ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" грудня 2022 р. Справа № 916/2774/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДИФЕНС-МЕТАЛ” (65025, м. Одеса, 21 км Старокиївської дороги, 21-А; код ЄДРПОУ 37679873),
до: Компанії „БАННІОН ЛІМІТЕД” ("Bannion Limited") (3321, Дрейк Чебмерс, Роуд Таун, Тортола, Британські Віргінські острови; реєстраційний номер 1388037),
про стягнення 318155,58 доларів США.
За участю представників сторін:
від позивача - адвокат Лисевич С.В., ордер серії ВН № 1198846 від 18.10.2022;
від відповідача - адвокат Васильєв П.П., ордер серії ВН № 1206255 від 18.11.2022.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „ДИФЕНС-МЕТАЛ” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою з вимогами до Компанії „БАННІОН ЛІМІТЕД” ("Bannion Limited") про стягнення заборгованості за контрактом в розмірі 318155,58 доларів США.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати боргу.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2022 позовна заява (вх. № 2870/22 від 19.10.2022) була передана на розгляд судді Нікітенку С.В.
Ухвалою від 24 жовтня 2022 року прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ДИФЕНС-МЕТАЛ” до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2774/22. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 22.11.2022 о 10:00 год.
21 листопада 2022 року до суду від відповідача у справі надійшов відзив на призовну заяву, в якому відповідач зазначив, що Компанія «БАННІОН ЛІМІТЕД» (англійською мовою - Bannion Limited») не заперечує проти фактичних обставини, які викладено у позовній заяві.
Відповідач зазначив, що дійсно, 27.04.2022 року між компанією ISV TRADING LTD (Первісний боржник) з однієї сторони, компанією «Банніон Лімітед» (Новий боржник) з другої сторони та ТОВ «Дифенс-Метал» (Кредитор) з третьої сторони було укладено Угоду про переведення боргу № 27/04/22, відповідно до умов якої компанія ISV TRADING LTD перевела частину заборгованості, яка виникла в неї на підставі Договору поставки № 21/03-22 від 21.03.2022 року за поставлений ТОВ «Дифенс-Метал» товар, в розмірі 318155,60 доларів США на Нового боржника (Відповідача) - компанію «Банніон Лімітед», а Відповідач прийняв на себе зазначену Заборгованість, та зобов'язався сплатити її у строк та спосіб, визначений у Контракті № 21/03-22 від 21.03.2022 року з урахуванням додаткової угоди від 22.04.2022.
Укладаючи цю Угоду Відповідач розраховував, що зможе вчасно та в повному обсязі виконати свої зобов'язання по ній. Втім, через фінансові складнощі, що виникли в подальшому, Відповідач не зміг вчасно погасити існуючу заборгованість.
Станом на даний час у Відповідача існує перед Позивачем заборгованість на загальну суму 318155,60 доларів США.
Відповідач не заперечує проти наявності обов'язку щодо здійснення оплати за Угодою про переведення боргу № 27/04/22 від 27.04.2022 року та планує здійснити відповідну оплату на користь ТОВ «Дифенс-Метал» одразу як тільки це стане можливим.
Вказаний відзив відповідача суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
22 листопада 2022 року до суду від позивача у справі надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання за відсутності представника позивача, в якому позивач просить суд провести підготовче засідання за його відсутності та не заперечує проти призначення справи до судового розгляду по суті.
Вказане клопотання позивача суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Ухвалою від 22.11.2022 суд закрив підготовче провадження у справі № 916/2774/22 та призначив справу до судового розгляду по суті на "20" грудня 2022 о 10:00 год.
Представник позивача у судовому засіданні 20.12.2022 надав усні пояснення, в яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні 20.12.2022 надав усні пояснення, аналогічні тим, які викладені у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 20.12.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення і повідомлено представників сторін про орієнтований час складення повного рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,
ВСТАНОВИВ:
Матеріали справи свідчать, що 21.03.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дифенс-Метал» (надалі - Позивач або Постачальник за Договором) і юридичною особою, зареєстрованою за законодавством Республіки Кіпр - ISV TRADING LTD (надалі - Покупець за Договором) був укладений Контракт № 21/03-22 (надалі - Контракт).
Відповідно до умов Контракту Позивач зобов'язався поставити товар у розпорядження покупця, а Покупець зобов'язався оплатити і прийняти товар, зазначений у рахунках фактурах до цього Контракту та відповідно до умов цього Контракту (п. 1.2 Контракту).
Відповідно до умов п. 3.1. Контракту, валюта контракту - долар США або Євро, Валюта платежу - долар США або Євро. Загальною сумою Контракту є сума всіх рахунків-фактур, виданих Продавцем за цим Контрактом (п. 3.3 Контракту).
Датою поставки Товару є дата оформлення вантажної митної декларації в країні Покупця (п. 4.1 Контракту).
Право власності на товар, а також ризики втрати і пошкодження товару переходять від Продавця до Покупця в момент поставки Товару на умовах, вказаних в рахунках-фактурах до цього Контракту (п. 4.3 Контракту).
Додатковою угодою до контракту № 21/03-22, яку укладено 22.04.2022 були внесені зміни до п. 5.2. Контракту та викладено його в наступній редакції: «Покупець має право здійснювати оплату за Товар на умовах 100% попередньої оплати, часткової попередньої оплати, а також після поставки Товару в строк, що не перевищує шістдесяти календарних діб з дати поставки Товару».
Покупець повідомляє Продавця про здійснення оплати протягом 1 (одного) дня шляхом відправки копії банківського платежу по електронній пошті та/або факсом (п. 5.3 Контракту).
Згідно умов п. 8.1. Контракту, продавець зобов'язується: здійснити поставку Товару відповідно до умов цього Контракту; надсилати за вимогою покупця оригінал сертифікату проходження товару; надавати копії експортної митної декларації на товар, страхового полісу, морського коносаменту, сертифікату походження товару протягом 5 днів з дати відправлення товару; інформувати покупця в письмовій формі про відправлення товару.
Відповідно до умов п. 8.2 Контракту, покупець зобов'язується здійснити оплату за товар відповідно до умов цього контракту; повідомити продавця по електронній пошті про оплату за поставлений товар; прийняти товар відповідно до умов цього контракту.
За даним Контрактом всього було здійснено позивачем п'ять партій поставок товарів власного виробництва, що підтверджуються електронними митними деклараціями № UA500500/2022/008251, № UA500500/2022/008297, № UA400040/2022/008052, № UA400040/2022/008053, № UA400040/2022/008054, на загальну суму 709514,90 доларів США.
Засвідчені копії вантажних митних декларацій, міжнародних товарно-транспортних накладних, пакувальних листів, сертифікатів якості, проформ-інфойсів на вищезазначені поставки додані позивачем до позовної заяви.
Надалі, 27.04.2022 року між компанією ISV TRADING LTD (Покупець, Первісний боржник) з однієї сторони, компанією «Банніон Лімітед» (надалі - Новий боржник або Відповідач) з другої сторони, та ТОВ «Дифенс-Метал» (Постачальник, Кредитор) з третьої сторони, було укладено Угоду про переведення боргу № 27/04/22 (надалі - Угода про переведення боргу).
Відповідно до умов п. 1.1 Угоди про переведення боргу, первісний боржник підтверджує, що станом на дату підписання угоди у первісного боржника виникли грошові зобов'язання з оплати товару перед кредитором на загальну суму 709514,90 доларів США за Контрактом № 21/03-22 від 21.03.2022, укладеним між ТОВ «Дифенс-Метал» та компанією ISV TRADING LTD (покупець).
Згідно умов п. 1.2 Угоди про переведення боргу, сума грошових зобов'язань, що зазначена у п. 1.1. даної угоди, є вартістю товару, постачання якого здійснене в рамках Контракту № 21/03-22 від 21.03.2022 і оформлене в країні експорту (України) згідно вантажних митних декларацій: ВМД № UA500500/2022/008251, ВМД № UA 500500/2022/008297, ВМД № UA400040/2022/008052, ВМД № UA400040/2022/008053, ВМД № UA 40040/2022/008054.
Відповідно до умов п. 1.3 Угоди про переведення боргу, сторони домовились, що Первісний боржник переводить частину боргу, визначеного в п. 1.1. даної Угоди, а саме суму боргу у розмірі 318155,60 доларів США (триста вісімнадцять тисяч сто п'ятдесят п'ять доларів, 60 центів) (надалі - «Заборгованість») на Нового боржника, а Новий боржник приймає на себе зазначену Заборгованість, та зобов'язується сплатити її Кредитору у строки та спосіб, визначені у Контракті № 21/03-22 від 21.03.2022 року (з урахуванням додаткової угоди від 22.04.2022).
Кредитор не заперечує проти переведення заборгованості, зазначеної в п. 1.3. Угоди, з первісного боржника на нового боржника (п. 1.4 Угоди про переведення боргу).
Згідно умов п. 1.5 Угоди про переведення боргу, сума боргу, вказана в п. 1.3. Угоди вважається переведеною на нового боржника з моменту підписання даної угоди.
Відповідно до умов п. 2.1 Угоди про переведення боргу, новий боржник зобов'язується сплатити кредитору повну суму заборгованості, зазначену у п. 1.3. даної Угоди, у строки та спосіб, визначені у Контракті № 21/03-22 від 21.03.2022 з урахуванням додаткової угоди від 22.04.2022, а саме - до 19 червня 2022 року.
Питання розрахунку за переведення боргу між Первісним боржником та Новим боржником регулюються окремою угодою між ними (п. 2.2 Угоди про переведення боргу).
Згідно умов п. 5.4 Угоди про переведення боргу, якщо сторони не можуть дійти згоди шляхом переговорів, спір підлягає вирішенню Господарським судом Одеської області у відповідності до матеріального та процесуального права України.
Відповідно до умов п. 5.5 Угоди про переведення боргу, сторони дійшли згоди, що уповноваженою особою Нового боржника на вирішення конфліктів між сторонами, у тому числі можливих судових спорів, є Гришканич Юлія, закордонний паспорт України № НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: вул. Європейська, 20, смт. Ширяєве, Березівський р-н., Одеська обл., Україна, 66800, яка уповноважена, в тому числі, але не виключно, представляти інтереси Нового боржника у суді, надавати пояснення, підписувати документи, отримувати всю кореспонденцію від Кредитора та Первісного боржника, у тому числі судову, особисто або за адресою реєстрації, використовувати зазначену в цьому пункті адресу реєстрації в якості поштової адреси Нового боржника.
Правовідносини сторін, що не врегульовані Даним Договором, регулюються нормами чинного законодавства України (п. 6.1 Угоди про переведення боргу).
Позивач вказує, що відповідач повинен був сплатити позивачу суму заборгованості у розмірі 318155,58 доларів США, яка виникла у зв'язку з порушенням відповідачем умов Контракту № 21/03-22 від 21.03.2022 та Угоди про переведення боргу від 27.04.2022 № 27/04/22.
Проте, відповідач не здійснив жодного платежу в погашення вказаної заборгованості, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Дифенс-Метал” підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до статті 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
При цьому, правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".
Закон України "Про міжнародне приватне право" (пункт 1 частини 1 статті 1) визначає приватноправові відносини як відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи.
Згідно зі статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
За статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону.
Враховуючи викладене, суд вважає, що спір правомірно передано на розгляд до Господарського суду Одеської області.
Вирішуючи питання щодо права, яке застосовується судом, суд вказує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про міжнародне приватне право" право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.
Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.
Відповідно до ст. 43 розділу VI "Колізійні норми щодо договірних зобов'язань" Закону "Про міжнародне приватне право" сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.
Умовами п. 9.4 Контракту від 21.03.2022 встановлено, що право, яке застосовується до Контракту, є матеріальне право України.
Умовами п. 5.1 Угоди про переведення боргу, встановлено, що діючим матеріальним правом при укладанні даних контрактів є матеріальне право України.
Враховуючи погодження сторонами у справі, що при вирішення між ними спорів застосовується матеріальне право України, а тому саме вказане законодавство підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Проаналізувавши зміст Контракту № 21/03-22 від 21.03.2022, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі укладений договір, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.
У відповідності до ч. 1, 6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
За змістом частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша статті 691 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Додатковою угодою до контракту № 21/03-22, яку укладено 22.04.2022 були внесені зміни до п. 5.2. Контракту та викладено його в наступній редакції: «Покупець має право здійснювати оплату за Товар на умовах 100% попередньої оплати, часткової попередньої оплати, а також після поставки Товару в строк, що не перевищує шістдесяти календарних діб з дати поставки Товару».
Покупець повідомляє Продавця про здійснення оплати протягом 1 (одного) дня шляхом відправки копії банківського платежу по електронній пошті та/або факсом (п. 5.3 Контракту).
Відповідно до умов п. 8.2 Контракту, покупець зобов'язується здійснити оплату за товар відповідно до умов цього контракту; повідомити продавця по електронній пошті про оплату за поставлений товар; прийняти товар відповідно до умов цього контракту.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання умов Контракту та доповнень до нього, які є невід'ємною частиною Договору поставив відповідачу товар.
Факт поставки позивачем товару відповідачу на загальну суму 709514,90 доларів США підтверджується електронними митними деклараціями № UA500500/2022/008251, № UA500500/2022/008297, № UA400040/2022/008052, № UA400040/2022/008053, № UA400040/2022/008054, що також і не заперечується сторонами у справі.
Стаття 520 Цивільного кодексу України передбачає можливість заміни боржника у зобов'язанні. Так, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Статті 513, 521 ЦК України визначає, що правочин щодо заміни боржника у зобов'язані вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, борг за яким переводиться на нового боржника.
Відповідно до статті 522 новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.
Суд зазначає, що відповідно до умов п. 1.1 Угоди про переведення боргу, первісний боржник підтверджує, що станом на дату підписання угоди у первісного боржника виникли грошові зобов'язання з оплати товару перед кредитором на загальну суму 709514,90 доларів США за Контрактом № 21/03-22 від 21.03.2022.
Згідно умов п. 1.2 Угоди про переведення боргу, сума грошових зобов'язань, що зазначена у п. 1.1. даної угоди, є вартістю товару, постачання якого здійснене в рамках Контракту № 21/03-22 від 21.03.2022 і оформлене в країні експорту (України) згідно вантажних митних декларацій: ВМД № UA500500/2022/008251, ВМД № UA 500500/2022/008297, ВМД № UA400040/2022/008052, ВМД № UA400040/2022/008053, ВМД № UA 40040/2022/008054.
Відповідно до умов п. 1.3 Угоди про переведення боргу, сторони домовились, що Первісний боржник переводить частину боргу, визначеного в п. 1.1. даної Угоди, а саме суму боргу у розмірі 318155,60 доларів США (триста вісімнадцять тисяч сто п'ятдесят п'ять доларів, 60 центів) (надалі - «Заборгованість») на Нового боржника, а Новий боржник приймає на себе зазначену Заборгованість, та зобов'язується сплатити її Кредитору у строки та спосіб, визначені у Контракті № 21/03-22 від 21.03.2022 року (з урахуванням додаткової угоди від 22.04.2022).
Кредитор не заперечує проти переведення заборгованості, зазначеної в п. 1.3. Угоди, з первісного боржника на нового боржника (п. 1.4 Угоди про переведення боргу).
Згідно умов п. 1.5 Угоди про переведення боргу, сума боргу, вказана в п. 1.3. Угоди вважається переведеною на нового боржника з моменту підписання даної угоди.
Відповідно до умов п. 2.1 Угоди про переведення боргу, новий боржник зобов'язується сплатити кредитору повну суму заборгованості, зазначену у п. 1.3. даної Угоди, у строки та спосіб, визначені у Контракті № 21/03-22 від 21.03.2022 з урахуванням додаткової угоди від 22.04.2022, а саме - до 19 червня 2022 року.
Матеріали справі свідчать, що відповідачем в порушення умов Контракту, Угоди про переведення боргу та ч. 1 ст. 530 ЦК України, в строк до 19 червня 2022 року не було здійснено повного розрахунку з позивачем за поставлений товар.
Доказів сплати, заперечень або спростування заявленої до стягнення суми боргу у розмірі 318155,58 доларів США, відповідачем суду не надано.
Отже, з урахуванням умов Контракту, Угоди про переведення боргу та ч. 1 ст. 530 ЦК України відповідач зобов'язаний був здійснити розрахунок з позивачем за придбаний товар в строк до 19 червня 2022 року, однак відповідачем не було виконано вказаних вимог договорів та Закону.
З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 318155,58 доларів США - є доведеними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач, позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Компанії „БАННІОН ЛІМІТЕД” ("Bannion Limited") (3321, Дрейк Чебмерс, Роуд Таун, Тортола, Британські Віргінські острови; реєстраційний номер 1388037) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДИФЕНС-МЕТАЛ” (65025, м. Одеса, 21 км Старокиївської дороги, 21-А; код ЄДРПОУ 37679873) cуму боргу у розмірі 318155,58 доларів США, згідно контракту № 21/03-22 від 21.03.2022 року та Угоди про переведення боргу № 27/04/22 від 27.04.2022 року.
3. Стягнути з Компанії „БАННІОН ЛІМІТЕД” ("Bannion Limited") (3321, Дрейк Чебмерс, Роуд Таун, Тортола, Британські Віргінські острови; реєстраційний номер 1388037) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДИФЕНС-МЕТАЛ” (65025, м. Одеса, 21 км Старокиївської дороги, 21-А; код ЄДРПОУ 37679873) суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 174527,58 грн.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 28 грудня 2022 р.
Суддя Нікітенко С.В.