ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
"30" грудня 2022 р. Справа № 300/5441/22
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Гомельчук С.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, Коломийського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення певних дій,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, Коломийського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківської області, в якому просить суд:
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області вести облік ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , без використання засобів ЄДДР відповідно до Положення про паспорт громадянина України у формі книжечки, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 за №2503-ХІ;
- визнати протиправною відмову Коломийського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківської області у видачі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із досягненням нею 16-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України у формі книжечки, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 за №2503-ХІІ;
- зобов'язати Коломийський районний відділ управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківської області оформити та видати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із досягненням нею 16-річного віку, паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України у формі книжечки, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 за №2503-ХІІ.
З'ясовуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження в адміністративній справі та дотримання позивачем вимог до позовної заяви, суддя зазначає про таке.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 4 КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Відповідно до положень частини другої статті 43 КАС України адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
При цьому правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи регулюються Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".
Так, згідно з статтею 21 вищевказаного Закону кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами пункту 7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 за №302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються:
1) особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто;
2) особі, яка досягла 14-річного віку та яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, - на підставі заяви-анкети одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників (надалі по тексту також - законні представники);
3) особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або яка перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу, - через уповноважену особу адміністрації відповідної установи, місця попереднього ув'язнення або закладу (надалі по тексту також - уповноважена особа).
Таким чином, оскільки фактів визнання неповнолітньої ОСОБА_2 обмежено дієздатною або недієздатною судом не встановлено, то така особа відповідно до чинного законодавства України особисто подає заяву - анкету для видачі паспорта громадянина України, тобто до досягнення повноліття може самостійно брати участь у даних публічно-правових відносинах, а тому наділена адміністративно процесуальною дієздатністю та може мати статус позивача в цій адміністративній справі, предметом розгляду якої є правомірність відмови територіального органу міграційної служби оформити ОСОБА_2 паспорт громадянина України.
Нормами статті 53 КАС України встановлюються правила участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Так, відповідно до частини першої зазначеної статті Кодексу у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частиною першою статті 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Таким чином, звертаючись з позовом в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , яка досягла 16 років, ОСОБА_1 діє як законний представник неповнолітньої в розумінні частини першої статті 56 КАС України, а не як фізичні особи, яким законом надане право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини першої статті 53 КАС України.
Вказана правова позиція узгоджується із висновком, викладеним в ухвалі Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 640/109/19.
Отже, належним позивачем у справі є ОСОБА_2
При цьому, ОСОБА_1 є лише законним представником.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 01.01.2022 складає 2 481,00 гривні.
Положенням підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, розмір судового збору, який підлягає до сплати позивачем, становить 992,40 гривень (2481 х 0,4 = 992,40 гривень).
Разом з тим, за змістом частини першої статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд не вправі відкрити провадження у справі, в разі якщо до спеціального фонду Державного бюджету України не надійшов судовий збір в розмірі, передбаченому цим Законом.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що звільнена від сплати судового збору за подання цього позову на підставі пункту 14 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір".
Слід звернути увагу на те, що відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частина друга статті 3 Закону України "Про судовий збір" містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього ж Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Так, відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
При цьому, Закон України "Про судовий збір" не відносить малолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах, до категорії громадян, які звільнені від сплати судового збору.
За приписами абзацу 1 частини першої статті 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з пунктом 14 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Тобто, Закон України "Про судовий збір" розмежовує поняття "позовна заява" та "заява", а тому передбачені пільги щодо сплати судового збору стосуються лише заяв.
Таким чином, ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , як її законний представник, звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, за подання якої передбачено сплату судового збору.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 по справі № 367/5983/16-ц.
Отже, позовну заяву подано без додержання вимог статтей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, суддя зауважує, що згідно підпункту "ґ" пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, коли особа діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позовну заяву належить залишити без руху та надати позивачу строк для їх усунення.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяв ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, Коломийського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення певних дій - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення вказаних у ній недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду: документу про сплату судового збору в розмірі 992,40 гривень.
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде повернена позивачу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Гомельчук С.В.