Ухвала від 29.12.2022 по справі 924/1351/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________________________________________________________

УХВАЛА

"29" грудня 2022 р. Справа № 924/1351/20 (924/995/22)

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., розглянувши заяву Колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів” від 27.12.2022 за №924/1351/20-249 про забезпечення позову у справі

за позовом Колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів”, м. Хмельницький

до ОСОБА_1 , м. Хмельницький

про витребування з чужого незаконного володіння у фізичної особи ОСОБА_1 на користь КП „Агрофірма „Проскурів” земельних ділянок з кадастровими номерами площею та реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна: 6825087200:06:012:0037 - 1,757 га, № 2663284568040; 6825087200:06:012:0038 - 1,757 га, №2663299168040; 6825087200:06:012:0039 - 4,7801 га, № 2669171968040; 6825087200:06:012:0040 - 1,4468 га, № 2669161068040; 6825087200:06:012:0041- 5,7359 га, № 2669098768040

та об'єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 2650497468040 під назвою: „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” загальною площею 2754,70 м.кв., який складається (опис): "нежитлова будівля №1 літ. А-2 площею 129,7 кв.м., нежитлова будівля №2 літ. - Б площею 56,8 кв.м., нежитлова будівля №3 літ.- В площею 116,3 кв.м., нежитлова будівля №4 літ.- Г площею 153,6 кв.м, нежитлова будівля №5 літ. - Д площею 144,6 кв.м ,нежитлова будівля №6 літ Е-2 площею 93,7 кв.м., теплиця №1 літ. - Є площею 620,7 кв.м., теплиця №2 літ. - Ж. площею 621,5 кв.м., теплиця №3 літ. - И площею 205,3 кв.м., теплиця №4 літ. - З площею 520,2 кв.м., теплиця №5 літ. - 1 площею 92,3 кв.м. за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Розсошанська територіальна громада.

в межах справи № 924/1351/20 про банкрутство Колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів”

встановив:

27.12.2022 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів”, м. Хмельницький до ОСОБА_1 , м. Хмельницький про витребування з чужого незаконного володіння у фізичної особи ОСОБА_1 на користь КП „Агрофірма „Проскурів” земельних ділянок з кадастровими номерами площею та реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна: 6825087200:06:012:0037 - 1,757 га, № 2663284568040; 6825087200:06:012:0038 - 1,757 га, №2663299168040; 6825087200:06:012:0039 - 4,7801 га, № 2669171968040; 6825087200:06:012:0040 - 1,4468 га, № 2669161068040; 6825087200:06:012:0041- 5,7359 га, № 2669098768040; а також: об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 2650497468040 під назвою: „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” загальною площею 2754,7 м.кв., який складається (опис): "нежитлова будівля №1 літ. А-2 площею 129,7 кв.м., нежитлова будівля №2 літ. - Б площею 56,8 кв.м., нежитлова будівля №3 літ.- В площею 116,3 кв.м., нежитлова будівля №4 літ.- Г площею 153,6 кв.м, нежитлова будівля №5 літ. - Д площею 144,6 кв.м ,нежитлова будівля №6 літ Е-2 площею 93,7 кв.м., теплиця №1 літ. - Є площею 620,7 кв.м., теплиця №2 літ. - Ж. площею 621,5 кв.м., теплиця №3 літ. - И площею 205,3 кв.м., теплиця №4 літ. - З площею 520,2 кв.м., теплиця №5 літ. - 1 площею 92,3 кв.м. за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Розсошанська територіальна громада.

У позовній заяві та в окремій заяві від 27.12.2022 за №924/1351/20-249 позивач просить вжити заходи забезпечення позову без повідомлення та виклику сторін шляхом накладення арешту на майно що є предметом спору - земельних ділянок та комплекс будівель і споруд.

Повідомляє, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21.09.2021 у справі №924/1351/20 (924/914/20), яке залишене без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2022 в частині вимог про витребування трьох земельних ділянок, було витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів" на користь Агрофірми "Проскурів" земельні ділянки: площею 1,1623 га, кадастровий №6810100000:28:002:0774; площею 15,4769 га, кадастровий №6825087200:06:012:0721; площею 0,8284 га, кадастровий №6810100000:28:001:0792.

Зазначає, що 14.12.2021 було протиправно укладено три договори про право користування зазначеними земельними ділянками (договори емфітевзису) посвідчені приватним нотаріусом Твердохліб В.П., згідно яких набувачем прав користування вище вказаними земельними ділянками стала ОСОБА_1 та проведено відповідні реєстраційні дії.

Вказує, що позивачем було проведено державну реєстрацію двох земельних ділянок під кадастровими номерами 6810100000:28:002:0774 та 6810100000:28:001:0792. Вчинити таку ж реєстраційну дію щодо третьої земельної ділянки під номером 6825087200:06:012:0721 не вдалося через її поділ (12.01.2022) на дві окремі земельні ділянки з кадастровими номерами 6825087200:06:012:0031 та 6825087200:06:012:0032 відповідно площею 3,5140 га та 11,9629 га, що у сумі складають площу попередньої, поділеної земельної ділянки під №6825087200:06:012:0721 загальною площею 15,4769 га.

06.06.2022 укладено нотаріально посвідчені приватним нотаріусом Сурмою Г.Ф. два договори купівлі продажі земельних ділянок за кадастровими номерами 6825087200:06:012:0031 та 6825087200:06:012:0032, де продавцем стало ТОВ „Технопарк Проскурів” в особі директора Будзінського В.В. (син), а покупцем, його мати, фізична особа ОСОБА_1 .

В подальшому, земельні ділянки під кадастровими номерами 6825087200:06:012:0031 та 6825087200:06:012:0032 поділено на п'ять нових та зареєстровано у Державному реєстрі 23.11.2022 (дві) та 09.12.2022 (три) приватним нотаріусом Кот М.О. під кадастровими номерами з площею: 6825087200:06:012:0037 - 1,757 га; 6825087200:06:012:0038 - 1,757 га; 6825087200:06:012:0039 - 4,7801 га; 6825087200:06:012:0040 - 1,4468 га; 6825087200:06:012:0041 - 5,7359 га, що у сукупності складають визначально першу земельну ділянку під кадастровим номером 6825087200:06:012:0721, витребувану за рішеннями суду, загалом аналогічної площі - 15,4768 га.

Також повідомляє, що 21.10.2022 за фізичною особою ОСОБА_1 зареєстровано на праві власності об'єкт нерухомого майна за номером 2650497468040 під назвою: „Комплекс будівель і споруд тепличного господарства” загальною площею 2754,70 м.кв., який знаходиться на земельній ділянці 6825087200:06:012:0032. При цьому, зазначає, що в архівних документах позивача вдалося віднайти ряд документів, які свідчать про наявність права власності на усі об'єкти нерухомого майна (будівлі), які знаходилися на первинно сформованій земельній ділянці під кадастровим номером 6825087200:06:012:0721 і входять у склад комплексу будівель тепличного господарства Агрофірми „Проскурів” (яка є правонаступником колгоспу „Комунар”, який здійснював будівництво зазначених будівель та споруд), але з певних об'єктивних причин таке право не було зареєстроване колишніми посадовими особами Агрофірми.

Позивач посилаючись на те, що після набрання законної сили судовим рішенням у справі №924/1351/20 (924/914/20) товариствами, бенефіціарними власниками та керівниками виконавчих органів яких є члени родини Будзінських, в т.ч. й відповідач у даній справі, вчинялися різного роду дії про створення перешкод у виконанні зазначеного рішення (оформлення права емфітевзису, неодноразовий поділ земельних ділянок, продаж, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що належать позивачу на земельних ділянках, фактично належних позивачу) та неможливість передбачити наступні незаконні дії відповідача чи членів її родини по створенню нових перешкод у виконанні рішення суду у разі його задоволення, вважає, що єдиним та ефективним засобом забезпечення позову є арешт на нерухоме майно, що є предметом спору.

Позивач зазначає, що підстави для вжиття заходів зустрічного забезпечення відповідно до п. 6 ч.1 ст. 139 та ч.1 ст. 141 ГПК України відсутні, оскільки фактично судовим рішенням у справі №924/1351/20 (924/914/20) вирішено долю та належність спірних земельних ділянок позивачу і їх використання відповідачкою навіть станом на дату подання заяви є очевидно протиправною, що виключає будь-які збитки внаслідок вжиття заходів забезпечення позову.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд враховує таке.

Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін (ч. 4 ст. 140 ГПК України).

Положеннями ст. 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у cправі №908/964/21 (908/2696/21).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №916/1572/19, від 28.10.2019 у справі №916/1845/19, від 10.09.2020 у справі №922/3502/19, від 12.08.2021р. у справі №908/309/21).

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору (відповідні правові висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах №914/2157/19 від 20.07.2020, №910/19256/16 від 10.04.2018, №910/20479/17 від 14.05.2018, №922/1605/18 від 11.09.2018, №909/526/19 від 14.01.2019, №925/288/17 від 25.01.2019, №904/1417/19 від 26.09.2019, від 20.07.2021 у справі №910/21).

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в ухвалі від 20.08.2018р. у справі № 917/1390/17.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 також висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Предметом заявлених позовних вимог у межах справи №924/1351/20 (924/995/22) є вимога КП „Агрофірма „Проскурів” про витребування з чужого незаконного володіння у фізичної особи ОСОБА_1 нерухомого майна (5-ти земельних ділянок та об'єкту нерухомого майна „Комплекс будівель і споруд тепличного господарства”).

Звертаючись із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, КП „Агрофірма „Проскурів”, зазначає, що після набрання законної сили судовим рішенням у справі №924/1351/20 (924/914/20), яким було витребувано від ТОВ "Технопарк Проскурів" на користь Агрофірми "Проскурів" три земельні ділянки (з кадастровими номерами №6810100000:28:002:0774; №6825087200:06:012:0721; №6810100000:28:001:0792), товариствами , бенефіціарними власниками та керівниками виконавчих органів яких є члени родини ОСОБА_2 , в т.ч. і відповідач у даній справі, вчинялися різного роду дії про створення перешкод у виконанні такого рішення (оформлення права емфітевзису, неодноразовий поділ земельних ділянок, продаж, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що належать позивачу на земельних ділянках, фактично належних позивачу).

Зокрема, вказує, що позивачу не вдалося провести державну реєстрацію земельної ділянки площею 15,4769 га, кадастровий №6825087200:06:012:0721 у зв'язку з її поділом, спочатку на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 6825087200:06:012:0031 та 6825087200:06:012:0032 відповідно площею 3,5140 га та 11,9629 га, а в подальшому - на п'ять нових земельних ділянок під кадастровими номерами з площею: 6825087200:06:012:0037 - 1,757 га; 6825087200:06:012:0038 - 1,757 га; 6825087200:06:012:0039 - 4,7801 га; 6825087200:06:012:0040 - 1,4468 га; 6825087200:06:012:0041 - 5,7359 га.

Як вбачається з Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №№318639054, 318637975, 318636060, 3186435092, та 318633908 від 23.12.2022, право власності на земельні ділянки, які є предметом спору було зареєстровано за відповідачем 23.11.2022 (дві) та 09.12.2022 (три).

Також після остаточного вирішення спору щодо належності земельної ділянки 6825087200:06:012:0721 (постановою Верховного Суду від 26.05.2022 залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій в частині витребування земельних ділянок), 06.06.2022 укладено нотаріально посвідчені приватним нотаріусом Сурмою Г.Ф. два договори купівлі продажі земельних ділянок за кадастровими номерами 6825087200:06:012:0031 та 6825087200:06:012:0032 (утворені внаслідок поділу земельної ділянки 6825087200:06:012:0721), згідно яких продавець - ТОВ „Технопарк Проскурів” в особі директора Будзінського В.В. (син), продав вказані земельні ділянки фізичній особі ОСОБА_1 (мати).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (довідка №318643321 від 23.12.2022) за фізичною особою ОСОБА_1 21.10.2022 було зареєстровано на праві власності на об'єкт нерухомого майна за номером 2650497468040 під назвою: „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” загальною площею 2754,70 м.кв., який, як стверджує позивач, належить Агрофірмі „Проскурів”, як правонаступнику колгоспу „Комунар”, який здійснював будівництво зазначених будівель та споруд. Повідомляє, що з певних об'єктивних причин таке право не було зареєстроване колишніми посадовими особами Агрофірми.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.05.2020 у справі №922/2277/19 зроблено наступний висновок: „Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову”.

Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. 136 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.

Станом на момент звернення КП „Агрофірма Проскурів” із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, земельні ділянки та будівлі, які є предметом спору зареєстровані за ОСОБА_1 . Однак, як стверджує позивач, фактично спірне майно (земельні ділянки та будівлі) належить КП „Агрофірма Проскурів”.

Із наданих позивачем документів вбачається, що після набрання законної сили судовим рішенням у справі №924/1351/20 (924/914/20), яким витребувано від ТОВ "Технопарк Проскурів" на користь Агрофірми "Проскурів" три земельні ділянки, в тому числі, з кадастровим номером 6825087200:06:012:0721, вчинялися дії щодо поділу вказаної земельної ділянки та відчуження земельних ділянок, утворених в результаті поділу із внесенням відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Такі дії ТОВ „Технопарк Проскурів” та ОСОБА_1 свідчать про створення перешкод у виконанні судового рішення про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6825087200:06:012:0721 від ТОВ "Технопарк Проскурів" на користь Агрофірми "Проскурів", спричинило неможливість здійснити державну реєстрацію земельної ділянки позивачем та призвело до звернення КП „Агрофірма "Проскурів" з позовом про витребування 5-ти земельних ділянок, утворених внаслідок поділу первинної земельної ділянки з кадастровим номером 6825087200:06:012:0721 та заявою про забезпечення позову.

З огляду на вище викладене, враховуючи доводи та обставини, на які посилається позивач у заяві про забезпечення позову, суд вважає, що не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову та призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду. В даному випадку вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно, яке є предметом спору є ефективним, адекватним та співмірним заходом забезпечення позовних вимог.

До того ж, накладення арешту на спірне нерухоме майно не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.01.2022 у cправі №908/964/21 (908/2696/21).

При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів” від 27.12.2022 за №924/1351/20-249 про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходів забезпечення позову у справі №924/1351/20 (924/995/22), шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами площею та реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна: 6825087200:06:012:0037 - 1,757 га, №2663284568040; 6825087200:06:012:0038 - 1,757 га, №2663299168040; 6825087200:06:012:0039 - 4,7801 га, №2669171968040; 6825087200:06:012:0040 - 1,4468 га, №2669161068040; 6825087200:06:012:0041- 5,7359 га, № 2669098768040 та на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 2650497468040 під назвою: „Комплекс будівель і споруд тепличного господарства” загальною площею 2754,7 м.кв., який складається (опис): нежитлова будівля №1 літ. А-2 площею 129,7 кв.м., нежитлова будівля №2 літ. - Б площею 56,8 кв.м., нежитлова будівля №3 літ. - В площею 116,3 кв.м., нежитлова будівля №4 літ. - Г площею 153,6 кв.м, нежитлова будівля №5 літ. - Д площею 144,6 кв.м., нежитлова будівля №6 літ Е-2 площею 93,7 кв.м., теплиця №1 літ. - Є площею 620,7 кв.м., теплиця №2 літ. - Ж. площею 621,5 кв.м., теплиця №3 літ. - И площею 205,3 кв.м., теплиця №4 літ. - З площею 520,2 кв.м., теплиця №5 літ.-1 площею 92,3 кв.м. за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Розсошанська територіальна громада.

Ухвала є виконавчим документом і підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України „Про виконавче провадження”.

Стягувачем за даною ухвалою є Колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів” (код ЄДРПОУ 03788891, вул. Кам'янецька, 257, м. Хмельницький, 29008).

Боржником за даною ухвалою є ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Ухвала набрала законної сили: 29.12.2022 року.

Дата видачі ухвали: 29.12.2022 року.

Строк пред'явлення ухвали до виконання по 29.12.2025 року.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, встановлені ст.ст. 254-259 ГПК України.

Суддя О.Є. Танасюк

Примірник ухвали направити:

1 - до справи,

2 - Колективне підприємство „Агрофірма „Проскурів” - 2689813136@mail.gov.ua

3 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) - рек. з повід.

4 - Державному реєстратору речових прав на нерухоме майно - khm.gov.ua ; cnap@khm.gov.ua