ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
29.12.2022 Справа № 914/2509/22
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Імекс Макс», село Дуліби, Стрийський район, Львівська область
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вімекс-М», місто Рогатин, Івано-Франківська область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Імекс Макс», село Дуліби, Стрийський район, Львівська область
про стягнення 83 000,00 грн.
Без виклику учасників справи.
ВСТАНОВИВ
У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/2509/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вімекс-М» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імекс Макс» про стягнення 83 000,00 грн основного боргу.
Ухвалою від 17.10.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
22.11.2022 через систему «Електронний суд» (документ сформований в системі «Електронний суд» 18.11.2022) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 18.11.2022 (вх.№24099/22 від 22.11.2022).
Також, 22.11.2022 через систему «Електронний суд» (документ сформований в системі «Електронний суд» 19.11.2022) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 18.11.2022 (вх.№24182/22 від 22.11.2022), аналогічний тому, що був зареєстрований канцелярією суду за вх.№24099/22 від 22.11.2022.
Крім того, 22.11.2022 на електронну адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 18.11.2022 (вх.№24193/22 від 22.11.2022), аналогічний тим, що були зареєстровані канцелярією суду за вх.№24182/22 від 22.11.2022 та за вх.№24099/22 від 22.11.2022.
Так, у поданому відзиві на позовну заяву відповідач, зокрема, зазначає про те, що він ставить під сумнів видаткову накладну від 11.01.2022 на суму 83 000,00 грн.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у даній справі, суд, врахувавши ціну позову, категорію та складність справи, та зважаючи на ту обставину, що зазначена справа належала до малозначних в розумінні Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що справа підлягала розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Водночас, із відзиву на позовну заяву, стало відомо про наявність додаткових обставин, які підлягають дослідженню та доказуванню. Зокрема відповідач зазначає про те, що співробітники ТзОВ «Імекс Макс» не підписували видаткову накладну від 11.01.2022 року на суму 83 000,00 грн, а також про те, що ТзОВ «Імекс Макс» не видавало жодних довіреностей на отримання ТМЦ за видатковою накладною від 11.01.2022 на суму 83 000,00 грн.
Позивач до матеріалів справи долучив належним чином засвідчену копію видаткової накладної №20 від 11.01.2022 на загальну суму 83 000,00 грн. та належним чином засвідчену копію експрес-накладної №59000781470317 від 11.01.2022.
Отже, суду необхідно було встановити відповідність наявних в матеріалах справи копії видаткової накладної №20 від 11.01.2022 та копії експрес-накладної №59000781470317 від 11.01.2022 їх оригіналам.
Ухвалою від 28.11.2022 суд постановив призначити розгляд справи по суті на 14.12.2022 об 11:00 год. Вказаною ухвалою суд витребував у позивача оригінали додатків до позовної заяви для огляду судом.
14.12.2022 представник позивача подав до канцелярії суду клопотання (вх.№25826/22), про долучення до матеріалів справи доказів електронного листування щодо номеру накладної, якою відповідач повернув на адресу позивача підписану видаткову накладну через службу доставки «Нова пошта».
Представник позивача в судове засідання 14.12.2022 для розгляду справи по суті з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 14.12.2022 для розгляду справи по суті не забезпечив. Заяви, клопотання крім попередньо поданих відзива (тричі продубльованого) та клопотання про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи від відповідача станом на дату та час проведення судового засідання 14.12.2022 до суду не надходили. Явка представника відповідача в судове засідання 14.12.2022 не визнавалась судом обов'язковою.
Ухвала суду від 28.11.2022 про призначення розгляду справи на 14.12.2022 об 11:00 год. надсилалась відповідачу на електронні адреси відповідача та його представника, вказані у позовній заяві та у відзиві на позовну заяву, а саме: imexmax.ua@gmail.com (відповідач); imexmaxua@gmail.com(представник відповідача- директор Кирєєва Олена Григорівна).
В судовому засіданні 14.12.2022 судом оглянуто оригінал видаткової накладної №20 від 11.01.2022 та оригінал експрес-накладної №59000781470317 від 11.01.2022 та встановлено їх відповідність наявним в матеріалах справи копіям.
Суд, враховуючи достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, не вважав відсутність представника відповідача перешкодою для вирішення спору по суті. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не надходили.
Відводів складу суду та секретарю судового засідання станом на дату та час проведення судового засідання (14.12.2022) сторонами не заявлено.
У судовому засіданні 14.12.2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.12.2022 позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імекс Макс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вімекс-М» 83 000,00 грн основного боргу та 2 481,00 грн судового збору.
Повний текст рішення складено 19.12.2022.
Рішення суду від 14.12.2022 було надіслане відповідачу 26.12.2022 на електронні адреси відповідача та його представника, вказані у позовній заяві та у відзиві на позовну заяву, а саме: imexmax.ua@gmail.com (відповідач); imexmaxua@gmail.com (представник відповідача - директор Кирєєва Олена Григорівна).
Ухвалою від 23.12.2022 суд постановив прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вімекс-М» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до розгляду та призначити судове засідання для розгляду заяви на 04.01.2023 об 11:00 год. Вказаною ухвалою суду Товариству з обмеженою відповідальністю «Імекс Макс» запропоновано до 04.01.2023 подати нормативно та документально обґрунтовану позицію щодо заяви позивача.
Ухвала суду від 23.12.2022 про призначення до розгляду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на 04.01.2023 об 11:00 год. надсилалась відповідачу на електронні адреси відповідача та його представника, вказані у позовній заяві та у відзиві на позовну заяву, а саме: imexmax.ua@gmail.com (відповідач); imexmaxua@gmail.com(представник відповідача- директор Кирєєва Олена Григорівна).
27.12.2022 через систему «Електронний суд» (документ сформований в системі «Електронний суд» 26.12.2022) від представника відповідача надійшла заява про відвід судді Сухович Ю.О. (вх.№26865/22 від 27.12.2022). Заява обґрунтована тим, що відповідачу з системи «Електронний суд» стало відомо, що ТзОВ «Вімекс-М» було подано до Господарського суду Львівської області заяву (вх. № 4284/22 від 23.12.2022) про відшкодування судових витрат у справі №914/2509/22. Як стверджує відповідач, того ж дня 23.12.2022 (невідкладно) останнім було подано через систему «Електронний суд» заперечення, щодо прийняття до розгляду заяви ТзОВ «Вімекс-М» (вх. № 4284/22 від 23.12.2022) про відшкодування судових витрат у справі №914/2509/22, у якій відповідач просив повернути без розгляду заяву ТзОВ «Вімекс-М» (вх. № 4284/22 від 23.12.2022) про відшкодування судових витрат у справі №914/2509/22. Також, у поданій заяві про відвід судді відповідач стверджує, що з системи «Електронний суд» останньому стало відомо, що Господарським судом Львівської області заперечення відповідача, щодо прийняття до розгляду заяви ТзОВ «Вімекс-М» (вх. № 4284/22 від 23.12.2022) про відшкодування судових витрат у справі №914/2509/22 - розглянуті не були, та без їхнього розгляду було винесено ухвалу від 26.12.2022 року про призначення до розгляду заяви ТзОВ «Вімекс-М» (вх. № 4284/22 від 23.12.2022) на 04.01.2023. На думку відповідача, вищевказаний випадок щодо прийняття суддею господарського суду Львівської області Сухович Ю.О. без врахування правової позиції відповідача та його аргументів не є поодиноким. Так 26.12.2022 року на електронну адресу відповідача надійшло рішення судді господарського суду Львівської області Сухович Ю.О. від 14.12.2022 року у справі №914/2509/22. Відповідач стверджує, що після ознайомлення останнього з цим судовим рішенням він дізнався, що рішення було прийнято без врахування додаткового відзиву, який було надіслано відповідачем до Господарського суду Львівської області через систему «Електронний суд» (міститься за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/document/ee4db74b2e6106c5e0531406030a1364).
У заяві про відвід судді відповідач, зазначає, що ігнорування суддею Господарського суду Львівської області Сухович Ю.О. процесуальних документів, які подавалися відповідачем до суду, а саме заперечень, щодо прийняття до розгляду заяви ТзОВ «Вімекс-М» (вх. № 4284/22 від 23.12.2022) про відшкодування судових витрат у справі №914/2509/22 та додаткового відзиву відповідача у справі, свідчить про упередженість судді Сухович Ю.О. при розгляді справи, оскільки на думку відповідача суддею Сухович Ю.О. свідомо ігноруються аргументи відповідача на користь позивача, що свідчить про надання суддею переваги позивачу при розгляді цієї справи.
Також, відповідач зазначає про те, що на електронну пошту відповідача 26.12.2022 року надійшла копія рішення господарського суду Львівської області від 14.12.2022 року у справі №914/2509/22, у якому зазначено, що повний текст його було виготовлено 19.12.2022 року. Аналогічний текст було завантажено 26.12.2022 року у систему «Електронний суд». Таким чином, на думку відповідача, рішення Господарського суду Львівської області від 14.12.2022 року у справі №914/2509/22 було виготовлено суддею Сухович Ю.О. поза межами електронної системи діловодства Господарського суду Львівської області, та надіслано адміністратору Єдиного державного реєстру судових рішень з порушенням одноденного строку встановленого діючими нормативно правовими актами, що з одного боку може свідчити про фальсифікацію судового рішення, а з іншого скоротило відповідачу передбачений Господарським процесуальним кодексом України термін для апеляційного оскарження цього судового рішення, що на думку відповідача, є порушення суддею Сухович Ю.О. права відповідача на справедливий суд та доступ до правосуддя.
Відтак, відповідач вважає, вищевказані обставини викликають у нього сумнів у неупередженості та об'єктивності судді, у зв'язку з чим висловив недовіру судді Господарського суду Львівської області Сухович Ю.О. та заявив відвід судді, так як вищенаведені обставини викликають у позивача сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Сухович Ю.О.
Розглянувши заяву про відвід, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви, з огляду на наступне.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 Господарським процесуальним кодексом України.
Приписами частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Заяву про відвід судді мотивовано наявністю підстав, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, а саме: є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частини 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно частини 4 статті 11 Господарським процесуальним кодексом України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Щодо обґрунтованості заявленого відводу, суд зазначає, що наведені в заяві про відвід судді обставини, які, на переконання заявника, є підставою для сумнівів в неупередженості, об'єктивності судді Сухович Ю.О. у даній справі, не підтверджують наявності об'єктивних підстав для відводу судді, зважаючи на таке.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 суд нагадує, що «безсторонність», має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію, окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення Суду у справі «Газета «Україна-Центр» проти України» (заява 16695/04) від 15.07.2010).
В рішенні у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 сказано: «стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 «Hauschildt v. Denmark», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (пункт 48).
Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.
Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи суд відзначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного, однак, в даному випадку заявником жодних доказів на підтвердження особистої упередженості судді Сухович Ю.О. у вирішенні справи №914/2509/22 не подано.
Як вбачається із змісту поданої заяви про відвід судді Сухович Ю.О., вона обґрунтована виключно незгодою учасника судового процесу - ТзОВ «Імекс Макс» із прийнятими суддею процесуальними рішеннями - з рішенням суду від 14.12.2022 та ухвалою суду від 23.12.2022 про прийняття заяви ТзОВ «Вмекс-М» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до розгляду.
Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд звертає увагу, що Конституційним судом України в рішенні від 23.05.2001 року № 6-рп/2001 зазначено, що судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд (апеляційної чи касаційної інстанції) згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Суд відзначає, що прийняті судом процесуальні рішення не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, оскільки у випадку незгоди з процесуальними діями (судовими рішеннями) суду для учасників справи передбачено спеціальний порядок їх оскарження - шляхом подання апеляційної скарги на судові рішення, прийняті за наслідками розгляду спору, в тому числі шляхом включення заперечень на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду.
Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність зазначених суб'єктивних та об'єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Будь-яких належних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Сухович Ю.О. в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, з доводів заяви про відвід судді не вбачається.
Оцінка відповідності дій судді процесуальному законодавству не належить до компетенції суду в межах розгляду заяви про відвід, а незгода заявника з судовим рішенням може бути підставою для їх оскарження у встановленому законом порядку.
Суд звертає увагу на те, що відповідач, в порядку статті 254 Господарського процесуального кодексу України, має право на оскарження рішення з яким він не погоджується, до суду апеляційної інстанції, в порядку та строки визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
У випадку пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження, такий може бути поновлено відповідно до положень частини 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявленого ТзОВ «Імекс Макс» відводу судді Сухович Ю.О.
Згідно із частиною 2 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Частиною 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Імекс Макс» підлягає передачі для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 32, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ
1. Визнати необгрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Імекс Макс» про відвід судді Сухович Ю.О. у справі № 914/2509/22.
2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Імекс Макс» про відвід судді Сухович Ю.О. у справі № 914/2509/22 для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
3. Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Суддя Сухович Ю.О.