УХВАЛА
29 грудня 2022 року
м. Київ
справа №380/21497/21
адміністративне провадження №К/990/33487/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року
у справі №380/21497/21
за позовом ОСОБА_1
до Львівської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора
про визнання протиправними і скасування рішень, наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з позовом, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №145 від 13 вересня 2021 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов'язків керівника Львівської обласної прокуратури №2338к від 23 жовтня 2021 року про звільнення її з посади прокурора Львівської місцевої прокуратури № 3 Львівської області та органів прокуратури з 28 жовтня 2021 року;
- поновити позивача на посаді прокурора Львівської місцевої прокуратури №3 Львівської області та в органах прокуратури з 29 жовтня 2021 року або іншій рівнозначній посаді прокурора;
- стягнути з Львівської обласної прокуратури на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 29 жовтня 2021 року по дату винесення судового рішення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №145 від 13 вересня 2021 року. Визнано протиправним та скасовано наказ виконувача обов'язків керівника Львівської обласної прокуратури №2338к від 23 жовтня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Львівської місцевої прокуратури №3 Львівської області та в органах прокуратури з 29 жовтня 2021 року. Стягнуто з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 жовтня 2021 року по 23 травня 2022 року в сумі 49485 грн 15 коп., з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Львівської місцевої прокуратури №3 Львівської області та в органах прокуратури, а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 7440 грн 08 коп. допущено до негайного виконання.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Офіс Генерального прокурора звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надіславши її 28 листопада 2022 року за допомогою засобів поштового зв'язку.
Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху в зв'язку з недоплатою судового збору. Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
На адресу Верховного Суду від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, до якого додано платіжне доручення. Отже, скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки.
У касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що оскаржувана постанова ухвалено 04 жовтня 2022 року, повний тексту складено 05 жовтня 2022 року. При цьому зазначає, що в межах строку касаційного оскарження ним вже подавалася касаційна скарга на оскаржувані судові рішення, а саме 03 листопада 2022 року. Проте Верховний Суду ухвалою від 16 листопада 2022 року касаційну скаргу повернув. Зазначає, що копію ухвали від 16 листопада 2022 року отримано скаржником 21 листопада 202 року.
За змістом частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частина третя статті 329 КАС України зазначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Перша касаційна скарга подана відповідачем з дотриманням строку на касаційне оскарження, а повторну касаційну скаргу направлено скаржником у найкоротший строк, а саме через 7 днів після отримання копії ухвали Верховного Суду про повернення касаційної скарги, що є належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження.
За такого правового регулювання, обставин справи та доказів доданих скаржником на підтвердження зазначених обставин, Суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі, поданій 28 листопада 2022 року, відповідач посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме
- пункту 9 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ - щодо застосування до спірних правовідносин правил складання і визначення результатів іспиту на загальні здібності, передбачених Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженим наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221 у взаємозв'язку з пункту 7 розділу І, пункту 2 розділу V цього Порядку;
- пункту 16 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ - в контексті правової оцінки і тлумачення правомірності визначення кадровою комісією результатів складання іспиту на загальні здібності з врахуванням особливостей ситуації, яка виникла у зв'язку з проходженням атестації позивачем, а саме наявності процедурного рішення кадрової комісії стосовно задоволення заяви позивача про повторне проходження іспиту та в подальшому пізнішою датою прийнятого рішення іншою кадровою комісією про неуспішне проходження прокурором атестації ухваленого за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (ненабрання мінімального прохідного балу);
- пункту 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ - в контексті підставності і правомірності ухвалення кадровою комісією за результатами атестації прокурора рішення про неуспішне проходження атестації у випадку наявності особливостей оцінювання результату іспиту позивача.
- пункту 7 розділу І Порядку № 221 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) щодо застосування положення про заборону повторного проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів, а також застосування пункту 7 розділу І Порядку № 221 про можливість призначення нового часу (дати) складення відповідного іспиту для прокурора виключно у випадку, якщо його попереднє складення було перервано чи не відбулося з причин, незалежних від членів комісії та прокурора.
Обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 3 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 3, 329, 334 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Визнати поважними причини пропуску Офісу Генерального прокурора строку на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року у справі №380/21497/21 та поновити його.
Відкрити провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року у справі №380/21497/21 за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними і скасування рішень, наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Витребувати з Львівського окружного адміністративного суду матеріали справи №380/21497/21.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали - та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
М.В. Білак
О.А. Губська,
Судді Верховного Суду