РІШЕННЯ
Іменем України
30 грудня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/956/22
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження господарську справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Смачненько"
код ЄДРПОУ 41792970, вул. Олексія Панченка, 13/2, м. Черкаси, 18034
tdsmachnenko@proton.me;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський м'ясний двір"
код ЄДРПОУ 37330774, вул. І.Франка, 1А, м. Чернігів, 14021
Предмет спору: про стягнення 150 000,00 грн,
без повідомлення (виклику) сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Смачненько" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський м'ясний двір" про стягнення грошових коштів у сумі 150 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вказані кошти отримані відповідачем без достатніх на те правових підстав.
Ухвалою суду від 03.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідно до ст.165,166,251 ГПК України вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для надання відзиву на позовну заяв, відповіді на відзив, заперечень.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
На адресу суду від учасників справи не надходило належно оформленого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, з повідомленням сторін, відповідно до ст. 252 ГПК України.
Копії ухвали суду від 03.11.2022 були направлені 03.11.2022 позивачу та відповідачу на адреси, які зазначені позивачем у позовній заяві, але повернуті відділенням поштового зв'язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Згідно з п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки по відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Крім того, у даному випадку, суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень у встановлений строк до суду не надходило.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.
Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
20.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ниви Черкащини" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівський м'ясний двір" (постачальник, відповідач) укладено договір №2010/20, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався у визначені договором строки поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі товари.
Ціна договору складала 810 000,00грн, у тому числі ПДВ 20% - 135 000,00грн (п.4.1 договору).
Відповідачем зобов'язання за договором виконано належним чином, був поставлений товар, вартістю 810 000,00грн, про що свідчить видаткова накладна №ВН-0000091 від 02.12.2020 та зазначає сам позивач, та виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000021 від 20.11.2021 на оплату на суму 810 000,00грн.
Платіжними дорученнями: №2 від 23.11.2020 на суму 150 000,00грн, №1061 від 23.11.2020 на суму 50 000,00грн, №1096 від 03.12.2020 на суму 460 000,00грн, №1089 від 02.12.2020 на суму 300 000,00грн ТОВ "Ниви Черкащини" перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у сумі 960 000,00грн.
В якості призначення платежу у платіжних дорученнях зазначено: "за товар згідно рахунку №21 від 20.11.2020".
Як стверджує позивач, ТОВ "Ниви Черкащини" помилково перерахувало відповідачу кошти у сумі 150 000,00грн.
Відповідач підтвердив отримання оплати на більшу суму та визнав наявну заборгованість на користь ТОВ "Ниви Черкащини" у сумі 150 000,00грн, про що свідчить акт звірки взаєморозрахунків за 2020 рік, підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.
17.06.2022 ТОВ "Ниви Черкащини" направив на адресу відповідача вимогу №24 від 16.06.2022 щодо негайного повернення грошових коштів у сумі 150 000,00грн як безпідставно отриманих.
Натомість, відповідач грошові кошти не повернув.
06.09.2022 між ТОВ "Ниви Черкащини" (далі - первісний кредитор) та ТОВ "Торговий дім Смачненько" (далі - новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №1, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор повністю прийняв на себе право вимоги, що належить первісному кредитору і став кредитором за зобов'язанням щодо повернення 150 000,00грн, що виникло між первісним кредитором та ТОВ "Чернігівський м'ясний двір" (далі - боржником).
06.09.2022 між тими ж сторонами підписано акт приймання-передачі права вимоги за договором про відступлення права вимоги №1 від 06.09.2022.
Отже, за цим договором ТОВ "Торговий дім Смачненько" повністю одержав право вимагати від боржника належного виконання зобов'язань за зобов'язанням у вигляді повернення помилково (надміру) перерахованих грошових коштів у сумі 150 000,00грн.
ТОВ "Ниви Черкащини" листом від 06.09.2022 №37/09-01 повідомило ТОВ "Чернігівський м'ясний двір" про відступлення права вимоги за зобов'язанням щодо повернення помилково перерахованих коштів у сумі 150 000,00грн.
19.09.2022 ТОВ "Чернігівський м'ясний двір" направило відповідачу вимогу №01/09-22 від 16.09.2022 щодо негайного повернення грошових коштів у сумі 150 000,00грн як безпідставно отриманих.
Відповіді на вимогу відповідач не надав, грошові кошти не повернув, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду з вимогою про повернення безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 150 000,00грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно зі ст. 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права є предметом регулювання глави 83 ЦК України.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов:
1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);
2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб, з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст.11 ЦК України.
Верховний Суд у постанові від 25.01.2018 у справі № 910/11210/16 зробив правовий висновок з питання застосування ст.1212 ЦК України про те, що конструкція ст. 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК України, свідчать про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Загальна умова ч.1 ст.1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, отримане однією зi сторін у зобов'язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов'язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов'язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом. Зокрема, внаслідок відмови кредитора від прийняття виконання у зв'язку тим, що виконання зобов'язання втратило інтерес для нього через прострочення боржника.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.08.2018 по справі № 910/9055/17.
Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Судом встановлено, що на рахунок відповідача було перераховано грошові кошти у сумі 150 000,00грн за відсутності на те правової підстави.
Відповідач не спростував доводи позивача, не надав суду доказів на підтвердження правомірності перерахування таких коштів.
Враховуючи вищенаведене, відсутність у матеріалах справи доказів укладання між сторонами договору або надання відповідачем послуг на суму 150 000,00грн, відповідач зобов'язаний повернути перераховані позивачем грошові кошти у розмірі 150 000,00грн, на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України, які були отримані без достатньої правової підстави.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, не спростованими відповідачем, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Пунктом 2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем за подання даного позову до суду відповідно до платіжного доручення №499 від 27.10.2022 сплачено 2 481,00грн судового збору.
За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 2481,00грн.
Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський м'ясний двір" (код ЄДРПОУ 37330774, вул. І.Франка, 1А, м. Чернігів, 14021) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Смачненько" (код ЄДРПОУ 41792970, вул. Олексія Панченка, 13/2, м. Черкаси, 18034) 150 000,00грн безпідставно отриманих коштів та 2 481,00грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Моцьор