ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
30 грудня 2022 рокум. Ужгород№ 260/5694/22
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Разом із позовною заявою представником позивача до суду було подано забезпечення позову, яким просить суд зупинити дію рішення Головного управління ДМС у Закарпатській області від 30 листопада 2022 року за №7 про скасування дозволу на імміграцію в Україну гр. ОСОБА_2 , видану 26 червня 2014 року та визнання недійсною і вилучення посвідки на постійне проживання серія НОМЕР_1 від 11.08.2014 року.
Заява мотивована тим, що 11 серпня 2014 року гр. ОСОБА_2 04.05.1980 ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав посвідку на постійне проживання на території України № НОМЕР_1 (підстава видачі посвідки підпункт 03/01, у зв'язку з укладенням шлюбу з громадянкою України).
Місце проживання ОСОБА_3 на території України: АДРЕСА_1 .
До Головного управління ДМС у Закарпатській області 08.11.2022 року надійшло подання Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 01.11.2022 № 5/1/1 - 9343, про скасування дозволу на імміграцію в Україну та посвідки на постійне проживання громадянину Пакистану ОСОБА_4 .
За результатами розгляду 30 листопада 2022 року прийнято рішення №7 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Пакистану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видана на підставі цього рішення посвідка на постійне проживання визнана недійсною та такою, що підлягає вилученню.
Представник позивача зазначає, що жодних дій які б слугували підставою для скасування дозволу на імміграцію в Україну та виданої на підставі цього рішення посвідки на постійне проживання - ОСОБА_1 не вчиняв та не є фігурантом в жодній кримінальній справі.
Представник позивача вважає, що невжиття заходів забезпечення позову в цьому випадку може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, з огляду на те, що у позивача виникне обов'язок виїхати за межі України, а для забезпечення можливості повторного в'їзду в Україну необхідний тривалий час.
Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
У зв'язку з відсутністю необхідності надання додаткових доказів чи пояснень з питань забезпечення даного позову, відповідно до ч.2 ст.154 КАС України суд вважає за можливе розглянути його без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує дану заяву, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.
Стосовно посилання заявника на наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення Головного управління ДМС у Закарпатській області від 30 листопада 2022 року за №7 про скасування дозволу на імміграцію в Україну гр. ОСОБА_2 , суд зазначає, що таке, в даному випадку, може бути виявлено судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Тобто, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного Рішення.
Зупинення дії вищезгаданого рішення, яке є предметом оскарження у даній адміністративній справі, за своїм характером є вирішенням вказаного спору по суті, що не відповідає меті та завданням інституту заходів забезпечення позову.
Постановою Верховного Суду від 19.06.2018р. справа №826/9263/17, адміністративне провадження №К/9901/44796/18 передбачено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, позивачем до заяви про забезпечення позову не додано жодних доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
На переконання суду, подання адміністративного позову предметом якого є визнання протиправним рішення Головного управління ДМС у Закарпатській області від 30 листопада 2022 року за №7 про скасування дозволу на імміграцію в Україну гр. ОСОБА_2 , не є єдиним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності таких дій чи рішень суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається з позовної заяви, спір між сторонами існує щодо правомірності вищезгаданого рішення, оцінка прийняття якого підлягає з'ясуванню під час розгляду справи по суті про його оскарження та буде дана судом за результатами розгляду справи.
Забезпечення позову з підстави очевидності протиправного рішення є вирішенням адміністративного спору до розгляду справи по суті.
Згідно з ч.5 ст.154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі наведеного та керуючись ст. 150-154, 243, 248 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.
Суддя П.П.Микуляк