ЄУН 193/1152/22
Провадження 1-кс/193/210/22
іменем України
27 грудня 2022 року смт. Софіївка
Слідчий суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділення поліції № 9 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровської області капітана поліції ОСОБА_5 , який здійснює повноваження у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041580000138 від 05.10.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, про арешт майна,
23.12.2022 до Софіївського районного суду звернувся слідчий СВ ВП № 9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровської області капітан поліції ОСОБА_5 з клопотанням погодженим з начальником Софіївського відділу Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивовано тим, що 04.10.2022 до ВП №9 надійшла заява ОСОБА_7 про те, що групою осіб з числа мешканців смт. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області, здійснюється діяльність з незаконного збуту психотропної речовини - метамфетаміну на території смт. Софіївка та Криворізького району Дніпропетровської області.
За даним фактом було розпочато кримінальне провадження, внесене 05.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041580000138 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
В рамках досудового розслідування цього кримінального провадження 23 грудня 2022 року в період часу з 06:37 години по 07:38 годин на підставі ухвали слідчого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 19.12.2022 було проведено обшук квартири АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де були виявлені та вилучені предмет ззовні схожий на пістолет чорно-зеленого кольору; ніж з ножнами, довжиною приблизно 40 см., чорного кольору та грошові кошти у сумі 49 200 гривень, номіналом по 500, 200, 100 та 50 грн.
Враховуючи те, що вилучені речі під час обшуку можуть бути предметом або знаряддям вчинення кримінального правопорушення та могли зберегти на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою схоронності, запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, відчуження вказаного майна, слідчий вважає за необхідне накласти арешт на ці речі.
Слідчий ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про арешт майна підтримав, посилаючись на доводи та обставини, які містяться у ньому.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив проти накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку у помешканні ОСОБА_8 , посилаючись на те, що виявлений пістолет чорно-зеленого кольору не є вогнепальною зброєю, а ніж з ножнами - є не голодною зброєю, а лише сувеніром, яке має незагострене лезо. Що стосується також вилучених грошових коштів у сумі 49200 грн., то вони немають жодного значення для даного кримінального провадження не містять слідів будь-якого злочину, є особистими коштами ОСОБА_8 . Останній ніколи не був знайомий з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які фігурують як підозрювані чи просто причетні якимось чином до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. У зв'язку з викладеним просив у задоволенні клопотання слідчого про арешт всього названого майна відмовити повністю.
Вислухавши пояснення слідчого та представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що воно обґрунтоване і підлягає задоволенню виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Пунктом 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачено такий вид заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, зокрема, арешт тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості приховування, знищення, використання, перетворення, пресування та відчуження майна.
В судовому засіданні встановлено, що витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041580000138, протокол обшуку, свідчать про встановлення слідчим подій, що мають ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Причетним до вчинення цього злочину у порядку ст. 208 КПК України було затримано 23.12.2022 ОСОБА_9
24 грудня 2022 року останньому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у вчиненні умисних дій які виразились у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропної речовини у великих розмірах. Зокрема у тому, що останній, у невстановлений слідством спосіб і час незаконно придбав невстановлену кількість психотропної речовини «метамфетамін», який зберігав у автомобілі «ГАЗ 31105 (Волга)», реєстраційний номер НОМЕР_1 та у підвальному приміщенні розташованого в будинку АДРЕСА_2 , яким користується останній, з метою незаконного збагачення і збуту та у подальшому збував названу наркотичну речовину.
23 грудня 2022 року проведено санкціонований обшук квартири АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого були виявлені та вилучені предмет ззовні схожий на пістолет чорно-зеленого кольору; ніж з ножнами, довжиною приблизно 40 см., чорного кольору та грошові кошти у сумі 49 200 гривень, номіналом по 500, 200, 100 та 50 грн.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт вищевказаного майна у день його вилучення, що мало місце 23.05.2022, тобто з дотриманням строків, встановлених ч. 5 ст.171 КПК України.
Крім того, вищевказані речі постановою слідчого від 23.12.2022 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Відповідно ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним ст. 98 КПК України.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно вимог ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна в порядку п.1 ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.
Щодо накладення арешту на предмет, ззовні схожого на пістолет чорно-зеленого кольору, слідчий суддя вказує, що на даний час встановлений особливий порядок носіння та користування зброї, регламентований Положенням про дозвільну систему, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 № 576 (з наступними змінами) та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, критерієм законності чи незаконності поводження із зазначеними предметами є дотримання чи недотримання вимог, установлених Інструкцією та Положення.
Так, згідно п. 9 Розділу ІІ вказаного вище Положення видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється, зокрема, на вогнепальну зброю, бойові припаси до неї, холодну зброю, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони.
Згідно з п. 2.1 Розділу 2 Інструкції здійснюючи дозвільну систему, органи поліції відповідно до законодавства України видають громадянам - дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної мисливської зброї, холодної, охолощеної, пневматичної зброї, пристроїв.
Під час обшуку на виявлені та вилучені предмет схожий на пістолет чорно-зеленого кольру та ніж з ножнами, довжиною 40 см. чорного кольору ОСОБА_8 не було надано відповідного дозвільного документу на носіння та зберігання таких предметів.
Таким чином слідчим доведена необхідність проведення до вилучених предметів судової балістичної експертизи, оскільки без спеціальних знань не можливо встановити чи є вказані предмети вогнепальною чи холодною зброєю, та у разі встановлення приналежності даних предметів до вогнепальної холодної зброї.
Необхідність у накладенні арешту на грошові кошти, які були виявлені та вилучені під час обшуку у квартирі за місцем проживання ОСОБА_8 , викликані тим, що ні останній, ні його представник у судовому засіданні походження таких коштів у сумі 49200 грн. не пояснили, тоді як, під час вирішення питання про надання дозволу на проведення обшуку у цій квартирі з показань свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 встановлено, що причетні до розповсюдження наркотичних засобів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , кілька раз на тиждень періодично здійснювали виїзд до м. Кривого Рогу саме на квартиру АДРЕСА_1 , (тобто за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 ), де у чоловіка на ім'я ОСОБА_15 останні купували чи отримують наркотичні речовини - метамфетамін та інші психотропні речовин, які у подальшому ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 розповсюджували їх в смт. Софіївка.
З огляду на викладене є підстави вважати, що вказані кошти можуть бути об'єктом злочину, набуті кримінально протиправним шляхом, тобто можуть підтверджувати факти придбання наркотичних засобів.
Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.
Арешт на це майно з підстав передбачених п.1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна. Завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.
Такий висновок узгоджується з практикою застосування ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону. Досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи. На стадії досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні виправдана потреба у тимчасовому втручанні в права та інтереси власника та володільця майна, шляхом накладення арешту, заборони користування та розпорядження, з метою запобігання його зникнення, знищення, пошкодження, зміни. Держава гарантує право громадянина на забезпеченням проведення ефективного досудового розслідування. Таким чином, тимчасове обмеження Конституційних прав власника/володільця має незначний строковий характер, відтак основоположні суспільні інтереси, переважають принцип мирного володіння майном.
У зв'язку з цим, слідчий суддя дійшов висновку, що необхідність накладення арешту на речові докази є виправданою, більш суспільно значимою та превалює над принципом вільного володіння майном.
Слід зауважити, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження, заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
Правомірним є арешт за умови одночасного існування критеріїв правомірності цього втручання (зокрема, законності, суспільного інтересу та справедливого балансу).
З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя висновку про наявність правових підстав щодо арешту майна, враховуючи можливість використання його як доказу у цьому кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Керуючись ст. 98,170-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого ВП № 9 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровської області капітана поліції ОСОБА_5 , про арешт майна, - задовольнити.
У кримінальному провадженні за № 12022041580000138 від 05.10.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, накласти арешт на майно, вилучене 23 грудня 2022 року під час санкціонованого обшуку квартири по АДРЕСА_3 , за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони будь-кому розпоряджатись та будь-яким чином використовувати це майно, а саме:
- предмет, ззовні схожий на пістолет чорно-зеленого кольору;
- ніж з ножнами, довжиною приблизно 70 см., чорного кольору.
- грошові кошти у сумі 49 200 гривень, номіналом по 500, 200, 100 та 50 грн.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що згідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1