ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2022 рокуСправа № 912/1309/22
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Колісник Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1309/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровибухпром", майдан Згоди, 6, оф. 8, м. Житомир, 10001;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт", вул. Тараса Карпи, б. 84, кім. 411, м. Кропивницький, 25006,
про стягнення 2 888 760,02 грн,
Представники:
від позивача - Черниш М.В., адвокат, договір про надання правової допомоги № б/н від 01.09.2022, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №001241 від 15.06.2021;
від відповідача - участі не брали.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євровибухпром" (далі - ТОВ "Євровибухпром", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт" (далі - ТОВ "Знам'янський граніт", відповідач) про стягнення 2 888 760,02 грн, з яких: 1 964 836,96 грн основного боргу, 359 750,07 грн пені, 110 748,41 грн 3 % річних, 453 424,58 грн інфляційних втрат з покладенням на відповідача судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку із невиконанням відповідачем умов Договору №9-04/20 від 09.04.2020 на виконання буровибухових робіт в частині повної та своєчасної оплати вартості проведених робіт, з ТОВ "Знам'янський граніт" підлягає стягненню відповідна заборгованість.
Ухвалою господарського суду від 28.09.2022 позовна заява залишена без руху для усунення недоліків, допущених при її поданні.
03.10.2022 від позивача на адресу господарського суду надійшла заява, в якій позивачем повідомлено про усунення недоліків позовної заяви в порядку статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 05.10.2022 за поданим позов відкрито провадження у справі № 912/1309/22 за правилами загального позовного провадження. У справі призначено підготовче засідання, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.
03.11.2022 розпочато підготовче засідання, в якому постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.11.2022.
24.11.2022 відкрито судове засідання в розгляду справи по суті, в якому оголошено перерву до 16.12.2022.
Суд зазначає, що судове засідання 16.12.2022 о 12:00 год. не відбулося, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення засідання по даній справі, зокрема, у період з 08:07 по 12:17 у Кіровоградській області тривала повітряна тривога.
Окрім того, з 09:30 16.12.2022 у Господарському суді було відсутнє світло з причин ворожих ракетних обстрілів 16.12.2022.
Враховуючи вищенаведене, з метою забезпечення процесуальних прав учасників судового процесу, суд ухвалою від 19.12.2022 призначив судове засідання з розгляду справи по суті у справі № 912/1309/22 на 26.12.2022 о 14:00 год.
26.12.2022 суд продовжив розгляд справи по суті.
Представник позивача в засіданні суду підтримав позовні вимоги.
Відповідач в засідання суду з розгляду справи не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи. Відзив на позов та будь-які інші заяви, клопотання відповідачем до суду не подано.
За правилами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1).
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п.п. 1, 2 ч. 3).
Частиною 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі викладеного, суд розглядає справу за відсутності представника відповідача та за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, судом встановлено наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
09.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євровибухпром" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт" (Замовник) укладено Договір № 9-04/20 на виконання буровибухових робіт (на умовах генерального підряду) (далі - Договір, а.с. 9-15), за умовами якого пункту 1.1. якого Ззамовник доручає, а виконавець приймає на себе на умовах генерального підряду виконання буровибухових робіт по подрібненню гірської маси методом свердловинних зарядів без подрібнення негабариту. Місце проведення робіт: Кіровоградська область, Знам'янський район, с. Суботці (в кар'єрі).
Відповідно до п. 3.1. Договору, вартість робіт договірна і узгоджується протоколом погодження договірної ціни.
За п. 4.1. Договору, роботи виконуються в об'ємі, необхідному Замовнику, з урахуванням п.1.3 цього договору та обсягів визначених графіком проведення робіт. Перед початком виконання бурових робіт складається акт прийомки блоку до буріння, який підписується уповноваженими представниками обох сторін.
Фактичний обсяг виконаних робіт у щільному тілі визначається згідно тахеометричної зйомки, яка проводиться представниками (маркшейдерами) обох сторін та підтверджуються актами виконаних робіт, підписаними представниками Замовника і Виконавця (п. 4.2. Договору).
Всі роботи, не обумовлені цим договором та які вимагають застосування буровибухових робіт, а також всі підготовчі роботи, а саме: нарізка нових горизонтів, пониження підошви, вирівнювання і погашення забоїв, ліквідація нависів і заколів та всі інші роботи, які виникають в процесі виробництва, виконуються Виконавцем згідно технічного завдання Замовника по Додатковій угоді, на яку поширюються умови даного договору, а вартість обумовлюється окремим протоколом погодження договірної ціни (п. 4.3. Договору).
За п. 5.1. Договору, роботи виконуються в обсязі, необхідному замовнику, при умові:
- Замовник перед проведенням робіт проводить попередню оплату Виконавцю у розмірі 50 % запланованого об'єму гірничої маси в блоці, що підлягає підриванню, за два робочих дні до дати початку проведення бурових робіт обумовлених у погодженому графіку проведення робіт (п. 5.1.1. Договору);
- за фактичний вихід гірничої маси, остаточний розрахунок проводиться протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт (п. 5.1.2. Договору).
Відповідно до п. 5.2., 5.4. Договору, за прострочення в оплаті Замовник сплачує Виконавцю пеню за кожний день прострочки, що відповідає рівню подвійної облікової ставки Національного банку України, котра діє в період, за який сплачується пеня. Сторони себе не зв'язують шестимісячним строком позовної давності, і Виконавець штрафні санкції нараховує за весь період прострочення виконання Замовником грошових зобов'язань. Керуючись ст. 259 Цивільного кодексу України, Сторони погодили збільшити до 3 (трьох) років тривалість позовної давності до вимог, що випливають з цього Договору, у тому числі про стягнення вартості Робіт, неустойки (штрафу, пені). Керуючись ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Сторони погодили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через 3 (три) роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
Термін дії Договору установлюється з моменту підписання по 31.12.2021. Договір лишається чинним на тих же умовах на наступний календарний рік, якщо жодна із сторін за місяць не повідомить письмово іншу сторону про намір припинити його дію (п. 10.3. Договору).
Матеріали справи містять підписані сторонами Протоколи погодження договірної ціни на проведення буровибухових робіт у ТОВ "Знам'янський граніт" (а.с. 21-23), згідно яких узгоджена сторонами ціна буровибухових робіт свердловинними зарядами без подрібненням негабариту становить: з 09 квітня 2020 року - 50,10 грн, в т.ч. ПДВ за 1 м3 гірничої маси ; з 26 листопада 2020 року - 50,82 грн в т.ч. ПДВ за 1 м3 гірничої маси; з 17 листопада 2021 року - 59,04 грн, в т.ч. ПДВ за 1 м3 гірничої маси.
На виконання умов Договору позивачем за період з квітня 2020 по грудень 2021 виконано буровибухові роботи на загальну суму 5 554 836,96 грн, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних вибухових робіт:
Акт здачі-приймання робіт за період з 11.04.2020 по 16.04.2020 на суму 831 509,70 грн;
Акт здачі-приймання робіт за період з 20.08.2020 по 31.08.2020 на суму 1 073 292,30 грн;
Акт здачі-приймання робіт за період з 26.11.2020 по 30.11.2020 на суму 1 290 878,82 грн;
Акт здачі-приймання робіт за період з 15.03.2021 по 19.03.2021 на суму 722 253,84 грн;
Акт здачі-приймання робіт за період з 04.08.2021 по 19.08.2021 на суму 724 439,10 грн;
Акт здачі-приймання робіт за період з 17.11.2021 по 13.12.2021 на суму 912 463,20 грн (а.с. 24-29).
Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін без будь-яких претензій чи зауважень.
Позивачем оформлено рахунки на оплату №47 від 16.04.2020 на суму 831 509,70 грн; № 118 від 28.08.2020 на суму 1 073 292,30 грн; № 196 від 30.11.2020 на суму 1 290 878,82 грн; № 56 від 18.03.2021 на суму 722 253,84 грн; № 289 від 19.08.2021 на суму 724 439,10 грн; № 486 від 13.12.2021 на суму 912 463,20 грн (а.с. 30-35).
За розрахунком позивача, відповідач свої зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт виконав частково, перерахувавши позивачу суму 3 590 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученням № 1427 від 21.04.2020 на суму 1 500 000,00 грн, № 1620 від 27.08.2020 на суму 500 000,00 грн, № 1986 від 20.11.2020 на суму 400 000,00 грн, № 2000 від 25.11.2020 на суму 400 000,00 грн, № 2027 від 01.12.2020 на суму 110 000,00 грн, № 2262 від 17.03.2021 на суму 200 000,00 грн, № 2267 від 19.03.2021 на суму 300 000,00 грн, № 2445 від 30.07.2021 на суму 100 000,00 грн, № 2474 від 18.08.2021 на суму 580 000,00 грн, № 2649 від 10.12.2021 на суму 850 000,00 грн (а.с. 37-46).
Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість перед ТОВ "Євровибухпром" у розмірі 1 964 836,96 грн.
Позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про погашення боргу № 153 від 20.06.2022 (а.с. 47), однак остання залишена без відповіді та задоволення.
Крім того, у зв'язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 359 750,07 грн пені, 110 748,41 грн 3 % річних, 453 424,58 грн інфляційних втрат.
На момент подання позову відповідач за виконані роботи з позивачем в повному обсязі не розрахувався, що й стало підставою звернення ТОВ "Євровибухпром" з даним позовом до суду.
Норми права, які застосовано судом.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Згідно ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення зобов'язання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію, зокрема, господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Укладений між сторонами Договір №9-04/20 від 09.04.2020 за своєю правовою природою є договором підряду, правовідносини за яким регулюються положеннями Цивільного кодексу України.
Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1).
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2).
Згідно ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
За нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини другої статті 193, статей 216, 218 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Частина 6 наведеної норми передбачає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).
Статтею ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Частиною першою цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. У частині другій зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За правилами Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (ч.ч. 1-4 ст. 13).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86).
Мотивована оцінка доводів сторін та поданих доказів.
Як встановлено матеріалами справи, на підставі укладеного Договору №9-04/20 від 09.04.2020 між сторонами підписано Акти здачі-приймання робіт, відповідно до яких ТОВ "Євровибухпром" виконано, а ТОВ "Знам'янський граніт" прийнято роботи загальною вартістю 5 554 836,96 грн, які оплачено відповідачем частково в сумі 3 590 000,00 грн, залишок несплачених коштів становить 1 964 836,96 грн.
За змістом вказаних актів зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.
Згідно умов Договору, остаточний розрахунок проводиться протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт (п. 5.1.2. Договору).
Отже строк оплати робіт за актами є таким, що настав.
Крім того, саме акт виконаних робіт є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції, та, відповідно, є підставою для здійснення розрахунків за фактично виконані роботи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.05.2018 у справі №914/1556/17.
З огляду на вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов'язання, зокрема, не здійснив оплату вартості виконаних позивачем робіт у повному обсязі, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 1 964 836,96 грн, факт існування якої належним чином доведений та не спростований відповідачем у встановленому законом порядку.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 1 964 836,96 грн заборгованості за виконані вибухові роботи суд визнає документально доведеними та обґрунтованими, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.
Стосовно вимог позивача про стягнення 359 750,07 грн пені, 110 748,41 грн 3 % річних, 453 424,58 грн інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Пунктом 5.2. Договору встановлено, що за прострочення в оплаті Замовник сплачує Виконавцю пеню за кожний день прострочки, що відповідає рівню подвійної облікової ставки Національного банку України, котра діє в період, за який сплачується пеня.
Отже, згідно Договору, у разі несвоєчасної оплати робіт настає відповідальність Замовника у вигляді сплати Виконавцю пені.
З підстав наведеного є обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення оплати виконаних робіт, а також нарахувань частини другої згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.
За розрахунком позивача (а.с. 4) пеню та 3% річних нараховано по кожному акту здачі-приймання робіт окремо в межах шести місяців, з урахуванням моменту виникнення простроченої заборгованості та з урахуванням часткових оплат, здійснених відповідачем.
Разом з цим, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені та 3% річних, суд виявив помилки у періоді нарахувань.
Позивачем не враховано положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Так, згідно умов Договору остаточний розрахунок проводиться протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт.
Відповідно, початок періоду прострочення за Актом здачі-приймання робіт за період з 11.04.2020 по 16.04.2020 починається з 28.04.2020 (26.04.2020 вихідний - неділя); за Актом за період 04.08.2021 по 19.08.2021 початок періоду прострочення починається з 31.08.2021 (29.08.2021 вихідний - неділя).
Крім того, за Актом здачі-приймання робіт за період з 20.08.2020 по 31.08.2020 позивач помилково нарахував 3% річних за період з 11.09.2020 по 19.11.2020 на суму 1 290 878,82 грн тоді як борг за даний період становив - 1 073 292,30 грн.
Виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, суд наводить наступний розрахунок пені та 3% річних в межах визначеного позивачем періоду, з урахуванням правильних боргових періодів та сум заборгованості:
1. Акт здачі-приймання робіт за період з 11.04.2020 по 16.04.2020:
- за період з 28.04.2020 по 26.08.2020 (26.04.2020 вихідний - неділя) на суму боргу 681 509,70 грн пеня становить 30 388,63 грн; 3% річних - 6 759,24 грн.
- пеня за період з 27.08.2020 по 26.10.2020 на суму боргу 181 509,70 грн становить 3 630,19 грн,
3% річних за період з 27.08.2020 по 17.08.2021 на суму боргу 181 509,70 грн - 5 305,85 грн.
2. Акт здачі-приймання робіт за період з 20.08.2020 по 31.08.2020:
- за період з 11.09.2020 по 19.11.2020 на суму 1 073 292,30 грн пеня становить 24 632,94 грн, 3% річних - 6 158,23 грн;
- за період з 20.11.2020 по 24.11.2020 на суму боргу 673 292,30 грн пеня становить 1 103,76 грн; 3% річних - 275,94 грн;
- за період з 25.11.2020 по 30.11.2020 на сум боргу 273 292,30 грн пеня становить 537,62 грн; 3% річних - 134,41 грн;
- за період з 01.12.2020 по 10.03.2021 на суму боргу 163 292,30 грн пеня становить 5390,81 грн;
3% річних за період з 01.12.2020 по 17.08.2021 - 3488,40 грн.
3. Акт здачі-приймання робіт за період з 26.11.2020 по 30.11.2020:
- за період з 11.12.2020 по 16.03.2021 на суму 1 290 878,82 грн пеня становить 41 142,31 грн, 3% річних - 10 179,48 грн;
- за період з 17.03.2021 по 18.03.2021 на суму боргу 1 090 878,82 грн пеня становить 776,06 грн, 3% річних - 179,32 грн;
- за період з 19.03.2021 по 10.06.2021 на суму боргу 790 878,82 грн пеня становить 26 088,17 грн.
3% річних за період з 19.03.2021 по 29.07.2021 на суму боргу 790 878,82 грн становлять 8645,50 грн;
3% річних за період з 30.07.2021 по 17.08.2021 на суму 690 878,82 грн становлять 1078,91 грн;
3% річних за період з 18.08.2021 по 09.12.2021 на суму боргу 455 680,82 грн становлять 4269,67 грн.
4. Акт здачі-приймання робіт за період з 15.03.2021 по 19.03.2021:
- за період з 30.03.2021 по 29.09.2021 на суму 722 253,84 грн пеня становить 55 702,58 грн,
- за період з 30.03.2021 по 09.12.2021 на суму боргу 722 253,84 грн 3% річних становить 15 137,65 грн, за період з 10.12.2021 по 31.08.2022 на суму боргу 327 934,66 грн 3% річних становить 7 142,68 грн.
5. Акт здачі-приймання робіт за період з 04.08.2021 по 19.08.2021:
- пеня за період з 31.08.2021 по 28.02.2022 (29.08.2021 вихідний - неділя) на суму боргу 724 439,10 грн становить 64 365,92 грн;
- 3% річних за період з 31.08.2021 по 31.08.2022 на суму боргу 724 439,10 грн становлять - 21 792,72 грн.
6. Акт здачі- приймання робіт за період з 17.11.2021 по 13.12.2021:
- за період з 24.12.2021 по 23.06.2022 на суму 912 463,20 грн пеня становить 105 345,75 грн,
- за період з 24.12.2021 по 31.08.2022 на суму 912 463,20 грн 3% річних становить 18 824,24 грн.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені та 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 359 104,74 грн пені та 109 372,24 грн 3% річних. У задоволенні позовних вимог в іншій частині суд відмовляє у зв'язку з неправильним розрахунком позивача.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат судом встановлено, що:
- за період квітень 2021 - листопад 2021 на суму боргу 722 253,84 грн - інфляційні втрати 36 836,26 грн ;
- за період грудень 2021 - серпень 2022 на суму боргу 327 934,66 грн - інфляційні втрати 66 407,44 грн;
- за період вересень 2021 - серпень 2022 на суму боргу 724 439,10 грн - інфляційні втрати 172 204,63 грн;
- за період січень 2022 - серпень 2022 на суму боргу 912 463,20 грн - інфляційні втрати 178 231,50 грн, що загалом становить 453 679,83 грн.
Оскільки, заявлена позивачем загальна сума інфляційних втрат по періодам (453 424,58 грн) є меншою за загальну суму інфляційних втрат по періодам встановленої судом (453 679,83 грн), суд розглядає дані вимоги в межах заявлених позовних вимог.
Поряд з цим, суд враховує, що у відповідності до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Конституційний Суд в рішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013 зазначив, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
У чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оцінюючи можливість зменшення суми пені, суд враховує, що позивачем доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання останньому збитків в результаті дій відповідача, не надано.
Вирішуючи питання про зменшення штрафних санкцій у даному випадку, суд бере до уваги наступне:
матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності, понесення будь-яких збитків, нанесену шкоду або інші негативні наслідки позивача внаслідок прострочення виконання грошового зобов'язання;
по всій країні запроваджено карантин та воєнний стан;
правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов'язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора;
виходячи із засад справедливості, добросовісності, розумності, та пропорційності, як складових елементів принципу верховенства права, несправедливо покладати на відповідачів сплату всього розміру неустойки.
З підстав викладеного суд дійшов до висновку, що вищезазначені обставини містять об'єктивні відомості про винятковість даного випадку, що надає право суду для зменшення розміру нарахованої пені на 50 %, що буде адекватною та співрозмірною компенсацією з порушеним інтересом позивача.
При цьому суд також враховує, що стягнення інфляційних втрат, сума яких становить 453 424,58 грн та 3% річних в розмірі 109 372,24 грн, також певною мірою компенсує негативні наслідки, викликані простроченням сплати відповідачем суми заборгованості.
Таким чином, до стягнення з відповідачів на користь позивача належить 179 552,37 грн пені. В іншій частині стягнення пені суд відмовляє.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: 1 964 836,96 грн основного боргу, 179 552,37 грн пені, 109 372,24 грн 3 % річних та 453 424,58 грн інфляційних.
Судові витрати.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В той же час, у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 43 330,00 грн суд враховує наступне.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI ), котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону № 5076-VI).
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу ТОВ "Євровибухпром" надано наступні документи, які свідчать про такі обставини.
01.09.2022 між ТОВ "Євровибухпром" (Замовник) та адвокатом Черниш Максимом В'ячеславовичем (Адвокат) укладено договір про надання адвокатських послуг (а.с. 87).
Згідно вказаного договору, Замовник доручає, а Адвокат бере на себе обов'язок надати правову допомогу, адвокатські послуги та виконати роботи в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором (пункт 1.1).
В пункті 4.1. Договору визначено, що розмір винагороди Адвоката за домовленістю згідно додатків до Договору.
Між Адвокатом та Замовником 01.09.2022 також підписано Додаток до Договору про надання адвокатських послуг, згідно якого визначено, що Сторони погодили наступну вартість послуг Адвоката:
Вартість послуг за аналіз, підготовку процесуальних документів, збір доказів та супроводження господарської справи за позовом ТОВ "Євровибухпром" та ТОВ "Знам'янський граніт" про стягнення 2 888 760,96 грн встановлюється у вигляді гонорару у розмірі 43 330,00 грн, що становить 1,5% ціни позову. Оплата здійснюється після набранням рішенням суду першої інстанції законної сили.
18.11.2022 між ТОВ "Євровибухпром" (Замовник) та адвокатом Черниш М.В. складено Акт здачі-приймання наданих адвокатських послуг (а.с. 107).
За вказаним актом Адвокатом надано позивачу наступні послуги: комплексну підготовку документів по господарській справі № 912/1309/22 за позовом ТОВ "Євровибухпром" та ТОВ "Знам'янський граніт" про стягнення 2 888 760,96 грн; надання правових консультацій та пропозицій, надання правової допомоги до остаточного прийняття рішення Господарським судом Кіровоградської області. Вартість наданих послуг склала 43 330,00 грн.
Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат.
З наведеного випливає, якщо винагорода адвоката за послуги згідно з договором про надання правової допомоги була визначена сторонами у твердій (фіксованій) сумі, то вона за весь час дії договору не змінюється незалежно від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.
В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду).
Оскільки в договорі сторони погодили розмір гонорару у фіксованій сумі 43 330,00 грн, судом враховується, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова об'єднаної палати КГС ВС від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19).
Відповідно до позиції, викладеної у постанові об'єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19, за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи.
Як убачається з наданих позивачем документів, сторони у Договорі про надання правничої допомоги визначили зміст та обсяг надання правової (правничої) допомоги клієнтові адвокатом, а також порядок оплати гонорару за надання правової (правничої) допомоги, зокрема, погодили фіксований розмір гонорару в сумі 43 330,00 грн.
Отже, розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, тобто є визначеним.
Згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 зазначено, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.
Оцінивши заявлені до стягнення витрати, з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, зокрема, враховуючи підтвердження сторонами в акті здачі-приймання наданих адвокатських послуг факт належного надання послуг адвокатом відповідно до положень договору, визначений договором розмір гонорару за вчинені процесуальні дії суд вважає співмірним, а самі дії необхідними для забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду даної справи.
Відповідачем зазначену позивачем суму витрат на професійну правничу допомогу не заперечено та клопотання про зменшення розміру витрат в порядку ч. 5 ст. 126 ГПК України до суду не подано.
Оцінюючи викладене, об'єм матеріалів справи, категорію спору, суд вважає доведеними та такими, що відповідають критерію розумності і співмірності, заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 43 330,00 грн. Вказані судові витрати покладаються на відповідача.
Поряд з цим, оскільки позовні вимоги задоволено частково, а отже судові витрати у відповідності до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За вказаних обставин з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 43 299,67 грн.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Вказаного правового висновку додержується Об'єднана Палата Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 126, 129, 233, 236-241, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт" (вул. Тараса Карпи, б. 84, кім. 411, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 32315888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровибухпром" (майдан Згоди, 6, оф. 8, м. Житомир, 10001, ідентифікаційний код 39368391) 1 964 836,96 грн основного боргу, 179 552,37 грн пені, 109 372,24 грн 3 % річних, 453 424,58 грн інфляційних, а також 43 301,07 грн судового збору та 43 299,67 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Євровибухпром" на електронну пошту за адресами: evpvtv@gmail.com; mchernysh2202@ukr.net та Товариству з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт" за адресою: вул. Тараса Карпи, 84, кімн. 411, м. Кропивницький, 25006 та електронною поштою: z_granit@ukr.net.
Повне рішення складено 30.12.2022.
Суддя В.В.Тимошевська