Справа № 761/18217/21
Провадження № 3/761/127/2022
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2022 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Юзькова О.Л., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Головного управління Держпродспоживслужби в м. КиєвіДержавної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про притягнення до ад міністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянкиУкраїни, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 443 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 443КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 26.04.2021 № 497, бариста ОСОБА_1 у ФОП « ОСОБА_2 », 26.04.2021 о 10 год. 40 хв. за адресою: АДРЕСА_2, перебуваючи на робочому місці, не забезпечила дотримання вимог щодо профілактики заходів протидії поширення коронавірусної хвороби COVID-19, а саме: відсутній збір використаних засобів індивідуального захисту (ЗІЗ); відсутні журнали тригометрії і прибирання; відсутні на вході до закладу обмеження щодо максимальної кількості осіб залежно від площі, чим порушила вимоги ст. 29 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», пп. 12 п. 3 Постанови КМУ від 09.12.2020 №1236, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 443 КУпАП.
В судове засідання, призначене на 17.01.2022 ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи від неї до суду не надходило.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 ст. 443 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, оцінка доказів у відповідності до положень ст. 252 КУпАП здійснюється відповідним органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення встановлено, що посадовою особою при складанні протоколу про адміністративне правопорушення зазначених норм закону виконано не було, оскільки відсутні належні докази в розумінні ст. 251 КУпАП, які підтверджують порушення, зазначене в протоколі.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення встановлено, що посадовою особою при складанні протоколу про адміністративне правопорушення зазначених норм закону виконано не було, оскільки відсутні належні докази, в розумінні ст. 251 КУпАП, які підтверджують порушення, зазначене в протоколі.
Як вбачається з матеріалів справи, доказами вчиненого ОСОБА_1 правопорушення є складений протокол про адміністративне правопорушення та лист-опитувальник. Однак, протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, а лист-опитувальник також не є доказом вини ОСОБА_1 . Крім того, суд звертає увагу, що у листі-опитувальнику у графі «ПІБ керівника» зазначеноОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 .
Разом з тим, суд звертає увагу, що суб'єктами відповідальності за вказаними нормами є суб'єкти господарювання та посадові особи.
В той же час, під час складання протоколу вимоги процесуального закону не виконані, не визначено статусу особи ОСОБА_1 як особи, яка може притягатися до відповідальності за диспозицією ч. 1 ст. 443 КУпАП.
Відтак, у протоколі чітко не зафіксовано чи є вказана особа суб'єктом господарської діяльності та чи має відношення до юридичної особи.
Водночас, до протоколу не додано жодного належного доказу, який би вказував, що ОСОБА_1 є посадовою особою у ФОП ОСОБА_2 ЗТХ «Горький».
Відповідно до ст.ст. 279, 280 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про відповідне правопорушення.
Відтак, з огляду на законодавчі приписи, суд не зобов'язанийсамостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вказаний обов'язок повністю покладений на орган або особу, яка складає відповідний протокол.
Вказане повністю узгоджується з приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП, згідно яких обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відтак, матеріали справи не містять відомостей, які могли б підтвердити, що саме на ОСОБА_1 покладено обов'язок щодо дотримання вимог, визначених у протоколі.
Статтею 62 Конституції України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідні положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Також при розгляді даної справи суд враховує висновки Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» у рішенні від 30.05.2013 та «Карелін проти Росії» у рішенні від 20.09.2016, в яких Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготовитися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Частиною 1 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 443 КУпАП.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 7, 443, 245, 251, 252,280, 283, 284, 285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 443 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя