ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2022 року м. Черкаси Справа № 925/723/22
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., без участі представників сторін, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Комунального підприємства “Уманське ремонтно-експлуатаційне управління № 3” до ОСОБА_1 про стягнення 7553 грн. 29 коп.,
ВСТАНОВИВ:
27.07.2022 року позивач - Комунальне підприємство “Уманське ремонтно-експлуатаційне управління № 3” звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом (вх. № 8560/22 від 01.08.2022) до ОСОБА_1 (далі також - відповідач, а разом - сторони) про стягнення 7553 грн. 29 коп. боргу у виді вартості наданих позивачем, спожитих але неоплачених відповідачем послуг з утримання будинку і прибудинкової території та відшкодування понесених судових витрат.
Позов мотивовано тим, що відповідач на праві приватної власності має нежитлове приміщення у будинку номер АДРЕСА_1 загальною площею 109,6 кв. м, це приміщення використовує як кафе для здійснення підприємницької діяльності, був і є споживачем послуг з утримання будинку і прибудинкової території, а позивач є надавачем цих послуг. Заявлена до стягнення сума коштів складається із заборгованості у розмірі 5560 грн. 78 коп., яка виникла у відповідача за його зобов'язаннями, що виникли із укладеного сторонами договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 105-18 від 12.10.2018 року у період з 01.01.2018 до 01.09.2021 року, та заборгованості у розмірі 1992 грн. 51 коп., яка виникла у відповідача за його зобов'язаннями, що виникли із договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 17.08.2021 року, укладеного позивачем із співвласниками багатоквартирного будинку номер АДРЕСА_1 , за період з 01.09.2021 до 30.06.2022 року включно.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.09.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/723/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач в особі свого представника подав суду:
17.08.2022 року засобами електронного зв'язку заяву про залишення позовної заяви без руху на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України у зв'язку з тим, що позивачем в порушення вимог ст.ст. 164, 172 ГПК України на направлено відповідачу копії позовної заяви з доданими матеріалами (вх. № 9397/22, а.с. 75);
05.09.2022 року відзив на позовну заяву (вх. № 10122/22, а.с. 78-80), за змістом якого заперечував проти позову з мотивів безпідставності і недоказаності позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначив, що:
вимоги позивача в частині, що виникли із договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 105-18 від 12.10.2018 року, ним не підтверджені належними, допустимими і достатніми доказами, а додані до позовної заяви акти виконаних робіт такими не являються;
вимоги позивача в цій частині заявлені ним поза межами строку позовної давності, що відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, є підставою відмови у задоволенні позову в цій частині;
договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 17.08.2021 року укладений зі сторони співвласників неуповноваженою особою, тому є нікчемним в силу закону і не породжує юридичних наслідків у виді відповідальності за порушення його умов;
вимога позивача в частині стягнення коштів за договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 17.08.2021 року заявлена до відповідача як до фізичної особи, тому не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Позивач в особі свого представника подав суду:
19.09.2022 року засобами електронного зв'язку, 30.09.2022 року на паперових носіях письмове повідомлення про неотримання станом на 16.09.2022 року відзиву на позовну заяву від відповідача та про направлення 29.09.2022 року відповіді на відзив відповідачу (вх. №10687/22, № 11300/22, а.с. 84, 85, 87);
05.10.2022 року відповідь на відзив (вх. № 11505/22, а.с. 88-95), в якій спростовував доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, підтвердив належність і достатність поданих доказів на підтвердження виконання договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 105-18 від 12.10.2018 року, пояснив, що при визначенні підсудності цієї справи врахував вказівки Уманського міськрайонного суду Черкаської області, викладені в ухвалі від 08.02.2022 року у справі № 705/1882/22 за його позовною заявою з ідентичними вимогами до відповідача, та враховував, що відповідач використовує спірне приміщення як кафе і на момент звернення позивача до господарського суду із цим позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши наявні у справі № 925/723/22 письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з таких підстав.
Рішенням Виконавчого комітету Уманської міської ради від 27.07.2006 року № 369 «Про визначення виконавців послуг» (а.с. 26), вирішено зокрема, виконавцем житлово-комунальних послуг визначити щодо утримання будинків і споруд та прибудинкових територій державного житлового фонду: Комунальне підприємство «Виробничо житлове ремонтно-експлуатаційне управління № 1», Виробничо житлове ремонтно-експлуатаційне управління № 2, ремонтно-експлуатаційне управління № 3 та підприємства і організації, на балансі яких перебуває житловий фонд.
Рішенням Уманської міської ради № 6.22-3/7 від 25.12.2015 року «Про припинення комунального підприємства шляхом приєднання» (а.с. 97-98) зокрема припинено Уманське комунальне підприємство «Виробничо-житлове ремонтно-експлуатаційне управління № 1» шляхом його приєднання до Комунального підприємства “Уманське ремонтно-експлуатаційне управління № 3” (п. 1).
Рішенням Уманської міської ради № 6.23-3/7 від 25.12.2015 року «Про припинення комунального підприємства шляхом приєднання» (а.с. 99-100) зокрема припинено Комунальне підприємство «Уманське виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління № 2» шляхом його приєднання до Комунального підприємства “Уманське ремонтно-експлуатаційне управління № 3” (п. 1).
Із витягу із Статуту позивача (а.с. 64) вбачається, що Комунальне підприємство “Уманське ремонтно-експлуатаційне управління № 3” засноване на базі відокремленої частини комунальної власності, має структурний підрозділ - Центральну аварійно-диспетчерську службу міста Умані, підконтрольне і підпорядковане Уманській міській раді та її виконавчому комітету, входить до сфери управління відділу житлово - комунального господарства Уманської міської ради; засновником підприємства є Уманська міська рада.
Рішенням виконавчого комітету Уманської міської ради від 12.03.2018 року № 86 «Про тарифи на послуги з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій Комунального підприємства “Уманське ремонтно-експлуатаційне управління № 3”» (а.с. 65) зокрема п.п.1, 3 затверджено перелік послуг з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій, а також встановлені тарифи на послуги з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій (додається - а.с. 66) та встановлено тарифи на послуги з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій (згідно з додатком, а.с. 67).
Відповідно до встановленого тарифу, розмір плати за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення, зливної каналізації (при наявності) становить 0,9190 грн. за 1 кв.м. загальної площі приміщення.
Відповідно до встановленого тарифу, розмір плати за поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньо будинкових систем холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації за виключенням під'їздів, становить 1,3161 грн. за 1 кв.м. загальної площі приміщення.
12.10.2018 року позивач - Комунальне підприємство «Уманське РЕУ № 3», як виконавець, та відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , як споживач, уклали договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - Договір, а.с. 14), за умовами п.1.1. якого предметом договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - послуги), у житловому будинку АДРЕСА_1 , а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором. Загальна площа нежитлового приміщення за даною адресою - 109,6 м кв.
Сторони договору погодили істотні умови цього договору, зокрема:
п. 1.2. - виконавець надає послуги відповідно до встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності, строків надання послуг та з урахуванням додатку № 1 до даного договору;
п. 2.1.1. - виконувати роботи по утриманню будинку, прибудинкової території згідно з вимогами Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкової території;
п. 1.3. - розмір щомісячної плати за надання послуги на дату укладення договору відповідно до Переліку робіт та послуг, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням будинку і прибудинкової території (Додаток №1 до договору) становить 179 грн. 38 коп. з урахуванням ПДВ;
п. 2.1. розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата послуг/платежів вносяться не пізніше ніж до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Оплата послуг відбувається за діючими, на момент оплати, тарифами;
п. 3.8. - споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлений договором строк;
п. 7.1. - договір набирає чинності з дати підписання і діє до зняття будинку з обслуговування.
Договір підписаний його сторонами та скріплений їхніми печатками.
До Договору сторони уклали Додаток № 1 - Перелік складових послуги з утримання будинку, що надаються по даному договору (а.с. 14 на звороті), в якому погодили тариф за послугу технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем водопостачання, водовідведення, каналізації (у розмірі 0,8660 грн. за 1 кв.м. загальної площі приміщення; тариф за послугу поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньо будинкових систем холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків 0,7707 грн. за 1 кв.м. загальної площі приміщення, разом тариф становить 1,6367 грн. за 1 кв.м.
Із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за № 305531476 від 21.07.2022 року вбачається, що об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення кафе за адресою АДРЕСА_1 має загальну лощу 102,3 кв.м., право приватної власності на нього зареєстроване за ОСОБА_1 на підставці договору про поділ спільного майна колишнього подружжя № 761 від 17.03.2017 року, записи про це № 1182820171108, № 19524141 від 17.03.2017 року (а.с. 28).
14.12.2018 року відповідачем була припинена господарська діяльність за власним рішенням, про що був внесений відповідний запис 20250060005003515 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 24).
17.08.2021 року позивач - Комунальне підприємство «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління № 3», як управитель, та співвласники багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 в особі ОСОБА_2 уклали договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (далі - Договір від 17.08.2021 року, а.с. 15-22), за умовами п.1. якого управитель зобов'язався надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком (далі послуга з управління), що розташований за адресою вул. Небесної Сотні, будинок 6, а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.
У Договорі від 17.08.2021 року його сторони погодили усі істотні умови цього договору і, зокрема, домовились про таке:
п. 2 - список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності, зазначаються у додатку № 1 до договору, що є його невід'ємною частиною;
п. 5 абз. 2 - кожен із співвласників має право одержувати від управителя своєчасно та належної якості послугу з управління згідно із законодавством та умовами цього договору;
п. 6 абз. 4 - кожен із співвласників зобов'язаний оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором;
п. 7 абз. 1 - управитель має право вимагати від співвласників оплату наданої послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором;
п. 8 абз. 14 - довести до відома співвласників інформацію про укладений договір шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Уманської міської ради;
п. 10 - ціна послуги з управління становить 7.65 грн. на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку;
п. 11 плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим;
п.п. 30, 31 - цей договір набирає чинності з 01.09.2021 р. та укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього договору, він вважається продовженим на один рік.
За розрахунком позивача (а.с. 25) ним надано у період з 01.03.2019 року по 01.07.2022 року послуги з утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 7553 грн., в тому числі за період з 01.03.2019 року по 01.10.2021 року на суму 5560 грн. 78 коп. (з урахуванням тарифу за 1 кв.м. 1,6367 грн. та розміру щомісячної плати - 179 грн. 38 коп.) та за період з 01.10.2021 року по 01.07.2022 року на суму 1992 грн. 51 коп. (з урахуванням тарифу за 1 кв.м. 1,6367 грн. та розміру щомісячної плати - 221грн. 39 коп.).
На підтвердження надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 позивач надав копії актів про виконання робіт: від 12.02.2017 року, від 14.03.2017 року, від 24.04.2018 року, від 09.07.2018 року, від 17.06.2018 року, 17.07.2018 року, від 26.07.2018 року, від 15.08.2018 року, від 19.04.2018 року, від 17.11.2018 року, від 07.11.2018 року, 26.11.2018 року, 11.02.2019 року, 20.02.2019 року, від 04.06.2019 року, від 17.12.2019 року, від 20.05.2019 року, від 04.06.2020 року, від 01.10.2020 року, від 20.10.2020 року, від 09.11.2020 року, від 03.07.2021 року, від 07.07.2021 року, від 10.08.2021 року, від 18.10.2021 року, від 29.10.2021 року, від 06.11.2021 року, від 12.11.2021 року, від 21.04.2021 року, від 21.04.2022 року, від 11.05.2021 року, від 22.03.2019 року, від 07.06.2019 року, від 14.02.2020 року, від 17.09.2021 року (а.с. 29-63).
Відповідач послуги з утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 у період з 01.01.2018 року по 01.09.2021 року не сплатив, що стало причиною звернення позивача 08.02.2022 року до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із заявою про видачу судового наказу.
21.03.2022 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області у справі № 705/842/22 видано судовий наказ про стягнення з відповідача 5740 грн. 16 коп. заборгованості за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, 569 грн. 53 коп. інфляційних втрат, 237 грн. 22 коп. 3% річних, 248 грн. 10 коп. судового збору.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.04.2022 року, за заявою відповідача, скасовано судовий наказ від 21.03.2022 року у справі № 705/842/22.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30.05.2022 року у справі № 705/1882/22 відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою Комунального підприємства «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління № 3» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання будинку та надання послуги з управління. Постановляючи цю ухвалу, суд прийшов до висновку, що спір, який розглядається у цій справі, повинен розглядатись у порядку господарського судочинства.
Отже, предметом позову у справі, що розглядається, є вимога позивача, як виконавця житлово-комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій державного житлового фонду, про стягнення з відповідача, як власника нежитлового приміщення, вартості послуг, наданих у період з січня 2019 по червень 2022 року включно, з утримання будинку номер АДРЕСА_1 у розмірі 7553 грн. 29 коп.
Спірні правовідносини сторін виникли із укладеного ними договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 105-18 від 12.10.2018 року і тривали з січня 2019 по серпень 2021 (сума коштів, заявлених до стягнення, складає 5560 грн. 78 коп.), та договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 17.08.2021 року, укладеного позивачем із співвласниками багатоквартирного будинку номер АДРЕСА_1 , тривали з вересня 2021 по червень 2022 включно (сума коштів, заявлених до стягнення, складає 1992 грн. 51 коп.), вимоги позивача і заперечення відповідача витікають із їх прав і обов'язків за цими договорами.
За правовою природою спірні правовідносини віднесені до договірних зобов'язань послуг, загальні положення про послуги визначені главою 63, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України. Крім того, ці правовідносини учасників справи перебувають у сфері регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги», та підзаконних актів, прийнятих на його виконання, які з урахуванням предмету спору є спеціальними.
Згідно з нормами ст. 11 ч.ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п. 5 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частинами 2, 3 ст. 20 Господарського кодексу (далі - ГК) України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Актами цивільного законодавства, відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу України, є Конституція України, Цивільний кодекс (далі також - ЦК) України, закони України, прийняті відповідно до Конституції і ЦК України, акти Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти органів державної влади, що регулюють цивільні відносини, у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦК України, тут і далі застосовуються редакції актів цивільного законодавства, чинні на період існування спірних відносин.
Згідно з ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV визначав основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки. Цим Законом (в редакції, що діяла з 07.06.2018), зокрема, було встановлено:
житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил (абз. 2 ч. 1 ст. 1);
виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги (абз. 5 ч. 1 ст. 1);
власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку (абз. 6 ч. 1 ст. 1);
споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (абз. 13 ч. 1 ст. 1);
утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством (абз. 16 ч. 1 ст. 1);
залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо) (ч. 1 ст. 13);
порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства (ч. 1 ст. 16);
відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 19);
споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (п. 1 ч. 1, п.п. 1, 5 ч. 3 ст. 20);
плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою (ч.ч. 1, 4 ст. 32).
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV втратив чинність з 10 червня 2018 року в частині норм, що регулюють надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, управління будинком, спорудою або групою будинків, ремонту приміщень, будинків, споруд (згідно із Законом України від 09.11.2017 року № 2189-VIII, враховуючи зміни, внесені Законом України від 07.06.2018 року № 2454-VIII).
09.11.2017 прийнято Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ, який регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Цим Законом (в редакції, що діяла з 09.06.2018), зокрема, встановлено:
виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору (п. 2 ч. 1 ст. 1);
житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (п. 5 ч. 1 ст. 1);
колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги (п. 9 ч. 1 ст. 1);
послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору (п. 12 ч. 1 ст. 1);
споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач (п. 13 ч. 1 ст. 1);
управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб (п. 14 ч. 1 ст. 1);
до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку (п. 1 ч. 1 ст. 5);
виконавець комунальної послуги має право звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору (п. 6 ч. 1 ст. 8);
споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9);
ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування (ч.ч. 1, 2 абз. 1 ст. 10;
надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 12);
відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов'язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем (ч. 5 ст. 13);
договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах (п. 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положенняу редакції Закону України від 07.06.2018 р. N 2454-VIII).
Послуги з утримання будинку та прибудинкової території надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Калькуляційною одиницею є 1 кв.м. загальної площі, що перебуває у власності або наймі фізичної чи юридичної особи. Послуги з утримання будинку і прибудинкової території нараховуються у залежності від площі, яку займає споживач.
Порядок проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви у їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 970 від 11.12.2013 року.
Пунктом 6 цієї постанови передбачено, що обсяг фактично наданих послуг та виконаних робіт, пов'язаних з їх наданням, повинен бути підтверджений відповідною первинною документацією, що зберігається у виконавця, зокрема актами виконаних робіт постачальних та підрядних організацій, нарядами-завданнями, актами списання матеріалів тощо.
З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства суд вбачає, що 17.03.2017 року відповідач набув права приватної власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення кафе за адресою АДРЕСА_1 .
12.10.2018 сторонами укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 105-18, яким погодили умови забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку АДРЕСА_1 , а споживачем (відповідачем) - забезпечення своєчасної оплати цих послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором, загальна площа нежитлового приміщення за даною адресою складає 109,6 м2.
14.12.2018 відповідач за власним рішенням припинив господарську діяльність, про що був внесений відповідний запис 20250060005003515 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
17.08.2021 позивач уклав із співвласниками багатоквартирного будинку номер АДРЕСА_1 договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, за умовами якого позивач, як управитель, зобов'язався надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком номер АДРЕСА_1 , а співвласники зобов'язались оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.
Договори від 12.10.2018 № 105-18 і від 17.08.2021 зі сторони позивача виконувались, сторонами не розривались, в установленому порядку недійсними судом не визнавались, договір від 12.10.2018 № 105-18 припинив свою дію з дати набрання чинності договором від 17.08.2021 згідно з приписами п. 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення у редакції Закону України від 07.06.2018 р. N 2454-VIII.
Отже, позивач на договірних умовах надавав спірну послугу, а відповідач зобов'язаний оплатити її.
Разом з тим, відповідач на підставі ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України заявив про застосування судом наслідків спливу позовної давності до вимог, заявлених позивачем, і цю заяву суд визнає обґрунтованою.
Так, позивач звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом 27.07.2022 року (згідно відтиску печатки з поштового конверта, у якому надійшли позовні матеріали до суду). За розрахунком позивача період утворення спірної заборгованості у розмірі 7553,29 грн. складає березень 2019 - червень 2022, заборгованість за останні три роки за період з 01.07.2019 по 01.07.2022 - 6835,77 грн. (а.с. 25).
Нормами глави 19 ЦК України встановлено:
позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256);
загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257);
перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ст. 261 ч.ч. 1, 5);
перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ст. 264 ч.ч. 1, 3).
Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов'язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.03.2018 у справі № 57/314-6/526-2012 та від 03.04.2018 у справі № 914/758/17.
При визначенні початку перебігу строку позовної давності суд враховує, що платежі з оплати спірної послуги є періодичними.
Про застосування позовної давності заявлено відповідачем, поважних причин пропущення позовної давності, за наявності яких порушене право підлягало б захисту, судом не встановлено, тому суд надає перевагу запереченням відповідача і з підстав спливу позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, у позові відмовляє в частині стягнення 717 грн. 52 коп. за надані послуги за період з 01.03.2019 року по 01.07.2019 року.
Судом при цьому враховано, що позивач звертався до Уманського міськрайонного суду Черкаської області 08.02.2022 року в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 105-18 від 12.10.2018 року та 23.05.2022 року в загальному провадженні.
Проте, подання заяви про видачу судового наказу не перериває позовну давність згідно з ч. 2 ст. 264 ЦК України за відповідною вимогою чи за її частиною. На підставі припису цієї норми ЦК України переривання позовної давності відбувається у разі подання до суду саме позову до належного відповідача з дотриманням вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної та суб'єктної юрисдикції й інших вимог, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі (судом враховано позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 07.07.2020 року у справі № 712/8916/17). Відповідно строк позовної давності за вимогами про стягнення грошових коштів сплинув за період, який передує липню 2019 року.
Крім того, доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо безпідставності і недоказаності заявлених позивачем вимог про стягнення боргу по договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 105-18 від 12.10.2018 року у розмірі 5560 грн. 78 коп. суд оцінює критично, оскільки всі вимоги позовної заяви відповідають погодженим умовам укладеного ними договору, узгоджуються з нормами діючого законодавства України, тому вказані доводи відповідача з наведених ним підстав суд визнає необґрунтованими і відхиляє.
В частині вимог про стягнення 1992 грн. 51 коп., заявлених на підставі договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 17.08.2021 року, укладеного позивачем із співвласниками багатоквартирного будинку номер АДРЕСА_1 , за період з 01.09.2021 по 30.06.2022 року, суд також частково надає перевагу запереченням відповідача і в цій частині провадження у справі закриває на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, за змістом якої господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 105-18 від 12.10.2018 року, укладений позивачем з відповідачем, як фізичною особою-підприємцем, припинив свою дію з дати набрання чинності договором від 17.08.2021, на цей час відповідач за власним рішенням припинив свою підприємницьку діяльність, доказів підтвердження зворотнього позивачем суду не надано.
Частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У п. 20 ч. 1 ст. 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Згідно з ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність) (ч. 1 , ч. 2 ст. 3 ГК України).
Відповідно до ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Враховуючи викладене, фізична особа - ОСОБА_1 є належним відповідачем у даній справі лише щодо вимоги про стягнення 5560 грн. 78 коп. за надані послуги з утримання будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території за період з 01.03.2019 року по 01.10.2021 року по договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 105-18 від 12.10.2018 року.
З урахуванням застосування судом наслідків спливу позовної давності остаточно з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4843 грн. 26 коп. боргу за надані позивачем послуги за період з 01.07.2019 року по 01.10.2021 року.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).
Враховуючи положення ч. 1ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:
позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь якій стадії судового процесу;
учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);
обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);
достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);
наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);
учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства суд вважає позов обґрунтованим, доказаним і таким, що підлягає задоволенню частково.
На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481 грн.
Керуючись ст.ст. 129, п. 1 ч. 1 ст. 231, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 на користь Комунального підприємства “Уманське ремонтно-експлуатаційне управління № 3”, код ЄДРПОУ 05457129, місцезнаходження: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Шухевича, 12 - 4843 грн. 26 коп. боргу, 2481 грн. судових витрат.
У задоволенні решти позову в частині вимог про стягнення 717 грн. 52 коп. боргу - відмовити.
Закрити провадження у справі № 925/723/22 за позовом Комунального підприємства “Уманське ремонтно-експлуатаційне управління № 3” до ОСОБА_1 про стягнення 1992 грн. 52 коп. боргу.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 29.12.2022 року.
Суддя В.М. Грачов