Справа № 2-11/10
№ 2-17/09
№ 2-27/08
№ 2-430/07
№ 2-1124/06
23 липня 2010 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Танасогло Т.М., при секретарі Златєвій М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області про визнання незаконною бездіяльності,стягнення заборгованості по аліментах та моральної шкоди,
встановив:
Позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом просить визнати не законним бездіяльність державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області та стягнути з відповідача нанесену їй шкоду, у вигляді заборгованості по аліментах, яка виникла в результаті бездіяльності, моральну шкоду та судові витрати, посилаючись на те, що від шлюбу з ОСОБА_2,який вони розірвали 25 січня 1997року, у них народилася дитина. Її чоловік уклонявся від утримання їх спільного сина в добровільному порядку,тому на утримання сина, на її користь, були стягнуті аліменти, та був направлений виконавчий лист до відділу виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області.
Однак ніяких аліментів на утримання сина не надходили. Опікуном дитини неодноразово направлялися до різних інстанцій скарги на бездіяльність виконавчої служби по стягненню аліментів. Усі скарги були перенаправлені до Білгород-Дністровського управління юстиції, яке повідомляло, що скоро аліменти будуть стягнуті. Позивачка узнала, що ОСОБА_3 стоїть на обліку в Білгород-Дністровському районному управлінні праці та соціального захисту населення з 07.06.2000 року та отримує пенсію по інвалідності. Але з причин відсутності виконавчого листа аліменти з пенсії не утримувалися. В результаті цього виконавчий лист був направлений до Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області. Але аліменти в подальшому також не були стягнуті. Крім того, Білгород-Дністровське управління юстиції повідомило, що виконавчий лист не їх адресу не надходив, тобто виконавчий лист державною виконавчою службою був загублений. Таким чином, починаючи з дня набрання рішення законної сили аліменти на утримання сина не стягувалися.
Восени 2005 року позивачці стало відомо, що її бувший чоловік ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 помер. Після смерті позивачка знову неодноразово зверталася в різні інстанції щодо аліментів та виявилося, що аліменти з ОСОБА_3 не стягувалися. Лише після звернення у 2006 році, в Департамент державної виконавчої служби Одеської області був знайдений виконавчий лист, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та зроблено розрахунок заборгованості по аліментах на суму 6675,96 грн. Таким чином, позивачка вважає, що винуватцем невиконання рішення суду по стягненню аліментів є саме ДВС Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, та їх бездіяльністю їй був нанесені матеріальна та моральна шкода.
12.05.2010 року позивачкою було подано змінений позов, а саме збільшено розмір позовних вимог, з розрахунком інфляції на момент розгляду справи, у зв'язку з чим позивачка просила стягнути 15987 грн. 28 коп., т.т. ущерб у вигляді заборгованості по аліментам і моральну шкоду в розмірі 1699 грн.
В судовому засіданні позивачка та її представник доводи позовної заяви підтримали, просили задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського районного управління юстиції були здійсненні усі заходи щодо виявлення та звернення стягнення на кошти та майно боржника, та виконавче провадження завершено, у відповідності до вимог п.3 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». На думку представника відповідача, виконавче провадження було закінчене та утворення заборгованості сталося не в наслідок бездіяльності відділу державної виконавчої служби, а внаслідок відсутності у боржника коштів та майна на яке можливо було звернути стягнення, а також в результаті смерті боржника.
Таким чином, представник відповідача вважає, що вини відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції, у тому, що виникла заборгованість по аліментам немає, а також відсутній причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою, оскільки відділ не може відповідати за невиконання зобов'язань ОСОБА_3 по сплаті заборгованості по аліментам.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що вона являється матір'ю позивачки. ОСОБА_1 знаходилася в місцях позбавлення волі, а її (ОСОБА_4) призначили опікуном дитини, та на той момент було дуже тяжке матеріальне положення, тому вона звернулася до соціальної служби за допомогою. Працівники райкому допомагали писати листи до Білгород-Дністровської державної виконавчої служби, але аліменти так і не отримувала, відповідей з Білгород-Дністровської державної виконавчої служби теж не отримувала. Після того як донька повернулася з місць позбавлення волі теж почала писати листи до державної виконавчої служби з проханнями стягнення з боржника аліментів.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що він працював начальником Арцизького відділу державної виконавчої служби. Приблизно в 2004 року в проваджені відділу була справа про стягнення аліментів з ОСОБА_3 але в зв'язку з тим, що боржник поміняв місце проживання, справа була направлена до Білгород-Дністровської державної виконавчої служби для виконання, оскільки боржник проживав в м. Білгород-Дністровський та отримував там пенсію по інвалідності. Арцизьким відділом державної виконавчої служби з боржника нічого не стягувалося, бо в м. Арцизі та Арцизькому районі були відсутні будь-яке рухоме та нерухоме майно, та не мав ніяких доходів.
Заслухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_3 і ОСОБА_6 було розірвано 25 січня 1997 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Арцизького району Одеської області, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено запис за №4, та після розірвання шлюбу прізвище дружині було призначено - ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу та копією паспорта громадянина України (а.с. 11, 7-10).
Згідно свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_3 та ОСОБА_6, позивачка по наявній справі (а.с. 12).
Як вбачається з матеріалів справи - копій виконавчого провадження - виконавчий лист без номеру був виданий Арцизьким районним судом Одеської області 03 жовтня 1994 року, про стягнення на користь ОСОБА_8 з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в м. Арциз Одеської області, аліменти на утримання сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, по ? зі всіх видів заробітку, але не менше ? мінімального заробітку щомісяця, починаючи стягувати з 29 вересня 1994 року до повноліття сина ОСОБА_9, тобто до 01 грудня 2010 року, де також вказано, що ОСОБА_3 проживає за адресою АДРЕСА_1, працюючого робочим на цегляному заводі та звільнений з 01.11.1994 року за прогули. Крім того, в копії виконавчого листа є відмітка про стягнення Совхоз-заводом «Комсомолець» з ОСОБА_3 аліментів по 01.06.1997 року, та повернуто виконавчий лист в зв'язку зі звільненням. Заборгованість на той момент складала 65 грн. (а.с. …).
В подальшому, тобто з 01.11.1994 року, після звільнення, Білгород-Дністровським районним управлінням та соціального захисту населення, було утримано 23,56 грн., що підтверджується матеріалами виконавчого провадження (а.с. ….), тобто на момент отримання пенсії, а саме на період настання інвалідності з 07.06.2000 року по 30.06.2001 року, що підтверджується протоколом призначення ОСОБА_3 пенсії по інвалідності № 900122 від 08.06.2000 року, заявою ОСОБА_3 на призначення пенсії по інвалідності від 08.06.2000 року, витягом з акту довідки МСЕК серія 2-18 АЕ № 127382 (а.с. …).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 (опікун дитини) зверталася зі скаргами до Білгород-Дністровського районного управління юстиції та Білгород-Дністровської державної адміністрації управління праці та соціального захисту населення, на що Білгород-Дністровська державна адміністрація управління праці та соціального захисту населення 14.03.2001 року надали відповідь, що ОСОБА_3 дійсно знаходиться на обліку та отримує пенсію з 07.06.2000 року, але утримання аліментів з пенсії не проводиться в зв'язку з відсутністю виконавчого листа, а відповідно до листа державної виконавчої служби Білгород-Дністровського районного управління юстиції виконавчий лист було направлено 02.04.2001 року, тобто майже до закінчення отримання ОСОБА_3 пенсії (а.с. 13, 14, 15, 16).
Таким чином, після закінчення отримання ОСОБА_3 пенсії, виконавчий лист Білгород-Дністровським управлінням праці та соціального захисту населення, був повернутий до Арцизького районного суду Одеської області, оскільки згідно листа Білгород-Дністровського районного управління юстиції Одеської області за № 03-п-4 від 26.02.2003 року, вказаним управлінням юстиції ОСОБА_1 було повідомлено, що виконавчий лист у їх провадження не знаходиться та було роз'яснено, щоб звернулися до суду, який виніс рішення, для видачі дублікату виконавчого листа (а.с. 17).
Той факт, що виконавчий лист знаходився у відділі державної виконавчої служби Арцизького районного управління юстиції, підтверджується матеріалами виконавчого провадження, а саме згідно акту про неможливість стягнення від 20.03.2003 року, перевіркою було встановлено, що боржник за адресою м. Арциз, вул. Комсомольська, 2, не мешкає, майно, що підлягає опису та арешту відсутнє, та зі слів стягувачки боржник мешкає АДРЕСА_2, отримує пенсію за інвалідністю за цією ж адресою. На підставі вищевикладеного державним виконавцем Арцизького районного управління юстиції 25.03.2003 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з направленням за належністю, та було направлено до відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського районного управління юстиції (а.с. …).
Відділом державної виконавчої служби Білгород-Дністровського районного управління юстиції Одеської області, 26.05.2003 року було відкрито виконавче провадження, про що повідомлялися боржник і стягував, та були проведені наступні дії: викликано ОСОБА_3 до ДВС та попереджено про кримінальну відповідальність у зв'язку з добровільною невиплатою аліментів; направлені запити до Білгород-Дністровського бюро технічної інвентаризації, ВДАІ Білгород-Дністровського РВ ГУМВС України, Білгород-Дністровського Держтехнагляду, Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції, Білгород-Дністровського центру зайнятості, філії «Одеський регіональний центр державного земельного кадастру», Білгород-Дністровського районного управління Пенсійного фонду, про наявність у ОСОБА_3 транспортних засобів, в тому числі, сільськогосподарської техніки та засобів, об'єктів нерухомості, в тому числі житлових будинків (квартир) або земельних ділянок на праві власності, реєстрацію боржника як суб'єкта підприємницької діяльності, чи перебуває на обліку, як безробітний, чи перебуває на обліку чи отримує пенсію. Згідно відповідей вище перерахованих органів, вбачається, що у ОСОБА_3 будь-яке рухоме та нерухоме майно відсутнє, та лише згідно довідки Білгород-Дністровського районного пенсійного фонду України від 17.11.2003 року, вбачається, що ОСОБА_3 перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Білгород-Дністровського району і отримував пенсію як інвалід загального захворювання ІІ групи по 31.07.2001 року (а.с. ….).
Так, в судовому засіданні було встановлено, що на момент прийняття в провадженні виконавчого листа та проведення Державною виконавчою службою Білгород-Дністровського районного управління юстиції,усіх виконавчих дій для виконання рішення суду, боржник не мав будь-якого майна та не мав ніякого доходу.
Згідно витягу із акту огляду у МСЕК серії МСЕ № 045327 та відомостей про нарахування, ОСОБА_3 був повторно оглянутий, інвалідність була призначена до 01.01.2006 року, та пенсія нараховувалась з 01.01.2005 року (а.с. ).
В березні місяці 2005 року відділом державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції боржник ОСОБА_3 знову викликався до управління з відповідними документами (а.с. ….).
Згідно постанови про прийняття виконавчого провадження до виконання від 21.11.2005 року, виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа без номеру про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 у розмірі ? частини, було передано з відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції до державної виконавчої служби в м. Білгород-Дністровський та білгород-Дністровському районі (а.с. …).
31.01.2006 року державним виконавцем був винесений акт державно виконавця, яким встановлено, що до відділу ДВС з'явилася стягувачка, та повідомила про смерть боржника ОСОБА_3, померлого 26.10.2005 року (а.с. …). На підставі цього держаною виконавчою службою м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровському районі 01.02.2006 року був зроблений розрахунок заборгованості по аліментах та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 405/0/-05, та які були направленні до Арцизького районного суду Одеської області та стягувачці ОСОБА_1
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну виконавчу службу» та ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження можуть бути оскаржені у встановленому порядку згідно з вимогами закону.
Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 17, 24, 26, 27, 32, 36, 37 Закону України «Про виконавче провадження» та в порядку, визначеному статтею 85 Закону України «Про виконавче провадження».
Судом встановлено, що постанови або дії (бездіяльність) державного виконавця позивачкою в порядку і строки, передбаченими ст. ст. 383-389 ЦПК України та ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження» не оскаржувалися, хоча як вбачається з вищезазначених постанов зазначених державних виконавчих служб управлінь юстиції, які направлялися позивачці було роз'яснено про строки та місце оскарження постанов.
Вимагаючи визнати незаконною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області в межах цього позовного провадження, позивачка не вказала причину пропуску строку звернення для оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця з питань виконавчого провадження і не просила його поновити.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особи немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини другої цієї статті особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Враховуючи науково-практичний коментарій до цієї норми цивільного кодексу, правовою підставою відповідальності за завдану шкоду є правопорушення, складовими елементами якого є: наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина.
В судовому засіданні встановлено відсутність протиправної поведінки відповідача, у зв'язку з виниклою заборгованістю Чмулева перед ОСОБА_1 по сплаті аліментів.
Крім того в судовому засіданні відповідачем доведено, що заборгованість по аліментам виникла не з вини відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області.
В силу ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок, порушення її прав.
Враховуюче вищевикладені обставини, підстав для відшкодування моральної шкоди позивачці суд не знаходить.
Таким чином, суд дійшов висновку, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивачки про визнання незаконною бездіяльності, стягнення матеріальної шкоди у вигляді заборгованості по аліментах, а також і моральної шкоди.
Відповідно до ст.88 ЦПК України вимоги позивачки щодо відшкодування судових витрат задоволенню не підлягають, оскільки їй в позові відмовлено.
Керуючись ст. ст. 23, 1166 ЦК України, Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214 - 215 ЦПК України,
вирішив:
ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог до відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області про визнання незаконною бездіяльності, стягнення заборгованості по аліментах та моральної шкоди - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя
Арцизького районного суду