УХВАЛА
28 грудня 2022 року
м. Київ
справа №200/6920/21
адміністративне провадження №К/990/35613/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю.,
розглянувши заяви суддів про самовідвід у справі № 200/6920/21 за позовом Приватного підприємства «Сільськогосподарська приватна агрофірма «Єлізавета» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ :
У 2021 році Приватне підприємство «Сільськогосподарська приватна агрофірма «Єлізавета» (далі також - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі також - відповідач), у якому просило:
- визнати протиправними дії щодо відмови у підтверджені статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік,
- зобов'язати поновити статус платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2021,
- зобов'язати підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік та застосувати на 2021 рік спрощену систему оподаткування, обліку та звітності у якості платника єдиного податку четвертої групи.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.09.2021, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2022, позов задоволено.
Не погоджуючись з указаними рішенням та постановою, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями для розгляду касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Мороз Л.Л., суддів Рибачука А.І. та Бучик А.Ю.
Разом з тим, судді Мороз Л.Л., Рибачук А.І. та Бучик А.Ю., з посиланням на наявність підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заявили самовідводи щодо участі у розгляді цієї касаційної скарги.
Згідно до частини першої статті 31 КАС України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Наказом Державної судової адміністрації України від 21.12.2018 № 622 затверджено Загальний класифікатор спеціалізацій суддів та категорій справ (далі - Класифікатор).
Також, рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 19.07.2019 № 22 затверджені Роз'яснення щодо віднесення адміністративних справ до категорій справ відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 21.12.2018 № 622 (далі - Роз'яснення).
При надходженні справи до Верховного Суду і її автоматизованого розподілу між суддями, останній була присвоєна категорія, визначена у пункті Класифікатора 108010100 «Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»
У той же час, згідно до вказаних вище роз'яснень, пункти 111000000 - 111060000 Класифікатора передбачають: «Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів» (пункт 111030000 Класифікатора), та не відносяться до підкатегорії спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (пункт 108010100 Класифікатора).
Тому, враховуючи предмет цього спору, обставини адміністративної справи і суб'єктний склад її учасників, зважаючи на вказані позивачем підстави цього позову та характер спірних правовідносин, цю адміністративну справу слід віднести до категорії «Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів» (підпункт 111030000 Класифікатора).
Своєю чергою, рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 14.01.2019 № 1, зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 27.12.2019 № 33 «Про внесення змін до Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду», визначено спеціалізацію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з додатком.
Отже, на розгляді цієї справи спеціалізуються судді Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Персональний склад судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду визначено рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14, зі змінами та доповненнями, що внесені рішенням зборів суддів Верховного Суду від 16.04.2020 № 6, згідно до якого судді Мороз Л.Л., Рибачук А.І. та Бучик А.Ю., входять до складу Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав й, відповідно, не перебувають у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Частиною першою статті 39 КАС України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
У пункті 5 частини першої статті 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України.
Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (частина перша статті 40 КАС України).
Сталою є практика заявлення суддями самовідводів у випадку порушення порядку визначення суддів для розгляду справи, зокрема, без урахування спеціалізації, в ухвалах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 813/2585/18, від 25.10.2019 у справі № 1.380.2019.000473, від 26.03.2020 у справі № 814/917/17 та від 02.04.2020 у справі № 806/136/17.
При прийнятті рішення про самовідвід, Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який виходить з того що «суд» розглядається як такий, що завжди має бути заснований на законних підставах, оскільки у протилежному випадку він не буде володіти легітимністю, що є необхідною ознакою для розгляду справ у демократичному суспільстві («Lavents v. Latvia», № 58442/00, пункт 81); фраза «заснований на законних підставах» означає не лише законні підстави для існування суду, а також відповідність суду специфічним правилам, що регламентують його діяльність («Сокуренко і Стригун проти України», № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24). «Закон» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) включає не лише законодавство щодо заснування і компетенцію судових органів, а також будь-яке інше положення національного законодавства, яке в разі його порушення спричинило б незаконну участь одного чи більше суддів у розгляді справи («DMD Group, a.s. v. Slovakia», № 19334/03, пункт 59).
Метою розгляду однакової категорії справ у межах судів однієї палати є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики.
Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) виходить з того, що принцип правової визначеності (legal certainty) має важливе значення для довіри до судової системи і верховенства права; правова визначеність також сприяє розвитку та економічного прогресу; необхідно, щоб суди, особливо вищі суди, створювали механізми для запобігання конфліктам та забезпечення узгодженості їхньої судової практики (Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 «Про верховенство права» (Venice Commission: the Rule of Law), що була прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року на основі зауважень її членів ОСОБА_1 (Нідерланди), ОСОБА_2 (Швейцарія), ОСОБА_3 (Сполучене Королівство), ОСОБА_4 (Фінляндія); п. 44-50).
Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що заяви суддів Мороз Л.Л., Рибачука А.І., Бучик А.Ю. про самовідвід слід задовольнити.
Керуючись ст. 31, 36 - 40 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Задовольнити заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Мороз Л.Л., Рибачука А.І., Бучик А.Ю., у справі № 200/6920/21.
Відвести суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мороз Л.Л., Рибачука А.І., Бучик А.Ю., від розгляду справи № 200/6920/21.
Матеріали касаційної скарги у справі № 200/6920/21 передати до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду у порядку, передбаченому КАС України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду для визначення складу суду у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук
А.Ю. Бучик ,
Судді Верховного Суду