УХВАЛА
29 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 280/3547/19
адміністративне провадження № К/990/36579/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.04.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.01.2022 у справі № 280/3547/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «Запорізьке кар'єроуправління» до Головного управління ДФС у Запорізькій області, Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.04.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.01.2022, задоволено позов Приватного акціонерного товариства «Запорізьке кар'єроуправління» до Головного управління ДФС у Запорізькій області, Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.04.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.01.2022 у справі №280/3547/19.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Касаційну скаргу подано всьоме, раніше подані касаційні скарги повернуто ухвалами Верховного Суду від 12.04.2022, від 23.05.2022, від 21.07.2022, від 18.08.2022, від 17.10.2022, від 29.11.2022 року через відсутність належного викладення підстав касаційного оскарження. Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено про неправильне застосування судами попередніх інстанцій пункту 5.2 статті 5, підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 08.04.2021 у справі №820/3950/16, від 20.05.2022 у справі №480/4827/20, від 16.10.2018 у справі №816/2828/17, від 25.04.2019 у справі №804/985/15, від 14.05.2019 у справі №826/12046/14, від 24.03.2020 у справі №440/3063/19, від 06.10.2020 у справі №814/2366/15.
Верховний Суд зауважує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Контролюючим органом не доведено подібність правовідносин у справах, не взято до уваги, що судові рішення суду касаційної інстанції ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення. Посилання на постанови Верховного Суду у скарзі зроблено без аналізу та врахування обставин справ, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки.
Податковим органом не обґрунтовано, в чому полягало неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права в частині застосування пункту 5.2 статті 5, підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, тоді як суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, врахував висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 07.08.2018 року по справі №826/20301/13-а, від 25.02.2019 по справі №805/4039/16-а, від 24.03.2020 у справі №440/3063/19, від 17.09.2020 у справі №160/3242/19, від 31.03.2021 у справі №816/422/17, від 08.04.2021 у справі №820/125/17 в частині застосування пункту 5.2 статті 5, підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України. Скаржником не зазначено, в чому необхідність врахування саме тих висновків Верховного Суду, які зазначені скаржником, а не тих, які застосовані судом першої інстанції.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового законодавства, формального висловлення незгоди з судовими рішеннями у справі, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.
При цьому податковим органом не враховані роз'яснення Верховного Суду щодо того, як мають бути викладені підстави касаційного оскарження, наведені в ухвалах від 12.04.2022, від 23.05.2022, від 21.07.2022, від 18.08.2022, від 17.10.2022, від 29.11.2022 року по даній справі. Повторно подана касаційна скарга є подібною до попередніх та не усуває встановлених недоліків, а тільки містить додаткове обґрунтування щодо дискреційності повноважень державного органу.
Разом з тим, суд касаційної інстанції звертає увагу, що суди попередніх інстанцій, приймаючи судові рішення посилалися на висновки Верховного Суду, зокрема, у постанові від 08.04.2021 у справі №820/3950/16 в частині дискреційної повноважень, зокрема те, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржуються, усувати необґрунтованість оскаржуваного рішення в ході судового розгляду, приймаючи замість актів індивідуальної дії, які скасовуються, інші рішення, які б відповідали закону, тому податкове повідомлення-рішення від 12.06.2019 №0008461411 скасували в повному обсязі. Скаржником також не доведено помилковість таких висновків судів попередніх інстанцій.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.04.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.01.2022 у справі № 280/3547/19 повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяІ.А. Васильєва