕБЕДИНСЬКИЙ НАСІННЄВИЙ ЗАВОД" (20635, Черкаська обл., Шполянський р-н, с. Лебедин, вул. Заводська, 17, Код ЄДРПОУ 00388932, р/р IВAN: НОМЕР_1 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" МФО 380805) 687000,00 грн. - заборгованість за товар отриманий по договору; 551662,42грн. - пеня за порушення строків виконання грошових зобов'язань по договору; 1325986,18 грн. - проценти річних; витрати по сплаті судового збору в сумі 38469,73 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "30" грудня 2022 р.
Суддя Л.В. Шарко