УХВАЛА
30 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 620/10096/21
адміністративне провадження № К/990/36003/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області (ГУ ДПС), як відокремленого підрозділу ДПС України, на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі за позовом Приватного акціонерного товариства (ПАТ) ''Ічнянський молочно-консервний комбінат'' до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 25.11.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2022, позов ПАТ ''Ічнянський молочно-консервний комбінат'' задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 18.05.2021 №2096/25010700, №2097/2501700.
15.12.2022 ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення, в якій підставою касаційного оскарження зазначило пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України.
Згідно з абзацами першим, другим пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Будь-яка підстава касаційного оскарження, передбачена нормами частини четвертої статті 328 КАС України, згідно з вимогою пункту 4 частини другої статті 330 КАС України означає, зокрема, що підстава касаційного оскарження у касаційній скарзі повинна стосуватися підстав, з яких судом задоволено позов або відмовлено у задоволенні позову.
ГУ ДПС у касаційній скарзі наводить довід про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права - пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу (ПК) України, статті 242 КАС України, без урахування висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №824/434/15-а, від 21.02.2020 у справі №826/17443/15, від 17.03.2020 у справі №820/5934/15, від 12.11.2019 №620/4196/18.
У зазначених постановах висновки Верховного Суду, на які посилається відповідач, стосуються оцінки доказів та встановлення обставин щодо реальності (нереальності) господарських операцій. Відповідач не зазначає, у чому полягає не врахування судами у цій справі цих висновків Верховного Суду, а лише наводить їх окремі тези та обставини у цій справі.
Інше застосування цих норм, у порівнянні з постановами, на які посилається ГУ ДПС, обумовлено іншим складом доказів у справі та їх оцінкою судом у сукупності.
Доводи ГУ ДПС у касаційній скарзі про неправильне застосування судом апеляційної інстанції зазначених вище правових норм фактично стосуються оцінки судом доказів у справі, з якою ГУ ДПС не згодне та вважає її неправильною. Таке обґрунтування підстави касаційного оскарження знаходиться у площині підстави, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 та частиною другою статті 353 КАС України, однак, цю підставу відповідач у касаційній скарзі не вказує.
До того ж постановою Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №826/17443/15 скасовані рішення судів попередніх інстанцій, а справу направлено на новий розгляд.
Відповідно до частини шостої статті 353 КАС України постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
Відтак, постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №826/17443/15 не може бути прикладом правозастосування, яке повинно враховуватися судом при виборі норми права, що підлягає застосуванню, відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України.
Фактично доводи ГУ ДПС щодо підстави касаційного оскарження лежать у площині переоцінки доказів у справі, що відповідно до частин першої, другої статті 341 КАС України знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.
Вимога норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС України щодо зазначення у касаційній скарзі підстави (підстав) касаційного оскарження не обмежується вимогою щодо формального зазначення відповідного пункту частини четвертої статті 328 КАС України, а стосується наявності (існування) відповідної підстави касаційного оскарження. Таке тлумачення норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС України підтверджується положеннями частини першої статті 328 цього Кодексу щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у випадках, передбачених КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи наведене вище, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі.
Крім того, згідно з даними з Єдиного державного реєстру судових рішень та Діловодства спеціалізованого суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі відповідач подає в шостий раз. Попередньо подані відповідачем касаційні скарги були повернуті, крім іншого, згідно з ухвалами Верховного Суду від 27.05.2022, 20.06.2022, 09.08.2022, 14.09.2022, 14.11.2022, як такі, що не містили підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі.
Однак, подаючи касаційну скаргу вшосте, скаржник не враховав роз'яснення Верховного Суду щодо викладення підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, що свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз'яснень, що були надані йому Верховним Судом.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини 5 цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо належного оформлення касаційної скарги.
Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п'ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2022 повернути.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяІ.А. Васильєва