УХВАЛА
29 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 620/18404/21
адміністративне провадження № К/990/36492/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022 року у справі № 620/18404/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
УСТАНОВИВ:
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022 року у справі № 620/18404/21 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Чернігівській області щодо ненадання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення коштів з бюджету ОСОБА_1 , сплачених ФОП ОСОБА_2 по платежу НОМЕР_1 в сумі 113 159,35 грн., на підставі поданої заяви від 09.11.2021 та зобов'язано підготувати та надати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення цих коштів. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022 року у справі № 620/18404/21. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України з посиланням на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах п. 43.1 статті 43 Податкового кодексу України.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Верховний Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України скаржник повинен вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги з'ясовано, що скаржник, зазначаючи підставою касаційного оскарження пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України лише процитував п. 43.1 статті 43 Податкового кодексу України стосовно застосування якого на його думку відсутній висновок Верховного Суду, але на виконання вимог процесуального закону не навів належного обґрунтування у чому полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Формальне зазначення лише пункту статті Податкового кодексу не є належним обґрунтуванням обраної скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень. Касаційна скарга загалом побудована на цитуванні норм податкового й пов'язаного із ним законодавства й незгоді із наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановленим обставинам і дослідженим доказам, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зводиться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій доказів у справі.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022 року у справі № 620/18404/21 повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяІ.А. Васильєва