ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2022 року м. Ужгород№ 260/4267/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М. розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород,Закарпатська область,88008) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що він являється військовим пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Закарпатській області. Так, при призначенні йому пенсії таку було розраховано у розмірі 80% грошового забезпечення, яка в 2022 році була перерахована на підставі довідки виданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області (з урахуванням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду), виданої станом на листопад 2019, без обмеження максимального розміру такої. На виконання постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 в травні 2022 року орган Пенсійного фонду України провів перерахунок його пенсії в частині проведення індексації такої, при цьому обмеживши максимальний її розмір сумою пенсії, що отримував позивач станом на дату, з якої рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду №260/298/22 від 15.02.2022 року зобов'язано провести відповідний перерахунок. Такі дії відповідача вважає протиправними та такими, що суперечать рішенню Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а також порушують його права на соціальний захист і пенсійне забезпечення.
03 листопада 2022 року відповідач подав до суду відзив на позов, відповідно до змісту якого проти задоволення позову заперечив з мотивів його безпідставності. Так, зокрема, зазначив, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/298/22 від 15.02.2022 року було проведено перерахунок пенсії позивача без обмеження максимальним розміром станом на дату, з якої судом зобов'язано провести такий перерахунок (01.12.2019), а сума такої склала 23022,93 грн. У зв'язку з проведеним з 01 березня 2022 року перерахунком пенсії позивача її розмір перевищив максимально допустиму до виплати суму, а тому був обмежений. Вважає, що законодавцем передбачена можливість зменшення розміру пенсії після проведеного перерахунку внаслідок змін у законодавстві. Зазначене відповідає також практиці Європейського суду з прав людини та Конституційного Суду України, які підтвердили конституційну допустимість залежності розмірів соціальних виплат від економічних чинників та фінансових можливостей держави.
Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі ГУ ПФУ в Закарпатській області) та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ у розмірі 80% грошового забезпечення.
Вказана обставина сторонами визнається та не є предметом доказування в даній адміністративній справі.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду №260/298/22 від 15.02.2022 року визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 01 грудня 2019 року та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 у розмірі 80 % відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Закарпатській області" від 17 червня 2021 року за № 33/27-671 про розмір грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром, із врахуванням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року у справі № 260/703/20 та рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року у справі № 260/3363/21, з урахуванням раніше виплачених сум із врахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного судового рішення відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 травня 2022 року.
Разом з тим, при проведенні такого перерахунку ГУ ПФУ в Закарпатській області застосовано обмеження максимального розміру пенсії сумою 23022, 93 грн.
Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо обмеження його пенсії максимальним розміром, ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, регулюється нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі Закон).
Спірні правовідносини виникли з приводу обмеження пенсії позивача максимальним розміром - 23022,93 грн.
Оцінюючи такі дії відповідача, суд враховує наступне.
З 01 січня 2008 року ст. 43 Закону доповнено положенням, яким пенсії військовослужбовців обмежено максимальним розміром. Так, згідно ч. 7 ст. 43 (в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08 липня 2011 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Проте рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року положення ч. 7 ст. 43 Закону, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року ст. 43 Закону не містить положень щодо обмеження максимального розміру пенсій військовослужбовців.
При цьому суд відхиляє посилання відповідача на те, що згідно ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668 від 08.07.2011, максимальний розмір пенсій, в тому числі, призначених згідно із Законом не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
З цього приводу суд зазначає, що вказаний законодавчий акт містить посилання на Закон, який є спеціальним нормативно-правовим актом щодо призначення та виплати пенсії військовослужбовців. В свою чергу норма щодо обмеження максимального розміру пенсії військовослужбовців у вказаному спеціальному законі визнана неконституційною.
Конституційний Суд України в п. 7 рішення № 4-рп/2016 від 08 червня 2016 року вже висловив правову позицію, згідно з якою зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічної редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України повинні відповідати їй.
Отже, застосування положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668 від 08.07.2011 по відношенню до військовослужбовців фактично суперечить висновкам Рішення №7-рп/2016, яким встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України.
Питання протиправності обмеження розміру пенсії позивача будь-яким максимальним розміром вже вирішувалося в судовому порядку. Так, зокрема, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду №260/298/22 від 15.02.2022, серед іншого, визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% до 70% грошового забезпечення та обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, На виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України за № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року, у якому зазначено: «Установити, що з 1 березня 2022р. розміри пенсій, призначених відповідно Закону України №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення 1,14 у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом» ГУ ПФУ здійснено обчислення суми індексації пенсії, яка зазначена в розрахунку пенсії (Індексація базового ОСНП (22203,93 * 0,140) - 3108.55 грн.).
Разом з тим в суму пенсії індексація до виплати не включена оскільки сума пенсії з індексацією перевищує максимальний розмір пенсії з урахуванням надбавок та підвищень який відповідно до частини 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність до 01.03.2022 - 19 340 грн., а з 1 липня цього року - 20 270 грн.
Таким чином ГУ ПФУ застосоване обмеження максимального розміру пенсії позивача на підставі частини 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ.
З цього приводу суд зазначає, що законодавчими нормами (чинними станом на день виникнення спірних правовідносин) не було передбачено можливість обмеження пенсій військовослужбовців 10 прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, або будь-якими іншими максимальними розмірами. Більше того, жодна законодавча норма не передбачає, що при проведенні перерахунку пенсії військовослужбовця на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118, розмір такої повинен бути обмежений сумою, що попередньо отримувалася таким на виконання рішення суду.
З огляду на зазначене суд вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що за своєю суттю є звуженням обсягу прав позивача та позбавленням його права на соціальний захист у повному обсязі як то передбачено законодавством, яке регулює спірні правовідносини.
Нормами Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується захист власності, тобто на мирне володіння своїм майном.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, право на виплати зі сфери соціального забезпечення, в тому числі, пенсійні виплати, також відносяться до поняття «власності», що захищається положеннями Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у своєму рішенні від 16.12.1974 у справі «Міллер проти Австрії» Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Отже, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюються спірні правовідносини та встановлені судом обставини справи, суд вважає за необхідне позов задовольнити.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст. 139, 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ - 20453063) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії, перерахованої ОСОБА_1 згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року у справі № 260/298/22, з урахуванням її індексації, обчисленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році з 01 березня 2022 року.
3.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатської області здійснити ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року виплату пенсії, перерахованої згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року у справі № 260/298/22, з урахуванням індексації, постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році, без обмеження загального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород,Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ - 20453063) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992, 40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяМ.М. Луцович