ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" грудня 2022 р. справа № 300/4332/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про
визнання протиправними дій відповідача щодо не зарахування позивачу до стажу роботи по Списку №2 періодів роботи в ЗАТ "Оргліс" на посаді електрозварника з 22.08.1992 по 15.07.1996; з 01.09.1996 по 31.12.1996; з 01.10.1998 по 31.12.1998;
зобов'язання призначити позивачу з 02.01.2017 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, на підставі ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і зарахувати до стажу роботи позивача періоди роботи у ЗАТ "Оргліс" на посаді електрозварника з 22.08.1992 по 15.07.1996; з 01.09.1996 по 31.12.1996; з 01.10.1998 по 31.12.1998.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, не зарахувавши позивачу до пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах спірні періоди роботи, оскільки на підтвердження стажу роботи на посаді електрозварника позивачем надавались архівні довідки та трудова книжка.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
17.11.2022 до суду надійшов відзив Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області (а.с.27-30). Згідно відзиву відповідач щодо задоволення позовної заяви заперечив. Відзив мотивовано тим, 19.08.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з заявою довільного зразка в порядку Закону України "Про звернення громадян" щодо перерахунку йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Аргументовано, що до пільгового стажу за Списком №2 не зараховано спірні періоди роботи згідно записів у трудовій книжці, оскільки відсутня уточнююча довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів у ній. Водночас, зазначено, що для зарахування стажу, який дає право па пенсію за віком на пільгових умовах, періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації робочих місць, що затверджується висновком Державної експертизи умов праці. Представник відповідача просив суд в задоволенні позову відмовити.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 з 02.01.2017 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком (Список №2) відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , архівних довідок від 09.12.2016 №35/59-4.01/65, від 09.12.2016 №35/59-4.01/66, у спірні періоди з 22.08.1992 по 15.07.1996; з 01.09.1996 по 31.12.1996; з 01.10.1998 по 31.12.1998 позивач працював у ЗАТ "Оргліс" на посаді електрозварника (а.с.13, 14, 18).
Відповідно до розрахунку стажу за пенсійною справою №926010147605 позивачу зараховано страховий стаж 27 років 8 місяців 19 днів, пільговий стаж по Списку №2 - 10 років 5 місяців 25 днів. Спірні періоди роботи з 22.08.1992 по 15.07.1996; з 01.09.1996 по 31.12.1996; з 01.10.1998 по 31.12.1998 позивачу зараховано до страхового стажу та не зараховано до пільгового стажу (а.с.15-17).
19.09.2022 позивач звернуся до відповідача з заявою, в якій просив призначити позивачу з 02.01.2017 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, на підставі ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і зарахувати до стажу роботи позивача періоди роботи у ЗАТ "Оргліс" на посаді електрозварника з 22.08.1992 по 15.07.1996; з 01.09.1996 по 31.12.1996; з 01.10.1998 по 31.12.1998 (а.с.8).
За результатом розгляду заяви позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповіддю від 11.10.2022 №4024-3849/Б-02/8-0900/22 повідомив позивача, що пенсія призначена і перераховується відповідно до норм чинного законодавства. Зазначив, що стаж зараховано по 19.05.2013. Періоди роботи по Списку №2 враховано згідно з рішенням Комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 31.03.2017 №58, а саме: з 01.09.1980 по 20.10.1980, з 14.03.1983 по 06.08.1984, з 13.08.1986 по 21.08.1992, з 16.07.1996 по 31.08.1996, з 01.01.1997 по 30.09.1998, з 01.01.1999 по 01.04.1999 - електрозварником ручної зварки. Періоди роботи з 22.08.1992 по 15.07.1996, з 01.09.1996 по 31.12.1996, з 01.10.1998 по 31.12.1998 враховано до загального стажу для обчислення коефіцієнту страхового стажу при розрахунку розміру пенсії. Заробітна плата врахована за періоди роботи з 01.06.1988 по 31.05.1993 (згідно з довідкою про заробітну плату) та з 01.04.2002 по 31.05.2013 (згідно з індивідуальними даними про застраховану особу) (а.с.9, 10).
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення").
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У відповідності до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, підтвердження наявного пільгового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, застосовуються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, в тому числі, у разі відсутності в трудовій книжці необхідних відомостей про роботу.
Як слідує з матеріалів справи, позивач з 02.01.2017 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком (Список №2) відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до розрахунку стажу за пенсійною справою №926010147605 спірні періоди роботи з 22.08.1992 по 15.07.1996; з 01.09.1996 по 31.12.1996; з 01.10.1998 по 31.12.1998 позивачу зараховано до страхового стажу та не зараховано до пільгового стажу (а.с.15-17).
Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , архівних довідок від 09.12.2016 №35/59-4.01/65, від 09.12.2016 №35/59-4.01/66, у спірні періоди з 22.08.1992 по 15.07.1996; з 01.09.1996 по 31.12.1996; з 01.10.1998 по 31.12.1998 позивач працював у ЗАТ "Оргліс" на посаді електрозварника (а.с.13, 14, 18).
Доказів, які б свідчили про недостовірність вищевказаних записів у трудовій книжці, відповідачем суду не надано. При цьому, відповідачем не заперечується їх достовірність, а в своїх аргументах відповідач покликається на відсутність підтвердження робіт позивача уточнюючою довідкою та необхідності проведення атестації посад позивача на товаристві.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку №383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Отже, як зазначено вище, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Професія електрозварника передбачена Списком №2 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 та постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, що не заперечується відповідачем.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Так, згідно з статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб'єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі, якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров'ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.
Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII "Про охорону праці" працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Сукупність правових норм, про які йшлося у параграфах 32, 34, 36, 37, 45, 50, 51, 52 цієї постанови дозволяє дійти висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.
Проте, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на працівника (позивача у цій справі), зокрема, як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.
Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
За таких обставин, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі №520/15025/16-а, в якій, з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі №21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі №21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах №21-51а15, та №21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі №21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі №21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі №21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі №21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
При цьому Велика Палата Верховного Суду не вбачала підстав для відступу від висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 16 вересня 2014 року у справі №21-307а14, згідно яких, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку №442 проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а.
Оскільки, періоди роботи позивача у ЗАТ "Оргліс" на посаді електрозварника з 22.08.1992 по 15.07.1996; з 01.09.1996 по 31.12.1996; з 01.10.1998 по 31.12.1998 не зараховано позивачу у пільговий стаж за Списком №2 у зв'язку з відсутністю підтвердження робіт позивача уточнюючою довідкою та доказів проведення роботодавцем атестації робочого місця, то враховуючи вищевикладене, відповідач протиправно не зарахував позивачу до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 вищевказані періоди роботи позивача на посаді електрозварника у ЗАТ "Оргліс".
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача призначити позивачу з 02.01.2017 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суд зазначає, що згідно протоколу від 20.04.2017 №362 позивачу з 02.01.2017 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Оскільки позивачу з 02.01.2017 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, то відсутні підстави для зобов'язання відповідача призначити позивачу з 02.01.2017 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення. Слід: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не зарахування позивачу до стажу роботи по Списку №2 періодів роботи в ЗАТ "Оргліс" на посаді електрозварника: з 22.08.1992 по 15.07.1996; з 01.09.1996 по 31.12.1996; з 01.10.1998 по 31.12.1998; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати позивачу до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 вказані періоди його роботи на посаді електрозварника у ЗАТ "Оргліс"; зобов'язати відповідача здійснити з 02.01.2017 перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 періодів: з 22.08.1992 по 15.07.1996; з 01.09.1996 по 31.12.1996; з 01.10.1998 по 31.12.1998 роботи на посаді електрозварника у ЗАТ "Оргліс". В задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити позивачу з 02.01.2017 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" слід відмовити.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, слід стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 900,00 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи по Списку №2 періодів роботи в ЗАТ "Оргліс" на посаді електрозварника: з 22.08.1992 по 15.07.1996; з 01.09.1996 по 31.12.1996; з 01.10.1998 по 31.12.1998.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 періоди: з 22.08.1992 по 15.07.1996; з 01.09.1996 по 31.12.1996; з 01.10.1998 по 31.12.1998 роботи на посаді електрозварника у ЗАТ "Оргліс".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 02.01.2017 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 періодів: з 22.08.1992 по 15.07.1996; з 01.09.1996 по 31.12.1996; з 01.10.1998 по 31.12.1998 роботи на посаді електрозварника у ЗАТ "Оргліс".
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 900 (дев'ятсот) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Григорук О.Б.