1-кп/754/1131/22
Справа № 754/15457/16-к
Іменем України
29 грудня 2022 року
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12016100010007913 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Двуреченск Сисертського району Свердловської області, росіянина, громадянина Російської Федерації, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м.Києва, українки, громадянки України, проживаючої в АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
кожного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України,
за участю сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_7
сторони захисту - обвинувачених ОСОБА_5 ОСОБА_6. , захисника ОСОБА_9 ,
перекладача - ОСОБА_10
23 грудня 2022 року до Деснянського районного суду м. Києва з Київського апеляційного суду надійшло кримінальне провадження № 12016100010007913 відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 по обвинуваченню кожного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.
Ухвалою суду від 23 грудня 2022 року призначено підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні.
Потерпілі, представник потерпілої в підготовче судове засідання не з'явились, про час, день та місце його проведення повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомляли, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подавали. Судом визнано за можливе проводити підготовче судове засідання за відсутності потерпілих, представника потерпілої.
Прокурор вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття справи, внесення подання про визначення підсудності немає, просить призначити справу до судового розгляду.
Захисник, обвинувачені не заперечували проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.
Заслухавши думки учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, вважаю, що справа підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.
Дане кримінальне провадження підсудне Деснянському районному суду м. Києва. Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні не встановлено. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.
Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.
Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді, є наступним: прокурор, обвинувачені, їх захисники, потерпілі, представник потерпілої, перекладач.
Зважаючи на положення ч. 10 ст. 615 КПК України, кримінальне провадження слід здійснювати судом колегіально в складі трьох суддів.
Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених, з підстав наявності ризиків переховування обвинувачених від суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків в даному кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Захисник, позицію якого підтримали обвинувачені, просив відмовити у задоволенні клопотань прокурора та заявив клопотання про зміну обвинуваченим запобіжного заходу з тримання під вартою на інший більш м'який, не пов'язаний з позбавленням волі.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор у клопотанні про продовження строку запобіжного заходу, та позицію захисту, суд приходить до наступного
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Тобто, завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
В даному випадку, прокурор обґрунтовуючи свої клопотання посилається на існування ризиків переховування обвинувачених від суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків в даному кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Суд зазначає, що ризик переховування від суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Так, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні ряду злочинів, зокрема, особливо тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або у вигляді довічного позбавлення волі. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищує ризик переховування від суду.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом для обвинувачених переховуватися від суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Ризик переховування від суду, суд також оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та вважає, що вказаний ризик є реальним.
Актуальними залишаються ризики незаконного впливу на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення, враховуючи обставини кримінального провадження.
На переконання суду, обраний щодо обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особам обвинувачених.
Таким чином, із врахуванням викладених вище обставин, на переконання суду наразі інші, більш м'які запобіжні заходи, не будуть достатніми для запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки, перебуваючи на волі, обвинувачені можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків в даному кримінальному провадженні, вчиняти нові кримінальні правопорушення. У зв'язку з цим судом відхиляються доводи захисту щодо можливості зміни обвинуваченим запобіжного заходу з тримання під вартою на інший більш м'який.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та відхилення клопотання сторони захисту.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України суд не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст.314-316, 369-372, 376 КПК України, суд, -
Призначити кримінальне провадження № 12016100010007913 відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 по обвинуваченню кожного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Деснянського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, пр-т Маяковського, 5-в, каб. 21 на 05 січня 2023 року на 12 год. 30 хв.
Викликати в судове засідання прокурора, обвинувачених, їх захисників, потерпілих, представника потерпілої, перекладача.
Кримінальне провадження розглядати судом колегіально в складі трьох суддів.
У задоволенні клопотання захисника обвинувачених про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 діб до 26 лютого 2023 року (включно).
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою на 60 діб до 26 лютого 2023 року (включно).
Ухвала в частині продовження обвинуваченим строку дії тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення через Деснянський районний суд м. Києва.
Повний текст ухвали буде оголошено 30 грудня 2022 року о 13 год. 00 хв.
Головуючий
Судді: