22.04.10р.Справа № 10/96-10
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Суми)
до В.-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат "Ювілейний" (смт. Ювілейне Дніпропетровського р-ну Дніпропетровської області)
В.-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( м. Миколаїв)
про стягнення 9 219,26 грн.
Суддя Кощеєв І.М.
Представники:
від позивача: ОСОБА_3 (дов. від 19.-6.08 р. ) - представник
від відповідача-1:не з"явився
від відповідача-2: не з"явився
Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідачів про зобов”язання в солідарному порядку стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат "Ювілейний" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 -2 800 грн. суму вартості перевезення вантажу, 5 313 грн. плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, 106 грн. 26 коп. суми комісії банку за здійснення платежу, 1 000 грн. збитків завданих наданням юридичних послуг для відновлення порушеного права заявника.
Підстави з якими Позивач пов”язує свої позовні вимоги - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, згідно заявки Відповідача-2 здійснив послуги по перевезенню вантажу (м'ясо) вагою 20 т за маршрутом Одеса-Дніпропетровськ вартістю 2 800 грн., які останній не сплатив. Вантажоодержувачем, згідно товарно-транспортних накладних, зазначене ТОВ “М'ясокомбінат “Ювілейний”, яке за твердженням Позивача відповідно до ст. ст. 541, 543 ЦК несе солідарну відповідальність, разом з Відповідачем - 2, за виконання свого зобов'язання по оплаті наданих послуг з перевезення вантажу.
За твердженням Позивача -вищезазначеними неправомірними діями відповідачів спричинені заявникові збитки у вигляді сплати інспектору ДАІ плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів вагові параметри яких перевищують нормативні у сумі 425,04 євро ( що склало по курсу обміну НБУ 5 313 грн. та 106 грн. 26 коп. комісії за послуги банка за здійснення даного платежу ).
Також, Позивач зазначає, що в результаті порушення його цивільних прав, що стало наслідком несплати за надані послуги перевезення вантажу, він був змушений звернутися до ТОВ “Авто-сфера” з проханням надати юридичні послуги для відновлення порушеного права, за які сплатив 1 000 грн. , що підтверджується випискою банку № 443 від 18.01.2010 р. У зв'язку з даним фактом він зазнав збитків і відповідно до ст. 22 ЦК України маю право на їх відшкодування.
Представники відповідачів двічі в судове засідання на виклик суду - не з"явилися, витребуваних судом документів не наддали. Відповідачі були належним чином повідомлені судом про час і місце проведення судових засідань.
Господарський суд розглядає справу за наявними в ній документами.
Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу ( аудіо запис ) представниками сторін не заявлялося.
За згодою представника Позивача у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо ) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Ст. 11 ЦК України передбачає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 174 ГК України передбачає, що господарські зобов'язання виникають: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту який регулює господарську діяльність; акту управління господарською діяльністю; з господарського договору або інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
За твердження Позивача між сторонами виникли зобов'язання пов”язані із перевезення вантажу, здійсненим підприємцем ОСОБА_1 на підставі заявки підприємця ОСОБА_2
Відповідно до ч. 1 ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Ч. 1 ст. 909 ЦК України передбачає, що за договором перевезення вантажу одна сторона ( перевізник ) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу ( одержувачеві ), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
На підтвердження своїх позовних вимог та на вимогу суду, Позивачем надана лише факсова ксерокопія Заявки № 13 від вересня 2009 р. ( Позивач пояснив, що оригінал заявки з мокрими печатками взагалі відсутній ).
В заявці зазначено - маршрут : Одеса-Дніпропетровськ; груз : м”ясо, брутто 20 тон; адреса розвантажування : м. Дніпропетровськ, згідно ТТН; строк доставки : 29.09.2009 р.; ставка за перевезення 2 800 грн.; умова та форма оплати : перевід після вивантаження.
В якості доказів виконання Позивачем зобов”язань за вказаною заявкою, надані :
- товарно-транспортна накладна № 01АА ( 971254 ) від 28.09.2009 р., на якій зазначено : замовником є „ТОВ М”ясна фабрика Ювілейний”; вантажовідправник ПП „Імпекс”; назва продукції „свинина”, кількість місць 732 (накладна має печатку лише ПП „Імпекс”),
- товарно-транспортна накладна № 01АА ( 970370 ) від 28.09.2009 р., на якій зазначено : замовником є „ТОВ М”ясна фабрика Ювілейний”; вантажовідправник ПП „Бахус”; назва продукції „свиннной триминг”, кількість місць 2 (накладна має печатку лише ПП „Бахус” ).
Отже, надані Позивачем документи ( товарно-транспортні накладні ) не є безспірним доказом виконання перевізником зобов'язання доставки вантажу саме відправника ( Відповідача-2), відповідно до Заявки № 13 від вересня 2009 р, у зв”язку з невідповідністю на вказаних документах відповідних реквізитів.
За приписами ст. ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В порушення зазначених приписів ГПК України, Позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували факт виконання Позивачем зобов”язань перед Відповідачем, що свідчить про безпідставність вимог Позивача пов”язаних з їх оплатою у сумі 2 800 грн., як із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, так і з Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат "Ювілейний".
Щодо решти позовних вимог Позивача пов”язаних зі стягненням збитків: 5 313 грн. плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, 106 грн. 26 коп. суми комісії банку за здійснення платежу, 1 000 грн. вартості наданих юридичних послуг для відновлення порушеного права заявника, господарський суд також вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки Позивачем не доведено суду, що між діями відповідачів і збитками є безпосередній причинний зв'язок.
Так, згідно зі ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи ( Постанова Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27.03.92 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди ).
Згідно зазначеного, керуючись ст. ст. 1, 22, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -
Позивачу в позові - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.М. Кощеєв
(рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України 23.04.2010 р.)