РІШЕННЯ
Іменем України
21 грудня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/509/22
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В.,
за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, розгляд якої здійснено у порядку загального позовного провадження
За позовом: ТОВ "Агрофірма "Прилуцька",
вул. Довженка, 19, м. Ічня, Чернігівська область, 16703;
e-mail: trans_torgichnya@ukr.net
До відповідача: ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат",
вул. Прилуцька, 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600;
e-mail: ngkoil@ ngkoil.com
Предмет спору: про стягнення 3 483 988,00 грн заборгованості
Представники учасників справи:
від позивача: Мороз В.М., Бунін А.Ю.
від відповідача: Бондаренко О.О.
Позивачем - ТОВ "Агрофірма "Прилуцька" подано позов до ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат" про стягнення 3 483 988 грн заборгованості, в тому числі 2 436 355,60 грн основного боргу та 1 047 632,65 грн пені за період з 14.06.2022 по 26.07.2022.
Процесуальні дії суду.
Ухвалою суду від 15.08.2022, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 13.09.2022; учасникам справи встановлено строки для подання письмових заяв по суті спору.
У зв'язку з відсутністю фінансування на оплату поштових послуг, копії вказаної вище ухвали суду направлені учасникам справи 15.08.2022 на електронні адреси сторін, вказані у позовній заяві.
29.08.2022 на електронну адресу суду та 01.09.2022 поштовим зв'язком від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №584 від 29.08.2022 з додатком.
12.09.2022, від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив.
Відзив на позовну заяву та відповідь на відзив долучено судом до матеріалів справи.
13.09.2022 позивачем подане клопотання про долучення до матеріалів справи вимоги про сплату пені №64 від 03.09.2022 та доказів направлення даної вимоги відповідачу.
Клопотання задоволено судом, документи долучено до матеріалів справи.
13.09.2022 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 05.10.2022.
29.09.2022 на електронну адресу суду та 03.10.2022 поштовим зв'язком від відповідача надійшли письмові пояснення по справі з додатком, які долучено судом до матеріалів справи.
05.10.2022 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів сплати відповідачем 2 436 355,60 грн за насіння соняшнику згідно договору №133НЖК від 24.01.2022.
Клопотання задоволено судом, документи долучено до матеріалів справи.
05.10.2022 позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку із частковим погашенням відповідачем заборгованості, а саме основного боргу в сумі 2 436 355,60 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідача 1 047 632,65 грн пені за Договором поставки №133 НЖК від 24.01.2022 та Специфікації № 2 до нього від 03.02.2022; винести ухвалу про повернення судового збору у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог.
Суд прийняв заяву до розгляду.
05.10.2022 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 19.10.2022.
19.10.2022 від позивача надійшли письмові пояснення по справі, які долучено судом до матеріалів справи.
Розглянувши у підготовчому засіданні 19.10.2022 заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог суд її задовольнив, виходячи з наступного.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Проаналізувавши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд приймає зменшення позивачем розміру позовних вимог на 2 436 355,60 грн основного боргу, оскільки це не протирічить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси, а також є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, та заяву подано з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно, з урахуванням поданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, яка задоволена судом, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 1 047 632,65 грн пені.
Суд постановив протокольно ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.11.2022.
16.11.2022 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 29.11.2022.
19.11.2022 від позивача надійшла заява про зміну предмета позову, в якій просить стягнути з відповідача 2 436 355,60 грн заборгованості, 383 809,44 грн пені, 169 522,84 грн інфляційних витрат, 23028,57 три відсотки річних та суму судових витрат.
Разом з заявою про зміну предмету спору подано розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних, доповнення до розрахунку можливих судових витрат та клопотання про повернення судового збору у розмірі 7068,59 грн у зв'язку зі зміною предмета спору.
Суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 21.12.2022.
12.12.2022 від відповідача електронним зв'язком та 15.12.2022 поштовим зв'язком надійшли заперечення на заяву про зміну предмета позову, які долучено судом до матеріалів справи.
Відповідно до ч.3 ст.46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Згідно зі ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд у судовому засіданні 21.12.2022 залишив заяву позивача про зміну предмета позову без розгляду, оскільки вона подана після закінчення процесуальних строків, встановлених ч.3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, суд також залишив клопотання про повернення судового збору в розмірі 7068,59 грн без розгляду.
Суд на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про поставки №133НЖК від 24.01.2022 в частині своєчасної оплати поставленого позивачем товару, в зв'язку з чим позивачем нараховано відповідачу 1 047 632,65 грн пені за період з 14.06.2022 по 26.07.2022.
Відповідач не визнає позовних вимог про стягнення 1 047 632,65 грн пені, посилаючись на відсутність порушених прав позивача з огляду на такі обставини.
Позивачем частково виконані зобов'язання з поставки товару. Недопоставка товару за специфікацією № 2 до Договору склала 3,68 тон товару на суму 79 144,40 грн. У зв'язку із невиконанням позивачем свого зобов'язання щодо 100% поставки товару у строк до 13.02.2022 і до теперішнього часу, для відповідача не настав строк оплати товару позивачеві другої частини вартості поставленого товару. Позивач до цього часу не повідомив у встановленому Договором порядку про настання форс-мажорних обставин та не запропонував перенести строки виконання своїх зобов'язань за специфікацією № 2 від 03.02.2022 щодо допоставки товару, реєстрації податкових накладних, тощо, на інший строк. У зв'язку із не настанням строку для оплати відповідачем поставленого за Договором поставки товару згідно специфікації № 2 від 03.02.2022 у позивача відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій, в тому числі пені.
Таким чином, позивач передчасно звернувся з позовом у цій справі за відсутності порушених невизнаних або оспорюваних його прав та інтересів, оскільки строк оплати відповідачем поставленого позивачем не в повному обсязі товару ще не настав.
ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» просить суд у разі застосування відповідальності до відповідача, вирішити питання про зменшення розміру неустойки на 90%.
Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
24.01.2022, між Приватним акціонерним товариством «Ніжинський жиркомбінат» (надалі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Прилуцька» (надалі - Постачальник) укладено договір №133НЖК (надалі - Договір).
Відповідно до п.1.1., 2.1. Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець - прийняти та оплатити насіння соняшнику врожаю 2021 року (надалі - товар), на умовах цього Договору. Кількість товару обумовлюється сторонами в Специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього Договору. Допускається постачання товару рівновеликими партіями.
Згідно з розділом 3 Договору ціна і загальна вартість товару обумовлюється сторонами в Специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього Договору. Форма оплати - безготівковий розрахунок. Порядок оплати товару обумовлюється сторонами в Специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього Договору. Загальна сума Договору визначається як сума Специфікацій, укладених до цього Договору, що після підписання представниками сторін та скріплення їх печатками, складають невід'ємну частину цього Договору.
Товар постачається Покупцеві на умовах "ІНКОТЕРМС-2010", які зазначені у Специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього Договору. Термін поставки товару обумовлюється сторонами в Специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього Договору. Датою поставки товару (частини товару) Покупцеві вважається день фактичного прийняття товару Покупцем за кількістю та якістю, який зазначений в первинних документах на товар (його частину) - товарно-транспортній накладній, розрахунку вартості товару за показниками якості, та видатковій накладній. При цьому, повноваження особи відповідальної за прийняття товару, посвідчується довіреністю на отримання матеріальних цінностей. Право власності на товар виникає у Покупця з дати поставки товару. В залежності від умов поставки товару в Специфікаціях можуть бути узгоджені інші умови щодо постачання товару (п.4.1. - 4.5. Договору).
Відповідно до п.4.6. Договору Постачальник, який є платником ПДВ, повинен зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН, з дотриманням умов щодо реєстрації в порядку, визначеному чинним законодавством України. Відправлення, передавання, одержання, зберігання та організація обігу податкових накладних в електронній формі здійснюється Постачальником та Покупцем у порядку визначеному законодавством України. Постачальник підтверджує своє зобов'язання видавати згідно з чинним законодавством України податкові накладні без окремої письмової вимоги Покупця. Підтвердженням факту реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН є квитанція про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, отримана Покупцем в електронному вигляді в Автоматизованій системі "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України.
За п.8.1. цей Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.08.2022, але в будь-якому випадку до повного та належного його виконання сторонами.
Сторонами підписано Специфікації до Договору, зокрема, №2 від 03.02.2022 та №3 від 10.02.2022.
Згідно з умовами Специфікації №2 від 03.02.2022 до Договору, сторони погодили, що Постачальник зобов'язаний поставити, а Покупець прийняти та оплатити насіння соняшнику врожаю 2021 року в наступній кількості і за цінами: до 13.02.2022, у кількості 585тон (+/-0,5% на вибір Покупця), за ціною за 1 тону товару - 21 500,00 грн (в т.ч. ПДВ 14%), загальною вартістю 12 577 500,00 грн (у т.ч. ПДВ - 1 544 605,26 грн).
Оплата за товар здійснюється наступним чином:
- попередня оплата першої частини вартості товару в сумі 10 062 000,00 грн (в т.ч. ПДВ), що складає 80% від загальної вартості товару, протягом п'яти банківських днів після підписання сторонами Специфікації №2 до Договору;
- оплата другої частини (залишку) вартості поставленого товару за здійснюється протягом п'яти банківських днів після поставки Постачальником товару, в загальній кількості, передбаченій п.1 цієї Специфікації, але не раніше отримання Покупцем квитанції про реєстрацію податкової (их) накладної (их)/розрахунку (ів) коригування в ЄРПН, на 100% кількості поставленого товару, відповідно до пункту 4.6. Договору та отримання Покупцем від Постачальника всіх підписаних сторонами первинних документів, що підтверджують поставку товару, надання яких Постачальником Покупцю передбачено умовами цього Договору та Специфікаціями до нього. Оригінали первинних документів, що підтверджують поставку товару, Постачальник зобов'язаний надати упродовж 7 днів з дня поставки товару.
Умови поставки DAP склади ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат»: вул. Прилуцька, 2, м.Ніжин, Чернігівська область, згідно з «ІНКОТЕРМС-2010».
Як зазначає позивач, на виконання умов Договору та Специфікацій №2 до нього, Постачальником передано, а Покупцем отримано товар - насіння соняшнику врожаю 2021 року в кількості 589,4 тон, загальною вартістю 12 577 500,00 грн, що підтверджується видатковими накладними: №2 від 05.02.2022, № 3 від 06.02.2022, №4 від 08.02.2022, №5 від 09.02.2022, №7 від 10.02.2022 та №8 від 10.02.2022.
Перераховані видаткові накладні є документами первинного бухгалтерського обліку, підписані обома сторонами та засвідчені печатками юридичних осіб.
На виконання умов Договору та Специфікацій №2, відповідачем в якості попередньої оплати за товар (80% від узгодженої сторонами вартості), сплачено позивачу 10 062 000,00 грн.
Позивач задекларував господарську операцію з поставки відповідачу товару на суму 10 062 000,00 грн, станом на 06.06.2022, про що до матеріалів справи надано: квитанцію про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН від 18.02.2022 та рішення про реєстрацію в ЄРПН від 06.06.2022 № 6904339/36924661.
14.06.2022 позивачем на адресу відповідача направлено претензію №1/133НЖК з вимогою виконати належним чином зобов'язання, визначені Специфікацією № 2 до Договору та перерахувати у строк до 24.06.2022 заборгованість у розмірі 2 436 355,60 грн.
У відповіді на претензію вих№405 від 08.07.2022 відповідач підтвердив наявність заборгованості та гарантував сплатити її після отримання відшкодування ПДВ за податковими деклараціями позивача.
Враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором та Специфікацією №2 до нього, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 2 436 355,60 грн основного боргу та 1 047 632,65 грн пені за період з 14.06.2022 по 26.07.2022.
06.09.2022 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу вих№64 від 03.09.2022 про сплату пені у строк до 10.09.2022.
30.09.2022, відповідач у повному обсязі розрахувався за отриманий товар за Договором та Специфікацією №2 до нього, перерахувавши позивачу кошти в сумі 2 436 355,60 грн, про що до матеріалів справи надав платіжне доручення №7294 від 30.09.2022.
У відповіді №673 від 29.09.2022 на вимогу про сплату пені відповідач відхилив дану вимогу посилаючись на те, що позивачем в період з 05.02.2022 по 10.02.2022 виконані зобов'язання за специфікацією № 2 згідно видаткових накладних № 2 від 05.02.2022, № 3 від 06.02.2022, № 4 від 08.02.2022, № 5 від 09.02.2022, № 8 від 10.02.2022 на загальну суму 12 498 355,60 грн, в тому числі ПДВ 1 534 885,78 грн. Недопоставка товару за специфікацією № 2 до Договору склала на суму 79 144,40 грн. Тому на підставі п.3.2. специфікації № 2 до Договору строк для оплати другої частини вартості товару не настав, оскільки загальна кількість товару, передбачена п.1 специфікації № 2, до теперішнього часу позивачем не поставлена. Оскільки строк виконання зобов'язання з оплати другої частини товару за специфікацією № 2 не настав, підстави вимагати будь-які штрафні санкції за часткову неоплату фактично поставленого, але не в повному обсязі, товару відсутні.
Оцінка суду.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Зі змісту укладеного між сторонами договору поставки №133НЖК від 24.01.2022 вбачається, що цей договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом (частина 2 статті 612 ЦК України).
Статтями 546, 549, 550 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності в кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 №543/96-ВР платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 даного Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
З урахуванням наведених норм, розмір неустойки (пені) за порушення грошових зобов'язань установлюється сторонами в договорі в відсотковому співвідношенні до суми невиконаного зобов'язання, однак не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, якщо інше не передбачено в спеціальному нормативно-правовому акті, що регулює спірні правовідносини сторін.
Сторони в п.6.4. Договору погодили, що в разі несвоєчасної оплати поставленого товару Покупець сплачує пеню в розмірі 1% від вартості неоплаченого (несвоєчасно сплаченого) товару за кожний день прострочення і, крім того, всі заподіяні збитки.
За п.6.7. Договору штрафні санкції, штраф, пеня сплачуються винною стороною понад збитки, у строк п'ять днів з дати направлення письмової вимоги стороною, яка відповідно до умов цього Договору має право їх вимагати.
Нарахування штрафних санкцій, штрафу та пені за прострочення виконання зобов'язань за цим Договором здійснюється без обмеження строку. Сторони встановили термін позовної давності за цим Договором, у тому числі для стягнення пені і штрафів, у три роки (пункти 6.8., 6.13 Договору).
Позивач керуючись наведеними умовами Договору заявив до стягнення з відповідача 1 047 632,65 грн пені, нарахованої в розмірі 1% від вартості неоплаченого (несвоєчасно сплаченого) товару, за період з 14.06.2022 по 26.07.2022.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 1 047 632,65 грн пені, виходячим з наступного.
Як встановлено судом, згідно з умовами Специфікації №2 від 03.02.2022 до Договору, сторони погодили, що Постачальник зобов'язаний поставити, а Покупець прийняти та оплатити насіння соняшнику врожаю 2021 року в наступній кількості і за цінами: до 13.02.2022, у кількості 585тон (+/-0,5% на вибір Покупця), за ціною за 1 тону товару - 21 500,00 грн (в т.ч. ПДВ 14%), загальною вартістю 12 577 500,00 грн (у т.ч. ПДВ - 1 544 605,26 грн).
Відповідач 04.02.2022 сплатив на користь позивача 10 062 000,00 грн передоплати у розмірі 80% вартості товару, передбаченої в п.3.1. специфікації №2 до Договору.
У період з 05.02.2022 по 10.02.2022 позивачем, на виконання умов Договору та Специфікацій №2 до нього, поставлено відповідачу на підставі видаткових накладних: №2 від 05.02.2022, № 3 від 06.02.2022, №4 від 08.02.2022, №5 від 09.02.2022 та №8 від 10.02.2022, товар - насіння соняшнику врожаю 2021 року у кількості 581,32 тон, загальною вартістю 12 498 355,60 грн. Недопоставка товару за специфікацією № 2 до Договору склала 3,68 тон товару на суму 79 144,40 грн.
Поставка товару - насіння соняшнику врожаю 2021 року, кількістю 4,4 тон, на суму 90 089,82 грн на підставі видаткової накладної №7 від 10.02.2022, здійснювалась на виконання умов Специфікації №3 від 10.02.2022 до Договору, згідно з якою сторони погодили, що Постачальник зобов'язаний поставити, а Покупець прийняти та оплатити насіння соняшнику врожаю 2021 року в наступній кількості і за цінами: до 10.02.2022, у кількості 4,4тон (+/-2% на вибір Покупця), загальною вартістю 91 080,00 грн. За поставлений згідно з Специфікацією №3 товар на суму 90 089,82 грн відповідач розрахувався повністю, що підтверджується платіжними дорученнями №3772 від 11.02.2022 на суму 72 071,86 грн та №3946 від 21.02.2022 на суму 18 017,96 грн.
За змістом частин 1 та 2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Сторони в п.3.2. Специфікацій №2 до Договору погодили, що оплата другої частини (залишку) вартості поставленого товару за здійснюється протягом п'яти банківських днів після поставки Постачальником товару, в загальній кількості, передбаченій п.1 цієї Специфікації, але не раніше отримання Покупцем квитанції про реєстрацію податкової (их) накладної (их)/розрахунку (ів) коригування в ЄРПН, на 100% кількості поставленого товару, відповідно до пункту 4.6. Договору та отримання Покупцем від Постачальника всіх підписаних сторонами первинних документів, що підтверджують поставку товару, надання яких Постачальником Покупцю передбачено умовами цього Договору та Специфікаціями до нього.
За пунктами 18 та 25 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого). За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням. Квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних Реєстру щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.02.2022 та рішенням про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.06.2022 № 6904339/36924661 позивачем задекларовано господарську операцію з поставки відповідачу товару лише на суму 10 062 000,00 грн.
Господарську операцію з поставки відповідачу товару на суму 2 436 355,60 грн позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних не задекларовано, належних та допустимих доказів такої реєстрації суду не надано.
З огляду на те, що початок перебігу строку виконання грошового зобов'язання відповідача прив'язаний до отримання Покупцем квитанції про реєстрацію податкової (их) накладної (их)/розрахунку (ів) коригування в ЄРПН, на 100% кількості поставленого товару, враховуючи, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту реєстрації податкових накладних на суму 2 436 355,60 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд доходить висновку, що у відповідача не настав обов'язок щодо оплати поставленого позивачем товару на суму 2 436 355,60 грн, прострочення боржника не мало місце.
Враховуючи, що прострочення боржника відсутнє, то відповідно відсутні і правові підстави для стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату поставленого товару.
Висновки суду.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.
За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку відмову у задволенні позову в повному обсязі.
Щодо судових витрат.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. 46, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
У позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 29.12.2022.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Моцьор