Справа №295/13707/22
1-кс/295/5464/22
Іменем України
27.12.2022 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Богунського районного суду м. Житомир клопотання слідчого СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №12022060400002791 від 06.12.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про арешт майна, -
Слідча звернулася до суду з клопотання, в якому зазначено, що 05.12.2022 року близько 22 год. 35 хв., за адресою: м.Житомир, між будинками АДРЕСА_1 , невідома особа в умовах військового стану, відкрито викрала майно належне ОСОБА_5 , чим заподіяла матеріального збитку на суму яка встановлюється.
За даним фактом 06.12.2022 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зареєстровано кримінальне провадження № 12022060400002680 з правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 185 КК України.
23.12.2022 року гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно надав для вилучення мобільний телефон в корпусі чорного кольору, на кришці якого наявний напис «Redmi» «Хіаоmі Redmi 9 Рго», ІМЕІ №1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ №2: НОМЕР_2 . Серійний номер: НОМЕР_3 . Даний мобільний телефон визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні.
Слідча в судове засідання не з'явився.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся згідно з вимогами КПК України.
Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до висновку про його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При вирішення питання про наявність підстав для застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження судом враховано практику Європейського суду з прав людини, а саме ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобов'язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ у справі «Броньовський проти Польщі» від 22.06.2004 року.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 ст. 170 КПК України, заборона використання майна, а також заборона розпорядження таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до знищення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчим суддею встановлена безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вищезазначеного майна, та, враховуючи правову підставу для арешту майна, слідчий суддя вважає, що клопотання обґрунтоване й підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон «Redmi» «Хіаоmі Redmi 9 Рго», ІМЕІ №1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ №2: НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово позбавити власника, володільця майна та третіх осіб можливості відчуження, розпоряджання та користування вказаним майном.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Житомирської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Богунського
районного суду м. Житомира ОСОБА_1