ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.12.2022 Справа № 914/2038/22
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Дарії Зубкович розглянув матеріали
за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Еко-Актив», с. Прилісне, Маневицький район, Волинська область,
до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького, село Віжомля, Яворівський район, Львівська область,
предмет позову: стягнення 594 851,91 грн,
підстава позову: неналежне виконання умов договору поставки від 17.01.2022,
та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Еко-Актив», с. Прилісне, Маневицький район, Волинська область,
до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького, село Віжомля, Яворівський район, Львівська область,
предмет позову: стягнення 594 851,91 грн,
підстава позову: неналежне виконання умов договору поставки від 17.01.2022,
за участю представників:
позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Мовчанюк Максим Миколайович (в режимі відеоконференції),
відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом):: Харченюк Ігор Сергійович.
1. ПРОЦЕС
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Еко-Актив» звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького про стягнення 594 851,91 грн.
1.2. Ухвалою суду від 05.09.2022 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
1.3. Відводів складу суду сторонами не заявлено.
1.4. Відповідачем подано відзив на позовну заяву 26.09.2022, надісланий суду 23.09.2022 засобами поштового зв'язку, 05.10.2022 відповідачем подано зустрічну позовну заяву, яку прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 914/2038/22, 25.10.2022 відповідачем за зустрічним позовом подано відзив на зустрічну позовну заяву. Хід судових засідань відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань. Зокрема, в судовому засіданні 10.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
1.5. У судовому засіданні 28.12.2022 за участю представників сторін підписано вступну та резолютивну частини рішення.
2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ
2.1. Позивач за первісним позовом, з посиланням на положення договору від 17 січня 2022 року, стверджує, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні обов'язки та не оплатив у повному обсязі поставлений позивачем товар. Тому позивач просить стягнути заборгованість в сумі 549 956,80 грн, а також 42 336,43 грн пені, 2 558,68грн 3 % річних.
2.2. Відповідач не заперечує суми основного боргу та несвоєчасних розрахунків. При цьому зауважує про неякісні саджанці, придбані у позивача, внаслідок чого товариством понесено збитки в розмірі 1 816 248,00 грн. Щодо пені, то відповідач зазначає, що така є додатковим тягарем і просить зменшити розмір пені на 90 %. Також відповідач заперечує витрати позивача на професійну правничу допомогу і просить суд їх зменшити.
3. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ
3.1. Позивач за зустрічним позовом, з посиланням на положення договору від 17 січня 2022 року, стверджує, що йому мали бути поставлені саджанці міскантуса в кількості 750 000 шт, проте відповідачем за зустрічним позовом не допоставлено 149 050 шт. Тому на підставі п. 7.3 договору нараховує пеню в розмірі 60 136,16 грн за кожен день прострочення поставки товару від вартості несвоєчасно поставленого товару. Крім цього, вважає, що суму в розмірі 204 964,00 грн необхідно виокремити від суми основного боргу в розмірі 549 956,80 грн з метою визнання права притримання оплати за частково поставлений товар та притримати оплату до поставки останньої партії в кількості 149 050 шт саджанців міскантуса по ціні одного саджанця міскантуса в розмірі 3,12 грн, так як передбачено п. 5.1 договору.
3.2. Відповідач за зустрічним позовом заперечує стосовно позовних вимог і стверджує, що не допустив прострочення поставки товару, адже відповідачем не підтверджено узгодження строків поставки і вимоги у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, не пред'являлося. Претензія від 02.08.2022 стосувалась поставлених саджанців і не містила вимоги про поставку 149 050 шт саджанців міскантуса. Позовну вимогу про визнання права притримання відповідач також заперечує та зазначає, що умовами договору не передбачено такого права покупця, а відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 595 Цивільного кодексу України кредитор, який притримує річ у себе, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника, проте, покупцем не вчинено таких дій.
4. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ
4.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Еко-Актив» (згідно з договором - продавець, надалі по тексту рішення - позивач за первісним позовом) уклало з Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького (згідно з договором - покупець, надалі по тексту рішення - відповідач за первісним позовом) договір поставки № 117/01-22рм від 17.01.2022, відповідно до якого продавець продає. А покупець купує саджанці міскантуса в кількості 750 000 штук партіями, відповідно до рахунків, які є невід'ємними частинами цього договору.
4.2. Відповідно до п. 5.1 договору покупець здійснює оплату по договору у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів за наданим продавцем рахунком на таких умовах: 500 000,00 грн на умовах передоплати - по 31.01.2022, 1 170 000,00 грн на умовах передоплати - після поставки першої партії товару, передоплаченої по 31.01.2022, 670 000,00 грн протягом 3 банківських днів з дати поставки останньої партії товару.
4.3. Сторонами підписано такі видаткові накладні (підстава договір поставки № 20/12-21 від 20.12.2021):
№ 9 від 12.05.2022 на суму 478 920,00 грн,
№ 10 від 19.05.2022 на суму 300 456,00 грн,
№ 11 від 24.05.2022 на суму 313 248,00 грн,
№ 12 від 27.05.2022 на суму 407 160,00 грн,
№ 13 від 01.06.2022 на суму 375 180,00 грн, тобто всього на суму 1 874 964,00 грн.
4.4. Відповідачем здійснено такі оплати:
28.01.2022 на суму 50 000,00 грн (оплата за товар згідно з договором поставки № 20/12-21 від 20.12.2021),
11.02.2022 на суму 100 000,00 грн (оплата за товар згідно з договором поставки № 20/12-21 від 20.12.2021),
11.02.2022 на суму 100 000,00 грн (оплата за товар згідно з договором поставки № 20/12-21 від 20.12.2021),
20.04.2022 на суму 250 000,00 грн (часткова оплата 35 % за саджанці відповідно до рахунку 181 від 29.12.2021 та договору поставки № 20/12-21 від 20.12.2021),
11.05.2022 на суму 70 000,00 грн (часткова оплата за саджанці відповідно до рахунку 181 від 29.12.2021 та договору поставки № 20/12-21 від 20.12.2021),
12.05.2022 на суму 600 007,20 грн (оплата за саджанці відповідно до рахунку 10 від 11.05.2022 та договору поставки № 20/12-21 від 20.12.2021),
10.06.2022 на суму 50 000,00 грн (оплата за товар по договору поставки № 20/12-21 від 20.12.2021),
20.06.2022 на суму 40 000,00 грн (оплата за саджанці по договору поставки № 20/12-21 від 20.12.2021),
23.06.2022 на суму 40 000,00 грн (оплата за саджанці по договору поставки № 20/12-21 від 20.12.2021),
30.06.2022 на суму 20 000,00 грн (оплата за товар по договору поставки № 20/12-21 від 20.12.2021),
11.07.2022 на суму 5 000,00 грн (оплата за саджанці договору поставки № 20/12-21 від 20.12.2021), тобто всього на суму 1 325 007,20 грн.
4.5. Відповідачем наказом від 25.07.2022 призначено комісію для підготовки акту обстеження площ, на яких не зійшли саджанці міскантуса, а відповідно до акта від 26.07.2022 встановлено, що для посадки міскантуса земельні ділянки були підготовлені належним чином; посадка міскантуса здійснювалася згідно з вимогами та за технологією, передбаченою для даного виду рослин за присутності та під контролем представника ТОВ «Агро-Еко-Актив»; на думку комісії, погані сходи пов'язані з якістю саджанців міскантуса; врожай втрачено остаточно та безвідновно, подальше вирощування та збір неможливий, необхідне пересадження неякісних саджанців міскантуса на земельних ділянках, загальною площею 40 га; сума збитків, спричинена поганим сходом міскантуса становить 1 816 248,00 грн.
4.6. Відповідачем надіслано позивачу претензію від 02.08.2022 щодо неякісних саджанців, отриманих по договору поставки № 20/12-21 від 20.12.2021, просив направити представника для огляду результатів посадки саджанців та складення акта у випадку необхідності та щодо вирішення питання про надання необхідної кількості саджанців міскантуса в порядку відшкодування витрат, які поніс покупець у зв'язку з неврожайністю. Проте, претензія позивачем не отримана, конверт повернувся відповідачу 30.08.2022.
4.7. Крім цього, відповідачем за первісним позовом подано договір поставки № 20/12-21 від 20.12.2021, предметом якого є саджанці міскантуса в кількості 750 000 штук партіями, відповідно до рахунків, які є невід'ємними частинами цього договору. Умови оплати вказаним договором визначені так само, як і в вище вказаному договорі: покупець здійснює оплату по договору у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів за наданим продавцем рахунком на таких умовах: 500 000,00 грн на умовах передоплати - по 31.01.2022, 1 170 000,00 грн на умовах передоплати - після поставки першої партії товару, передоплаченої по 31.01.2022, 670 000,00 грн протягом 3 банківських днів з дати поставки останньої партії товару.
4.8. У судовому засіданні представники обох сторін підтвердили та визначили факт підписання обох договорів, відмінність яких полягає у розмірі пені, передбаченої для нарахування у випадку прострочення оплати та у випадку прострочення поставки. Так, відповідно до п. 7.3 договору від 17.01.2022 за прострочення поставки товару продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від вартості несвоєчасно поставленого товару, а відповідно до п. 7.4 договору за прострочення оплати товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення. Натомість п. п. 7.3, 7.4 договору від 20.12.2021 передбачає, що за вказані порушення нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного Банку України.
5. ВИСНОВКИ СУДУ
5.1. Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає первісні позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.
5.2. Як вбачається із описаних обставин справи, між сторонами виникли правовідносини з поставки товару, до якого застосовуються положення про договір купівлі-продажу. За обставин наявності у справі двох договорів поставки щодо одного і того ж предмету - саджанці міскантуса в кількості 750 000 штук, вартістю 2 340 000,00 грн, визнаного представниками сторін факту їх укладення, а також з урахуванням вказівки у первинних документах (видаткових накладних і платіжних дорученнях) на договір поставки № 20/12-21 від 20.12.2021, беручи до уваги відсутність доказів розірвання, припинення дії договору від 20.12.2021, суд робить висновок, що правовідносини між сторонами та поставка партій товару здійснювались на підставі договору № 20/12-21 від 20.12.2021, а не на підставі договору поставки № 117/01-22рм від 17.01.2022.
5.3. Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
5.4. Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. А відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
5.5. Відповідно до умов договору поставки сторони домовились працювати на умовах передоплати. Проте, доказів дотримання графіку передоплати, а саме сплати 500 000,00 грн до 31.01.2022, як передбачено договором, немає. Перші 500 000,00 грн сплачено упродовж 28.01.2022 - 20.04.2022. Проте, незважаючи на прострочення передоплати, у травні позивач почав здійснювати поставку товару.
5.6. Після першої партії поставки, тобто після 12.05.2022, відповідач мав сплатити 1 170 000,00 грн. Такого одноразового платежу відповідачем також не здійснено, але позивач продовжив здійснювати наступні поставки.
5.7. Відповідно до видаткових накладних остання партія поставки товару відбулася 01.06.2022 на суму 375 180,00 грн. Тобто, у період з травня по червень 2022 здійснено поставки на загальну суму 1 874 964,00 грн, а не на 2 340 000,00 грн, як передбачено договором і графіком оплат. Товар на суму 465 036,00 грн вважається недопоставленим, але водночас і не передоплаченим. Крім того, жодних претензій, вимог, заявок від покупця до продавця стосовно здійснення поставки саджанців на вказану суму не надходило, не подавалося.
5.8. Згідно з долученими позивачем видатковими накладними та здійсненими відповідачем оплатами, не запереченими відповідачем за первісним позовом, у липні 2022 у відповідача утворилась заборгованість на суму 549 956,80 грн.
5.9. Заперечення відповідача в тій частині, що йому поставлені неякісні саджанці, є не підтвердженими належними і допустимими доказами та залишаються суб'єктивним твердженням сторони. Правові наслідки передання товару неналежної якості регламентовані ст. 678 Цивільного кодексу України. Так, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
5.10. Претензією від 02.08.2022 покупець просив вирішити питання про надання необхідної кількості саджанців міскантуса в порядку відшкодування витрат, які покупець поніс у зв'язку із неврожайністю такого. Суд зазначає, що зауваження покупця щодо якості отриманого товару можуть бути предметом самостійного оскарження в суді. Водночас, зустрічних вимог у цій справі з таких підстав і стосовно відшкодування понесених збитків, стосовно заміни товару не заявлено, обставина прийняття товару згідно із видатковими накладними не спростована, висновків експертиз стороною не подано і клопотань щодо призначення такої судом не заявлялось.
5.11. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
5.12. Враховуючи неспростовану обставину щодо утворення заборгованості у відповідача перед позивачем вказаній сумі, суд доходить висновку про обгрунтованість позовної вимоги про стягнення 549 956,80 грн.
5.13. Щодо позовної вимоги про стягнення пені, суд зазначає таке.
5.14. Відповідно до обставин справи позивач здійснював поставку, а відповідач оплати не відповідно до встановленого п. 5.1 договору порядку. Тому позивач враховує приписи ст. 692 Цивільного кодексу України про те, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Оскільки видаткові накладні підписні відповідачем без зауважень, то товар вважається поставленим у день складення накладної.
5.15. Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
5.16. Відповідно до п. 6.4 договору поставки від 20.12.2021 за прострочення оплати товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.
5.17. Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
5.18. Господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
5.19. Як вбачається із розрахунку пені, у відповідача обліковується заборгованість по накладній № 13 від 01.06.2022 на суму 375 180,00 грн і по накладній № 12 від 27.05.2022 на суму 174 776,80 грн. Як правильно вказує позивач, прострочення по накладній від 27.05.2022 настало 28.05.2022, проте, враховуючи часткові оплати, позивач починає нараховувати пеню на залишок заборгованості 174 776,80 грн з 11.07.2022. Прострочення по накладній від 01.06.2022 настало 02.06.2022. Тому позивач правильно визначає початок періоду прострочення. Також позивач, визначаючи кінець періоду прострочення, не виходить за шестимісячний період, визначений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
5.20. Проте, позивачем за первісним позовом розраховано пеню з урахуванням подвійної облікової ставки Національного Банку України, що не відповідає умові договору від 20.12.2021, на виконання якого здійснювались поставки (адже суд вище встановив, що поставка партій товару здійснювалась на підставі договору поставки № 20/12-21 від 20.12.2021, а не на підставі договору поставки № 117/01-22рм від 17.01.2022, дивитись п. 5.2 цього рішення). Умовами ж п. п. 7.3, 7.4 договору поставки № 20/12-21 від 20.12.2021 передбачений інший розмір пені (пункт 4.8 цього рішення).
5.21. Враховуючи зазначене, перевіривши розрахунок пені, суд зазначає, що така становить 21 168,22 грн, а не 42 336,43 грн. Тому у задоволенні первісної вимоги про стягнення пені в розмірі 21 168,22 грн суд відмовляє.
5.22. Щодо позовної вимоги про стягнення 2 558,68 грн 3 % річних суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
5.23. Здійснивши перерахунок по встановлених вище періодах прострочення, суд зазначає, що 3 % річних пораховані позивачем правильно (430,95 грн і 2 127,73 грн). Тому така позовна вимога підлягає задоволенню.
6. Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін щодо зустрічних позовних вимог, суд вважає такі не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
6.1. Судом вище встановлено, що у період з травня по червень 2022 здійснено поставки на загальну суму 1 874 964,00 грн, а не на 2 340 000,00 грн, як передбачено договором і графіком оплат. Тобто, товар на суму 465 036,00 грн може вважатися недопоставленим, але водночас і не передоплаченим.
6.2. Суд зауважує, що відповідно до п. 3.2 договору поставки товар поставляється партіями в терміни, узгоджені з покупцем. Позивачем за зустрічним позовом не подано доказів узгодження з постачальником строків поставки товару на вказану суму, не подано доказів звернення до відповідача за зустрічним позовом із заявами, претензіями, вимогами стосовно прострочення такої поставки.
6.3. Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
6.4. На підтвердження дотримання позивачем за зустрічним позовом вказаних приписів законодавства не подано жодних доказів. Тому суд констатує, що пред'явлення вимоги на поставку товару на суму 465 036,00 грн не доведено. Як наслідок, обов'язок поставки такого товару у відповідача за зустрічним позовом не настав, а відповідно і прострочення не допущено. Тому відсутні підстави нараховувати пеню за прострочення виконання обов'язку по поставці товару, вимогу про що заявляє Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького.
6.5. Крім цього, суд звертає увагу, що зустрічні вимоги про стягнення пені заявлено за недопоставлений товар, а первісні вимоги стосуються стягнення пені за прострочення оплати поставки товару. Тобто, виконання обов'язку по поставці наступної товару не впливає на виконання покупцем своїх зобов'язань по уже поставленому товару.
6.6. Щодо іншої зустрічної позовної вимоги - про визнання права притримання оплати за частково поставлений товар у розмірі 204 964,00 грн за договором поставки № 17/01-22рм від 17.01.2022 до дня поставки останньої партії саджанців міскантуса в кількості 149 050 шт по ціні 3,12 грн за однин саджанець міскантуса, суд зазначає таке.
6.7. Судом вище встановлено, що до відносин поставки товару між сторонами у період травень - червень 2022 застосовуються положення договору поставки від 20.12.2021, а не від 17.01.2022. Пунктом 5.1 договору поставки від 20.12.2021 передбачено умови та строки оплати товару, загальна сума передоплати відповідно до якого становить 1 670 000,00 грн. В свою чергу продавець згідно з видатковими накладними поставив товару на загальну суму 1 874 964 грн. Тому позивач за зустрічним позовом вважає, що різниця між даними сумами в 204 964 грн відноситься до третього підпункту умови оплати п. 5.1 договору, в якому чітко передбачена оплата протягом 3 (трьох) банківських днів з дати поставки останньої партії товару. Однак, оскільки недопоставлено 149 050 шт саджанців міскантуса, як було передбачено договором, то обов'язку оплати 670 000 грн, в суму яких і входить різниця у 204 964,00 грн у покупця немає.
6.8. Позивач за зустрічним позовом вважає, що суму в розмірі 204 964,00 грн необхідно виокремити від суми основного боргу в розмірі 549 956,80 грн з метою визнання права притримання оплати за частково поставлений товар та притримати оплату до поставки останньої партії в кількості 149 050 шт саджанців міскантуса по ціні одного саджанця міскантуса в розмірі 3,12 грн.
6.9. Право притримання регламентоване ст. 594 Цивільного кодексу України. Так, кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.
6.10. Крім цього, ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням. Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
6.11. Так, умовами договору поставки від 20.12.2021 не передбачено такого виду забезпечення виконання зобов'язання як притримання. Разом з тим, суд обізнаний із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 29.03.2018 у справі № 915/214/17, про те, що положення параграфу 7 глави 49 Цивільного кодексу України, які регулюють такий спосіб забезпечення виконання зобов'язань як притримання, не передбачають обов'язку для кредитора та боржника укладати у письмовій формі правочин про притримання майна. Натомість норми статей 594 та 595 Цивільного кодексу України надають кредитору, який правомірно володіє річчю, право на її притримання до виконання боржником зобов'язання та покладають на кредитора обов'язок негайного повідомлення боржника про притримання такої речі. Проте, Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького, яке вважає, що правомірно притримує грошові кошти в сумі 204 964 грн, не здійснювалось повідомлення відповідача за зустрічним позовом про здійснення такого притримання. Така поведінка покупця не відповідає приписам ст. 595 Цивільного кодексу України та не виправдовує нездійснення ним оплати отриманого товару.
6.12. Крім цього, суд зазначає, що предметом спору за первісним позовом є стягнення боргу за уже поставлений постачальником і прийнятий покупцем товар, строк оплати якого визначений ст. 692 Цивільного кодексу України та умовами договору, і який настав. Суму ж притримання покупець вираховує з вартості останньої партії товару, яка, на його думку, мала бути здійснена відповідно до пп. 3 п. 5.1 договору. Враховуючи такі обставини, суд підсумовує, що зустрічні позовні вимоги заявлені безпідставно та задоволенню не підлягають.
6.13. Щодо розподілу судового збору, то відповідно до результатів вирішення спору сплачений судовий збір за первісний позов покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а за зустрічний - залишється за позивачем за зустірчним позовом.
6.14. Щодо розподілу інших судових витрат, то суд зазанчає, що представниками сторін у судовому засіданні 28.12.2022 зроблено усні заяви про подання доказів на підтвердження понесення відповідних витрат упрдовж п'яти днів після постановлення рішення у справі.
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 126, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Первісні позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького (81067, Львівська область, Яворівський район, село Віжомля, ідентифікаційний код юридичної особи 03763282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Еко-Актив” (ідентифікаційний код юридичної особи 42753995, 44614, Волинська область, Маневицький район, село Прилісне, вулиця Сойне, будинок 6-Б) 549 956,80 грн боргу, 21 168,22 грн пені, 2 558,68 грн 3 % річних і 8 605,13 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового зору.
3. У задоволенні позовної вимоги про стягнення 21 168,22 грн пені відмовити.
4. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 30.12.2022.
Суддя Матвіїв Р.І.