ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" грудня 2022 р. Справа № 911/1485/22
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Михайлішині В. В.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Кологойда О. В. (адвокат - ордер серії АІ № 1159380 від 19.08.2022 р.);
від відповідача: Гаврись Я. Б. (адвокат - довіреність № 284/22 від 21.10.2021 р.);
розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «КІНТО», м. Київ
до Публічного акціонерного товариства «Центренерго», смт Козин, Обухівський район, Київська область
про стягнення 2 227 058, 61 грн
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство «КІНТО» звернулось в Господарський суд Київської області із позовом в інтересах та за рахунок Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «КІНТО-Класичний», Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Достаток» до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 2 227 058, 61 грн, з яких:
1 424 568, 15 грн на рахунок НОМЕР_1 в АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «КІНТО-Класичний», з яких 1 307 797, 92 грн основної заборгованості та 116 770, 23 грн пені.
802 490, 46 грн на рахунок НОМЕР_2 в АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Достаток», з яких 736 711, 23 грн основного боргу та 65 779, 23 грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо викупу цінних паперів - акцій згідно з договором купівлі-продажу цінних паперів № 103КЛ від 07.08.2019 р. та договором купівлі-продажу цінних паперів № 69ДС від 07.08.2019 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.08.2022 р. відкрито провадження у справі № 911/1485/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «КІНТО» до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про стягнення 2 227 058, 61 грн, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 21.09.2022 р.
21.09.2022 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 12.10.2022 р.
12.10.2022 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 02.11.2022 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.11.2022 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 16.11.2022 р.
15.11.2022 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив б/н б/д на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити у задоволенні позову повністю та зменшити заявлений до стягнення розмір пені на 99 %, у зв'язку з існуванням форс-мажорних обставинам, що унеможливили належне виконання відповідачем зобов'язання за договорами та перебуванням в складних фінансово-економічних умовах, спричинених військовими діями та нестабільною ситуацією на ринках електричної енергії.
16.11.2022 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь Вих. № 358 від 15.11.2022 р. на відзив на позовну заяву, що долучена судом до матеріалів справи.
16.11.2022 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшла заява Вих. № 355 від 15.11.2022 р. про надання доказів понесених судових витрат, що долучені судом до матеріалів справи.
16.11.2022 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 07.12.2022 р.
17.11.2022 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява б/н б/д про надання доказів надсилання відповіді на відзив відповідачу, що долучені судом до матеріалі справи.
17.11.2022 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява Вих. № 359 від 16.11.2022 р. про надання доказів понесених судових витрат, що долучені судом до матеріалів справи.
07.12.2022 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, підтримав своє клопотання про зменшення заявленого до стягнення розміру пені на 99 %.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
ВСТАНОВИВ:
Згідно з виписками про стан рахунку в цінних паперах, виданими депозитарною установою АТ «Піреус Банк МКБ», ПрАТ «КІНТО», як компанія з управління активами, що діє від свого імені в інтересах учасників Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «КІНТО-Класичний» (кількість акцій 125600 штук) та Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Достаток» (кількість акцій 59347 штук), є акціонером ПАТ «Центренерго».
03.04.2019 р. відбулися загальні збори акціонерів ПАТ «Центренерго», на яких прийнято рішення, оформлене Протоколом річних загальних зборів акціонерів ПАТ «Центренерго» № 1 від 03.04.2019 р., зокрема, по десятому питанню порядку денного було прийнято рішення про надання згоди на вчинення значних правочинів.
ПрАТ «КІНТО» від імені та в інтересах акціонерів голосувало проти прийняття вказаного рішення.
Відтак, у позивача в силу приписів ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства» виникло право вимоги обов'язкового викупу відповідачем як акціонерним товариством належних йому акцій.
10.04.2019 р. ПАТ «Центренерго» направило позивачу повідомлення, в якому визначило ціну викупу акцій у розмірі 14, 9292 грн за одну акцію, кількість акцій, викуп яких має право вимагати акціонер 87600 шт., загальна вартість яких у разі викупу становить 1307797,92 грн та у кількості 49347 шт., загальна вартість яких у разі викупу становить 736711,23 грн.
ПрАТ «КІНТО» скористалось своїм правом на обов'язковий викуп акціонерним товариством належних йому акцій та 24.04.2019 р. направило відповідачу вимоги № № 150, 153 про обов'язковий викуп акцій. До вказаних вимог позивачем було долучено виписки про стан рахунку в цінних паперах станом на 28.03.2019 р., що підтверджує право власності на акції ПАТ «Центренерго» станом на дату подання вимоги.
08.08.2019 р. ПрАТ «КІНТО», враховуючи невиконання ПАТ «Центренерго» обов'язку, встановленого ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства», щодо викупу акцій, звернулось до відповідача із пропозиціями укласти в строк до 20.08.2019 р. договори купівлі-продажу простих іменних акцій ПАТ «Центренерго», на умовах, визначених в повідомленнях останнього про право вимоги обов'язкового викупу акцій, проекти яких додані до претензії та здійснити оплату акцій, що підлягають обов'язковому викупу, на рахунки акціонерів.
Відповідач не заперечував проти отримання вказаних вище вимог та пропозицій.
В подальшому ПАТ «Центренерго» не виконало свого обов'язку, встановленого ч. 3 ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства» та не здійснило обов'язкового викупу своїх акцій, що належать позивачу.
Рішенням Господарського суд Київської області від 03.03.2021 р. у справі № 911/3473/20 за позовом ПрАТ «КІНТО» до ПАТ «Центренерго» про визнання укладеними договорів купівлі-проваджу цінних паперів № 103КЛ від 07.08.2019 р. та № 69ДС від 07.08.2019 р. позов задоволено повністю; визнано укладеним договір купівлі-продажу цінних паперів № 103КЛ від 07.08.2019 р. між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» та Приватним акціонерним товариством «КІНТО», яке діє від свого імені як компанія з управління активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «КІНТО- Класичний», про обов'язковий викуп 87600 штук простих іменних акцій ПАТ «Центренерго» за ціною 14,9292 гривень за одну просту іменну акцію на загальну суму 1307797,92 гривень, у зазначеній редакції; визнано укладеним договір купівлі-продажу цінних паперів № 69ДС від 07.08.2019 р. між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» та Приватним акціонерним товариством «КІНТО», яке діє від свого імені як компанія з управління активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Достаток», про обов'язковий викуп 49347 штук простих іменних акцій ПАТ «Центренерго» за ціною 14,9292 гривень за одну просту іменну акцію на загальну суму 736711,23 гривень, у зазначеній редакції; стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на користь Приватного акціонерного товариства «КІНТО» 4204,00 гривень судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 р. повернуто без розгляду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2021 р. у справі № 911/3473/20.
Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин 4, 5, 7 ст. 75 цього ж кодексу обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
5. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
7. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені рішенням Господарського суду Київської області від 03.03.2021 р. у справі № 911/3473/20 за позовом ПрАТ «КІНТО» до ПАТ «Центренерго» про визнання укладеними договорів купівлі-проваджу цінних паперів № 103КЛ від 07.08.2019 р. та № 69ДС від 07.08.2019 р.
Таким чином, між позивачем (надалі - Продавець), що діє від свого імені як компанія з управління активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «КІНТО-Класичний», Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Достаток» та відповідачем (надалі - Покупець/Емітент) були укладені договори купівлі-проваджу цінних паперів № 103КЛ від 07.08.2019 р. та № 69ДС від 07.08.2019 р. відповідно.
Пунктом 1.1. договору купівлі-продажу цінних паперів № 103КЛ від 07.08.2019 р. передбачено, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити наступні цінні папери (далі ЦП або акції):
Вид та категорія: акція проста іменна;
Форма існування: Бездокументарна;
Емітент: Публічне акціонерне товариство «Центренерго»;
Код за ЄДРПОУ емітента: 22927045;
Код ISIN: UA4000079081;
Номінальна вартість одного ЦП: 1,30 грн (одна гривня 30 копійок);
Кількість ЦП: 87600 (вісімдесят сім тисяч шістсот) штук;
Сумарна номінальна вартість ЦП: 113880,00 грн (сто тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят гривень 00 копійок);
Ціна продажу одного ЦП: 14,9292 грн;
Загальна сума Договору: 1307797,92 грн (один мільйон триста сім тисяч сімсот дев'яносто сім гривень 92 копійки).
Пунктом 1.1. договору купівлі-продажу цінних паперів № 69ДС від 07.08.2019 р. передбачено, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити наступні цінні папери (далі ЦП або акції):
Вид та категорія: акція проста іменна;
Форма існування: Бездокументарна;
Емітент: Публічне акціонерне товариство «Центренерго»;
Код за ЄДРПОУ емітента: 22927045;
Код ISIN: UA4000079081;
Номінальна вартість одного ЦП: 1,30 грн (одна гривня 30 копійок);
Кількість ЦП: 49 347 (сорок дев'ять тисяч триста сорок сім) штук;
Сумарна номінальна вартість ЦП: 64151,10 грн (шістдесят чотири тисячі сто п'ятдесят одна гривня 10 копійок);
Ціна продажу одного ЦП: 14,9292 грн;
Загальна сума Договору: 736711,23 грн (сімсот тридцять шість тисяч сімсот одинадцять гривень 23 копійки).
Пунктом 2.1. вказаних договорів визначено, що Продавець зобов'язаний при укладенні цього Договору надати Покупцю:
- виписку з рахунку в цінних паперах, на якому обліковуються акції, що є предметом цього договору, з датою видачі не раніше, ніж за два робочі дні до дати надання;
- засвідчену копію довідки банку з реквізитами поточного рахунку, на який Продавець буде отримувати оплату за акції;
- документи, які необхідні для ідентифікації Продавця (засвідчені належним чином копії);
- документи щодо ідентифікації керівника Продавця та його призначення, документи, що підтверджують повноваження уповноваженої особи та документи для її ідентифікації (засвідчені належним чином копії).
Згідно з п. 2.2. вказаних договорів Емітент протягом трьох робочих днів з моменту отримання документів від Продавця, що зазначені в п. 2.1. Договору, перевіряє їх відповідність умовам Договору та вимогам чинного законодавства.
Відповідно до п. 2.3. вказаних договорів датою подання документів, визначених в п. 2.1. Договору, вважається дата отримання Емітентом останнього документа.
Пунктом 2.4. вказаних договорів встановлено, що у разі відповідності документів, поданих відповідно до п. 2.1. Договору, умовам Договору та вимогам чинного законодавства, Емітент протягом трьох робочих днів після закінчення строку, зазначеного в п. 2.2. Договору, сплачує на поточний рахунок Продавця загальну суму договору, зазначену у п. 1.1. цього Договору.
Пунктом 2.5. договору купівлі - продажу цінних паперів № 103КЛ від 07.08.2019 р. передбачено, що Продавець в день виконання Емітентом зобов'язання, зазначеного у п. 2.4. Договору, але не пізніше наступного робочого дня, зобов'язаний переказати ЦП з рахунку Продавця в цінних паперах № НОМЕР_3 , що відкритий в депозитарній установі АТ «Піреус Банк МКБ» (код за ЄДРПОУ - 20034231) на рахунок Емітента в цінних паперах № НОМЕР_4 в ПАТ «Національний депозитарій України» (далі - рахунок в ЦП Емітента).
Пунктом 2.5. договору купівлі - продажу цінних паперів № 69ДС від 07.08.2019 р. передбачено, що Продавець в день виконання Емітентом зобов'язання, зазначеного у п. 2.4. Договору, але не пізніше наступного робочого дня, зобов'язаний переказати ЦП з рахунку Продавця в цінних паперах № НОМЕР_5 , що відкритий в депозитарній установі АТ «Піреус Банк МКБ» (код за ЄДРПОУ - 20034231) на рахунок Емітента в цінних паперах № НОМЕР_4 в ПАТ «Національний депозитарій України» (далі - рахунок в ЦП Емітента).
Згідно з пунктом 7.1. вказаних договорів цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами та припиняє дію:
- з моменту повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором;
- в інших випадках, передбачених чинним законодавством України та цим Договором.
На виконання умов договорів купівлі-проваджу цінних паперів № 103КЛ від 07.08.2019 р. та № 69ДС від 07.08.2019 р. позивач направив відповідачу лист вих. № 361 від 05.08.2021 р. з пакетом документів, перелік яких визначений п. 2.1. зазначених договорів. Факт направлення вказаного листа з додатками на адресу відповідача підтверджується накладною № 0407036743169 від 06.08.2021 р. та відповідним описом вкладення у цінний лист № 0407036743169 від 06.08.2021 р., наявними у матеріалах справи.
У лютому 2022 р. позивач повторно звернувся до відповідача з листом вих. № 66 від 10.02.2022 р. щодо добровільного виконання рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2021 р. по справі № 911/3473/20, у якому зазначив, що після направлення необхідного переліку документів, передбаченого умовами договорів купівлі-проваджу цінних паперів, станом на 10.02.2022 р. грошові кошти на рахунки позивача від відповідача не надходили, у зв'язку з чим просив терміново в строк до 22.02.2022 р. погасити заборгованість з оплати вартості акцій та відшкодувати судовий збір. Факт направлення вказаного листа з додатками на адресу відповідача підтверджується накладною № 0407036753520 від 10.02.2022 р. та відповідним описом вкладення у цінний лист № 0407036753520 від 10.02.2022 р., наявними у матеріалах справи.
У серпні 2022 р. уповноважений представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом № 17 від 09.08.2022 р. (вх. № 3599 від 09.08.2022 р.), у якому просив надати інформацію: про дату отримання ПАТ «Центренерго» від ПрАТ «КІНТО» пакету документів вих. № 361 від 05.08.2021 р.; чи перерахувало ПАТ «Центренерго» кошти в оплату за акції за договорами купівлі-продажу цінних паперів № 103КЛ від 07.08.2019 р. та № 69ДС від 07.08.2019 р., укладеними рішенням Господарського суду Київської області від 03.03.2021 р. по справі № 911/3473/20; чи подавало ПАТ «Центренерго» до ПАТ «Національний депозитарій України» пакет документів, необхідний для одержання цінних паперів, що є предметом договорів купівлі-продажу цінних паперів № 103КЛ від 07.08.2019 р. та № 69ДС від 07.08.2019 р., на рахунок в цінних паперах ПАТ «Центренерго».
У відповідь на вищезазначений адвокатський запит представника позивача відповідач у своєму листі № 11/2018 від 18.08.2022 р. повідомив, що пакет документів від ПрАТ «КІНТО» (вих. № 361 від 05.08.2021 р.) ПАТ «Центренерго» отримано 11.08.2021 р.; ПАТ «Центренерго» не перераховувало кошти в оплату за акції за договорами купівлі-продажу цінних паперів № 103КЛ від 07.08.2019 р. та № 69ДС від 07.08.2019 р., укладеними рішенням Господарського суду Київської області від 03.03.2021 р. по справі № 911/3473/20; ПАТ «Центренерго» не подавало до ПАТ «Національний депозитарій України» пакет документів, необхідний для одержання цінних паперів, що є предметом договорів купівлі-продажу цінних паперів № 103КЛ від 07.08.2019 р. та № 69ДС від 07.08.2019 р. на рахунок в цінних паперах ПАТ «Центренерго».
Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві, поданій в інтересах Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «КІНТО-Класичний» та Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Достаток», крім інших вимог, просить суд стягнути з відповідача грошові кошти на загальну суму 2 227 058, 61 грн у якості оплати вартості простих іменних акцій, що підлягали обов'язковому викупу, за договорами купівлі-продажу цінних паперів № 103КЛ від 07.08.2019 р. та № 69ДС від 07.08.2019 р. на відповідні рахунки, відкриті для обліку операцій з активами.
З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Частинами 1, 6, 7 ст. 9 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» визначено, що акція - це іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України, цим Законом та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
Акція є неподільною. Порядок реалізації прав співвласників акції (акцій) визначається Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
6. Акціонерне товариство розміщує акції двох типів - прості та привілейовані.
7. Прості акції надають їх власникам право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством, на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації та інші права, передбачені законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Прості акції надають їх власникам однакові права.
Прості акції не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні папери акціонерного товариства.
Надання будь-яких гарантій щодо отримання доходу (дивідендів) за простими акціями забороняється.
Статтею 193 цього ж кодексу встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У встановлені договорами купівлі-продажу цінних паперів № 103КЛ від 07.08.2019 р. та № 69ДС від 07.08.2019 р. строки і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо своєчасної оплати вартості акцій у кількості 87 600 шт. на суму 1 307 797, 92 грн та у кількості 49 347 шт. на суму 736 711, 23 грн, належних фондам в інтересах яких діє позивач та які підлягають обов'язковому викупу, не виконав, що підтверджується договором купівлі-продажу цінних паперів № 103КЛ від 07.08.2019 р., договором купівлі-продажу цінних паперів № 69ДС від 07.08.2019 р., листами позивача вих. № 361 від 05.08.2021 р., вих. № 66 від 10.02.2022 р., адвокатським запитом № 17 від 09.08.2022 р. (вх. № 3599 від 09.08.2022 р.), листом відповідача № 11/2018 від 18.08.2022 р., іншими документами, наявними у матеріалах справи.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 цього ж кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У процесі розгляду справи, відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним своїх обов'язків щодо своєчасної оплати вартості акцій за договорами купівлі-продажу цінних паперів № 103КЛ від 07.08.2019 р. та № 69ДС від 07.08.2019 р.
Також, у матеріалах справи відсутні будь-які заперечення відповідача щодо невідповідності наданого позивачем переліку документів умовам договорів купівлі-продажу цінних паперів № 103КЛ від 07.08.2019 р. та № 69ДС від 07.08.2019 р. і вимогам чинного законодавства.
Отже, позовні вимоги позивача в інтересах Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «КІНТО-Класичний» та Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Достаток» про стягнення з відповідача грошових коштів на загальну суму 2 227 058, 61 грн у якості оплати вартості простих іменних акцій, що підлягали обов'язковому викупу, за договорами купівлі-продажу цінних паперів № 103КЛ від 07.08.2019 р. та № 69ДС від 07.08.2019 р. на відповідні рахунки, відкриті для обліку операцій з активами, є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договорами купівлі-продажу цінних паперів № 103КЛ від 07.08.2019 р. та № 69ДС від 07.08.2019 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку щодо своєчасної оплати вартості акцій з 20.08.2021 р. по 20.02.2022 р. всього на загальну суму 182 549, 46 грн (116 770, 23 грн та 65 779, 23 грн відповідно) у відповідності до виконаних ним розрахунків.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 4.2. договорів купівлі-продажу цінних паперів № 103КЛ від 07.08.2019 р. та № 69ДС від 07.08.2019 р. встановлено, що у разі порушення Емітентом зобов'язання, визначеного п. 2.4. Договору, Емітент сплачує Продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.
Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним.
Також, як було зазначено вище, відповідач у своєму відзиві б/н б/д на позовну заяву, зокрема, просить суд у разі обґрунтованості вимог позивача щодо стягнення пені зменшити розмір її стягнення на 99 %, оскільки неналежне виконання зобов'язань відповідачем за договорами виявилось неможливим внаслідок дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) - військової агресії Російської Федерації проти України, що підтверджено листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.0.2022 р., а також врахувати перебування відповідача у надзвичайно складних фінансово-економічних умовах, спричинених військовими діями.
Частина третя статті 551 Цивільного кодексу України дозволяє зменшити розмір неустойки за рішенням суду за наявності кількох умов: якщо розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяних невиконанням зобов'язання збитків; за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
При чому законодавцем не визначено переліку таких обставин. Це питання вирішується на підставі аналізу конкретної ситуації. Зокрема, істотне значення можуть мати обставини, які стосуються ступеня виконання зобов'язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, тощо.
У свою чергу норми статті 233 Господарського кодексу України визначають як обставини, що беруться до уваги у випадку зменшення неустойки, ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть учать у зобов'язанні, не лише майнові, але і інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.
Правила частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.
Водночас зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому вона має обов'язковий для учасників правовідносин характер.
Отже, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
При цьому ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.09.2022 р. у справі № 916/2302/21.
Приписами частин 1, 2 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов1язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 617 цього ж кодексу особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно із ст. 141 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 141 Закону України «Про торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2022 р. у справі № 904/3886/21.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 р. «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 р. засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності по зобов'язанням за договорами, виконання яких настало і стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.
Водночас, вказаний лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні. Неможливість виконання договірних зобов'язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.
Матеріали справи не містять сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на реальну можливість виконання зобов'язань відповідача саме за договорами купівлі-продажу цінних паперів № 103КЛ від 07.08.2019 р. та № 69ДС від 07.08.2019 р.
Крім того, у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, що свідчили б про зупинення та/або переривання господарської діяльності відповідача у зв'язку із веденням військового стану та як наслідок виникнення обставин, що унеможливлювали своєчасне виконання зобов'язань за договором, а також перебування позивача в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін договору.
При цьому, судом враховано, строки виникнення та тривалість невиконання відповідачем своїх обов'язків щодо обов'язкового викупу акцій на вимогу позивача, які первісно виникли в силу приписів ст. ст. 68, 69 Закону України «Про акціонерні товариства», а в подальшому у відповідності до положень умов договорів купівлі-продажу цінних паперів № 103КЛ від 07.08.2019 р. та № 69ДС від 07.08.2019 р., укладених на підставі рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2021 р. у справі № 911/3473/20, тобто значно раніше обставин, викладених позивачем у своєму відзиві на позовну заяву, як на підставу зменшення розміру неустойки.
Надані відповідачем баланс (звіт про фінансовий стан) ПАТ «Центренерго» на 30.06.2022 р. та звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1 півріччя 2022 року, не є належними підставами для зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки зазначені відомості не свідчать про скрутне матеріальне становище відповідача у попередні періоди та неможливість своєчасного виконання обов'язків з викупу (сплати вартості) акцій, належних фондам, в інтересах яких діє позивач.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували наявність обставин, що є підставою у відповідності до положень ст. 233 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України для реалізації судом права на зменшення розміру штрафних санкцій.
При цьому, судом враховано, що розмір заявленої до стягнення пені від суми основної заборгованості (загальної ціни продажу акцій ) не є значним чи надмірно великим, виходячи із загальної суми вартості акцій, що підлягають продажу за договорами - 2 044 509, 15 грн.
У зв'язку із тим, що відповідач не зазначив достатніх обставин та доказів їх підтвердження, передбачених положеннями ст. 233 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, то у суду відсутні правові підстави для реалізації його права на зменшення розміру пені, заявленої позивачем, а тому суд дійшов висновку про залишення клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених до стягнення сум штрафних санкцій без задоволення.
Отже, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості (загальної ціни продажу акцій) за договорами у вищевказані періоди у загальному розмірі 182 549, 46 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 500, 00 грн.
Згідно з ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
3. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 124 цього ж кодексу разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
2. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
3. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
4. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Статтею 126 цього ж кодексу передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
6. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частинами 1-8 ст. 129 цього ж кодексу передбачено, що судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
2. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
3. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
4. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
5. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
6. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
7. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
8. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 19 500, 00 грн підтверджуються договором про надання правової допомоги № 153-АО/2019 від 29.07.2019 р., укладеним між Приватним акціонерним товариством «КІНТО» та Адвокатським об'єднанням «Інтеракціо», додатковою угодою від 19.08.2022 р. до договору про надання правової допомоги № 153-АО/2019 від 29.07.2019 р., розрахунком від 16.11.2022 р. розміру витрат на надання правової допомоги, який є актом виконаних робіт по першій інстанції по справі № 911/1485/22 за Додатковою угодою від 19.08.2022 р. до договору про надання правової допомоги № 153-АО/2019 від 29.07.2019 р. на суму 19 500, 00 грн, ордером серії АІ № 1159380 від 19.08.2022 р., свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8077/10 від 18.07.2019 р., виданим Радою адвокатів Київської області, попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, наявними у матеріалах справи.
Судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, вул. Рудиківська, буд. 49, смт Козин, Обухівський район, Київська область; ідентифікаційний код 22927045) грошові кошти на наступні відкриті для обліку операцій з активами рахунки:
- 1 307 797 (один мільйон триста сім тисяч сімсот дев'яносто сім) грн 92 (дев'яносто дві) коп. основної заборгованості, 116 770 (сто шістнадцять тисяч сімсот сімдесят) грн 23 (двадцять три) коп. пені на рахунок НОМЕР_1 в АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», МФО 300568, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «КІНТО-Класичний»;
- 736 711 (сімсот тридцять шість тисяч сімсот одинадцять) грн 23 (двадцять три) коп. основної заборгованості, 65 779 (шістдесят п'ять тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн 23 (двадцять три) коп. пені на рахунок НОМЕР_2 в АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Достаток».
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, вул. Рудиківська, буд. 49, смт Козин, Обухівський район, Київська область; ідентифікаційний код 22927045) на користь Приватного акціонерного товариства «КІНТО» (04070, вул. Петра Сагайдачного, буд. 25-Б, м. Київ; ідентифікаційний код 16461855) судові витрати 33 405 (тридцять три тисячі чотириста п'ять) грн 88 (вісімдесят вісім) коп. судового збору, 19 500 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот) грн 00 (нуль) коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя В.М.Бацуца
Повний текст рішення складено і підписано
28 грудня 2022 р.