Справа № 947/28840/21
Провадження № 2/947/763/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.12.2022 року
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,
за участю : секретаря судового засідання Макаренко Г.М.
розглянувши за правилами загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, Одеської регіональної філії Державного підприємства « Сетам» , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бежана Андрія В'ячеславовича, ОСОБА_2 , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен», ОСОБА_3 , про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів, визнання електронних торгів недійсними, визнання дій нотаріуса протиправними, скасування державної реєстрації права власності з одночасним визнання права власності за позивачем, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка, згідно заяви про збільшення позовних вимог від 29.11.2021 року ( т.2 а/с 31 ) просить суд застосувати наслідки недійсності нікчемних правочинів, укладених між АТ « Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ « ОКСІБАНК», а саме: договір відступлення прав за кредитним договором №014/0014/82/62326 та договором іпотеки №1327; а також договори відступлення прав за кредитним договором№014/0014/82/62326 та договором іпотеки №1329, укладеними між ПАТ « ОКСІМБАНК» та ТОВ « Фінансова компанія Укрфінанс Груп»; визнання електронних торгів з продажу 1\2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 недійсними; визнання дій приватного нотаріуса Бежан А.В. протиправними, скасування державної реєстрації права власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 , номер запису 44253536, з одночасним визнанням права власності вказаної Ѕ частки квартири за позивачем.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час дії Закону України « Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» було здійснено відступлення іншої особі прав вимоги до позичальників, також, під час здійснення виконавчого провадження з примусового стягнення суми заборгованості , за виконавчим листом який було видано на підставі заочного рішення , належна позивачу квартира була виставлена приватним виконавцем на електронні торги, однак, вказані торги відбулись всупереч Порядку реалізації арештованого майна при наявності підстав для зупинення виконавчого провадження - подання заяви про перегляд заочного рішення, яка було прийнята судом про що було повідомлено належним чином виконавця, а крім того було порушено порядок проведення електронних торгів стосовно оцінки об'єкту нерухомості, і порушено нотаріусом вимоги стосовно державної реєстрації права власності на квартиру під час дії ухвали суду про заборону такої реєстрації.
Від відповідача приватного виконавця Колечко 08.11.2021 року подано письмовий відзив на позовні вимоги , які стосуються його дій, в яких він заперечував проти задоволення позову та наполягав на тому, що його дії стосовно виконання заочного рішення суду від 14.12.2015 року яки стосуються звернення стягнення на частку квартири яка належала позивачці, були законними та будь яких законних підстав для зупинення виконавчого провадження не існувало ( т.1 а/с 54).
Від представника державного підприємства « Сетам» 11.03.2022 року подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому заперечується проти задоволення позову та стверджується про відсутність будь яких законних підстав для визнання електронних торгів 21.09.2021 року недійсними ( т.2 а/с 13).
Визначений позивачем у позовної заяві в якості відповідача приватний нотаріус Бежан А.В.. подав 02.11.2022 року письмовий відзив заперечував проти залучення нотаріуса в якості відповідача по даної категорії справ, посилаючись як на Закон України « Про нотаріат» так і на існуючи усталену судову практику Верховного суду , а крім того стверджував на відсутність будь яких підстав для визнання його дій незаконними.
Представник ТОВ «Інвестмент Корпорейшен» та ОСОБА_2 у судових засіданнях заперечував проти задоволення позову ОСОБА_1 обґрунтовуючи свої вимоги відсутністю будь-яких доказів та правових підстав для цього.
Третя особа ОСОБА_3 підтримуючи позовні вимоги ОСОБА_1 наполягав на їх обґрунтованості та доведеності.
Як встановлено судом 14.12.2015 року заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси у справі №520/175/14 був задоволений позов АТ « Райффайзен Банк Аваль» та стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №014/0014/82/62326 у загальному розмірі 469440,37 доларів США.
На підставі даного рішення , яке набрало законної сили 25.12.2015 року, судом виданий 17.06.2018 року виконавчий лист щодо стягнення боргу з ОСОБА_1 ( т.1 а/с 65).
На підставі даного виконавчого листа та заяви стягувача ТОВ « Інвестмент Корпорейшен» ( згідно ухвали Київського районного суду від 03.02.2021 року щодо заміни сторони виконавчого провадження т.1 а/с 68) ) 18.02.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. відкрито виконавче провадження №64568302, з примусового виконання стягнення боргу з ОСОБА_1 (т.1 а/с 72).
В рамках даного виконавчого провадження було накладено арешт на майно, яке належить боржнику ( т.1 а/с 75), та під час виконавчого провадження з'ясовано, що єдиним майном боржниці є Ѕ частка квартири АДРЕСА_2 , вартість якої згідно оцінки суб'єктом оціночної діяльності встановлено у розмірі 512286,00 грн., та яку постановою від 20.07.2021 року було звернуто стягнення, з підготовкою заяви на реалізацію.
21.07.2021 року ДП «Сетам» на власному сайті було опубліковане повідомлення щодо продажу лоту №488307 з продажу вказаного майна Перші та другі торги не відбулись за відсутністю попиту , у зв'язку із чим 21.09.2021 року були проведені треті торги за ціною 358 600,00 грн., переможцем яких стала ОСОБА_2 , яка придбала вказане майно за стартовою ціною ціно, про що було складено Акт 22.09.2021 року ( т.1 а/с 168 ).
30.09.2021 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бежаном А.В. на підставі заяви ОСОБА_2 , та акту від 22.09.2021 року про проведення електронних торгів , затвердженого 22.09.2021 року приватним виконавцем Колечко Д.М., було видано свідоцтво про придбання з прилюдних торгів об'єкт нерухомого майна - на Ѕ частку квартири АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 .
Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).
У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
Правовідносини пов'язані із захистом права власності, стягненням заборгованості, виконанням судових рішень та стягнення на об'єкт нерухомості у порядку виконавчого провадження та реєстрація права власності врегульовані Цивільним кодексом України ( далі ЦК України ); Законом України « Про виконавче провадження» ( далі Закон №1404-VIII ); Законом України « Про нотаріат» ( далі Закон № 3425-XII ); Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 року №2831/5 ( далі Порядок).
Верховний Судом у постанові від 22.09.2021 року у справі №295/6608/19 , при розгляді справи щодо визнання електронних торгів ДП « Сетам» з реалізації арештованого майна у порядку примусового виконання рішення суду, визначений наступний правовий висновок
«Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
60. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
61. Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
62. Згідно з частиною п'ятою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
63. Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
64. У відповідності до статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
65. За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
66. За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша статті 61 Закону України «Про виконавче провадження).
67. Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення торгів, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.
68. Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (стаття 650 ЦК України).
69. Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
70. Частиною першою статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
71. З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.
72. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).
73. Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.
74. Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).
75. Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17.
76. При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
У постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 зроблено висновок, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Підставою для пред'явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
Сукупність цих обставин позивачем під час розгляду справи не доведено, зокрема не надано належних і допустимих доказів, що зазначені ним порушення вплинули на результат електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення його прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів.
Об'єктом захисту виступає порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року, справа № 922/3537/17, провадження № 12-127гс19).
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У даному випадку суд прийшов до висновку. Що під час розгляду даної справи не було доведено належними та допустимими доказами, наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , так як позивачем не доведено у чому саме було порушене її права, та що зазначений спосіб відповідатиме ефективному способу захисту порушеного права.
Так посилання на наявність підстав для застосування наслідків нікчемності правочинів у вигляді договорів відступлення прав за кредитним та іпотечними договорами не було доведено у судовому засіданні, так як відсутнє належне обґрунтування саме нікчемності вказаних договорів.
Також не було доведене і факт незаконності дій виконавця щодо не здійснення їм зупинення виконавчого провадження.
По - перше при розгляді даного питання судом визначається, що приватний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації. Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.
По-друге підстави для зупинення виконавчого провадження , визначені ч.1 ст. 34 Закону № 1404-VIII, та у даному випадку сам факт звернення відповідача до суду про скасування заочного рішення не визначена законодавцем в якості самостійної підстави для зупинення виконавчого провадження.
Що стосується вимог про визнання недійсними електронних торгів суд зазначає наступне.
Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов'язки суб'єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.
Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх добровільно.
Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, який діяв на час проведення оспорюваних електронних торгів (далі - Порядок).
Згідно з Порядком електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.
Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі організатору.
У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу 1 цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її організатору разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-тринадцятим пункту 3 розділу II цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для знесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.
Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).
ДП «СЕТАМ» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов'язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження чинним законодавством не передбачений.
Державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.
Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19).
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що під час розгляду справи позивачем не доведене факт порушення її прав при проведенні електронних торгів. При наявності незгоди позивача як сторони виконавчого провадження щодо підготовчих дій виконавця - оцінки майна переданого на реалізацію або порушення під час проведення виконавчих дій, то єдиним ефективним способом захисту може бути лише оскарження дій виконавця у порядку визначеному ЦПК України та Законом № 1404-VIII.
Також позивачем під час розгляду справи не надано належних та допустимих доказів наявності порушення у діях приватного нотаріуса під час реєстрації права власності за ОСОБА_2 .
Порядок здійснення повноважень нотаріусом визначений Законом № 3425-XII.
Єдиною підставою для визнання дій нотаріуса незаконними у позові зазначено наявність під час здійснення нотаріусом реєстрації права власності ухвали суду від 30.09.2021 року про заборону вчиняти реєстраційні дії стосовно нерухомого майна - 1\2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка скасована постановою Одеського апеляційного суду від 19.05.2022 року.
Стаття 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952) передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою права власності пов'язується можливість матеріального об'єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.
Таким чином, державна реєстрація визначає лише момент виникнення права власності і є завершальною стадією юридичного складу набуття права власності за наявності юридичних фактів, що вимагаються законом для виникнення права власності.
Близький за змістом правовий висновок неодноразово сформульований Верховним Судом, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 921/403/17-г/6, від 08.08.2019 у справі № 909/472/18, від 29.04.2020 у справі № 911/1455/19.
Таким чином сама по собі державна реєстрація правочину - у даному випадку акту затвердження результату електронних торгів з придбання об'єкту нерухомості - не породжує інших наслідків окрім самого факту вже існуючий реєстрації права власності на придбане особою майно.
Скасована ухвала суду не породжує юридичних наслідків, а тому і не доводить будь-яких порушень прав позивача і не може бути підставою для скасування державної реєстрації за іншою особою а також не є підставою для поновлення реєстрації права власності.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича ( місцезнаходження: 68004, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. 1 Травня, буд 19, офіс 310 ), Одеської регіональної філії Державного підприємства « Сетам» ( місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 37 ) , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бежана Андрія В'ячеславовича ( місцезнаходження: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ), треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен» ( код ЄДРПОУ 41586366, місцезнаходження: 65114, м. Одеса, пр.-т Небесної Сотні, 47/1, кв. 2 ), ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_3 , зазначене місце проживання: АДРЕСА_1 ) ), про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів, укладених між АТ « Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ « ОКСІБАНК», а саме: договір відступлення прав за кредитним договором №014/0014/82/62326 та договором іпотеки №1327; а також договори відступлення прав за кредитним договором№014/0014/82/62326 та договором іпотеки №1329, укладеними між ПАТ « ОКСІМБАНК» та ТОВ « Фінансова компанія Укрфінанс Груп»; визнання електронних торгів з продажу 1\2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 недійсними; визнання дій приватного нотаріуса Бежан А.В. протиправними, скасування державної реєстрації права власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 , номер запису 44253536, з одночасним визнанням права власності вказаної Ѕ частки квартири за позивачем.
Скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою суду від 30.09.2021 року, по цивільної справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, Одеської регіональної філії Державного підприємства « Сетам» , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бежана Андрія В'ячеславовича, ОСОБА_2 , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен», ОСОБА_3 , про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів, визнання електронних торгів недійсними, визнання дій нотаріуса протиправними, скасування державної реєстрації права власності з одночасним визнання права власності за позивачем.
Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Повне судове рішення складено 30.12.2022 року.
Суддя Луняченко В. О.