ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про відмову в забезпеченні позову
29.12.2022м. СумиСправа № 920/1402/21(920/1101/22)
Господарський суд Сумської області у складі судді Яковенка В.В., розглянувши заяву №02-01/796 від 23.12.2022 Приватного підприємства «Райс-Рімбекс» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Жмакіної Надії Вікторівни про забезпечення позову (вх. № 3277 від 26.12.2022) в справі № 920/1402/21(920/1101/22)
за позовом Приватного підприємства «Райс-Рімбекс» (42700, Сумська обл., м. Охтирка, вул. Залізнична, буд. 44-А, код ЄДРПОУ 22591303)
в особі ліквідатора арбітражного керуючого Жмакіної Надії Вікторівни (40014, м. Суми, вул. Перекопська, 9),
до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
третя особа: Головне управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 43995469)
про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності
УСТАНОВИВ:
26.12.2022 ліквідатор ПП «Райс-Рімбекс» - арбітражний керуючий Жмакіна Н.В. звернулася до Господарського суду Сумської області із заявою, відповідно до якої просить:
визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу між ПП “Райс-Рімбекс” та ОСОБА_1 нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , приміщення літ. "В" від 28.12.2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу Сумської області Ковальчук В.М., реєстровий № 1591 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2001701259102).
скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вчинений на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 50536289 від 28 грудня 2019 року, вчинений державним реєстратором на нерухоме майно приватним нотаріусом Ковальчук Валентиною Миколаївною, про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 .
Також з метою забезпечення вищевказаного позову, ліквідатор ПП “Райс-Рімбекс” арбітражний керуючий Жмакіна Н.В. подала суду заяву № 02-01/796 від 23.12.2022 про забезпечення позову (вх. № 3277 від 26.12.2022), відповідно до якої просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
заборони відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися, в тому числі, але не виключно, продавати, міняти, дарувати, розділяти (виділяти), передавати в іпотеку, позичку, до статутного капіталу юридичних осіб щодо майна: нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , приміщення літ. "В" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2001701259102).
заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т. ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно, а також внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записів про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо майна: нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , приміщення літ. "В" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2001701259102).
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2022 справу № 920/1101/22 розподілено судді Заєць С.В.
Ухвалою від 28.12.2022 постановлено матеріали заяви № 02-01/795 від 23.12.2022 (вх. №3276 від 26.12.2022) та заяви № 02-01/796 від 23.12.2022 про забезпечення позову (вх. № 3277 від 26.12.2022) (справа № 920/1101/22) передати на розгляд Господарського суду Сумської області в межах справи № 920/1402/21 про банкрутство Приватного підприємства “Райс-Рімбекс”.
28.12.2022 на підставі Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду зазначені матеріали за №920/1402/21 (№ 920/1101/22) передано судді Яковенку В.В.
Установлено, що заяву про забезпечення позову ліквідатор обґрунтовує тим, що боржник діяв очевидно недобросовісно на шкоду кредитору (ГУ ДПС у Сумській області) та з метою уникнення звернення стягнення на майнові активи підприємства. У межах трирічного строку до відкриття провадження у справі про банкрутство ПП “Райс-Рімбекс” здійснило відчуження належної йому нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 за очевидно заниженою вартістю зацікавленій особі ОСОБА_1 . У результаті таких дій боржник не зміг обслуговувати свої борги та став неплатоспроможним. Арбітражному керуючому в ході ліквідаційної процедури стало відомо, що відповідачами вчиняються дії з підготовки майна до подальшого відчуження, щоб у разі позитивного рішення суду неможливо було повернути майно до ліквідаційної маси. Існування ризиків подальшого відчуження майна обумовлюється недобросовісною поведінкою колишніх посадових осіб підприємства-банкрута та осіб, які здійснювали на підприємство вирішальний вплив з перепродажу майна за очевидно заниженою вартістю з метою уникнення задоволення вимог кредиторів та пов'язаністю осіб з відповідачем у справі. Тому в разі перепродажу чи відчуження іншим чином зазначеного об'єкту нерухомості відповідачем неможливо буде виконати рішення суду про повернення майна до ліквідаційної маси.
Згідно зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
На підставі статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідків повного припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Заявником документально не підтверджено вжиття відповідачем (іншими особами) на цей час будь-яких дій щодо продажу належної йому нерухомості з метою уникнення повернення цього майна, що належало банкруту, для включення його до ліквідаційної маси.
Посилання на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у цій справі без подання належних доказів не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
З урахуванням викладеного та презумпцію правомірності правочину, забезпечення права на ефективний спосіб захисту позивача не може виправдовувати втручання у право відповідача на мирне володіння своїм майном у зв'язку з поданням необґрунтованої заяви про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження.
Відповідно до приписів ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і ст. 3 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.
Згідно з вимогами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 27 жовтня 1993 р. по справі "Домбо Бехеер" проти Нідерландів зазначено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони.
На підставі викладеного вище суд приходить до висновку, що заявником належним чином не обґрунтовано та не подано достатніх доказів на підтвердження того, яким чином невжиття заходу забезпечення позову в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду за позовом заявника за умови його задоволення. У заяві про забезпечення позову викладені лише припущення заявника щодо ймовірності вчинення відповідачем заходів, які ускладнять або унеможливлять виконання судового рішення, тому, розглянувши подану ліквідатором ПП «Райс-Рімбекс» заяву про забезпечення позову, суд відмовляє у її задоволенні за необґрунтованістю.
Керуючись статтями 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви №02-01/796 від 23.12.2022 Приватного підприємства «Райс-Рімбекс» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Жмакіної Надії Вікторівни про забезпечення позову (вх. № 3277 від 26.12.2022) у справі № 920/1402/21(920/1101/22) відмовити.
2. Ухвалу надіслати сторонам.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 29.12.2022 та може бути оскаржена в порядку та строки, що передбачені ст. 256-257 ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: htps://court.gov.ua/sud5021/.
Суддя В.В. Яковенко