Справа №295/13889/22
1-кс/295/5521/22
Іменем України
30.12.2022 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі клопотання про арешт майна внесене дізнавачем сектору дізнання ВП №1 Житомирського РУП Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 в кримінальному провадженні №12022060400002980 від 25.12.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Слідчий звернувся до суду з клопотання, в якому зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, 23.12.2022 о 17 год. 35 хв. на блокпосту КП «Бердичівське» поблизу с. Зарічани Житомирського району працівниками УПП в Житомирській області Департаменту патрульної поліції в ході перевірки посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 16.08.2022 виданого на ім'я ОСОБА_5 було виявлено ознаки підробки вищевказаного документу.
24.12.2022 вказана подія внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022065410000315 та розпочате досудове розслідування за ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
В клопотанні зазначено, що процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюються прокурорами Житомирської окружної прокуратури.
Відповідно до рапорту інспектора взводу №1 роти №3 батальйону УПП Житомирській області ДПП Валентина Свінціцького під час несення служби 23.12.2022,близько 17 год. 15 хв. відповідно ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» було зупинено автомобіль Opel Astra, н.з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 , та, під час перевірки документів, а саме посвідчення водія НОМЕР_1 від 16.08.2022 виданого на імя останнього, було виявлено ознаки підробки, а саме відсутність захисних голограм. Також, при перевірці вищевказаного посвідчення водія через наявні бази НАІС було встановлено, що інформація про посвідчення водія НОМЕР_1 від 16.08.2022 відсутня та вказане посвідчення не видавалось.
В ході проведення огляду місця події слідчо-оперативною групою, в період часу з 19 години 00 хвилин 23.12.2022 року по 19 годину 40 хвилини 23.12.2022, за адресою: блокпосту КП «Бердичівське» поблизу с. Зарічани Житомирського району, за участі громадянина ОСОБА_5 , у останнього було вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 16.08.2022. Вищевказане посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 16.08.2022, видане на ім'я ОСОБА_5 , яке вилучено в ході огляду місця події від 23.12.2022, поміщено до паперового конверту, який відповідно підписано, засвідчено підписами понятих, запаковано та вилучено до ВП № ЖРУП.
24.12.2022 вищезазначене посвідчення водія визнано речовим доказом в кримінальному провадженні №12022065410000315 від 24.12.2022, про що винесено відповідну постанову.
В обґрунтування клопотання зазначено, що в ході досудового розслідування, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, у зв'язку із наявними підставами вважати, що вилучене майно містить відомості, щодо обставин, які досліджуються в ході кримінального провадження, та може бути використане, як доказ у суді.
Слідчий в судове засідання не з'явився, в клопотанні просив провести розгляд справи без його участі, клопотання про арешт майна підтримав та просив задовольнити.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся згідно з вимогами КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно вимог ст. 107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до висновку про його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При вирішення питання про наявність підстав для застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження судом враховано практику Європейського суду з прав людини, а саме ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобов'язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ у справі «Броньовський проти Польщі» від 22.06.2004 року.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 ст. 170 КПК України, заборона використання майна, а також заборона розпорядження таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до знищення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчим суддею встановлена безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вищезазначеного майна, та, враховуючи правову підставу для арешту майна, слідчий суддя вважає, що клопотання обґрунтоване й підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 16.08.2022 виданого на ім'я ОСОБА_5 , яке було вилучено в ході огляду місця події від 23.12.2022 та позбавити власника вищезазначеного посвідчення водія ОСОБА_6 та третіх осіб можливості відчуження, розпоряджання та користування вказаним майном.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Житомирської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Богунського
районного суду м. Житомира ОСОБА_1