вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"22" грудня 2022 р. Cправа № 902/231/22
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,
за участю секретаря судового засідання Глоби А.С.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут", 21036, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 23, ідентифікаційний код юридичної особи 39593306
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак", 24000, Вінницька обл., м. Могилів-Подільський, вул. Вірменська, 12, ідентифікаційний код юридичної особи 42796845
про стягнення 2 048 785, 96 гривень
за участю представників:
від позивача - адвокат Бобко Т.Є., згідно доручення;
від відповідача - не з'явився
До Господарського суду Вінницької області 07.04.2022 року надійшла позовна заява вих.№217007.2-Ск-815-0422 від 06.04.2022 року (вх. № 236/22 від 07.04.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак" про стягнення 2 048 785,96 гривень заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем укладеного між сторонами договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41СР217-1410-20 від 01.12.2020 року, що складається з 1 928 503, 12 гривень основного боргу, 7 925, 36 гривень 3% річних, 30 856, 05 гривень інфляційних втрат, 52 835, 70 гривень пені та 28 665, 73 гривень штрафу за перевищення обсягу газу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2022 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.
Ухвалою від 12.04.2022 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 902/231/22, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 10.05.2022.
03.05.2022 до суду від відповідача - ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" надійшов відзив на позовну заяву вхідний №01-34/3310/22 від 03.05.2022 у якому відповідач проти позову заперечив з підстав зазначених у ньому, у задоволенні позову просив відмовити.
05.05.2022 представником позивача подано до суду відповідь на відзив №217007.2-Ск-12060522 від 05.05.2022 (вх.№01-34/3417/22 від 05.05.2022) із запереченнями проти наведених у відзиві відповідачем доводів.
У судовому засіданні 10.05.2022 року суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/231/22 на 24.05.2022 року об 11:00, яку занесено до протоколу судового засідання.
20.05.2022 представником позивача подано до суду письмові пояснення №217007.2-Ск12920522 від 18.05.2022 (вх.№01-34/3929/22 від 20.05.2022) по справі №902/231/22.
У судовому засіданні 24.05.2022 року суд задовольнив усне клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі №902/231/22 на 09.06.2022 року о 12:00, яку занесено до протоколу судового засідання.
08.06.2022 представником позивача подано до суду письмові пояснення №217007.2-Ск14890822 від 08.06.2022 (вх.№01-34/4533/22 від 08.06.2022) по справі №902/231/22.
09.06.2022 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №01-34/4555/22 від 09.06.2022), заперечення щодо відповіді на відзив (вх. №01-34/4559/22 від 09.06.2022) та клопотання № б/н від 08.06.2022 про витребування доказів (вх. №01-34/4560/22 від 09.06.2022) не підписані електронним підписом.
На визначену судом дату у судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином у судовому засіданні 24.05.2022 під розпис.
Під час судового засідання 09.06.2022 від представника відповідача на електронну адресу суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи (вх№01-34/4557/22 від 09.06.2022 та вх.№01-34/4558/22 від 09.06.2022) ідентичного змісту підписані електронним підписом.
Представником позивача у судовому засіданні 09.06.2022 подано клопотання про продовження строку підготовчого засідання на 30 днів.
У судовому засіданні 09.06.2022 року суд ухвалив відкласти вирішення питання щодо залучення до матеріалів справи заперечення щодо відповіді на відзив та клопотання відповідача про витребування доказів до наступного судового засідання.
Заслухавши представника позивача, суд постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, відкладення підготовчого засідання у справі № 902/231/22 на 23.06.2022 року об 11:00, яку занесено до протоколу судового засідання.
14.06.2022 на електронну адресу суду від відповідача надійшли скріплені електронним підписом заперечення щодо відповіді на відзив (вх.№ 01-34/4722/22 від 14.06.2022) та клопотання № б/н від 08.06.2022 (вх. № 01-34/4724/22 від 14.06.2022) про витребування доказів, у якому останній зокрема просить зобов'язати позивача надати інформацію про передані споживачем дані про обсяг спожитого газу.
21.06.2022 до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення №217007.2-Ск-15740622 від 21.06.2022 (вх. №01-34/4956/22 від 21.06.2022).
23.06.2022 від відповідача на електронну адресу суду надійшли ідентичного змісту клопотання № б/н від 08.06.2022 про витребування доказів, а саме: зобов'язання позивача надати інформацію про передані споживачем дані про обсяг спожитого газу.
Також 23.06.2022 від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання (вх. №01-34/5060/22 від 23.06.2022) про призначення по справі почеркознавчої експертизи.
На визначену судом дату 23.06.2022 у судове засідання з'явились представники обох сторін.
Представник відповідача заявив усне клопотання про поновлення строку для подання заперечення щодо відповіді на відзив, долучення його до матеріалів справи та клопотав про задоволення клопотання про витребування доказів.
Представник позивача просив у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку для подання заперечення та клопотання про витребування доказів відмовити.
Суд ухвалив про задоволення клопотання представника відповідача про поновлення строку для подання заперечення щодо відповіді на відзив та про відмову у задоволенні клопотання відповідача № б/н від 08.06.2022 про витребування доказів.
У судовому засіданні 23.06.2022 року суд постановив ухвалу про відкладення розгляду клопотання про призначення експертизи, оголошення перерви у підготовчому засіданні у справі №902/231/22 на 05.07.2022 року о 12:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.
28.06.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання № б/н від 21.06.2022 (вх. № 01-34/5176/22 від 28.06.2022) у якому відповідач просив призначити по справі почеркознавчу експертизу підпису директора ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" на додатковій угоді №ДУ-1/41СР217-1410- 20 від 31.12.2021р. та акті №ЗВІ82000715 від 31.01.2022, проведення експертизи доручити Вінницькому відділенню Київського науково - дослідного інституту судових експертиз та поставити на розгляд експерта питання чи виконано підпис на додатковій угоді №ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31 грудня 2021р. та акті №ЗВІ82000715 від 31 січня 2022 директором ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" Твердохлібом В.В.
30.06.2022 до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення №217007.2-Ск-15960622 від 28.06.2022 (вх. №01-34/5275/22 від 30.06.2022) та заперечення на клопотання про призначення експертизи №217007.2-Ск-15950622 від 28.06.2022 (вх. №01-34/5276/22 від 30.06.2022).
04.07.2022 до суду від відповідача надійшли доповнення до клопотання про призначення почеркознавчої експертизи № 44 від 04.07.2022 (вх. № 01-34/5390/22 від 04.07.2022).
Також 04.07.2022 до суду від відповідача надійшли додаткові заперечення проти позову та доданих письмових пояснень позивача № 43 від 04.07.2022 (вх. № 01-34/5392/22 від 04.07.2022).
На визначену судом дату 05.07.2022 у судове засідання з'явились представники обох сторін.
Представник позивача у судовому засіданні надав для огляду оригінали документів доданих до позову та клопотав про долучення їх до матеріалів справи.
Суд ухвалив задовольнити клопотання представника позивача та долучив вказані оригінали документів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 05.07.2022 року суд постановив ухвали про задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду клопотання про призначення судової експертизи та про оголошення перерви у підготовчому засіданні у справі №902/231/22 до 15.07.2022 року о 14:30 год., які занесено до протоколу судового засідання.
15.07.2022 до суду від відповідача надійшов обгрунтований розрахунок заперечень проти позову (вх. № 01-34/5755/22 від 15.07.2022).
15.07.2022 до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо обгрунтованого розрахунку заперечень проти позову №217007.2-Ск-16600722 від 15.07.2022 (вх. №01-34/5771/22 від 15.07.2022).
15.07.2022 до суду від відповідача надійшли доповнення до клопотання про призначення почеркознавчої експертизи №б/н від 15.07.2022 (вх. № 01-34/5772/22 від 15.07.2022), у яких відповідач просить прийняти доповнення до поданого 21 червня 2022 року клопотання про призначення експертизи разом з доповненням від 04 липня 2022 року.
На визначену судом дату 15.07.2022 до суду з'явились представники обох сторін.
Заслухавши пояснення представників сторін, суд ухвалив відкласти до наступного судового засідання розгляд клопотання ТОВ "КД "Вацак" про призначення експертизи, витребувати у відповідача копії документів щодо відображення у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "КД "Вацак" з податку на додану вартість господарської операції з поставки газу за договором між позивачем та відповідачем за звітний період січень 2022 року, визнав явку у судове засідання директора ТОВ "КД "Вацак" обов'язковою та відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування інформації щодо формування ціни на газ до січня 2022 року.
У судовому засіданні 15.07.2022 року суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі №902/231/22 на 21.07.2022 року о 14:30 год., яку занесено до протоколу судового засідання.
21.07.2022 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення № б/н від 20.07.2022 (вх. № 01-34/5927/22 від 21.07.2022) у додатку до яких додано копію податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року, копію уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок за січень 2022 року, копію бухгалтерської довідки від 18.07.2022 та копію договору про надання аудиторських послуг від 20.06.2022 року.
21.07.2022 до суду від ТОВ "КД "Вацак" надійшов супровідний лист №б/н від 20.07.2022 (вх. № 01-34/5928/22 від 21.07.2022) із оригіналами первинних документів.
На визначену судом дату у судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача та директор ТОВ "КД "Вацак" Твердохліб В.В.
У судовому засіданні 21.07.2022 суд постановив ухвалу про долучення поданих 21.07.2022 ТОВ "КД "Вацак" письмових пояснень № б/н від 20.07.2022, супровідного листа №б/н від 20.07.2022 із оригіналами первинних документів, які містять вільні зразки підпису директора ТОВ "КД "Вацак" Твердохліба В.В. та зразки відтиску печаток ТОВ "КД "Вацак", у долученні копії договору про надання аудиторських послуг відмовив, оголосив перерву у судовому засіданні у справі №902/231/22 на 26.07.2022 року о 10:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.
На визначену судом дату 26.07.2022 у судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача.
Представник ТОВ "КД "Вацак" підтримав клопотання про призначення судової експертизи.
Представник ТОВ "Вінницягаз Збут" щодо задоволення клопотання про призначення експертизи заперечив з підстав, що у матеріалах справи містяться докази, що обгрунтовують позовні вимоги в частині обсягу спожитого відповідачем газу та суми боргу.
Ухвалою суду від 26.07.2022 у справі № 902/231/22 призначено комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу документів, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, провадження у справі № 902/231/22 зупинено на час проведення експертизи до отримання висновку судової експертизи.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.07.2022 у справі № 902/231/22 скасовано, у задоволенні клопотання ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" про призначення у справі № 902/231/22 комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи відмовлено та направлено справу № 902/231/22 для продовження розгляду до Господарського суду Вінницької області.
19.10.2022 матеріали справи № 902/231/22 надійшли до Господарського суду Вінницької області.
Ухвалою від 24.10.2022 судом повідомлено сторони про призначення підготовчого засідання у справі №902/231/22 на 10.11.2022 року о 10:00 год.
04.11.2022 до суду від представника відповідача надійшло клопотання № б/н від 04.11.2022 (вх. № 01-34/93/22 від 04.11.2022) у якому останній просить виключити із числа доказів по справі: додаткову угоду № ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021р. та акт №ЗВІ82000715 від 31.01.2022 р. приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 01.12.2020 року № 41 СР217-1410-20; визнати поважною причину неподання разом із відзивом на позовну заяву висновку експерта; приєднати до матеріалів справи 902/231/22 висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи за заявою директора Твердохліба В.В. ТОВ "КЦ "Вацак" №3069/22-26 від 02.11.2022 року; приєднати до матеріалів справи 902/231/22 рахунку № 62000402 від 25.01.2022 на суму 3 283 693,06 грн.
09.11.2022 до суду від представника позивача надійшли заперечення №217007.2-Ск-3160-1122 від 09.11.2022 (вх. № 01-34/9563/22 від 09.11.2022) на клопотання від 04.11.2022, у яких представник позивача проти клопотання заперечує з підстав зазначених у ньому, у задоволенні клопотання відповідача від 04.11.2022 просить відмовити.
На визначену судом дату у судове засідання з'явилися представники обох сторін.
Представник відповідача підтримав подане до суду клопотання № б/н від 04.11.2022 (вх. № 01-34/93/22 від 04.11.2022), просив його задовольнити з підстав зазначених у ньому.
Представник позивача проти вказаного клопотання заперечила з підстав, зазначених у запереченнях на клопотання від 04.11.2022.
Розглянувши клопотання представника відповідача № б/н від 04.11.2022 суд постановив ухвали про відмову у задоволенні клопотання № б/н від 04.11.2022, які занесено до протоколу судового засідання, зокрема в частині клопотання про виключення додаткової угоди № 1 від 31.12.21 та акту приймання-передачі природного газу від 31.01.22 із числі доказів, суд ухвалив відмовити у задоволенні клопотання згідно частини 11 статті 80 ГПК України, оскільки клопотати про виключення доказів може особа, яка їх подала, а не інші учасники справи; в частині клопотання про поновлення строку на подання доказів, суд ухвалив відмовити в задоволенні клопотання згідно частин 4, 8 статті 80 ГПК України, оскільки відповідачем не зазначено та судом не встановлено об'єктивних причин, що не залежали від відповідача, які унеможливлювали подання цих доказів у передбачений строк; в частині клопотання про приєднання рахунку до матеріалів справи суд відмовив у задоволенні, оскільки дане клопотання уже заявлялось і було розглянуте судом.
У судовому засіданні представник відповідача заявила усне клопотання про продовження строку на подання доказів, зокрема висновку експерта.
Заслухавши представників сторін, суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку на подання доказів, оскільки клопотання про продовження строку на подання доказів може бути заявлене до спливу встановленого судом або законом строку на вчинення відповідних процесуальних дій або подання доказів, а не після його пропуску, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 10.11.2022 закрито підготовче провадження у справі № 902/231/22, призначено справу № 902/231/22 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 08.12.2022 об 11:00 год.
08.12.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання за вхідним № 01-34/10547/22 від 08.12.2022 за підписом директора ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" у якому останній просить відкласти розгляд справи на пізнішу дату, надавши можливість реалізувати своє право на судовий захист посилаючись на звільнення представника, який представляв інтереси відповідача.
У судовому засіданні 08.12.2022 року суд постановив ухвалу про відкладення судового засіданні з розгляду справи № 902/231/22 по суті на 22.12.2022 року об 11:00, яку занесено до протоколу судового засідання.
21.12.2022 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання № б/н від 21.12.2022 (вх. № 01-34/11001/22 від 21.12.2022) про зупинення провадження у справі.
У вказаному клопотанні відповідач зазначає, що 05.12.2022 року Господарським судом Вінницької області було відкрито провадження у справі № 902/1229/22 за позовом ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" до ТОВ "Вінницягаз Збут" про визнання недійсною додаткової угоди № ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41СР217-1410-20 від 01.12.2020 року. Оскільки визнання вказаної додаткової угоди недійсною може вплинути на результат розгляду справи № 902/231/22, зокрема щодо істотних умов договору № 41СР217-1410-20 від 01.12.2020 відповідач просить зупинити провадження у справі № 902/231/22 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 902/1229/22 за позовом ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" до ТОВ "Вінницягаз Збут" про визнання недійсною додаткової угоди № ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41СР217-1410-20 від 01.12.2020 року.
22.12.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшли заперечення № 217007.2-Ск-14057-1222 від 22.12.2022 (вх. № 01-34/11021/22 від 22.12.2022) на клопотання про зупинення провадження у справі № 902/231/22, у яких представником позивача зазначено, що зупинення провадження у справі допускається лише у разі неможливості розгляду справи, натомість окрім додаткової угоди № ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021 наявними у справі № 902/231/22 доказами підтверджується здійснення господарської операції з постачання природного газу відповідачу у січні 2022 року, зокрема підписаними сторонами у справі, скріпленими їх печатками без зауважень актами приймання-передачі, актом звіряння взаємних розрахунків, про що наголошено у постанові суду апеляційної інстанції, податковими накладними та іншими документами, а відтак просить відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
На визначену судом дату у судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином ухвалою суду від 12.12.2022 року, яку було надіслано відповідачу за адресою його місцезнаходження згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Також ухвалу суду від 12.12.2022 року було надіслано на відому суду електронну адресу відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 (отримано 12.12.2022 о 15:33:32) та повідомлено про дату, час та місце розгляду справи телефонограмою.
Направлення судом ухвали рекомендованою кореспонденцією на чинну адресу учасника є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання кореспонденції адресатом перебуває поза межами контролю суду. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Верховного Суду від 18.03.2021 по справі №911/3142/19.
Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог статті 242 ГПК України сторони було належним чином повідомлено про судові засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач у свою чергу не скористався наданим йому правом участі у судовому засіданні і його неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
Судом у судовому засіданні оголошено про надходження клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Представник позивача проти вказаного клопотання заперечила з підстав, зазначених у запереченнях на клопотання про зупинення провадження.
Розглянувши клопотання відповідача № б/н від 21.12.2022 (вх. № 01-34/11001/22 від 21.12.2022) про зупинення провадження у справі суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання № б/н від 21.12.2022 (вх. № 01-34/11001/22 від 21.12.2022) про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 902/1229/22, яку занесено до протоколу судового засідання.
Відповідно до вимог пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Суд дійшов висновку, що у цій справі не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи, оскільки зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду та входять до предмету доказування у цій справі.
Спір у справі про визнання недійсним додаткової угоди до договору за наявності у справі доказів, що дозволяють встановити та оцінити обставини, що входять до предмету доказування у цій справі не є безумовною підставою для зупинення провадження у справі, що відповідає висновкам Верховного Суду, викладеними в постановах від 20.01.2021 у справі № 906/129/20, від 01.04.2021 у справі № 902/1177/15.
При розгляді клопотання про зупинення провадження у справі, судом також враховано, що згідно вимог частини 3 статті 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється лише з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України на стадії розгляду по суті вимогами ГПК України не передбачено.
Судом розпочато розгляд справи по суті, водночас, відповідачем не подано суду клопотання про поновлення строку на подання заяви про зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.
За вказаних обставин, правові підстави для зупинення провадження у справі № 902/231/22 у суду відсутні.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити заявлені позовні вимоги.
За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні 22.12.2022 року суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по справі та орієнтовний час повернення.
На оголошення вступної та резолютивної частин рішення представники сторін не з'явилися, у зв'язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак" про стягнення 2 048 785,96 гривень заборгованості, у тому числі 1 928 503,12 гривень основного боргу за поставлений природний газ, 7 925,36 гривень 3% річних, 30 856,05 гривень інфляційних втрат, 52 835,70 гривень пені та 28 665,73 гривень штрафу за перевищення обсягу газу.
На обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що заявлена до стягнення заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41СР217-1410-20 від 01.12.2020 в частині оплати за поставлений природний газ.
Відповідач у поданому до суду відзиві на позов підтвердив укладення між ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" та ТОВ "Вінницягаз Збут" договору на постачання газу № 41СР217-1410-20 від 01.12.2020 року та зазначив, що наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 05.01.2022 року № 3 "Про затвердження переліку суб'єктів господарювання, основним видом діяльності яких є, зокрема, виробництво продовольчих товарів, що мають істотну соціальну значимість" затверджено перелік підприємств, основним видом діяльності яких є виробництво продовольчих товарів, що мають суттєву соціальну значимість із включенням ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" до вказаного переліку.
Відповідач зазначив, що ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" 14 січня 2022 15:57 подано заявку на соціальний газ на визначену Міністерством аграрної політики та продовольства України електронну адресу із зазначенням постачальника - ТОВ "Вінницягаз Збут". Разом з тим постачальник ТОВ "Вінницягаз Збут" не вийшов на торги та не придбав соціальний газ.
На думку відповідача саме бездіяльність ТОВ "Вінницягаз Збут" призвела до утворення заборгованості за поставлений природний газ у ТОВ "Кондитерський дім "Вацак".
Відповідач, посилаючись на форс-мажорні обставини зумовлені введенням воєнного стану в Україні, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
У відповіді на відзив, письмових поясненнях від 18.05.2022 позивач зазначив, що відповідно до затвердженого Постановою КМУ від 12 січня 2022 р. № 19 "Порядку організації та проведення біржових торгів з продажу природного газу власного видобутку для задоволення потреб суб'єктів господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво продовольчих товарів, що мають істотну соціальну значущість" участь в торгах покупців, якими є постачальники природного газу, є правом, а не обов'язком ТОВ "Вінницягаз Збут".
Крім того, позивач зауважив, що заявку про участь у біржових торгах з продажу природного газу власного видобутку для задоволення потреб суб'єктів господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво продовольчих товарів, що мають істотну соціальну значущість, відповідачем подано 14.01.2022, торги проведені 17.01.2022, а постачання природного газу відповідачу позивачем відбувалось до 21.01.2022, що підтверджується витягом з Реєстру пар споживачів.
Щодо посилання відповідача на форс-мажорні обставини, з огляду на введення в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року зазначив, що заборгованість в розмірі 1 928 503,12 гривень виникла за природний газ отриманий відповідачем в січні 2022 року, тобто до введення в Україні воєнного стану.
Позивач стверджує, що наявними у матеріалах справи договором постачання природного газу з додатками, актами приймання-передачі природного газу, підписаним та погодженим сторонами актом звіряння взаємних розрахунків на суму 1 928 503,12 гривень підтверджується отримання природного газу відповідачем у зазначеному розмірі у спірний період. Натомість, відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів виконання умов договору на постачання природного газу в частині оплати за отриманий природний газ.
З урахуванням наведеного клопотав про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
01.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак" (далі - відповідач, споживач) укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41СР217-1410-20 від 01.12.2020 року (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1.-1.4. договору постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ (далі - газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором. Річний плановий обсяг постачання газу - до 171 000 куб.м. Планові обсяги постачання газу по місяцях визначено у додатку 1, що є невід'ємною частиною цього договору. Передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення). Перелік точок комерційного обліку споживача вказаний в додатку 2, що є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно пункту 2.1.1. договору постачання газу здійснюється за наявності діючого між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу газу.
Пунктом 2.3. договору сторони визначили, що обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт 4.1 договору), що підлягає сплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу) визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур передбачених Кодексом ГРМ.
Постачання та споживання підтверджених обсягів газу протягом місяця здійснюється, як правило, в рівномірному режимі, виходячи з середньодобової норми (добова норма), яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця, або згідно узгодженого сторонами графіку до 25-го числа місяця, що передує місяцю постачання у випадку, якщо споживання здійснюється протягом місяця нерівномірно.
У разі нерівномірною щодобового споживання газу, який підлягає постачанню у місяці постачання, cпоживач зобов'язаний до 10:00 год. дня що передує дню, з якою змінюється плановий обсяг газу надати постачальнику заявку про збільшення/зменшення плановою обсягу газу із зазначенням планованих щодобових обсягів споживання газу на наступний (залишковий) період місяця постачання.
У разі необхідності коригування обсягів планового споживання природною газу у газовій добі споживання споживач зобов'язаний надіслати скориговану заявку про збільшення/зменшення планового обсягу газу на добу постачання не пізніше ніж 18:00 год. газової доби постачання природною газу. Заявка також має містити плановані щодобові обсяги споживання газу на наступний (залишковий) період місяця постачання. Заявки надаються споживачем на електронну адресу постачальника gaszbut@vngas.com.ua, з наступним направленням заявок у письмовому вигляді на адресу постачальника.
Не підлягають зміні обсяги газу що вже фактично надані споживачу.
Обсяг споживання природного газу споживачем у розрахунковому періоді не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом розрахункового періоду в розмірі ± 10% від підтвердженого обсягу природного газу у відповідну газову добу (п. 2.4. договору).
Згідно пункту 2.5 договору визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється у наступному порядку:
За підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період що складений між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог Кодексу ГРМ (п. 2.5.1. договору).
На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (п. 2.5.2. договору).
Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу (п. 2.5.3. договору).
У випадку відмови від підписання акту приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ чи Оператора ГТС. Споживач у такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів, спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника.
У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу або неподання письмової обґрунтованої відмови від його підписання протягом 2 календарних днів з дати отримання, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних постачальника (п. 2.5.4. договору).
Сторони домовилися, що до моменту обміну оригіналами актів приймання-передачі газу, скановані копії підписаних сторонами актів приймання-передачі газу, надіслані сторонами одна одній по електронній пошті за адресами, які зазначені в розділі 10 договору, мають силу оригіналу (п. 2.5.5. договору).
Відповідно до пункту 3.1. договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть додаткові угоди. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.
Згідно пунктів 3.2., 3.3. договору ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 7,23833333 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 7,37490933 грн. Податок на додану вартість становить 1,47498187 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 8,84989120 грн. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.
Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором (п. 3.4. договору).
За умовами пунктів 3.5., 3.6. договору місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом 2 цього договору. Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором.
Згідно пункту 4.1. договору розрахунковий період за договором становить один календарний місяць.
Відповідно до пункту 4.2. договору оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній салюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% (сто відсотків) здійснюється споживачем до 28-го числа місяця, що передує місяцю поставки.
Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.
Пунктом 4.3 договору сторони передбачили, що у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахунковою періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу.
Згідно пунктів 4.4.-4.7. договору датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника. В платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання. У разі виникнення у споживача заборгованості з оплати вартості газу, сторони, за взаємною згодою можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього договору. Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від виконання поточних зобов'язань за договором. У разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення. У разі переплати вартості газу сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період.
За умовами пункту 4.9. договору звірка розрахунків здійснюється сторонами протягом десяти днів з дати пред'явлення вимоги про це однієї із сторін на підставі відомостей про фактичну оплату вартості газу споживачем та актів приймання-передачі газу.
Податкові накладні та додатки до них оформлюються сторонами в електронній формі, згідно з вимогами норм Податкового кодексу України та прийнятих на його виконання підзаконних нормативно-правових актів (п. 4.10. договору).
Положеннями пункту 9.1. сторони передбачили, що цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ "Вінницягаз Збут" в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2021 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Додатком 1 та додатком 2 до договору сторони визначили планові обсяги постачання газу у 2021 році по місяцях та перелік ЕІС-код точок комерційного обліку споживача (56ХО00016М4NH007).
Договір з додатками підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками сторін, факт укладення договору сторонами не заперечується.
31.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак" укладено додаткову угоду № ДУ-1/41СР217-1410-20 (далі - додаткова угода).
Згідно пункту 1 додаткової угоди сторони домовились викласти з 01.01.2022 року п.1.1. договору в наступній редакції: "1.1 Постачальник зобов'язується передати у власність споживачу в 2020 - 2022 роках природний газ (далі - газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.".
Відповідно до пункту 2 додаткової угоди сторони домовились доповнити з 01.01.2022 року пункт 1.2 договору наступним абзацом: "Річний плановий обсяг постачання газу в 2022 року до 171 000 куб. м.".
Згідно пункту 3 додаткової угоди сторони домовились доповнити з 01.01.2022 року додаток 1 до договору плановими обсягами постачання газу в такій редакції: "Планові обсяги постачання газу у 2022 р. по місяцях, куб.м., зокрема - січень - 25 000".
Пунктом 4 додаткової угоди сторонами продовжено строк дії договору № 41СР217-1410-20 від 01.12.2020 року до 31 грудня 2022 року.
Пунктом 5 додаткової угоди визначено, що згідно п. 3.3 договору, сторони домовились про узгодження ціни на газ за договором, починаючи з 01.01.2022 року на рівні: ціна одного кубічного метра (куб. м) природною газу без урахування податку на додану вартість становить 54,59166567 гривень, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,136576 гривень без ПДВ. Ціна одною кубічного метру (куб.м.) природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 54,72824167 грн. Податок на додану вартість становить 10,94564833 грн. Всього ціна газу за один кубічний метр становить 65,67389 грн.
Всі інші положення договору залишаються незмінними та обов'язковими для виконання сторонами (п. 6 додаткової угоди).
Додаткова угода підписана уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплено печатками сторін.
Позивач зазначає, що на виконання умов укладеного договору протягом листопада, грудня 2021, січня 2022 року позивачем поставлено відповідачу природний газ у загальній кількості 100 589,89 куб.м. на загальну суму 4 611 828,64 гривень, у тому числі:
- у листопаді 2021 на суму 1 024 946,46 гривень згідно акту приймання-передачі природного газу № ЗВІ81022839 від 30.11.2021;
- у грудні 2021 на суму 1 658 377,56 гривень згідно акту приймання-передачі природного газу № ЗВІ81025144 від 31.12.2021;
- у січні 2022 на суму 1 928 504,62 гривень згідно акту приймання-передачі природного газу № ЗВІ82000715 від 31.01.2022.
Обсяг поставленого позивачем природного газу відповідачу у загальній кількості 100 589,89 куб.м. підтверджується витягом з Інформаційної платформи Оператора ГТС стосовно періоду перебування ТОВ КД "Вацак" в Реєстрі споживачів (комерційному потфелі) ТОВ "Вінницягаз Збут" із зазначенням фактичного обсягу спожитого природного газу за період з 01.11.2021 по 21.01.2022 (т. 1 а.с. 140).
У свою чергу, обсяг та вартість поставленого та отриманого відповідачем газу за листопад, грудень 2021, січень 2022 року підтверджується актами приймання-передачі природного газу № ЗВІ81022839 від 30.11.2021, № ЗВІ81025144 від 31.12.2021, № ЗВІ82000715 від 31.01.2022.
Акти приймання-передачі природного газу підписані відповідальними особами постачальника та споживача та скріплені печатками позивача та відповідача без заперечень та зауважень (т. 1 а.с. 22-24, а.с. 223-225).
Матеріали справи не містять доказів пред'явлення відповідачем позивачу будь-яких претензій щодо неналежного виконання умов договору, кількості та вартості поставленого природного газу у визначеному договором порядку.
Позивачем зазначено, що станом на 01.11.2021 року у відповідача за договором рахувалася попередня оплата у розмірі 108 021,16 гривень, яка була зарахована в оплату природного газу, поставленого у листопаді 2021 року.
Із виписок по банківському рахунку позивача вбачається, що відповідач оплату за поставлений природний газ здійснив частково у сумі 2 575 304,36 гривень (т. 1 а.с. 25).
Судом встановлено, що сторонами складено акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.11.2021 по 23.03.2022, який підписано уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплено печатками сторін, у якому сторони відобразили та підтвердили, що заборгованість ТОВ КД "Вацак" перед ТОВ "Вінницягаз Збут" складає 1 928 503,12 гривень (т. 1 а.с. 26, 231).
Приймаючи до уваги, що у січні 2022 року згідно акту приймання-передачі природного газу № ЗВІ82000715 від 31.01.2022 позивачем поставлено газ на суму 1 928 504,62 гривень, сума заборгованості, яка відображена сторонами в акті звіряння взаємних розрахунків є залишком несплаченої суми заборгованості за січень 2022 року.
Таким чином, предметом спору є заборгованість відповідача у розмірі 1 928 503,12 гривень за спожитий газ у січні 2022 року.
Доказів погашення заборгованості у розмірі 1 928 503,12 гривень матеріали справи не містять.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті поставленого природного газу, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення 2 048 785,96 гривень заборгованості, у тому числі 1 928 503,12 гривень основного боргу за поставлений природний газ, 7 925,36 гривень 3% річних, 30 856,05 гривень інфляційних втрат, 52 835,70 гривень пені та 28 665,73 гривень штрафу за перевищення обсягу газу.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41СР217-1410-20 від 01.12.2020 року 2 048 785,96 гривень заборгованості, що складається з 1 928 503,12 гривень основного боргу за поставлений природний газ, 7 925,36 гривень 3% річних, 30 856,05 гривень інфляційних втрат, 52 835,70 гривень пені та 28 665,73 гривень штрафу за перевищення обсягу газу.
Предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані з виконанням умов вказаного договору, а саме поставка газу позивачем, його прийняття та оплата відповідачем.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні вимоги передбачені статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Згідно положень статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань).
Приписами статті 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до пункту 28 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.
Згідно положень частини 1, 2, 3 статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.
Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 ЦК України).
Проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений між cторонами договір є договором постачання енергетичного ресурсу через приєднану мережу.
Згідно з частинами 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).
Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору постачання природного газу, додаткової угоди №ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021 до нього здійснено поставку відповідачу газу в січні 2022 в обсязі 29 364,86 м3 на суму 1 928 504,62 гривень.
Відповідно до п. 1, 2 розділу IX Кодексу газорозподільних мереж, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2494, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за № 1379/27824 комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об'єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб'єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС) та об'єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.
Порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об'ємів і обсягів) по об'єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором ГРМ, та з урахуванням вимог нього Кодексу.
Із матеріалів справи вбачається, що обсяг фактично спожитого відповідачем газу, зокрема, у січні 2022 року - 29 364,86 м3 підтверджується даними з інформаційної платформи Оператора газотранспортної системи України (т.1 арк. спр. 93, 140).
Водночас здійснення господарської операції з поставки позивачем на користь відповідача та відповідно прийняття відповідачем газу у січні 2022 року, фактичний обсяг та вартість поставленого відповідачу газу у січні 2022 року підтверджує акт приймання-передачі природного газу № ЗВІ82000715 від 31.01.2022 підписаний сторонами та скріплений печатками сторін.
Із матеріалів справи також вбачається, що на підтвердження здійснення господарської операції з постачання газу у січні 2022 року з погодженими сторонами обсягом поставленого газу, вартістю та загальною сумою постачання газу позивачем виписано та зареєстровано податкові накладні № 478 від 18.01.2022, № 588 від 31.01.2022 року (т. 1 арк. спр.94-97; 148-153).
Суму податку на додану вартість за вказаними податковими накладними відображено відповідачем у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року (додаток 1) у складі податкового кредиту за звітний місяць (т. 2 арк. спр.36-43).
Після витребування судом у відповідача доказів відображення у бухгалтерському та податковому обліку спірної господарської операції, відповідачем окрім наведеної декларації з ПДВ за січень 2022 року, подано копію уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2022 року.
Тобто, після відкриття провадження у справі та витребування судом доказів, відповідач подав уточнюючий розрахунок на підставі бухгалтерської довідки № 18.07.2022 (т. 2, а.с. 44-51), за змістом якої заперечує таку операцію з огляду на відсутність перерахованого авансу та підписаного акту на постачання природного газу за січень 2022 року.
Надаючи оцінку вказаній обставині, суд враховує таке.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим зазначеного пункту, забороняється.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. (пункт 201.10 статті 201 цього Кодексу).
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.
Відповідно до вимог пункту 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Встановлюючи правило щодо обов'язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов'язань, законодавець передбачив, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце. Такий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 зі справи № 910/23097/17.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що підставою для виписки та реєстрації податкових накладних за господарською операцією з постачання відповідачу газу у січні 2022 року стала обставина постачання газу, обсяг та вартість якого відображено сторонами у акті приймання - передачі газу за січень 2022 року, який спільно підписано та підтверджено сторонами та який є первинним документом, що підтверджує достовірність такої операції та її податкові наслідки.
Обізнаність відповідача із змістом господарської операції з постачання газу у січні 2022 року підтверджує також лист №7/1 від 10.02.2022, у якому відповідач просив позивача провести перерахунок природного газу за січень 2022 року та провести реструктуризацію заборгованості (т. 1, а. с. 41).
Наступне подання відповідачем коригуючого розрахунку на підставі бухгалтерської довідки не спростовує змісту та дійсності первинного документа, на підставі якого позивачем були сформовані податкові накладні, а відповідачем у свою чергу прийнятті ці податкові накладні для формування податкового кредиту, що підтверджує визнання сторонами операції, що дійсно була здійснена.
Таким чином, обставини, які входять до предмета доказування у цій справі не заперечені відповідачем та у подальшому не спростовані належними та достовірними доказами.
З матеріалів справи вбачається, що з урахуванням проведених відповідачем оплат за попередні періоди, заборгованість відповідача за спожитий природний газ в січні 2022 року склала 1 928 503,12 гривень.
Згідно пункту 4.2. договору відповідач мав здійснити остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ до десятого числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 202 ГК України та статті 599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Положеннями частини 2 статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Проте, як встановлено судом, відповідачем не були виконані зобов'язання за договором постачання природного газу щодо здійснення оплати вартості поставленого природного газу на загальну суму 1 928 503,12 гривень на рахунок постачальника.
Розмір заборгованості в сумі 1 928 503,12 гривень відображено та підтверджено сторонами в акті звіряння взаємних розрахунків за період з 01.11.2021 по 23.03.2022, який підписано представниками постачальника та споживача та скріплено печатками сторін без жодних зауважень та заперечень (т. 1 а.с. 26, 231).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, в той же час відповідач свої зустрічні зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за поставлений газ належним чином не виконав, внаслідок чого було допущено прострочення у виконанні грошового зобов'язання.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що зобов'язання відповідача за договором в частині сплати заборгованості в сумі 1 928 503,12 гривень є невиконаними та на день розгляду справи доказів здійснення повного розрахунку за поставлений позивачем та спожитий відповідачем газ у січні 2022 року матеріали справи не містять.
Водночас твердження відповідача, викладені у письмових поясненнях, що протягом 2021 року ним не було погоджено зміну ціни газу у спосіб визначений договором та наявності у зв'язку з цим переплати за договором, суд вважає безпідставними з огляду на наявність у матеріалах справи рахунків на оплату, платіжних доручень про оплату газу за грудень 2020 року та за січень - грудень 2021 року та актів приймання - передачі газу за період грудень 2020, січень - грудень 2021 року, які підписано представниками постачальника та споживача і скріплено печатками сторін без жодних зауважень та заперечень, та якими у сукупності підтверджується обізнаність позивача із ціною поставки газу та її прийняття (т.2 арк. спр. 8-23; 210-213; 214-220).
Окрім того, предметом спору у цій справі є заборгованість за січень 2022 року, яка не спростована відповідачем належними доказами оплати.
Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором щодо сплати заборгованості за поставлений природний газ за січень 2022 року, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору постачання природного газу в частині повної та своєчасної оплати поставленого газу, а тому позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення несплаченої суми основного боргу.
Здійснивши перевірку заявленої позивачем до стягнення суми основного боргу та враховуючи, що розмір заявленої до стягнення суми основного боргу відповідає фактичним обставинам справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 1 928 503,12 гривень є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 7 925,36 гривень 3% річних, 30 856,05 гривень інфляційних втрат, 52 835,70 гривень пені та 28 665,73 гривень штрафу за перевищення обсягу газу.
Щодо позовних вимог про стягнення пені та штрафу суд враховує таке.
Приписами статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до положень статей 546, 548 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до вимог частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
У свою чергу, статтею 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Положеннями пункту 6.2.1. договору сторони погодили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Враховуючи встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, нарахована позивачем до стягнення пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідає умовам договору, вимогам чинного законодавства та заявлена правомірно.
Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" здійснений позивачем розрахунок пені за договором, в межах визначеного позивачем періоду, суд дійшов висновку, що такий розрахунок є вірним, а відтак позовні вимоги про стягнення 52 835,70 гривень пені є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення штрафу за перевищення обсягу поставленого газу судом враховано таке.
Положеннями пункту 6.2.2. договору сторони передбачили, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем) споживач сплачує постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу, що розраховується за формулою:
В = (Vф-Vn) х ЦхК, де
- Vф - обсяг фактично поставленого газу споживачу протягом розрахункового періоду за договором,
- Vn - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період,
- Ц - вартість газу за договором,
- К - коефіцієнт, який дорівнює 0,1 (при цьому якщо перевищення обсягу стало наслідком відмови в доступі до об'єкта споживача у результаті чого постачальник ніяк не здійснив пломбування запірних пристроїв на газових приладах споживача, або Оператор ГРМ/ГТС не здійснив обмеження (припинення) розподілу/транспортування природного газу споживачу, або коли споживач не обмежив (припинив) споживання на письмову вимогу постачальника кофіцієнт дорівнює 1).
Як вбачається із погоджених сторонами у додатковій угоді від 31.12.2021 року планових обсягів постачання газу у 2022 році замовлений відповідачем обсяг природного газу на січень 2022 року становив 25 000 куб.м.
Згідно акту приймання-передачі природного газу № ЗВІ82000715 від 31.01.2022 обсяг фактично спожитого відповідачем газу протягом розрахункового періоду за договором склав 29 364,86 куб.м. Обсяг перевищення склав 4 364, 86 куб.м.
Враховуючи встановлене судом перевищення обсягу споживання газу у січні 2022, вимога про стягнення штрафу згідно пункту 6.2.2. договору відповідає умовам договору та заявлена правомірно.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу за договором, суд дійшов висновку, що такий розрахунок є вірним, а відтак позовні вимоги про стягнення 28 665,73 гривень штрафу є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних суд враховує таке.
Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).
Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах N 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
Враховуючи встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, нараховані позивачем до стягнення інфляційні втрати та 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства та заявлені правомірно.
Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, в межах визначеного позивачем періоду прострочення, суд дійшов висновку, що такий розрахунок є вірним, а відтак позовні вимоги про стягнення 7 925,36 гривень 3% річних та 30 856,05 гривень інфляційних втрат є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
У відзиві на позовну заяву, додаткових запереченнях проти позову відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на форс-мажорні обставини, пов'язані з військовою агресією російської федерації проти України та запровадженням у зв'язку з цим воєнного стану в Україні.
Надаючи оцінку вказаним доводам відповідача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Положеннями статі 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Згідно частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
Відповідно до пункту 6.4. договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється у встановленому законодавством порядку.
Як вбачається із матеріалів справи відповідачем не подано належних доказів щодо повідомлення позивача у порядку, передбаченому договором про дію форс-мажорних обставин, що об'єктивно перешкоджають або унеможливлюють належне виконання взятих на себе зобов'язань за договором.
Судом встановлено, що про планові обсяги постачання газу у січні 2022 відповідачу було відомо 31.12.2021 при укладенні додаткової угоди № ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021 року.
Із матеріалів справи слідує, що заборгованість у розмірі 1 928 503,12 гривень виникла за природний газ спожитий відповідачем у січні 2022 року. За умовами пункту 4.2. договору відповідач був зобов'язаний здійснити оплату за спожитий природний газ у січні 2022 року до 10 лютого 2022 року, тобто до введення воєнного стану в Україні 24.02.2022.
Суд звертає увагу на те, що між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин та саме лише посилання на наявність форс-мажорних обставин не ставить у пряму залежність неможливість виконання відповідачем зобов'язання за договором, що виникло до настання таких обставин.
Частиною 4 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 зі справи № 915/531/17, від 26.05.2020 зі справи № 918/289/19, від 17.12.2020 зі справи № 913/785/17 викладено висновок щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", відповідно до якого:
- статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифіката про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;
- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання;
- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Відповідні висновки також було викладено у постанові Верховного Суду від 14.06.2022 по справі № 922/2394/21.
У постанові від 16.07.2019 по справі № 917/1053/18 Верховним Судом зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
Суд вважає, що у контексті спірних правовідносин суттєве значення має не тільки встановлення існування обставин непереборної сили (форс-мажору), а й їх безпосередній, прямий та невідворотний вплив на можливість належного виконання зобов'язання за договором, що може бути підставою для звільнення від відповідальності за його порушення, тобто існування причинно-наслідкового зв'язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов'язань.
Відповідачем не надано належних доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем за договором, а також доказів причинно-наслідкового зв'язку між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором, зважаючи на те, що такі зобов'язання виникли у відповідача до виникнення вказаних обставин.
Не надано відповідачем також доказів звернення до позивача з пропозиціями врегулювання спору мирним шляхом з огляду на дію обставин, які на його думку, перешкоджали виконанню зобов'язань за договором.
Судом також враховано, що відповідачем не подано належних доказів, що внаслідок введення воєнного стану на території України, відповідач не міг у повному обсязі здійснювати господарську діяльність, отримувати дохід і введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання зобов'язань з оплати за договором.
Суд також враховує, що лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 про визнання форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022 та надзвичайність і невідворотність цих обставин не є автоматичною підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, оскільки стороною договору має бути доведено не лише настання цих обставин, але і їх безпосередній, прямий вплив на можливість належного виконання зобов'язання з урахуванням часу та місця його виконання у конкретних правовідносинах.
Водночас, відповідно до вимог статті 218 ГК України, статті 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є обставиною, що звільняє його від виконання зобов'язань перед кредитором та не є правовою підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої договором та чинним законодавством.
Будь-яких інших доказів, які б підтверджували об'єктивні перешкоди для належного виконання зобов'язання за спірним договором відповідачем суду не надано.
З урахуванням викладеного, доводи відповідача щодо дії та впливу форс-мажорних обставин на спірні правовідносини як підстави для відмови у задоволенні позову відхиляються судом як необгрунтовані.
Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 2 048 785,96 гривень заборгованості, у тому числі 1 928 503,12 гривень основного боргу за поставлений природний газ, 7 925,36 гривень 3% річних, 30 856,05 гривень інфляційних втрат, 52 835,70 гривень пені та 28 665,73 гривень штрафу за перевищення обсягу газу.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду позивачем згідно платіжного доручення № 15 від 05.04.2022 року сплачено судовий збір у розмірі 30 731,79 гривень.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному об'ємі, витрати по сплаті судового збору у сумі 30 731,79 гривень покладаються на відповідача.
При розгляді справи по суті, до закінчення судових дебатів представником позивача заявлено усне клопотання про намір подати до суду докази на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. З урахуванням наведеного, питання щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу слід призначити до розгляду у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак"(24000, Вінницька обл., місто Могилів-Подільський, вулиця Вірменська, будинок 12, ідентифікаційний код юридичної особи 42796845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" (21036, Вінницька обл., місто Вінниця(з), Хмельницьке шосе, будинок 23, ідентифікаційний код юридичної особи 39593306) 2 048 785,96 гривень (два мільйони сорок вісім тисяч сімсот вісімдесят п'ять гривень 96 копійок) заборгованості, у тому числі 1 928 503,12 гривень основного боргу, 7 925,36 гривень 3% річних, 30 856,05 гривень інфляційних втрат, 52 835,70 гривень пені, 28 665,73 гривень штрафу за перевищення обсягу газу та 30 731,79 гривень (тридцять тисяч сімсот тридцять одна гривня 79 копійок) витрат на сплату судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Відповідно до статті 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу призначити судове засідання на 10.01.2023 року о 14:00 год. у приміщенні Господарського суду Вінницької області за адресою: 21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 29, (4-й поверх, зал № 9).
5. Для подання суду доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу встановити позивачу строк п'ять днів після ухвалення рішення суду. Зобов'язати позивача у цей же строк надіслати копії вказаних доказів відповідачу у справі, докази відправлення надати суду.
6. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
8. Копію судового рішення направити сторонам рекомендованим листом та засобами електронного зв'язку на відомі суду електронні адреси: позивача - gaszbut@vngas.com.ua, ІНФОРМАЦІЯ_1; відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2.
Повний текст рішення складено та підписано 30 грудня 2022 р.
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу, 21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 23; gaszbut@vngas.com.ua; ІНФОРМАЦІЯ_1;
3 - відповідачу, 24000, Вінницька обл., м. Могилів-Подільський, вул. Вірменська, 12; ІНФОРМАЦІЯ_2.