ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року Справа № 915/1664/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Жиган А.О.
за участю сторін:
позивач (представник позивача) - в судове засідання не з'явився,
відповідач (представник відповідача) - в судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, вул. Назарівська, 3, м. Київ; код ЄДРПОУ 24584661)
в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" (55001, промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область; код ЄДРПОУ 20915546; електронна пошта: office@sunpp.atom.gov.ua);
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЛТЕКС" (04080, вул. Вікентія Хвойки, 21, м. Київ; код ЄДРПОУ 43232804; електронна пошта: piltex@ukr.net);
про: стягнення 676000,00 грн. та визнання частково недійним договору
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція", в порядку ч. 5 ст. 29 ГПК України, звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №32/1135 від 11.11.2021, в якій просить суд:
1. Визнати договір №53-123-08-20-06307 від 14.04.2020 частково недійсним, а саме визнати недійсним: у пункті 2.1 договору фрази "крім того ПДВ 20%: 676000,00 грн."; "Всього з ПДВ: 4056000,00 грн. (чотири мільйона п'ятдесят шість тисяч грн. 00 коп.)";
У Специфікації №1, додаток №1 до договору №53-123-08-20-06307 від 14.04.2020 фрази: "крім того ПДВ 20%: 676000,00 грн."; "Всього з ПДВ: 4056000,00 грн. (чотири мільйона п'ятдесят шість тисяч грн. 00 коп.)".
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пілтекс" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" надлишково перераховані кошти у сумі 676000,00 грн. та витрати на оплату судового збору у сумі 12410,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.11.2021 позовну заяву №32/1135 від 11.11.2021 Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" залишено без руху. Вказаною ухвалою Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала суду від 24.11.2021 була отримана представником позивача 07.12.2021, що підтверджується повідомлення про вручення №5400144923169.
13.12.2021 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків №32/1270 від 10.12.2021 з додатками.
Ухвалою суду від 20.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24 січня 2022 року. Запропоновано відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів на адресу позивача. Запропоновано позивачу, в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов, надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Запропоновано відповідачу подати до суду заперечення на відповідь на відзив, які мають відповідати вимогам ст.167 ГПК України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді на відзив.
У зв'язку із непрацездатністю судді, підготовче засідання 24 січня 2022 року не відбулось.
Ухвалою суду від 02.02.2022 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 21 лютого 2022 року.
Ухвалою суду від 21.02.2022, яку занесено до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 21 березня 2022 року о 13 год. 30 хв.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 18.04.2022 № 259/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022 № 341/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.08.2022 № 573/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Підготовче засідання у даній справі, яке було призначено на 21 березня 2022 року о 13 год. 30 хв., не відбулось у зв'язку з обставинами, які зумовили загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.
Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей) від 22.03.2022 № 12/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.
Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області" від 25.07.2022 № 41 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 26 липня 2022 року.
Ухвалою суду від 15.11.2022 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 06 грудня 2022 року об 11 год. 40 хв.
Ухвалою суду від 06.12.2022 занесену до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по сутні на 21 грудня 2022 року о 12 год. 00 хв.
Поштове відправлення з ухвалою суду від 20.12.2021 про відкриття провадження у справі та ухвалою від 15.11.2022 було направлено на адресу відповідача, та отримано останім 28.12.2021 та 25.11.2022 відповідно, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.88, 123).
Поштове відправлення з ухвалою від 02.02.2022 направлено на адресу відповідача, яка зазначена на сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Надіслана відповідачу копія ухвали суду від 02.02.2022 повернулись до суду з зазначенням причин невручення "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону)
В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу - підприємця, зокрема, місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем) (п. 5 ч. 4 ст. 9 вказаного Закону).
Якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Копії ухвали суду від 20.12.2021 про відкриття провадження у справі, та ухвали від 02.02.2022, від 21.02.2022, від 15.11.2022, від 06.12.2022 також направлялися на електронну адресу відповідача.
Необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвали Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2021 та від 02.02.2022, від 15.11.2022 були оприлюднені на офіційному веб-порталі судової влади України.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
14 квітня 2020 року між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пілтекс" (далі - постачальник), був укладений Договір на постачання товару №53-123-08-20-06307 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець взяв на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар - код CPV 33140000-3 по ДК 021:2015 медичні матеріали (Маска тришарова захисна на гумці), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації №1 (Додаток до договору №1), що є невід'ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2019 року (п. 1.1).
Преамбула Договору на постачання товару № 53-123-08-20-06307 від 14.04.2020 (далі - Договір) містить посилання на те, що договір укладено сторонами у відповідності до Закону України від 17 березня 2020р. №530-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та Постанови КМУ від 20 березня 2020р. №225 "Про деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних діл здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України".
Відповідно до п.1.3 Договору, місцем виконання цього Договору є місто Южноукраїнськ.
Згідно п.2.1 Договору, загальна вартість товару є твердою та складає: разом 3 380 000,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20 %: 676 000,00 грн. Всього з ПДВ: 4 056 000,00 грн. За даним договором відбувається 100 % передплата (п. 2.2 Договору).
У відповідності до п.2.3 Договору, після підписання договору сума договору (ціна товару) зміні не підлягає.
Пунктом 3.1 Договору становлено, що постачання здійснюється на протязі 15 робочих днів з дати авансового платежу, на умовах DDP м.Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП «Складське господарство», або ВП ЮУ АЕС відповідно до Правил Інкотермс - 2010, з обов'язковою присутністю представника постачальника.
Згідно п.3.2 Договору, з товаром постачальник надає покупцю: видаткову накладну (в трьох пр имірниках) з відображенням коду товару згідно зУКТЗЕД по-позиційно; електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про довірчі послуги» у строки визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН; документ, який підтверджує якість товару (оригінал або завірена постачальником копія сертифікату якості або відповідності, паспорт якості, декларація відповідності.
Відповідно до п.3.3 Договору, датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.
У відповідності до п.5.1 Договору, приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкцій П-6 "Про порядок приймання продукції по кількості" і П-7 "Про порядок приймання продукції по якості", СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС".
Згідно п.8.1 Договору, всі спори і розбіжності, які можуть виникнути з цього договору або у зв'язку з ним, будуть вирішуватись сторонами згідно претензійного порядку. Сторона, яка порушила права і законні інтереси іншої сторони, зобов'язана поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову. Претензія підлягає розгляду в місячний строк, який обчислюється з дня її одержання (п. 8.2 Договору).
Пунктом 8.3 Договору передбачено, що у разі незадоволення претензії або неотримання відгуку у встановлений термін, а також неможливості врегулювання розбіжностей у претензійному порядку, спір вирішується в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до п.12.1 Договору, договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами, та скріплення печаткою . Дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього Договору, та закінчується 31.12.2021 (п. 12.2 Договору).
Згідно п.12.3 Договору, закінчення терміну дії цього Договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну цього Договору, та виконання діючих зобов'язань.
Між сторонами також була погоджена та підписана Специфікація № 1, яка є Додатком № 1 до Договору № 53-123-08-20-06307 від 14.04.2020, зі змісту якої вбачається, що сторони погодили поставку товару на суму 3 380 000,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20%: 676 000,00 грн. та ПДВ 7%. Всього з ПДВ: 4 056 000,00 грн. (а.с.11).
Сторонами у Специфікації № 1, яка є Додатком № 1 до Договору погоджено поставку такого товару: - маска тришарова захисна на гумці, код товару згідно з УКТ ЗЕД 6307909800, у кількості 200 000 шт.
Договір та Специфікація № 1 до нього скріплені підписами та печатками обох сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 4 056 000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №7 від 07.05.2020 та видатковою накладною №6 від 05.05.2020 (а.с.12,13).
Матеріали справи також містять податкову накладну №1 від 16.04.2020 щодо відповідної господарської операції (а.с23).
У подальшому, з метою досудового врегулювання спору Відокремлений підрозділ "Южноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пілтекс" з листом №07/7006 від 27.04.2020, в якому пропонував укладання додаткової угоди з метою коригування суми ПДВ.
За даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, останній відповіді на вказані звернення не надавав.
У зв'язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Приписами ч.ч. 1-2, 4 ст.202 Цивільного Кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Згідно ч. 1 ст. 627 Цивільного Кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ч.ч. 1-2 ст. 762 Цивільного Кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 204 Цивільного Кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 16 Цивільного Кодексу України передбачено, що визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Аналогічна позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17.
З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, заявником при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020, який набрав чинності з 02.04.2020, пункт 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України викладений у такій редакції: " 71. Тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року".
Таким чином, станом на момент укладання договору (14.04.2020), так і станом на момент його виконання 05.05.2020, 07.05.2020 на всій території України було запроваджено карантин відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224 затверджено Перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Вказана постанова набрала чинності 21.03.2020.
У розділі медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (в редакції, чинній на момент укладення договору від 14.04.2020 та на момент виконання договору) включений Медична маска**, респіратор FFP2 або FFP3, маски, неоснащені змінними фільтрами за кодом УКТ ЗЕД 6307909800.
Таким чином, передбачений Договором товар - код CPV 33140000-3 по ДК 021:2015 - медичні матеріали (маска тришарова захисна на гумці (відповідно до Специфікації №1: маска тришарова захисна на гумці - код товару згідно з УКТ ЗЕД 6307909800), віднесено до товарів, звільнених від оподаткування податком на додану вартість, згідно вимог законодавства чинного на момент укладення Договору, здійснення поставки та оплати за ним.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що за приписами ч. 1 ст. 189 Господарського Кодексу України, ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.
Об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.
Відповідно до пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податок на додану вартість це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Відтак, станом на час укладення договору на постачання товару № 53-123-08-20-06307 від 14.04.2020 та на час його виконання (05.05.2020, 07.05.2022) поставка визначеного договором товару мала здійснюватися без нарахування податку на додану вартість.
Разом з тим, як встановлено судом, та не заперечується учасниками справи, у загальну вартість товару включено податок на додану вартість - 676 000,00 грн., що суперечить наведеним вище приписам законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 217 Цивільного Кодексу України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
За приписами ч. 1 ст. 203 Цивільного Кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про визнання договору №53-123-08-20-06307 від 14.04.2020 частково недійсним, а саме визнання недійсним: у пункті 2.1 договору фрази "крім того ПДВ 20%: 676000,00 грн."; "Всього з ПДВ: 4056000,00 грн. (чотири мільйона п'ятдесят шість тисяч грн. 00 коп.)"; у Специфікації №1, додаток №1 до договору №53-123-08-20-06307 від 14.04.2020 фрази: "крім того ПДВ 20%: 676000,00 грн."; "Всього з ПДВ: 4056000,00 грн. " є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного, щодо другої позовної вимоги про стягнення з відповідача надлишково перерахованих коштів, суд зазначає наступне.
Відповідні позовні вимоги позивач обґрунтовує, зокрема, посиланням на ст. 1212 ЦК України.
Так, згідно зі ст. 1212 Цивільного Кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 викладена така правова позиція: кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18 вказав, що під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.
Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі № 6-2978цс15 та від 03.06.2016 у справі № 6-100цс15.
Згідно ст.1213 Цивільного Кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Для застосування зазначеної норми необхідно, по-перше, щоб одна особа набула (зберегла) майно за рахунок іншої. Збільшення або збереження в попередньому розмірі майна однієї сторони є результатом відповідного зменшення майна у іншої сторони. По-друге, необхідно, щоб набуття майна однією особою за рахунок іншої відбулося без достатньої правової підстави, передбаченої законом або угодою. Безпідставно набуте майно повертається тому, за рахунок кого було набуте.
Відповідно до ч.1 ст. 216 Цивільного Кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Так, грошові кошти у сумі 676 000,00 грн. були перераховані позивачем відповідачу на підставі Договору на постачання товару № 53-123-08-20-06307 від 14.04.2020.
Враховуючи вищенаведене, оскільки Договір на постачання товару № 53-123-08-20-06307 від 14.04.2020 у частині включення до ціни товару ставки податку на додану вартість, що складає 676 000,00 грн, визнаний судом недійсним, докази повернення вказаної суми відповідачем позивачу у матеріалах справи відсутні та сторонами суду не подані, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача надлишково перерахованих коштів у розмірі 676 000,00 грн, як таких, які набуті без достатньої правової підстави.
Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195,196, 210, 220, 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати частково недійсним договір №53-123-08-20-06307 від 14.04.2020, укладений між Державним підпрєством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» і Товариством з обмеженою відповідатністю «Пілтекс», а саме визнати недійсним: у пункті 2.1 договору фрази "крім того ПДВ 20%: 676000,00 грн."; "Всього з ПДВ: 4056000,00 грн. (чотири мільйона п'ятдесят шість тисяч грн. 00 коп.)"; у Специфікації №1, додаток №1 до договору №53-123-08-20-06307 від 14.04.2020 фрази: "крім того ПДВ 20%: 676000,00 грн."; "Всього з ПДВ: 4056000,00 грн. (чотири мільйона п'ятдесят шість тисяч грн. 00 коп.)".
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЛТЕКС" (04080, вул. Вікентія Хвойки, 21, м. Київ; код ЄДРПОУ 43232804; електронна пошта: piltex@ukr.net) на користь Державного підпрєства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, вул. Назарівська, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" (55001, промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, код ЄДРПОУ 20915546; електронна адреса: office@sunpp.atom.gov.ua) кошти в розмірі 676 000,00 грн., а також судовий збір в розмірі 12 410,00 грн.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК
Повний текст рішення складено та підписано суддею 29.12.2022.
Суддя Н.О. Семенчук