СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2022 року Справа № 480/7705/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7705/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 просить суд:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України (далі - ГУ ПФУ) в Сумській області зарахувавти йому, ІНФОРМАЦІЯ_1 , період його роботи в колгоспі ім. "Фрунзе", "Україна" з 01.06.1978 по 31.08.1978, з 01.06.1979 по 31.08.1979, з 01.06.1980 по 31.08.1980, з 01.01.1981 по 24.04.1981 та з 01.06.1983 по 31.12. 1994.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у листопаді 2022 року він звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком. На його звернення, відповідач у своєму листі від 04.11.2022 повідомив про відмову у зарахуванні трудового стажу необхідного для призначення пенсії. Дане роз'яснення про відмову у зарахуванні трудового стажу мотивоване тим, що за документами, які були подані для призначення пенсії до страхового стажу не зараховано періоди роботи в колгоспі ім. "Фрунзе", "Україна", КСП "Україна", ТОІЗ АФ "Україна" з 01.06.1978 по 31.08.1978, з 01.06.1979 по 31.08.1979, з 01.06.1980 по 31.08.1980, з 01.01.1981 по 24.04.1981 та з 01.06.1983 по 31.12. 1994, згідно протоколу опиту свідків. А саме у зв'язку з відсутністю даних про встановлений мінімум трудової участі в колгоспі ім. "Фрунзе", реорганізованому в колгосп "Україна" та що відсутні дані про його трудову участь в господарстві, а тому відсутні підстави зарахування часу роботи на підставі показань свідків.
Ухвалою суду від 24.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем відзиву на позовну заяву суду не надано.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що у листопаді 2022 року позивач звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком.
На звернення позивача відповідач у своєму листі від 04.11.2022 повідомив про відмову у зарахуванні трудового стажу необхідного для призначення пенсії. Дане роз'яснення про відмову у зарахуванні трудового стажу мотивоване тим, що за документами, які були подані для призначення пенсії до страхового стажу не зараховано періоди роботи в колгоспі ім. "Фрунзе", "Україна", КСП "Україна", ТОВ АФ "Україна" з 01.06.1978 по 31.08.1978, з 01.06.1979 по 31.08.1979, з 01.06.1980 по 31.08.1980, з 01.01.1981 по 24.04.1981 та з 01.06.1983 по 31.12. 1994, згідно протоколу опиту свідків. А саме у зв'язку з відсутністю даних про встановлений мінімум трудової участі в колгоспі ім. "Фрунзе", реорганізованому в колгосп "Україна" та що відсутні дані про його трудову участь в господарстві, а тому відсутні підстави зарахування часу роботи на підставі показань свідків.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV).
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону № 1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону № 1058-IV).
У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативі незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру тривалості роботи і тривалості перерв.
За змістом положень статті 62 Закону України № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок № 637).
Пунктами 1, 2 Порядку № 637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, наявності неправильних чи неточних записів у трудовій книжці відповідач вправі вимагати від заявника подання додаткових документів на підтвердження страхового стажу.
У позивача є наявна трудова книжка колгоспника № 61, копія якої долучена до матеріалів справи. Так, судом досліджено записи трудової книжки позивача, а саме:
- з 01 червня 1980 року по 01 вересня 1980 року позивач працював різноробочим по сільськогосподарських роботах в КСП "Україна";
- з 01 вересня 1980 року по 31 грудня 1980 року навчання в Роменській автошколі;
- з 01 січня 1981 року по 24 квітня 1983 року служба в лавах радянської Армії;
- з 01 червня 1983 року по 31 грудня 1994 року працював водієм в КСП "Україна" і за даний період кількість відпрацьованих людино-днів за рік не визначено, так як первинні документи бухгалтерського обліку були знищені пожежею.
- 1995 року по 27 грудня 2002 року працював водієм та різноробочим в колгоспі "Україна", КСП "Україна" та ТОФ АФ "Україна", кожне з наступних підприємств було правонаступником попереднього.
- у періоди з 01.06.1978 по 31.08.1978 та з 01.06.1979 по 31.08.1979 працював у колгоспі ім. "Фрунзе" під час навчання у школі на літніх канікулах, а тому дані записи не було внесені до трудової книжки колгоспника, адже дана робота обліковувалася по книзі нарахування заробітної плати.
Крім того дана інформація підтверджується архівною довідкою № 545 від 08.06.2022, виданою Комунальною установою "Недригайлівський трудовий архів". В даній архівній довідці зазначено, що протоколи опиту свідків на зберігання в архів не передавалися.
Відповідно до Архівного витягу № 546 від 08.06.2022 виданою Комунальною установою "Недригайлівський трудовий архів" з архівної довідки Козельненської сільської ради про реорганізацію товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Україна", с. Тимченки, Недригайлівського району Сумської області:
- до серпня 1984 року - колгосп ім. "Фрунзе";
- серпень 1984 року - колгосп ім. "Фрунзе" реорганізовано в колгосп "Україна";
- квітень 2000 року - КСП "Україна" реорганізовано в ТОВ АФ "Україна".
При цьому суд зауважує, що наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993 (далі - Інструкція № 58).
Відповідно до пункту 1 Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до пункту 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 року, у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Згідно з пунктом 2.6 Інструкції № 58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 Інструкції №58 у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.
Отже, з системного аналізу вказаних вище норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у її трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.
Як зазначає позивач, відповідно до його трудової книжки № 61, заповненої 06 березня 1997 року в колгоспі "Україна" Козельненської сільської ради Недригайлівського району Сумської області, зазначено що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вступив до членів колгоспу у 1980 році. Під час його роботи в колективному сільськогосподарському підприємстві (далі КСП) "Україна", яке розташовувалося в селі Тимченки Недригайлівського району Сумської області 21 грудня 1994 року виникла пожежа і в результаті якої вогнем було знищено будівлю контори КСП "Україна" с. Тимченки та майно, що знаходилося в ній, що підтверджується довідкою Роменського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області № 410 від 08.06.2022. В результаті пожежі згоріли повністю всі трудові книжки, облікові картонки, книги про нарахування заробітної плати та інші документи. Після пожежі всім працівникам КСП "Україна" були поновлені трудові книжки та записи в них на підставі протоколів опиту свідків. Іншого механізму поновлення трудових книжок та інших облікових записів про період роботи в КСП "Україна" не було.
Таким чином, у трудовій книжці позивача у відомостях про роботу записи виконані у відповідності до вимог Інструкції № 58. При цьому працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.
Наведене цілком узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п'ятої статті 242 КАС України.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами на підтвердження його страхового (трудового) стажу.
Враховуючи вказані обставини, суд доходить висновку про наявність протиправної бездіяльності відповідача щодо незарахування до страхового стажу позивача періоду роботи в колгоспі ім. "Фрунзе", "Україна" з 01.06.1978 по 31.08.1978, з 01.06.1979 по 31.08.1979, з 01.06.1980 по 31.08.1980, з 01.01.1981 по 24.04.1981 та з 01.06.1983 по 31.12. 1994.
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд зазначає, що відповідач належним чином не виконав обов'язок щодо доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд вважає, що в даному випадку наявні порушення пенсійних прав позивача щодо не зарахування спірного періоду його роботи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , період його роботи в колективному сільськогосподарському підприємстві ім. "Фрунзе", колективному сільськогосподарському підприємстві "Україна" з 01.06.1978 по 31.08.1978, з 01.06.1979 по 31.08.1979, з 01.06.1980 по 31.08.1980, з 01.01.1981 по 24.04.1981 та з 01.06.1983 по 31.12. 1994.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 992,40 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал