Україна
Донецький окружний адміністративний суд
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 грудня 2022 року Справа№200/19490/21
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача 1- Військової частини НОМЕР_1 , відповідач 2 НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач 1) та просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо застосування липня 2015 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно.
зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 79724,56 гривень із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44 з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 02.10.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 грн. відповідно до абз. 4, 6 п.5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078;
зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 грн. за період з 01.03.2018 по 02.10.2020 включно в сумі 138567,00 грн. відповідно до абз.4, 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44 з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 05.01.2022 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.
В обґрунтування позову зазначено, що у період з 01.12.2015 по 02.10.2020 не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення. За період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно позивачу індексація грошового забезпечення виплачена із застосуванням базового місяця липень 2015 року в сумі 6203,28 грн. Позивачем зазначено, що базовим місяцем в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно є січень 2008 року, відповідно до пунктів 5, 10-2 постанови КМУ від 17.07.2003 №1078.
За період з 01.03.2018 по 02.10.2020 позивачу виплачена тільки поточна індексація грошового забезпечення в сумі 4072,35 грн.Проте відповідачем в порушення абз. 4, 5, 6 п.5 постанови КМУ від 17.07.2003 №1078 не виплачено на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення в розмірі 4463,15 грн. в місяць.
Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, тому звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 08.08.2022 було залучено у якості відповідача 2, НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ).
Відповідачі правом надання відзиву не скористався, витребуваних судом доказів не надали. Тому, з урахуванням положень статей 159, 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи та в межах заявлених позовних вимог.
01.12.2022 позивачем надано заяву, у якій було наведено правові позиції Верховного Суду з приводу наведених у позові спірних питань.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ), має посвідчення учасника бойових дій від 27.02.2017 серія НОМЕР_5 .
Згідно з витягом з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 10.03.2015 № 142-ос позивача було зараховано до списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Згідно з наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 13.10.2016 №741-ос, позивача було виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення, який вибув для подальшого проходження служби в розпорядження начальника НОМЕР_6 прикордонного загону Східного регіонального управління (Ікатегорії) Державної прикордонної служби України м. Маріуполь. В наказі зазначено, що щорічну відпустку за 2016 рік використав в кількості 30 діб. Грошову допомогу на оздоровлення за 2016 рік отримав. Виплатити щомісячну додаткову грошову винагороду за період з 1 по 16 жовтня 2016 року включно в розмірі 60% від місячного грошового забезпечення.
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.10.2016 №381-ос, позивача, який прибув з військової частини НОМЕР_3 м АДРЕСА_3 , з 17.10.2016 призначено на посаду інспектора прикордонної служби 1 категорії (начальника спеціального приміщення) групи по роботі з іноземцями та адміністративного провадження відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІІІ категорії (типу А), зараховано до списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.
Згідно з витягом з наказу начальника НОМЕР_6 прикордонного загону Східного регіонального управління держаної прикордонної служби України м. Маріуполь від 02.10.2020 №563-ОС позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв'язку із закінченням строку контракту. Зобов'язано виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2020 рік за 34 календарні дні, компенсацію за 56 днів невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017-2020 роки, винагороду за 2 дні жовтня 2020 року, гідний виплати надбавки за особливості походження служби та премії, належної військовослужбовцю за жовтень 2020 року, по день виключення зі списків особового складу загону, в повному обсязі.
Заявою від 06.10.2021 позивач звернувся до відповідача, де зазначив що в період з 17.10.206 по 02.10.2020 йому не в повному обсязі проводилось нарахування та виплата індексації грошового забезпечення, та просив між іншим: провести перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 17.10.206 по 28.02.2018 застосувавши базовим місяцем січень 2008 року; провести перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення (враховуючи фіксовану суму індексації за березень 2018 року) за період з 01.03.2018 по 02.10.2020.
У відповідь на заяву позивача, 1 Прикордонний загін державної прикордонної служби України листом від 18.11.2011№ 11/12558 повідомив позивача, що індексація грошового забезпечення нарахована та виплачена в грудні 2020 року згідно діючого законодавства. Та надано довідку - розрахунок нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2015 по 02.10.2020.
Згідно з довідкою розрахунком індексації грошового забезпечення позивача від 18.11.2021 №1066 за період з 01.03.2015 по 02.10.2020 при розрахунку індексації було застосовано базовий місяць для нарахування індексації лютий 2015 року, липень 2015 року, березень 2018 року.
Згідно з інформацією про розмір посадового окладу станом на 01.01.2008 на якій позивач проходив службу в період з 01.12.2015 по 16.10.2016 посадовий оклад позивача складав за посадою старший технік відділення , період з 31.03.2015 по 08.12.2015 -760, 00 грн., за посадою старшина - начальник відділення логістики, в період з 09.12.2015 по 16.10.2016 - 800,00 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Ч. 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця січня 2008 суд зазначає наступне.
Абз.2 ч.3 ст. 9 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі Закон №1282).
Зокрема, ст. 2 Закону № 1282 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до ст. 4 Закону № 1282 індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у ч.1 цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному КМУ.
Водночас, положеннями ст.6 Закону № 1282 визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених ст. 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається КМУ.
Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до п. 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році - 103 відсотка).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Разом з тим, п. 2 Порядку № 1078 закріплено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Крім того, положеннями п. 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Конституційний Суд України в рішенні від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення ч.2 ст. 233 КЗпП України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.
Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
Вирішуючи спір судом враховані правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладені в постановах Верховного Суду, зокрема від 19.07.2019 в справі №240/4911/18, від 07.08.2019 в справі №825/694/17, які відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Щодо визначення базових місяців для нарахування індексації грошового забезпечення суд зазначає наступне.
Враховуючи положення Порядку № 1078 місяць, у якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим. У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення, для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу. При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.
Відповідно до п. 1 постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі Постанова № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 6 до постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294 затверджена Схема посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, з якої випливає, що з січня 2008 року не відбувалася зміна посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.
Судом встановлено, що у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 при розрахунку індексації було застосовано базовий місяць для нарахування індексації липень 2015 року, а відтак, з 01.12.2015 по 28.02.2018 позивач має право на проведення індексації його грошових доходів, виходячи з базового місяця січня 2008 року.
Суд встановив, що в період з 01.03.2018 по 02.10.2020 відповідач проводив нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення. При цьому розрахунок проводився із застосуванням базового місяця - березень 2018 року. З цього приводу спір відсутній.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 грн. за період з 01.03.2018 по 02.10.2020 включно в сумі 138567,00 грн., суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями абз.3 та 4 п. 5 Порядку №1078 відповідач повинен був врахувати, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абз.1 цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 визначено, що якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується.
Якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доход) і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додасться сума індексації, яка складам вся внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078 (103 відсотка).
Для визначення розміру підвищення грошового доходу згідно абз. 5 п. 5 Порядку № 1078 враховуються всі складові грошового забезпечення, які не мають разовою характеру.
Відповідно до п. 1.9 розділу першого наказу Міністерства оборони України від 11.06.2008 року №260 (діяв до 19.07.2018) та п.8 розділу 1 наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018№260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (заробітна плата військовослужбовців) виплачуються в поточному місяці за минулий.
Проте, одночасно зі збільшенням посадових окладів, відповідачем було зменшено розмір «щомісячної премії» та скасовано виплату «щомісячної додаткової винагороди» в наслідок чого збільшення грошового доходу позивача у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року не відбулося та становить 0,00 грн.
Таким чином, враховуючи, що в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 відповідач здійснив нарахування індексації позивачу із застосуванням неправильного базового місяця, то вказані обставини беззаперечно вплинули на визначення показників, які відповідно до положень абз. 3 та 4 п. 5 Порядку №1078 підлягають до врахування при визначенні розміру індексації за період з 01.03.2018 по 02.10.2020.
Отже, суд прийшов до висновку про необхідність зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 01.10.2020 з врахуванням вимог абз. 4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою КМУ від 17.07.2003 №1078.
Беручи до уваги те, що повноваження з розрахунку розміру індексації є дискреційними повноваженнями та компетенцією (дискреційною функцією) відповідача, не підлягає задоволенню вимога позивача в частині обчислення конкретної суми індексації.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вже зазначалось, позивач з 10.03.2015 по 13.10.2016 проходив службу у військовій частині НОМЕР_3 , а з 17.10.2016 по 02.10.2020 у військової частини НОМЕР_1 . Судом встановлено порушення відповідачами розрахунку індексації за період з 01.12.2015 по 28.02.2018. З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог.
Визнати протиправними дії відповідачівщодо застосування липня 2015 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача в період з 01.12.2015 по28.02.2018.
Зобов'язати відповідача-2, нарахувати індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 13.10.2016 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, та виплатити з врахуванням виплачених сум.
Зобов'язати відповідача 1, нарахувати індексацію грошового забезпечення за період з 17.10.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 рокута виплатити з врахуванням виплачених сум.
Відповідно позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо заяви позивача про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов'язком судом.
Враховуючи характер спірних правовідносин, беручи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження обґрунтованості заяви позивача про встановлення судового контролю, суд вважає, що підстави для зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення у справі відсутні.
Щодо вимоги позивача про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ № 44 від 15.01.2004, суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ), Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ № 159 (далі - Порядок № 159), Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ № 44 від 15.01.2004 (далі Порядок № 44)
П. 4 та 5 Порядку № 44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Суд проаналізувавши матеріали справи вважає, що вказані позовні вимоги позивача є передчасними, з огляду на те, що перерахунок та виплата індексації грошового забезпечення за спірний період відповідачами позивачу не проводилась.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші протииУкраїн від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Оскільки відповідно до положень Закону України “Про судовий збір” позивач звільнений від сплати, судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) до відповідача: Військової частини НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , АДРЕСА_4 ) , НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 )(ЄДРПОУ НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_5 )про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії НОМЕР_2 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) та Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування липня 2015 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача в період з 01.12.2015 по 28.02.2018.
Зобов'язати НОМЕР_2 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), зробити перерахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 13.10.2016 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, та виплатити з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , зробити перерахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 17.10.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та виплатити з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 01.10.2020 з врахуванням вимог абз. 4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою КМУ від 17.07.2003 №1078.
У задоволенні решти частини позовних вимог - відмовити.
Повний текст рішення складено 30.12.2022.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Шинкарьова