Справа № 629/2411/21
(6/199/46/22)
УХВАЛА
іменем України
09.12.2022
м. Дніпро
справа №629/2411/21
провадження № 6/199/46/22
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Подорець О.Б.
за участю секретаря Терентієва Я.О.,
за неявки учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , де заінтересовані особи - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), старший державний виконавець Лопашова Наталія Олександрівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест Агрокемікал», ОСОБА_2 , про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Лозівського міськрайонного суду Харківської області із заявою про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
В обґрунтування заяви, ОСОБА_1 посилався на те, що ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17 лютого 2015 року тимчасово обмежено його у праві виїзду за межі України строком на один рік або до повного погашення заборгованості як боржника у зведеному виконавчому провадженні №42955900 від 11 квітня 2014 року.
Зазначив, що від сплати боргу він не ухилявся, намагається погасити борг та вже частково його погасив, сплативши лише протягом 2020 року більше 20000,00 грн. Відрахування, що здійснювались уповноваженими особами роботодавця із заробітної плати, яку він отримував у Приватно-орендному сільськогосподарському підприємстві «Агросвіт», відповідали його доходам.
З листопада 2020 року він працює на посаді комерційного директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Топагротрак», про що відомо органу державної виконавчої служби. Вказав, що у відповідності до посадової інструкції він має забезпечувати виконання договірних обов'язків, в тому числі, за кордоном. З урахуванням обмеження у праві виїзду за кордон він не спроможний у повному обсязі виконувати свої посадові обов'язки, внаслідок чого отримує заробітну плату у меншому розмірі.
Зазначив, що намірів ухилятися від сплати боргу шляхом виїзду за кордон він не має, адже такі дії суперечили б інтересам його сім'ї. Він має на утриманні двох дітей та мати, яка є особою з обмеженими можливостями.
На підставі викладеного, просив скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, що накладалось на нього ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17 лютого 2015 року у цивільній справі №629/499/15-ц за поданням Відділу державної виконавчої служби Лозівського міжрайонного управління юстиції Харківської області..
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 травня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 29 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 травня 2021 року по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: старший державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Лопашова Наталія Олександрівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест Агрокемікал», ОСОБА_2 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України залишено без руху.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 по вищезазначеній цивільній справі залишено без руху.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку, поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 травня 2021 року та відкрито апеляційне провадження у справі за заявою ОСОБА_1 заінтересовані особи: старший державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Лопашова Наталія Олександрівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест Агрокемікал», ОСОБА_2 , про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року закрито підготовку справи до апеляційного розгляду та призначено справу до розгляду по суті.
Постановою Харківського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 травня 2021 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до розпорядження Верховного суду «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Запорізької, Харківської областей)» №16/0/9-22 від 06 квітня 2022 року та відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану змінено територіальну підсудність судових справ Лозівського міськрайонного суду Харківської області на Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дана судова справа надійшла в провадження судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Подорець О.Б.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 липня 2022 року заяву ОСОБА_1 , де заінтересовані особи - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), старший державний виконавець Лопашова Наталія Олександрівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест Агрокемікал», ОСОБА_2 , про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України прийнято до свого провадження, призначено судове засідання, а також витребувано з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), старший державний виконавець Лопашова Наталія Олександрівна, належним чином завірену копію зведеного виконавчого провадження №42955900 від 11 квітня 2014 року.
В судове засідання учасники справи не з'явились.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, матеріали зведеного виконавчого провадження, надіслані до суду в електронному вигляді, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що в провадженні Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебуває зведене виконавче провадження №42955900 від 11 квітня 2014 року, до якого входять:
-виконавчий лист №629/3647/13-ц від 27 листопада 2013 року Лозівського міськрайонного суду Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» заборгованості в сумі 185 799,06 грн.;
-вимога про сплату боргу №Ф-293У від 13 лютого 2014 року Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 4080,30 грн.;
-вимога про сплату недоїмки №Ф-1477У від 07 серпня 2013 року Управління Пенсійного фонду України у Лозівському районі про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 4010,30 грн.;
-виконавчий лист №629/5509/13 від 20 травня 2014 року Лозівського міськрайонного суду Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ОСОБА_2 в сумі 87 851,70 грн.;
-виконавчий збір на загальну суму 28 174,13 грн. (а.с.126-134 Т. 1).
Судом також встановлено, що ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17 лютого 2015 року у цивільній справі №629/499/15-ц за поданням Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України строком на один рік або до повного погашення заборгованості (а.с.157-158 т. 1).
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 27 серпня 2015 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на вищезазначену ухвалу відмовлено (а.с.180 т. 1).
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 травня 2017 року замінено сторону у виконавчому провадженні, відкритому на підставі рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 листопада 2013 року по справі №629/3647/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» заборгованості за договором купівлі-продажу №7172 від 21 квітня 2011 року у розмірі 183959,47 грн. та судового збору у розмірі 1839,59 грн., визнавши стягувачем замість Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» - Іноземне підприємство «БРІТІШ ЕКО СІСТЕМ ТЕКНОЛОДЖІ» (а.с.210-211 т. 1).
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09 квітня 2019 року замінено сторону виконавчого провадження №41850517 з примусового виконання рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 листопада 2013 року у справі №629/3647/13-ц стягувача - Іноземне підприємство «БРІТІШ ЕКО СІСТЕМ ТЕКНОЛОДЖІ» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕСТ АГРОКЕМІКАЛ»; замінено сторону позивача у справі №629/3647/13-ц Іноземне підприємство «БРІТІШ ЕКО СІСТЕМ ТЕКНОЛОДЖІ» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕСТ АГРОКЕМІКАЛ» (а.с.246-247 т. 1).
До 30 жовтня 2020 року ОСОБА_1 працював у Приватно-орендному сільськогосподарському підприємстві «Агросвіт». Листом від 12 листопада 2020 року на ім'я начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) підприємство повернуло ВП №55171076 від 22 жовтня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 загального боргу в розмірі 301015,83 грн., оскільки працівник на підприємстві не працює з 30 жовтня 2020 року. За даним виконавчим провадженням утримано заборгованість в розмірі 5835,61 грн., перераховано заборгованість в сумі 3910,09 грн. Зазначено, що залишкова заборгованість в сумі 1925,52 грн. буде перерахована 08 листопада 2020 року. Заборгованість за даним виконавчим провадженням складає 295180,22 грн. (а.с.6 Т. 2).
З розпоряджень державного виконавця Лопашової Н.О. щодо погашення боргу ОСОБА_1 вбачається, що 26 травня 2020 року перераховано на користь ОСОБА_2 1424,81 грн., а також на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Агрокемікал» 1133,82 грн. Так, 29 травня 2020 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Агрокемікал» 641,08 грн., 26 червня 2020 року на користь ОСОБА_2 1440,83 грн., 24 вересня 2020 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Агрокемікал» 430,68 грн., 09 жовтня 2020 року - 1440,83 грн. виконавчого збору, 12 жовтня 2020 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Агрокемікал» - 400,00 грн. (а.с.7-13 т. 2).
З 05 листопада 2020 року ОСОБА_1 працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Топагротрак» на посаді комерційного директора, що підтверджується наказом №174 від 03 листопада 2020 року (а.с.14 т. 2).
Як вбачається з посадової інструкції комерційного директора, до його обов'язків входить, зокрема, забезпечення виконання договірних зобов'язань, в тому числі, за кордоном (а.с.15-16 Т. 2).
З довідки про доходи вбачається, що ОСОБА_1 за листопад 2020 року по січень 2021 року нараховано заробітну плату у загальному розмірі 16308,57 грн. з яких утримано податків 2971,54 грн. (а.с.46 т. 2).
З довідок Товариства з обмеженою відповідальністю «Топагротрак» від 14 червня 2021 року вбачається, що з 01 листопада 2020 року по 01 травня 2021 року щодо комерційного директора ОСОБА_1 виконавчих листів не надходило та стягнення з заробітної плати не проводилось. З 31 квітня 2021 року ОСОБА_1 звільнений за згодою сторін (а.с.47, 48 т. 2).
Водночас, з наказу №20 Товариства з обмеженою відповідальністю «Топагротрак» від 23 травня 2021 року вбачається, що комерційний директор ОСОБА_1 направлений у службове відрядження з 24 травня 2021 року по 15 червня 2021 року (а.с.75 Т. 2).
ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Його мати ОСОБА_5 є інвалідом третьої групи (а.с.17-20 т. 2).
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі статтею 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 ЦК України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
У статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» наведені підстави тимчасової відмови у виїзді за кордон.
Так, згідно п. 5 ч. 1 ст. 6 цього Закону право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Водночас, сам факт наявності невиконаного рішення суду чи іншого органу боржником не є відповідно до цього Закону підставою для тимчасової заборони виїзду особи за кордон без обов'язкового визначення дій боржника з ухилення від виконання рішення.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, слід розуміти як будь-які навмисні, свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо), і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.
При цьому, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом, як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Частинами 5-8 статті 441 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця.
Скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійсненні особою права на свободу пересування.
У відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв'язку з неоплаченими боргами, Європейський Суд зазначає, що таке обмеження є виправданим лише остільки, оскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року за справою «Напияло проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, § § 78 - 82).
Відповідно до другого абзацу статті 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що повинен існувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пункти 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A N 98).
У справі «Гочев проти Болгарії» Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має грунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у частині З статті 2 Протоколу N 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам'ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.
Таким чином, для вирішення питання про обмеження у праві виїзду за межі України боржника згідно вказаних правових норм необхідним елементом є пропорційність втручання у конвенційне право особи на вільне пересування, наявність справедливого балансу між публічним інтересом у демократичному суспільстві щодо належного виконання обов'язкових рішень суду та інших органів чи посадових осіб та гарантій на вільне пересування особи.
При цьому, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (див. рішення Європейського Суду за справою «Луордо проти Італії» (Luordo v. Italy), скарга N 32190/96, § 96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою «Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини» (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга N 41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 121).
Європейський Суд з прав людини підкреслив, що у будь-якому випадку влада країни зобов'язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.
Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості (рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 124 і рішення Європейського Суду «Фельдеш и Фельдешне Хайлик против Венгрии», § 35). Така перевірка має, як правило, проводитися судами принаймні в останній інстанції, оскільки вони забезпечують найкращі гарантії незалежності, неупередженості й законності процедури (рішення Європейського Суду від 25 січня 2007 року за справою «Сіссаніс проти Румунії»), скарга N 23468/02, § 70).
Охоплення судової перевірки має дозволити суду взяти до уваги всі фактори, що відносяться до справи, включаючи ті, що стосуються співмірності обмежувального заходу (рішення Європейського Суду від 23 червня 1981 р. за справою «Ле Конт, Ван Лейвен і Де Мейере проти Бельгії» (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium), Series A, N 43, § 60)...».
З матеріалів справи вбачається, що тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України застосовано судом у зв'язку з тим, що він не виконував зобов'язання з повернення боргу у зведеному виконавчому провадженні. На даний час заборгованість заявника в повному обсязі так і не погашена.
Водночас, суд звертає увагу на те, що цивільним процесуальним законом унормовано порядок розгляду судом питання про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Зокрема, ч. 6 ст. 441 ЦПК України передбачено, що суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця.
Утім, 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Верховною Радою України на позачерговому засіданні було запроваджено воєнний стан, а тому беручи до уваги ситуацію, що склалась у м. Дніпро та у м. Лозова Харківської області, з метою запобігання загрози життю та здоров'ю учасників судового процесу і працівників суду, дану заяву було розглянуто за відсутності учасників справи, які були повідомлені належним чином про дату, час та місце судового розгляду.
На підставі чого, наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 25 лютого 2022 року у Лозівському ВДВС у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) запроваджено дистанційний режим роботи до закінчення дії обставин, які створюють загрозу життю і здоров'ю працівників.
Так, 07 жовтня 2022 року через канцелярію суду надійшла заява державного виконавця Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Лопашової Н.О. про розгляд заяви ОСОБА_1 за її відсутності, при цьому, раніше видане рішення щодо обмеження останнього у праві виїзду за межі України підтримала. Також зазначила, що на офіційну електронну адресу суду було направлено сканкопії матеріалів зведеного виконавчого провадження для дослідження.
Згідно ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Таким чином, дослідивши в електронному вигляді матеріали зведеного виконавчого провадження №42955900, судом встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 перед стягувачами не погашена.
На підставі викладеного, суд вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 260, 261, 441 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , де заінтересовані особи - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), старший державний виконавець Лопашова Наталія Олександрівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест Агрокемікал», ОСОБА_2 , про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.Б.Подорець