ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" грудня 2022 р. справа № 300/4244/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області" про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області" (надалі - відповідач, ДУ "ТМО МВС України в Івано-Франківській області") про визнання протиправними дій щодо відмови у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 для перерахунку його пенсії; зобов'язання підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2021 пенсії позивачу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, відтак, у позивача виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 за № 1082-ІХ із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.10.2022 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.16-17).
Державна установа "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області"скористалась правом на подання відзиву на позовну заяву за № 33/29-1537 від 08.11.2022, який надійшов на адресу суду 09.11.2022. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (а.с.22-26). Просив суд в задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що відповідно до приписів статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок раніше призначених пенсій проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України та з урахуванням положень Порядку № 45, відтак підготовка та надсилання територіальними органами Пенсійного фонду України списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку є однією з умов для підготовки відповідних довідок уповноваженим органом. Окрім того, відповідач наводить доводи про те, що порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, зокрема, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями та надбавка за вислугу років, які визначені Постановою № 704 станом на теперішній час не змінювались, а зміна розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за відповідний рік не є підставою для перерахунку пенсій особам, пенсія яким призначена відповідно до Закону № 2262-ХІІ. Також зазначено, що прийняття актів Кабінету Міністрів України, унесення до них змін, відновлення їх дії тощо відноситься до виключної компетентності Уряду та не може здійснюватися судом, одночасно вказуючи, що скасування, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18, пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 не може бути підставою для виготовлення ДУ "ТМО МВС України в Івано-Франківській області" довідки позивачу, оскільки "первинна" редакція Постанови № 704 (від 30.08.2017) жодного дня не діяла та була змінена Урядом ще до набрання Постановою № 704 чинності у зв'язку з чим, доводи позивача про "відновлення дії первинної редакції" Постанови № 704 є помилковими.
Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.12.2022 витребувано в державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області" відомості щодо розрахункової величини (прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018 чи на 01.01.2021), що застосовується для визначення посадового окладу, окладу за військовим званням діючого військовослужбовця за відповідною (аналогічною) посадою, яку ОСОБА_1 займав на день звільнення зі служби, станом на 01.01.2021, разом з доказами на обґрунтування наведених обставин (а.с.28-30).
16.12.2022 державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області" надано витребувані судом документи (а.с.33, 34-35).
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими учасники справи обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років (20 років, в календарному обчисленні 20 років), призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" як особа, що проходила службу в Державній пожежній охороні МВС України.
Позивач звернувся до ДУ "ТМО МВС України в Івано-Франківській області"із заявою від 22.09.2022, згідно якої, зокрема, просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2021 пенсії (а.с.9).
За результатами розгляду вказаної заяви, відповідач, згідно листа від 03.10.2022 за № 33/29-О-706, повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для виготовлення нових довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, оскільки порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, зокрема, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями та надбавка за вислугу років, які визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб "не змінювались, а будь-які нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення не вводились (а.с.10).
Вважаючи відмову відповідача протиправною та такою, що порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення, ОСОБА_1 звернувся до суду з метою захисту своїх прав.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за № 2262-XII (надалі - Закон № 2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон № 2011-ХІІ) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Відповідно до частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (частина 18 статті 43 Закону № 2262-ХІІ).
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З системного аналізу наведених норм слідує, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, здійснені на підставі рішень Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку.
Отже, політика соціального захисту, як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 02.03.1999 № 2-рп/99, є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення проведення якої на підставі пункту 3 статті 116 Конституції України здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 за № 393 (надалі - Порядок № 45).
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, основною обставиною, яка обумовлює перерахунок пенсій колишніх військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ, є зміна розміру грошового забезпечення відповідної категорії осіб.
30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 704, якою затверджено, серед іншого, тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, зокрема, схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту згідно з додатком 6; та пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надалі - Постанова № 704).
Станом на час прийняття Постанови № 704 (та в редакції Постанови № 1052 від 27.12.2017), пункт 4 передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
При цьому відповідно до пункту 10 Постанови № 704 (із змінами, внесеними згідно з Постановою № 1052 від 27.12.2017) ця постанова набирає чинності з 01 січня 2019 року.
Таким чином пункт 4 Постанови № 704 у вказаній редакції не набрав чинності.
Починаючи з 24.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі - Постанова № 103), якою пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Крім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 внесено зміни до пункту 10 Постанови № 704, відповідно до яких ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.
Тобто, на момент набрання чинності Постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 Постанови № 103, а саме в такій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.
З огляду на викладене, згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, що проходять службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 1 січня 2018 року.
Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 520/2781/20, від 14 квітня 2021 року у справі № 240/12309/20, від 27 травня 2021 року у справі № 520/5794/20, від 11 лютого 2021 року у справі № 200/3774/20-а.
Позивач вважає, що після набрання чинності Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 № 1082-IX, з 1 січня 2021 року підвищилися оклади військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, у зв'язку з підвищенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому виникли підстави для перерахунку його пенсії, у зв'язку з чим він і звернувся до відповідача із заявою про оформлення нової довідки станом на 01.01.2021 для подальшого проведення перерахунку його пенсії.
Разом з тим, у відзиві на позов відповідачем зазначено, що станом на 01.01.2021 змін (підвищення) розміру грошового забезпечення відповідних категорій діючих військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу як обов'язкової передумови для виникнення у нього обов'язку зі складення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, не відбувалося і позивачем доказів на спростування таких відомостей суду не надано.
Згідно долученого відповідачем розрахунку грошового забезпечення діючого службовця цивільного захисту, розрахунковою величиною, яка застосовується для визначення посадового окладу, окладу за військовим званням для осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, які проходять таку службу за відповідною (аналогічною) посадою, яку ОСОБА_1 займав на день звільнення зі служби, станом на 01.01.2021 є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.
Отже, відповідачем доведено, що станом на 01.01.2021 не відбулося підвищення грошового забезпечення для осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, які проходять службу натомість позивачем такі доводи не спростовані.
Оскільки відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ обставиною, що обумовлює перерахунок пенсій колишніх військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, повинно бути підвищення розміру грошового забезпечення відповідної категорії осіб, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а такого підвищення станом на 01.01.2021 фактично не відбулося, то підстави для перерахунку пенсії позивача та відповідно для видачі відповідачем нової довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача з 01.02.2021 відсутні.
Одночасно суд зауважує, що таке підвищення повинно відбутися не теоретично, а фактично, оскільки пенсіонеру пенсія не може бути обрахована з грошового забезпечення, яке фактично не нараховується і не виплачується службовцю відповідної категорії.
Колегія суддів Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 (справа № 160/8324/19) зазначила, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 16 квітня 2018 року у зразковій справі № 825/506/18, з яким погодилася й Велика Палата Верховного Суду, дійшов висновку, що за відсутності правових підстав для перерахунку пенсії позивачу у прокуратури Чернігівської області не було підстав для видачі йому довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії.
Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" від 06.09.2012 за № 5207-VI непрямою дискримінацією вважається ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
Статтею 6 цього Закону встановлено, що відповідно до Конституції України, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів України всі особи незалежно від їх певних ознак мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації. Форми дискримінації з боку державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, юридичних осіб публічного та приватного права, а також фізичних осіб, визначені статтею 5 цього Закону, забороняються.
Суд зазначає, що у випадку видачі довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021 із визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, в той час коли при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за спеціальним (військовим) званням для осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, які проходять таку службу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року, фактично матиме місце протиправна дискримінація щодо застосування розрахункової величини для обчислення складових грошового забезпечення стосовно діючих службовців.
Водночас не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 на постанову Верховного Суду від 02.08.2022 по справі № 440/6017/21, оскільки у зазначеній справі Верховним Судом не аналізувалися обставини, з якими законодавець пов'язує виникнення в особи права на перерахунок пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ, а саме, чи підвищилося грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, зокрема осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, які проходять службу на посаді, з якої звільнено на пенсію позивача.
Щодо позиції позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин первинної редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 за № 870 визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом. Дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи про його скасування.
Отже, визнання нормативно-правового акта таким, що втратив чинність, не поновлює дію попереднього акту.
Відповідний підхід неодноразово застосований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.08.2018 у справі № 807/1332/17, від 19.03.2019 у справі № 591/2813/17, від 22.04.2019 у справі № 820/601/17 від 02.10.2019 у справі № 804/215/18.
При цьому судом встановлено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Проте, з огляду на вищевикладені положення, скасування судом пункту 6 Постанови № 103 не відновлює раніше діючий порядок, оскільки чинне законодавство України не передбачає жодних випадків поняття "відновлення" чинності нормативно-правового акта чи окремих його норм, які у встановленому порядку втратили чинність.
Суд звертає увагу, що "автоматичне" відновлення судом положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 також не узгоджується з положеннями Указу Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" від 10.06.1997 за № 503/97, який встановлює, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах.
При вирішенні цієї справи суд виходить з конституційного принципу незворотності дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, який сформульований, зокрема, у рішеннях Конституційного Суду України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях цього Суду від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, а також від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Єдиний виняток з даного правила, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У Рішенні від 03.10.1997 за № 4-зп Конституційний Суд України надав роз'яснення стосовно порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами; конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному; звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього: загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило "наступний закон скасовує попередній".
Таким чином, суб'єкт владних повноважень під час розгляду питання, пов'язаного з реалізацією особою свого права, зокрема, права на соціальний захист, зобов'язаний застосовувати той закон або інший нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних правовідносин між особою та державою, в особі її уповноважених органів.
Підсумовуючи наведене суд вважає, що пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 у первинній редакції, згідно якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, не набрав чинності.
На підставі аналізу зазначених висновків Конституційного Суду України, що містять офіційні тлумачення положень Основного Закону стосовно дії нормативно-правового акта у часі, та враховуючи те, що нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності, суд вважає, що первинна редакція пункту 4 Постанови № 704 не підлягає до застосування в спірних правовідносинах.
Відповідач у своїй діяльності повинен керуватися, зокрема, обов'язковими до виконання постановами Кабінету Міністрів України, який за своїм конституційним статусом є вищим органом у системі органів виконавчої влади, при цьому відповідач не наділений правом діяти на власний розсуд всупереч вимог підзаконних нормативно правових актів, відступати від положень останніх, якщо такі є чинними, їх дія не зупинена, в порядку, передбаченому Конституцією і законами України, або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку.
Таким чином, суд вважає, що у відповідача відсутні підстави для складення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача з окладами відповідної категорії осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, які фактично таких окладів не отримують.
Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій та неупереджено.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а відтак в задоволенні даного позову слід відмовити.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області" (код ЄДРПОУ 08734204, вул. вул. Сахарова, 11, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.