Справа № 350/1511/22
Номер провадження 2/350/528/2022
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2022 року Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Сокирко Л.М.,
секретаря судових засідань Ошуст В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області в селищі Рожнятів Калуського району Івано-Франківської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 8 грудня 2022 року звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи позов тим, що з 9 січня 2014 року вони з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають трьох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Шлюбні стосунки між ними не склалися, проживають окремо. У позові зазначила, що понесені нею витрати по справі складаються зі сплати судового збору у розмірі 992 грн 40 коп. та з оплати гонорару адвокату за надання кваліфікованої правничої допомоги в сумі 500 грн; очікувані витрати по справі складають 2 000 грн за ведення адвокатом справи в суді. Тому просить стягнути з відповідача понесені нею судові витрати. Просила шлюб розірвати, неповнолітніх дітей залишити проживати з нею.
Сторони в судове засідання не прибули.
Позивачка спрямувала на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Відповідач в судове засідання не прибув, однак спрямував заяву, у якій позовні вимоги про розірвання шлюбу визнав, справу просив розглядати без його участі.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. 12 грудня 2022 року у справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін. Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи зі слідуючого.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 9 січня 2014 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, про що 9 січня 2014 року Виконкомом Грабівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області складено відповідний актовий запис № 1.
Згідно свідоцтв про народження у сторін ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_6 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 - дочка ОСОБА_7 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 ), а ІНФОРМАЦІЯ_6 - дочка ОСОБА_8 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 ).
Згідно акту обстеження від 2 грудня 2022 року складеного уповноваженою на те комісією Грабівського старостинського округу Івано-Франківської області, діти проживають разом із матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Між сторонами склалися особисті неприязні відносини, які перешкоджають подальшому сімейному проживанню, а тому збереження сім'ї в даній ситуації не представляється за можливе.
Відповідно до частини другої статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу, згідно якої, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Відповідно до частини другої статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, сім'ю зберегти неможливо, а тому шлюб підлягає розірванню.
Відповідно до частини другої статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Вирішуючи вимогу позивачки про залишення дітей на проживання із нею, суд враховує наступне. У відповідності до частини першої статті 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дітей. Відповідно до частини першої 1 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. З огляду на наведене вище, керуючись принципом рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей, при цьому враховуючи інтереси дітей, а також те, позивачка просила залишити дітей на проживанні з нею, відповідач про інше не заявляв, суд приходить до переконання про те, що найбільш доцільним буде залишити проживати неповнолітніх дітей сторін з їхньою матір'ю - ОСОБА_1 .
Таке рішення суду не позбавляє можливості та обов'язку кожного з батьків брати участь у вихованні, спілкуванні та матеріальному утриманні дітей.
Щодо вимоги позивачки не змінювати прізвище, обране нею після укладення шлюбу, суд зазначає наступне. Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки позивачка просила залишити обране нею прізвище « ОСОБА_9 », враховуючи її інтереси та керуючись вимогами законодавства України, суд вважає її вимогу підставною.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно із частиною другою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно частиною другою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини третьої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статі 12, 46, 56 Цивільного процесуального кодексу України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Зазначених вище документів, окрім квитанції № 018 від 5 грудня 2022 року виданої адвокатом Мельником Б.М., якою підтверджується сплата ОСОБА_1 гонорару адвокату в сумі 500 грн. позивачкою до суду не надано, як і не надано документів які підтверджують статус адвоката.
Виходячи з наведеного вище суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні стягнення з відповідача на користь позивачки 500 грн витрат на професійну правничу допомогу. У відповідності до статті 142 Цивільного процесуального кодексу України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачці з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відтак позивачці з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків судового збору, що складає 496 гривень 20 копійок, інша частина судового збору в сумі 496 гривень 20 копійок підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.
Керуючись статями 7-13, 81, 141, 142, 247, 263, 265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі статей 104, 105, 110, 112, 114 Сімейного кодексу України,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 9 січня 2014 року Виконкомом Грабівської сільської ради Рожнятівського району за актовим записом № 1 - розірвати. Неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 залишити проживати з матір'ю - ОСОБА_1 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові вирати у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Повернути ОСОБА_1 із державного бюджету 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
В решті стягнення судових витрат відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через учасника процесу шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 115 Сімейного кодексу України, копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Суддя Сокирко Л.М.