Справа № 761/23485/21
Провадження № 3/761/168/2022
26 січня 2022 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Аббасова Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 07.06.2021 о 17:30 годин в м. Києві по вул. Д.Щербаківського, 57 Б, керував автомобілем марки «Ford», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно із ч.3 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся належним чином про дату та час розгляду справи.
Судом було досліджено матеріали справи, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №207370 від 07.06.2021, відповідно до якого ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння;
- диск з відеозаписом нагрудних камер працівників поліції АА-0536;
- довідка старшого інспектора з ОД ВАП УПП у м.Києві Тлісової А., щодо повторності вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень за ст.130 КУпАП.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає, що адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, адміністративний матеріал, складений стосовно ОСОБА_1 , не містить належних доказів на підтвердження факту керування транспортним засобом особою, яка відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відеозапис з нагрудної бодікамери поліцейського, вчинений під час фіксації правопорушення, не містить даних, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння та відмови від проходження огляду.
Зокрема, матеріали справи також не містять доказів на підтвердження обставин направлення ОСОБА_1 для проходження такого огляду з дотриманням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як наслідок, на переконання суду, дані, відображені працівником поліції, про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП є сумнівними, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року; стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, приходжу до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, а тому, беручи до уваги принцип, закріплений в ст. 62 Конституції України, вважаю, що в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням викладеного, дана справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ч. 3 ст. 130, п. 1) ст. 247, ст. 252, ст. 256, ст. 280, ст. 283, ст. 284, ст. 285 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення за обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя Н.В. Аббасова