Справа № 946/7954/22
Провадження № 2/946/3465/22
ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2022 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Пащенко Т.П.,
за участю секретаря судового засідання - Топтигіної О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності, -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2022 року позивач звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 03.12.2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , визнати право власності за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, загальною площею 0,0862 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер ділянки: 5110600000:01:044:0122. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 03.12.2021 року між позивачем та відповідачкою було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, відповідно до якого. ОСОБА_3 отримала від позивача грошові кошти в розмiрi 11000 доларів США як повний розрахунок за вищевказаний будинок та земельну ділянку, та передала позивачу оригінали всiх наявних документів на вищевказане майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Після укладання договору та отримання документів на майно, позивач переїхав зі своєю сім'єю в будинок. та до цього часу проживає там. Крім цього, він за своi кошти здiйснив поточний ремонт в будинку. Згiдно усних домовленостей, сторони повинні були до 01.06.2022 року укласти письмово та засвідчити нотаріально договір купівлі-продажу вищевказаного житлового будинку та земельної ділянки. Позивач вказує, що він декілька разів усно та письмово повідомляв відповідачку про необхідність з'явитися до приватного нотаріуса м. Ізмаїла з метою укладання нотаріального договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, однак, відповідачка на його прохання не хоче з'являтися до приватного нотаріуса для укладення договору купівлі-продажу, обґрунтовуючи тим, що вона вже отримала від мене гроші за продаж будинку та земельної ділянки та вважає, що не мас необхідності взагалі укладати в нотаріальному порядку якійсь договір купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна, так як оригінали документів на будинок і так знаходяться у позивача. Відповідно, нотаріус не мав можливості засвідчити договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки. Тим самим, відповідачка грубо порушила свої зобов'язання, встановлені попереднім договором та позивач втратив можливість з цих причин нотаріально посвідчити правочин.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання сповіщений належним чином. Представник позивача - адвокат Станєв М.І. надав суду заяву про розгляд справи без участі позивача, підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце судового засідання сповіщена належним чином. Представник відповідачки ОСОБА_4 надала суду заяву, в якій вказала, що обставини позову визнає у повному обсязі.
У відповідності до ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у зв'язку з відсутністю заперечень проти такого вирішення справи позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Згідно із ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Статтею 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття права власності. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Таким чином, власник не зобов'язаний у кожному випадку доводити іншим особам правомірність набуття права власності на належне йому майно.
Традиційно підстави набуття права власності поділяють на первісні (набуття права власності вперше, незалежно від волі попередніх власників) і похідні (зміна власника). Практичне значення такого поділу полягає в тому, що розглядаючи спори про захист права власності, набутого у похідний спосіб, судам необхідно враховувати імовірність наявності прав на відповідне майно в інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Права володіння, користування та розпоряджання своїм майном належать власникові (ч. 1 ст. 317 ЦК України). Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває у податковій заставі.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 належить житловий будинок з господарськими будівлями та земельна ділянка, кадастровий номер 5110600000:01:044:0122, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради народних депутатів №446 від 02.08.1990 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.09.2022 року №311213508 (а.с.12, 14), довідкою КП «Ізмаїльське МБТІ» від 29.09.2022 року (а.с.13).
Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , від 03.12.2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідачка отримала від позивача грошові кошти в розмiрi 11000 доларів США як повний розрахунок за вищевказаний будинок та земельну ділянку, та передала позивачу оригінали всiх наявних документів на вищевказане майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4).
Згідно до вимог ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Згідно договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 03.12.2021 року продаж житлового будинку та земельної ділянки за домовленістю сторін здійснюється за 11000 доларів США, що складає за даними НБУ - 297000 грн., які продавець отримав від покупця до підписання цього договору. Сторони підтвердили факт повного розрахунку за житловий будинок та земельну ділянку.
Із заяви ОСОБА_1 від 02.05.2022 року, яку ОСОБА_2 отримала 02.05.2022 року, вбачається, що між сторонами укладений договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, відповідно до якого продавець отримала під покупця грошові кошти у розмірі 11 000 доларів США як повний розрахунок за вищевказаний житловий будинок та земельну ділянку, та передала покупця оригінали всіх наявних документів на вищевказане майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно усних домовленостей сторони повинні були укласти до 01.06.2022 року письмово та засвідчити нотаріально договір купівлі-продажу вказаного житлового будинку та земельної ділянки. Позивач декілька разів усно та письмово повідомляв відповідачку про необхідність з'явитися до приватного нотаріуса м. Ізмаїла з метою укладання нотаріального договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки. Зокрема, позивач просив з'явитися відповідачку 26.05.2022 року до приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Гнесько В.Г. Однак, відповідачка не реагує на його прохання. (а.с.6).
Як вбачається з відомостей паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 19.08.2021 року виїхала до м.Вілнюс.
Таким чином, суд робить висновок, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу не був нотаріально посвідчений, у зв'язку з ухиленням відповідачки від нотаріального посвідчення договору. Всі істотні умови договору виконані, грошовий розрахунок по даному договору здійснений. Протягом всього часу з моменту укладення договору ОСОБА_1 відкрито володіє та користується придбаним житлом, однак на підставі укладеного договору позбавлений можливості проводити відчуження придбаного житла та укладати будь-які правочини, оскільки договір нотаріально не посвідчений.
Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме, житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 03.12.2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та визнання право власності за ОСОБА_1 на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, загальною площею 0,0862 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер ділянки: 5110600000:01:044:0122, в зв'язку з чим задовольняє позовні вимоги.
Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 16, 220, 328, 334, 392, ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , до ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 03 грудня 2021 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , згідно якого ОСОБА_1 купив у ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , право власності на:
-житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
-земельну ділянку, загальною площею 0,0862 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер ділянки - 5110600000:01:044:0122.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Т.П.Пащенко