УХВАЛА
28 грудня 2022 року
м. Київ
справа №460/14753/22
адміністративне провадження № К/990/35590/22
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2022 у справі № 460/14753/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
У 2022 році ОСОБА_2 (далі - позивачка) звернулася до Рівненська окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачці з 29.10.2021 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) із 29.10.2021 до зміни законодавства або зміни правового статусу позивачки.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2022 апеляційну скаргу позивачки задоволено:
- рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 у справі № 460/14753/22 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.
Не погоджуючись з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду, відповідач оскаржив її у касаційному порядку.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічною за змістом є стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, чітко визначених законом.
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Згідно з частиною п'ятою статті 291 КАС України рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку виключно з таких підстав:
1) суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи;
2) справа, в якій судом першої та (або) апеляційної інстанції ухвалено рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає ознакам типової справи.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що ця справа не є типовою відносно зразкової справи №240/4937/18 (Пз/9901/55/18).
З огляду на такі доводи Верховний Суд зазначає, що оскаржувані судові рішення у цій справі ухвалені з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020, прийнятій за результатами розгляду зразкової справи №240/4937/18 (Пз/9901/55/18), а справа відповідає ознакам типової, наведеним у вказаному судовому рішенні, оскільки позивачкою у ній є пенсіонерка, яка має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідачем у ній є аналогічний суб'єкт владних повноважень (територіальний орган Пенсійного фонду України), на пенсійному обліку якого перебуває позивачка, спір виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв'язку з невиплатою територіальним органом Пенсійного фонду України підвищення до пенсії непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території радіоактивного забруднення відповідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»), та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги, по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату підвищення до пенсії непрацюючій пенсіонерці.
Враховуючи зазначене вище, Верховний Суд приходить до висновку, що цю касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 13, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2022 у справі № 460/14753/22.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
СуддіЛ.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук