ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
УХВАЛА
26.12.2022м. ХарківСправа № 922/1334/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.
розглянувши матеріали справи
за позовом Фізичної особи - підприємця Чепіжко Оксани Вікторівни, с. Лебедівка Київської області
до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", м. Харків
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - не з'явися
відповідача - Гарагуля В.А. (дов. № 27-10 від 31.12.2021)
ВСТАНОВИВ:
18 серпня 2022 року до Господарського суду Харківської області звернувся Позивач - Фізична особа - підприємець Чепіжко Оксана Вікторівна з позовною заявою про стягнення з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (надалі - Відповідач) суму боргу за Договором відступлення права вимог на стягнення заборгованості за Кредитним договором № 28/15/КЛ-КБ від 26.06.2015р. у розмірі 1749710,40 доларів США та 4137725,97 грн.
Ухвалою суду від 20.09.2022 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі розглядати якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 22 грудня 2022 року о 12:00, про що постановлено ухвалу від 08.12.2022.
Представник Позивача до суду не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Від Відповідача надійшло: - клопотання (вх. № 16278 від 14.12.2022) про долучення доказів, разом з заявою про надання додаткових пояснень та додатками;
- клопотання (вх. № 16277 від 14.12.2022) про продовження строку підготовчого провадження;
- клопотання (вх. № 16279 від 14.12.2022) про витребування доказів;
- заява (вх. № 17025 від 23.12.2022) про надання додаткових пояснень разом з клопотанням про зупинення провадження у справі №922/1334/22.
Дослідивши матеріали справи та подане Відповідачем клопотання (вх .№ 16279 від 14.12.2022) про витребування доказів, з урахуванням дотримання норм процесуального закону, суд встановив відсутність підстав для його задоволення.
Докази у розумінні ст.73 ГПК України. Право учасників справи подавати заяви та клопотання передбачено ст.42 ГПК України. Відповідно до ч.1 ст.81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом, ч.2 вказаної статті визначено, що повинно бути зазначено у клопотанні. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч.4 ст.74 ГПК України). Перевіривши матеріали справи, судом встановлено, що Відповідачем не доведено, що клопотання про витребування доказів, оформлене відповідно до вимог ст.81 ГПК України.
Також, суд зазначає, що за змістом ст. 76 ГПК України належність доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв'язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов'язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову. Належність, як змістовна характеристика та допустимість, як характеристика форми, є властивостями доказів, оскільки вони притаманні кожному доказу окремо і без їх одночасної наявності жодний доказ не може бути прийнятий судом.
Таким чином, Відповідач помилково ототожнює категорії належності та допустимості доказів та не враховує вимоги ч. 2 ст. 86 ГПК України, відповідно до якої саме суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.06.2021 у справа №920/505/20. КГС ВС від 08.06.2021.
Стосовно клопотанням про зупинення провадження у справі №922/1334/22 суд зазначає наступне.
Положеннями статтей 227-229 ГПК України передбачено ряд підстав для зупинення провадження, який є вичерпним.
Так, зокрема, пунктом 6 частини першої вищевказаної норми права передбачено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, -до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 5 частини першої статті 227 ГПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. В справі, яка переглядається, суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності звільнення з роботи позивача. Проте, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, яка переглядається, суд на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України не вказав конкретну іншу справу та обставину, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, у чому саме полягає взаємозв'язок предметів розгляду інших справ, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. При цьому суди взагалі не аналізували та не встановлювали у визначеному законом порядку, чи дійсно від наслідку розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у зазначеній цивільній справі».
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16.
Отже, дослідивши клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі №922/1334/22 слід зазначити, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Таким чином суд дійшов висновку, що таке клопотання належним чином не обґрунтоване та недоведено підстав зупинення провадження у справі №922/1334/22.
Суд зазначає, що клопотання (вх. № 16277 від 14.12.2022) про продовження строку підготовчого провадження не підлягає задоволенню, оскільки судом було постановлено увалу від 08.12.2022 про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 22 грудня 2022 року о 12:00.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне відкласти судове засідання.
Керуючись статтями 177, 178, 185, 234, 243 ГПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання (вх. № 16278 від 14.12.2022) про долучення доказів, разом з заявою про надання додаткових пояснень та додатками долучено до матеріалів справи.
Заява (вх. № 17025 від 23.12.2022) про надання додаткових пояснень долучено до матеріалів справи.
У задоволенні клопотання (вх. № 16277 від 14.12.2022) про продовження строку підготовчого провадження - відмовити.
У задоволенні клопотання (вх. № 16279 від 14.12.2022) про витребування доказів - відмовити.
У задоволенні клопотанням про зупинення провадження у справі №922/1334/22 - відмовити.
Розгляд справи відкласти на "29" грудня 2022 р. о 11:30
Суд звертає увагу!
На час існування небезпеки для учасників провадження, пов'язаної з перебуванням останніх у приміщенні Господарського суду Харківської області.
Проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв'язку можливе за умов наявності технічної можливості у всіх учасників судового процесу.
Суди продовжують працювати, проте в умовах воєнного стану проведення судових засідань має особливості щодо явки до суду та необхідності забезпечення безпеки відвідувачів.
Суд просіть поєднати дотримання процесуальних норм з повагою до суду та до інших учасників справи.
Суд нагадує, що у ГПК України визначено, що суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі. Особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати всі наявні у них докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання.
Тобто, для захист людських життів, не допускаючи загрози а ні життю, а ні здоров'ю, а також для повного та всебічного розгляду справи, враховуючи сам принцип розгляду господарського судочинства, СУД ЗВЕРТАЄ УВАГУ щодо надання не тільки доказів та і надання письмових пояснень, обґрунтувань (викладення своїх позицій) саме в письмовій формі.
Повідомити учасників справи, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою або дистанційними засобами зв'язку.
З урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю - рекомендувати у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці представників учасників справи подавати до суду заяви про розгляд справи в їхній відсутності за наявними матеріалами в порядку ч. 3 ст. 196 ГПК України.
Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.
Ця ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею і не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя І.П. Жигалкін