Номер провадження 2/754/3324/22
Справа №754/2213/22
РІШЕННЯ
Іменем України
27 грудня 2022 року м. Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів.
Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 25.01.1997 по 19.06.2007 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі. Від шлюбу сторони мають дітей, а саме: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_3 є студенткою 4-го курсу денного відділення, факультету сходознавства Київського національного лінгвістичного університету. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є учнем 11-го класу школи І-ІІІ ступенів №300 Деснянського району міста Києва. Позивачка не має можливості утримувати дітей фінансово, а відповідач матеріальної допомоги добровільно не надає. У зв'язку з викладеним позивач просить суд стягнути аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей у частині від усіх видів доходу, а саме в розмірі 1/4 частини на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення кожним з них 23-річного віку.
Ухвалою Деснянського районного суму м. Києва відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
До суду надійшов відзив від ОСОБА_2 відповідно до якого зазначено, що відповідач визнає позовні вимоги частково, а саме на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини від усіх видів доходу. Щодо вимого про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач заперечує, оскільки відповідач продовжує сплачувати аліменти на дітей на підставі виконавчого листа №2-5802, виданого 17.10.2006 Деснянським районним судом міста Києва. Крім того, син не навчається у вищому навчальному закладі, а є учнем в школі. Також, відповідач повторно одружився та має на утриманні дружину ОСОБА_5 та доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також, відповідач сплачує споживчий кредит №2735_045 від 18.09.2019. У зв'язку з викладеним відповідач просить суд задовольнити позовні вимоги частково, а саме щодо стягнення з останнього аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання у розмірі 1/6 частина від усіх видів доходу, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду на період навчання доньки, але не більше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлені такі факти та їм правовідносини.
З 25.01.1997 по 19.06.2007 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 662.
Від шлюбу сторони мають дітей, а саме: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , видане повторно Відділом реєстрації актів громадянського стану Ватутінського районнного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 954; сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 329.
Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.11.2006, винесену державним виконавцем Григорян О.Г., на підставі виконавчого листа № 2-5802, виданого 17.10.2006 Деснянським районним судом міста Києва, з ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей в розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітку, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.
Згідно довідки № 0076/22 від 08.02.2022 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є студенткою 4-го курсу денного відділення, факультету сходознавства Київського національного лінгвістичного університету, період навчання 01.09.2018 по 30.06.2022. Навчається за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб, академічну стипендію не отримує, довідка видана деканом факультету сходнознавства ОСОБА_8
14.08.2018 між Київським національним лінгвістичним університетом, в особі ректора університета ОСОБА_9 та ОСОБА_3 укладено договір №6530-0097 про надання освітніх послуг, відповідно до якого загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить (без вартості виготовлення диплома та додатка до диплома) 129744,00грн.
11.11.2021 між Київським національним лінгвістичним університетом, в особі В.о. ректора університету Солов'я Мирослава Івановича та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду № 1 до договору №6530-0097 про надання освітніх послуг, відповідно до якої загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить (без вартості виготовлення диплома та додатка до диплома) 131366,00грн.
Згідно довідки № 17 від 09.02.2022 зазначено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є учнем 11-го класу школи І-ІІІ ступенів № 300 Деснянського району міста Києва до 24.06.2022.
За змістом статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (стаття 200 СК України).
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів (пункт 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»):1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Сімейний Кодекс України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина.
Частинами першою - третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька видів виконання цього обов'язку, зокрема утримання неповнолітньої дитини, що стягується у частках або твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі, у разі якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови якщо батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України (додаткові витрати на дитину) не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу (утримання дитини, яка продовжує навчання).
Позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги про стягнення аліментів на дітей обґрунтовує тим, що позивачка не має можливості утримувати дітей фінансово, а відповідач матеріальної допомоги добровільно не надає, а остання тому вимушена була звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів на дітей до досягнення ними 23-річного віку.
Однак, судом установлено і в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують обставини викладені в позовні заяві, а саме, що діти дійсно перебувають лише на утриманні своєї матері, оскільки в матеріалах справи відсутні квитанції, платіжні доручення, що підтверджують понесені витрати.
Крім того в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про те, що позивачка дійсно не має фінансової можливості утримувати дітей та потребує матеріальної допомоги, саме від батька.
Також, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент подачі позовної заяви до суду був учнем 11-го класу школи І-ІІІ ступенів № 300 Деснянського району міста Києва, що унеможливлює суд вважати, що останній потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням у вищому навчальному закладі, відповідно до вимог ст.199 СК України.
Відповідно до статей 77, 79, 80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Однак, враховуючи вимоги вказаних норм права, бажання відповідача допомагати матеріально донці, визнання відповідачем частково позовних вимог в розмірі 1/6 частина від усіх його доходів, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 , яка є донькою відповідача у справі, навчається і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, що відповідає ст. 199 СК України, а тому суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення аліментів, саме на ОСОБА_3 .
Крім того суд беручи до уваги, фінансове положення відповідача, а саме, що останній має кредитні зобов'язання перед банком, утримує фінансово доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та не відмовляється від своїх батьківських зобов'язань.
Таким чином, суд дійшов висновку, що не підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що останній навчається у вищому навчальному закладі освіти, та потребує фінансової допомоги зі сторони свого батька, відповідно до вимог ст. 199 СК України.
Також, суд роз'яснює сторонам у справі, що згідно ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 992,40грн.
Згідно із ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.
Керуючись Конвенцією про права дитини, статтями 180, 182, 184, 199, 200 Сімейного кодексу України, статтями 12, 81, 141, 264- 268, 430 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки, що навчається - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини у всіх видів його заробітку (доходу) щомісячнодо закінчення навчання, але не більше як до досягнення донькою 23 років, починаючи з 14.02.2022.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 992,40грн.
Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , місце проживання за адресою АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено та підписано 27.12.2022.
Суддя В.В. Бабко