Справа №2-331/10
№2-1128/09
26 липня 2010 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Танасогло Т.М., при секретарі Златєвій М.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Арцизі Одеської області в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 11 вересня 2008 року, приблизно о 19:30 годині, на 24 км +500м а/д Одеса-Рені ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Нісан-Сані» державний НОМЕР_1, не урахував дорожні умови, не вибрав безпечну швидкість та безпечну дистанцію, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем позивачки марки «ВАЗ-21101» державний номер НОМЕР_2, який рухався попереду в попутному напрямку. Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення від 15 жовтня 2008 року, ОСОБА_2 здійснив порушення п. п. 1,4; 13,1; 12,3 ПДР України та був притягнений до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. В результаті ДТП автомобілю позивачки були заподіяні механічні пошкодження склали 2992 грн., крім того було сплачено за задній бампер в розмірі 595 грн., та за послуги транспортування пошкодженого автомобіля і зберігання на арешт-площадці в розмірі 408 грн. Таким чином позивачці була заподіяна матеріальна шкода в сумі 3995 гривень. Позивачка та її неповнолітній син в результаті ДТП отримали легкі тілесні пошкодження, вона також переживала за здоров'я сина, був також порушений повсякденний образ життя позивачки, крім цього, ОСОБА_1 є приватним підприємцем і відсутність транспорту негативно відзначилося на результатах її роботи, тому суму заподіяної моральної шкоди вона оцінює в 5000 гривень.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити у повному обсязі. Крім того, позивачкою в судовому засіданні була подана заява, згідно якої вона просить суд стягнути з відповідача судові витрати, які вона зазнала в процесі розгляду справи, а саме: витрати по сплаті держаного мита в розмірі 90 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 267,60 грн., а також витрати на правову допомогу в розмірі 500 грн.
В судовому засіданні відповідач та його представник позов визнали частково та пояснили суду, що вони незгодні з тим, що було пошкоджено задній бампер, та була необхідність його заміни, оскільки його можна було відремонтувати. Таким чином він незгоден виплачувати вартість бампера. Вони висказали також свою недовіру до суми складеного кошторису. З моральною шкодою відповідач не погодився, оскільки на думку відповідача позивачка не зазнала ні фізичного ні душевного болю.
Суд, вислухав пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, матеріали Біляївського РВ ГУМВС України в Одеській області про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом ДТП № 4588, матеріали справи про адміністративне правопорушення та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до копії постанови Болградського районного суду Одеської області від 15.10.2008 року встановлено, що ОСОБА_2 11 вересня 2008 року, приблизно о 07.30 годині, на 24 км + 250 м а/д Одеса-Рені, керуючи автомобілем Нісан-Сані державний НОМЕР_1, не вибрав безпечну швидкість руху та дистанцію в результаті чого здійснив наїзд на автомобіль ВАЗ-21101 державний НОМЕР_2. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП. Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 гривень (а.с. 10, 24).
Винність ОСОБА_2 у скоєнні вищезазначеного ДТП також підтверджується копією постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 16.09.2008 року винесеної інспектором розшуку ВДАІ Біляївського РВ України в Одеській області молодшим лейтенантом міліції Маренченко С.Б. Згідно якої було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України, тобто через те, що потерпілим було завдано легкі тілесні ушкодження, про що було повідомлено зацікавленим особам (а.с. 7, 8, 14, 28, …відмовного матеріалу).
Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, суд вважає, що вищезазначене ДТП мало місце та відповідач ОСОБА_2 винний у його вчиненні, що повністю підтверджується вищенаведеними матеріалами справи, зокрема, постановою по справі про адміністративне правопорушення, яка у відповідності до наведеної ч. 4 ст. 61 ЦПК України є обов'язковою для суду по цій цивільній справі про цивільно-правові наслідки дій відповідача ОСОБА_2, з питань, чи мали місце його дії та чи вчинені вони саме ним.
Таким чином у судовому засіданні знайшов свого підтвердження той факт, що ДТП, яка мала місце 11.09.2008 р., на 24 км + 250 м а/д Одеса-Рені в с. Красний Переселенець, сталася з вини відповідача ОСОБА_2, оскільки причиною зіткнення транспортних засобів марки «Нісан Сані» д/н НОМЕР_1 під його керуванням ОСОБА_2 та марки «ВАЗ-21101» д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, було порушення відповідачем п. п. 12.1, 13,1 Правил дорожнього руху України, за що був притягнений до адміністративної відповідальності. Внаслідок зазначеної ДТП синові позивачки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, були завдані легкі тілесні ушкодження, а також був пошкоджений її автомобіль марки «ВАЗ-21101» д/н НОМЕР_2 (а.с. відмовний матеріал № 4588-08р.), у зв'язку з чим позивачці була завдана матеріальна та моральна шкода.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до кошторису про проведену роботу по автомобілю ВАЗ-21101 держаний НОМЕР_2, на підставі розрахунків сума матеріальної шкоди, що завдана володільцеві пошкодженого автомобіля, складає 2 992,00 грн., яка і має бути стягнута з відповідача (а.с. 13). Як вбачається з цього ж кошторису у вказану суму матеріальної шкоди входить лише вартість ремонтних робіт по відновленню автомашини, але без вартості необхідних для ремонту матеріалів. Усі завдані автомобілю пошкодження також підтверджуються матеріалами відмовного матеріалу № 4588-08р.
Суд критично відноситься до стверджень відповідача і його представника про те, що кошторис складено особою, про яку невідомо чи має вона на це право, суд вважає зазначений кошторис належним та допустимим доказом, оскільки він складений належним чином та для не прийняття його до уваги суд не вбачає підстав. Тому посилання відповідача та його представника на його недопустимість не можуть бути прийняті до уваги судом. Більш того, від відповідача не надходило будь-яких клопотань щодо призначення авто-товарознавчої експертизи.
Як вбачається з товарного чеку № 12 від 18.09.2008 року, позивачкою були придбані необхідні для ремонтних робіт, а саме для заміни матеріалів, та було сплачено 595 грн. (а.с. 12), які також мають бути стягнуті з відповідача.
З відповідача також мають бути стягнуті понесені витрати за послуги транспортування пошкодженого автомобіля і зберігання на арешт-площадці в розмірі 408 грн., оскільки дані витрати підтверджуються квитанцією № 082069794 від 15 вересня 2008 року (а.с. 11).
У зв'язку з вищенаведеним, враховуючи принцип змагальності сторін, суд приходить до висновку про доведеність розміру матеріальної шкоди, завданої позивачеві у зв'язку з пошкодженням його автомобіля, у відповідності до наведених матеріалів справи у розмірі 3995 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Враховуючи факт заподіяння потерпілому моральної шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв'язок між такими діями та їх наслідками, а також вину відповідача в завданні моральної шкоди, суд вважає за необхідне в рахунок її відшкодування стягнути з відповідача на користь позивачки грошову компенсацію.
При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує характер дій відповідача, глибину душевних страждань позивачки, ступінь вини особи, яка завдала моральну шкоду, істотність вимушених змін у способі життя позивачки, час, що минув з моменту виникнення моральної шкоди, матеріальне положення відповідача (а.с. …), а також керується принципами розумності і справедливості, та вважає, що з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1 000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких ОСОБА_1 зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я її дитини; у душевних стражданнях, яких ОСОБА_1 зазнала у зв'язку із пошкодженням її майна, протиправної поведінки щодо неї, порушився нормальний устрій її життя, позивачці довелося нести додаткові витрати, пов'язані із захистом своїх прав.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1, та на її користь підлягають стягненню з ОСОБА_2 3995 грн. у відшкодування майнової шкоди, а також 1 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 4995 гривень.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору, витрат з інформаційно-технічного розгляду справи та витрат за надання правової допомоги, підтверджені документально, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, оскільки його позов задоволено частково, а саме з відповідача на користь позивача підлягають стягненню: судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 90 грн., витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 267,60 грн. та витрат з надання правової допомоги у розмірі 500 грн.
Керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 213, 214, 215 ЦПК України,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3995 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто п'ять) гривень у відшкодування майнової шкоди, 1000 (одну тисячу) гривень в якості компенсації за заподіяння моральної шкоди, судовий збір у розмірі 90 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 267 гривень 60 копійок, витрати з надання правової допомоги у розмірі 500 грн., а всього 5852 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят дві) гривні 60 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя
Арцизького районного суду Т.М. Танасогло