УХВАЛА
29 грудня 2022 року
м. Київ
справа №320/931/22
адміністративне провадження №К/990/35927/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року
у справі №320/931/22
за позовом ОСОБА_1
до Державної міграційної служби України, Шевченківського відділу Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області
третя особа - Головне управління державної казначейської служби України у м.Києві
про визнання незаконними дій,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної міграційної служби України, Шевченківського відділу Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області, третя особа: Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві, у якому просив:
- визнати протиправною, незаконною, дискримінаційною бездіяльність та незаконними дії Державної міграційної служби України щодо направлення скарг позивача до Міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області та ненадання позивачу відповіді на його скарги й заяву;
- визнати протиправною, незаконною, дискримінаційною бездіяльність начальника Шевченківського відділу ЦМУ ДМС в м. Києві і Київській області Наталії Гришко щодо оформлення позивачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон;
- зобов'язати начальника Шевченківського відділу ЦМУ ДМС в м. Києві і Київській області Наталію Гришко оформити позивачу паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
- стягнути з Державної міграційної служби України, Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві з єдиного рахунку державного бюджету на користь позивача суму завданої моральної шкоди у розмірі 1 мільйона п'ятдесят трьох тисяч гривень 00 копійок, шляхом її списання;
- зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві виплатити позивачу з єдиного рахунку Державного бюджету України 1 мільйон п'ятдесят три тисячі гривень 00 копійок.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2022 року матеріали адміністративної справи №320/931/22 передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою до Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
Ухвалою до Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2022 року залишено без руху.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судового збору та повернуто апеляційну скаргу апелянту.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), подавши її 20 грудня 2022 року безпосередньо до суду.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
З матеріалів касаційної скарги встановлено, що вона оформлена без дотримання вимог частини четвертої статті 330 КАС України.
У відповідності до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
На підставі підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою згаданої статті Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 2481 грн.
З огляду на наведені вище норми законодавства, за подання касаційної скарги на ухвалу суду скаржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2481 грн.
Заявник до скарги документа про сплату судового збору не додав, натомість вказав на те, що за подання цього позову судовий збір не підлягає сплаті відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».
Цією законодавчою нормою передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Проте усі заявлені в цій справі позовні вимоги ОСОБА_1 не охоплюються визначеними у пункті 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» передумовами для звільнення від сплати судового збору.
Отже, подання скарги на ухвалу суду першої інстанції в цій справі є об'єктом справляння судового збору.
Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена 11 серпня 2022 року. В той же час, касаційну скаргу подано 20 грудня 2022 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
Одночасно з касаційною скаргою заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, у зв'язку з ухвалою Верховного Суду віл 03 листопада 2022 року у справі, яку отримано скаржником 02 грудня 2022 року.
Вирішуючи клопотання скаржника в частині поновлення строків на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з наступного.
Вперше касаційну скаргу позивачем подано 31 серпня2022 року надіславши її засобами поштового зв'язку.
Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2022 року первісна касаційна скарга повернута скаржнику оскільки суд прийшов до висновку, що у касаційній скарзі не обґрунтовані передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
19 вересня 2022 року скаржник повторно подав до Верховного Суду касаційну скаргу. Вказана касаційна скарга ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року було залишено без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року у справі №320/931/22 та в подальшому ухвалою від 03 листопада 2022 року повернуто скаржнику, у зв'язку не виконанням вимоги по усуненню недоліків касаційної скарги
Копію ухвали Верховного Суду від 03 листопада 2022 року отримано скаржником 02 грудня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
20 грудня 2022 року скаржником було подано дану касаційну скаргу на оскаржувані судові рішення, тобто, лише через 18 дні після отримання копії ухвали Верховного Суду 03 листопада 2022 року.
Клопотання про поновлення строку не містить обґрунтувань щодо наявності об'єктивних перешкод для повторного направлення касаційної скарги у найкоротший термін.
Статтею 329 КАС України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 зазначеної статті визначено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частина третя статті 329 КАС України зазначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що, вирішуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду не тільки на час подачі первісної касаційної скарги, а й з врахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків.
В той же час, як вже зазначалося вище, відповідач неодноразово звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення, однак його скарга була повернута з огляду на її невідповідність встановленим КАС України вимогам щодо змісту такої скарги.
При цьому, суд касаційної враховує тривалість строку пропущеного строку, обставини пропуску строку звернення до суду, які залежали виключно від волевиявлення скаржника.
Суд наголошує, що зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, тому що неодноразове невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.
Водночас, слід зазначити, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов'язаний указати обґрунтовані та об'єктивні підстави, за яких пропущений строк належить поновити. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій скаржника, які він здійснив для своєчасного звернення до суду.
Суд звертає увагу скаржника, що чинне законодавство України не передбачає зупинення процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою та повернення такої касаційної скарги.
При цьому, Суд наголошує, що належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження є направлення повторної касаційну скаргу скаржником у найкоротший строк.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Слід також зауважити, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Компанія "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А." проти Іспанії").
Також Суд акцентує увагу на тому, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Так скаржником звертаючись з повторними касаційними скаргами неодноразово допускав значний проміжок часу з моменту отримання ухвали Суду про повернення касаційної скарги та потворного звернення.
Значний проміжок часу з моменту отримання ухвали Суду про повернення касаційної скарги та повторним поданням касаційної скарги, вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника у касаційному перегляді судових рішень у даній справі.
Скаржником не наведено об'єктивних перешкод для повторного направлення касаційних скарг у найкоротші терміні.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не вказано поважних причин пропуску на касаційне оскарження, не надано доказів щодо вжиття заходів для вчасного подання касаційної скарги у найкоротші строки після її повернення, не обґрунтовано зволікання з поданням даної касаційної скарги.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
За таких обставин, Верховний Суд вважає неповажними наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження та пропонує надати клопотання про поновлення такого строку, де зазначити інші підстави для його поновлення разом з відповідними доказами на їх підтвердження.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Крім того, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків, вказати підстави для поновлення строку та надати відповідні докази.
За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень та надання документа про сплату судового збору.
Реквізити для сплати судового збору:
ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
Керуючись статтями 329, 330, 332 КАС України,
УХВАЛИВ :
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року у справі №320/931/22.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року у справі №320/931/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Шевченківського відділу Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області, третя особа: Головне управління державної казначейської служби України у м.Києві про визнання незаконними дій - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
У разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк в іншій частині касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
М.В. Білак
О.А. Губська ,
Судді Верховного Суду