Єдиний унікальний номер 341/1355/22
Номер провадження 1-кп/341/197/22
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2022 року м. Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022091140000060 від 29.05.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працюючого, розлученого, 27.10.2022 засудженого вироком Івано-Франківського міського суду за ч. 5 ст. 407 КК України, із застосуванням ст. 69 КК Украіни до трьох місяців арешту з відбуванням на гаупвахті,
у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
прокурор ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачений: ОСОБА_3 ,
представник потерпілого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Галич Івано-Франківської області вищезазначене кримінальне провадження,
ВСТАНОВИВ:
28 травня 2022 близько 15-30 годин ОСОБА_3 , перебуваючи на території домогосподарства знайомого ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , попередньо знаючи, що двері сховища (погребу), яке належить ОСОБА_7 не були зачинені на навісний замок, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливою метою, проник до сховища (погребу), звідки викрав оприскувач марки «Леміра» моделі «ОП-202-01», ємністю 10 л., який належав ОСОБА_7 . З викраденим майном покинув територію домогосподарства, маючи надалі намір розпорядитись ним на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду власнику на суму 333,0 гривень.
У судовому засіданні ОСОБА_3 визнав себе винним у скоєнні кримінального правопорушення-злочину за вищезазначеними обставинами, щиро розкаявся, не заперечував проти зібраних по справі доказів, просив їх не досліджувати та розглядати справу згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Потерпілий у судове засідання не з'явився. На адресу суду надіслав письмову заяву щодо розгляду кримінального провадження за його відсутності. Крім того зазначив, що ОСОБА_3 повністю відшкодовано спричинені йому збитки. Просив суд суворо не карати.
У судовому засіданні представник потерпілого зазначив, що дійсно обвинувачений повністю відшкодував завдані збитки потерпілому. Жодних претензій до обвинуваченого немає.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували щодо розгляду справи без участі потерпілого, дотримуючись вимог ст. 325 КПК України, вирішив про проведення судового розгляду без участі потерпілого.
Переконавшись у тому, що обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, правильно розуміє зміст обвинувачення, фактичні обставини справи, які ніхто не оспорює, погоджується з кваліфікацією вчинених діянь, а прокурор не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, роз'яснивши цим особам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у його вчиненні.
Згідно ст. 337 КПК України суд діє в межах висунутого обвинувачення.
Оцінивши у сукупності показання обвинуваченого, відомості, що характеризують його як особу, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні-злочині та знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану.
Надані обвинуваченим в судовому засіданні показання відповідають обставинам справи.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, його поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після; обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд врахує, що він вчинив корисливий злочин проти власності, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштований, добре характеризується за місцем проживання, призваний на військову службу відповідно до мобілізації з 02.06.2022 та проходив іі до 03.07.2022 року, адже з цього часу ухилився від виконання військової служби в умовах воєнного стану, не з"явившись вчасно на службу, за що 27.10.2022 року був засуджений вироком Івано - Франківського міського суду до трьох місяців арешту з відбуванням на гауптвахті.
Крім цього, суд ураховує, що ОСОБА_3 під час досудового розслідування та судового розгляду вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся; добровільно відшкодував завдані потерпілому збитки, що судом визнається як обставини, що пом'якшують покарання. На цей час потерпілий жодних претензій до обвинуваченого не має.
Так, виходячи із системного тлумачення законодавства та із судової практики, щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.
Про щире каяття ОСОБА_3 свідчить його поведінка під час судового розгляду, коли він з'являвся в кожне судове засідання, виконував свої процесуальні обов'язки, надав суду покази та визнав вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, повністю добровільно відшкодував потерпілому спричинену шкоду, про що свідчить заява ОСОБА_8 , яка знаходиться в матеріалах справи.
Отже обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття та наявність даних щодо особи обвинуваченого, який проходив військову службу по мобілізації на посаді водія 1 кулеметного відділення окремого кулеметного взводу військової частини НОМЕР_1 у військовому званні "солдат" та висловив бажання і в подальшому приймати безпосередню участь в захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в лавах Збройних Сил України.
Відповідно до досудової доповіді ОСОБА_3 раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності. Є підстави стверджувати, що обвинувачений у вирішенні проблем може використовувати неадекватні стратегії, які несуть шкоду для оточуючих. Він не робить висновків з минулих помилок та не усвідомлює серйозність наслідків своїх дій. В Водночас, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість ОСОБА_3 , його спосіб життя, історію правопорушень, а також середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та аналогічний рівень ризику небезпеки для суспільства, орган пробації вважає, що виправлення його без позбавлення волі або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства та окремих осіб.
Відповідно до положень ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Отже, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, незначної вартості викраденого майна та думки прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді арешту з відбуванням покарання на гауптвахті, суд вважає, що мета покарання, визначена в ч. 2 ст. 50 КК України, буде досягнута при призначенні обвинуваченому покарання у виді арешту з урахуванням усіх обставин, які пом'якшують покарання і істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обтяжуючих покарання обставин, особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, та вважає за можливе застосувати положення ч. 1 ст. 69 КК України, перейшовши до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 4 ст. 185 КК України, призначивши ОСОБА_3 покарання у виді арешту із його відбуванням на гауптвахті у відповідності до ч. 2 ст. 60 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде найбільш необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд також враховує, що 27.10.2022 Івано-Франківським міським судом відносно ОСОБА_3 ухвалено вирок за ч. 5 ст. 407 КК України та призначено покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді трьох місяців арешту з відбуванням на гаупвахті.
При цьому, згідно положень статті 70 Кримінального кодексу України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами, передбаченими частинами першою третьою цієї статті, зокрема шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. В строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу. При складанні покарань остаточне покарання визначається в межах, встановлених санкцією статті (санкцією цієї статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання.
Судові витрати за проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Питання про речові докази у справі суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого не застосовувались.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 369, 370-374, 376 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді арешту строком на 3 місяці із відбуванням на гауптвахті у відповідності до ч. 2 ст. 60 КК України.
На підставі ст. 70 КК України шляхом складання покарань, враховуючи невідбуте покарання за вироком Івано-Франківського міського суду від 27.10.2022 рок у виді трьох місяців арешту із відбуванням на гаупвахті, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді арешту на строк 6 (шість) місяців із відбуванням на гаупвахті.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту приведення цього вироку до виконання після набрання ним законної сили.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи у розмірі 3329 (три тисячі триста двадцять дев'ять) гривень 49 копійок.
Речовий доказ: оприскувач марки «Леміра» моделі «ОП-202-01» - вважати повернутим потерпілому ОСОБА_7 .
Вирок після його проголошення негайно вручається засудженому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом тридцяти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
СуддяОСОБА_10