Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/1794/22
Провадження № 2-а/935/33/22
РІШЕННЯ
Іменем України
29 грудня 2022 року м.Коростишів
Коростишівський районний Житомирської області у складі: головуючого - судді Василенка Р.О., зі секретарем - Кумечко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в обґрунтування якого вказав, що 04.08.2022 року, працівником поліції було винесено постанову серії ЕАР № 5707365 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн. Вважає, що зазначена постанова являється незаконною, винесена з порушенням норм законодавства про адміністративні правопорушення, зазначає, що він пред'явив посвідчення водія іноземної держави Республіки Вірменія, громадянином якої являється, та має посвідку на тимчасове проживання в Україні. Поліцейський не прийняв дане посвідчення належним документом, оскільки на його думку воно не відповідає встановленим законом вимогам. Однак, Республіка Вірменія є стороною Віденської конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 року, а тому посвідчення водія, видане Республікою Вірменія дає право на керування в Україні. Просить вказану постанову визнати незаконною та скасувати, провадження по справі закрити.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином, представник позивача - адвокат Василевська О.А., подала до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду відзив, в якому вказав, що твердження викладені в позовній заяві є необгрунтованими, підтвердженням керування ОСОБА_3 транспортним засобом FAW CA1051K26L4R5, д.н.з. НОМЕР_1 без посвідчення водія відповідної категорії є винесена постанова серії ЕАР №5707365. Вказує, що позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував, що вказані правопорушення він не вчиняв. У задоволенні позову просить відмовити.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що інспектором поліції Нірода-Швенько М.О., відносно позивача винесено постанову серія ЕАР №5707365, відповідно до якої 04.08.2022 року о 13 год. 39 хв. водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом FAW CA1051K26L4R5, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по просп. Премоги, 140, м. Київ, не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Згідно ПДР України у водія міжнародного зразку зазначено категорію «С», а автомобіль відповідає категорії «С1», чим порушив пп. 2.1 «а», ПДР України, та був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП..
Відповідно до п.п. 1,3,8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
У відповідності до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно підпункту «а» пункту 2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та згідно п. 2.4 - а ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитись із дотриманням вимог ПДР, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1 ПДР.
Частиною 2, ст. 126 КУпАП, визначено, що керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян..
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 9 статті 15 Закону України «Про дорожній рух» визначено, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2.4 Правил дорожнього руху України визначено, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'явити для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до змісту ст.30 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340, особи, які тимчасово перебувають на території України, мають право на керування транспортними засобами за наявності міжнародного посвідчення водія та посвідчення водія іноземної держави, що не відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту, або у разі наявності посвідчення водія іноземної держави, що відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту.
Віденська конвенція «Про дорожній рух», ратифікована Указом Президії ВР УРСР № 2614 VІІІ від 25.04.1974 року, є чинною на території України.
Пунктом 2 статті 41 Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 визначено, що Договірні сторони будуть визнавати будь-яке національне посвідчення водія, яке відповідає вимогам додатку 6 до Конвенції, дійсним на своїй території для керування транспортним засобом, який відповідає категорії або категоріям транспортних засобів, на керування якими видане посвідчення водія, за умови, що вказане посвідчення є дійсним і що воно видане іншою Договірною стороною або одним з її територіальних підрозділів, уповноважених на це цією Договірною стороною.
Також, згідно цієї статті, країни учасниці конвенції визнають на своїй території посвідчення водія міжнародного зразка, вимоги до якої містяться в Додатку 7 вказаної Конвенції.
Таким чином, позивач є громадянином Вірменської Республіки, надав на вимогу інспектора посвідчення водія цієї держави. Вірменська Республіка є стороною Віденської конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 року, а тому дане посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане на ім'я ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ) дає право останньому на керування відповідним транспортним засобом в Україні. Відповідачем не доведено, що таке посвідчення водія не відповідало вказаним вище міжнародним договорам, не надано доказів, що транспортний засіб, яким керував водій належить до категорії «С1». Окрім того залишається незрозумілим правомірність зупинки даного транспортного засобу, адже посилання на порушення інших Правил дорожнього руху України відсутні, доводи вказані в відзиві вказують, що працівник поліції керуючись законом та правосвідомістю оцінивши докази, особисто бачив, як водій керував транспортним засобом FAW CA1051K26L4R5, д.н.з. НОМЕР_1 , та не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, водночас чиним КУпАП не передбачена відповідальність за керування транспортним засобом, будь-яких інших доказів надано не було, тому винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованою, винесеною без достатніх доказів, які б підтверджували його вину за ч.2 ст.126 КУпАП.
Частина 3 ст. 286 КАС України передбачає, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Тому постанову серії ЕАР № 5707365 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за порушення вимог ч. 2 ст. 126 КУпАП, необхідно скасувати, а справу про адміністративне правопорушення, закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та сплачений судовий збір в розмірі 496,20 грн. суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.
Керуючись ст.ст. 2, 72, 205, 246, 255, 286 КАС України, ст.ст. 247, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову серії ЕАР № 5707365 від 04.08.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 , 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп. судового збору.
Апеляційна скарга подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідка на постійне проживання № НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, ЄРДПОУ 40108646, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м.Київ,
Суддя Роман ВАСИЛЕНКО