Справа № 283/2252/22
Провадження №2-о/283/59/2022
УХВАЛА
28 грудня 2022 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Тимошенка А.О.,
за участю:
секретаря Корейби І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім?єю,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась в суд з заявою в порядку окремого провадження в якій просить встановити юридичний факт її проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім?єю в період з 26.11.2009 року до часу відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона була опікуном ОСОБА_2 і з 2009 року проживала разом з ним однією сім?єю за адресою: АДРЕСА_1 , здійснюючи його догляд та матеріальне забезпечення. ІНФОРМАЦІЯ_1 Бондарчук ОСОБА_3 помер. Після його смерті залишилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_2 . Спадкоємці ОСОБА_2 відсутні, оскільки його батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а мати ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Таким чином вона єдина хто може спадкувати після смерті ОСОБА_2 , оскільки відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Однак нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 , оскільки вона не надала документів, які підтверджують той факт, що вона проживала з ним однією сім?єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Таким чином встановлення вищевказаного факту необхідне їй для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Заінтересована особа, Київська міська рада, подала клопотання про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв?язку з тим, що Київська міська рада оспорює її право на спадщину ОСОБА_2 , так як ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_2 внаслідок виконання обов?язків опікуна, а не у зв?язку з тим, що у них склались сімейні відносини. В даному клопотанні вона вказала, що у випадку встановлення судом факту проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім'єю, ОСОБА_1 отримає у спадщину квартиру АДРЕСА_2 . В такому випадку Київська міська рада буде позбавлена права на цю квартиру. Таким чином між ОСОБА_1 та Київською міською радою вбачається наявність спору про право. За таких обставин просить залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду.
Суд, дослідивши надані докази, встановив наступне.
Рішенням Солом?янського районного суду м. Києва від 26.11.2009 року ОСОБА_1 призначено опікуном ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 8-9, 10).
Батько ОСОБА_2 - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12). Мати ОСОБА_2 - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 13). Після смерті батьків ОСОБА_2 приватизував квартиру АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 25.03.2005 року (а.с. 14).
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер і ОСОБА_2 (а.с. 16).
11.10.2022 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , як особі, яка проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (а.с. 18). Однак нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва та рекомендувала звернутись до суду для встановлення факту проживання однією сім?єю.
Відповідно до ст. ст. 1258-1264 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині.
Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
У разі спадкування за законом усиновлений та його нащадки, з одного боку, та усиновлювач і його родичі - з другого, прирівнюються до родичів за походженням.
Усиновлений та його нащадки не спадкують за законом після смерті батьків усиновленого, інших його родичів за походженням по висхідній лінії.
Батьки усиновленого та інші його родичі за походженням по висхідній лінії не спадкують за законом після смерті усиновленого та його нащадків.
Якщо за рішенням суду про усиновлення збережений правовий зв'язок між усиновленим та його бабою, дідом, братом та сестрою за походженням, то у разі смерті його баби, діда за походженням усиновлений має право на спадкування за правом представлення, а у разі смерті його брата, сестри за походженням - має право на спадкування як спадкоємець другої черги.
У разі смерті усиновленого його баба, дід, брат, сестра за походженням, з якими був збережений правовий зв'язок, спадкують на загальних підставах.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Крім того у ст. 1277 ЦК України зазначено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
У разі якщо на об'єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно.
Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.
Особи, які мають право або зобов'язані подавати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання інформації з Спадкового реєстру про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину.
Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу. Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них.
Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно до статті 1283 цього Кодексу.
З вищевказаних положень ЦК України випливає, що у разі відсутності у ОСОБА_2 спадкоємців за заповітом і за законом, або у разі неприйняття ними спадщини, орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна (в даному випадку Київська міська рада, оскільки квартира ОСОБА_2 знаходиться в м. Києві), зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Київська міська рада не визнає право ОСОБА_1 на спадкування після смерті ОСОБА_2 .
Отже, між ОСОБА_1 та Київською міською радою виник спір про право, який належить вирішити в порядку позовного провадження.
Відповідно ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
За таких обставин заяву ОСОБА_1 належить залишити без розгляду.
Керуючись частиною 4 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України,-
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім?єю, залишити без розгляду у зв'язку з наявністю спору про право.
Роз'яснити заявнику та заінтересованій особі, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня оголошення ухвали.
Суддя: А. О. Тимошенко